Біологічна зброя. Ураження при вибухах (20559)

Посмотреть архив целиком

Зміст


Вступ

Фінансування заходів цивільної оборони

Аварії на пожеженебезпечних об’єктах

Біологічна зброя види та характеристики біологічної зброї

Список рекомендованої літератури


Вступ


У мирний час величезних людських втрат, збитків економіці і навколишньому середовищі.

На території України розміщена велика кількість потенційно небезпечних об’єктів. До них відносяться підприємства нафтової, газової та хімічної промисловості, підприємства, які застосовують і виготовляють радіоактивні, сильнодіючі, пожежно- і вибухо-небезпечні речовини. Техногенна небезпека є найбільш характерною і значною за питомою вагою серед загального кола випадків. Підтвердження цьому катастрофа на ЧАЕС, аварії на Стебницькому калійному комбінаті, на газо і продуктопроводах та транспорті. Якщо враховувати, що на України можливі як техногенні так і природні ризики, то з метою запобігання, а також усунення їх можливих наслідків у країні створена і діє потужна система захисту населення і економіки від надзвичайних ситуацій, стає зрозумілим велике значення, яке набуває система цивільного захисту сьогодні. Адже, науково-технічний прогрес, з одного боку, покращує життя людей, а з іншого – підвищує ризик виникнення аварій і катастроф, тому формуванням цивільного захисту все частіше доводиться ліквідовувати їх наслідки. Чорнобильська катастрофа, інші надзвичайні ситуації об’єктивно довели необхідність докорінних змін у призначенні цивільного захисту, формах його функціонування, забезпечення, фінансування та в інших сферах. Ці проблеми вирішуються шляхом кадрової реорганізації цивільної оборони, переміщення акцентів її організаційної структури, сил і засобів відповідно до нового призначення.

Під час війни людина повинна дотримуватися певних норм гуманності навіть щодо ворога. Ці норми викладені, головним чином, у чотирьох Женевських Конвенціях від 12 серпня 1949р. і які мають силу до цього часу.

«Про поліпшення долі полонених хворих у діючих арміях»;

«Про поліпшення долі полонених, хворих та осіб зі складу збройних сил на морі, які потерпіли корабельну аварію»,

«Про поводження з військовополоненими»,

«Про захист цивільного населення під час війни».






Фінансування заходів цивільної оборони


1. Фінансування заходів цивільної оборони та витрат, пов'язаних з проведенням заходів щодо захисту населення (рятувальних та інших невідкладних робіт) від наслідків надзвичайних ситуацій у мирний час проводиться за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів та госпрозрахункових підприємств і організацій.

Малі, спільні підприємства, фірми, кооперативи тощо беруть участь у фінансуванні заходів цивільної оборони та витрат, пов'язаних із захистом населення від наслідків надзвичайних ситуацій.

2. Потреби цивільної оборони у військовій техніці, приладах і спеціальному майні протягом перехідного періоду задовольняються відповідними управліннями Міністерства оборони України і Міністерства державних ресурсів України з оплатою замовником вартості виділених матеріальних ресурсів. В подальшому забезпечення здійснюватиметься в порядку, що його встановлює Кабінет Міністрів України для військових формувань України.

3. Війська цивільної оборони утримуються за рахунок коштів державного бюджету. Військовослужбовці цивільної оборони перебувають на дійсній військовій службі і під час її проходження користуються всіма правами та пільгами, установленими законодавством для військовослужбовців Збройних Сил України.

Оплата праці працівників органів управління цивільної оборони здійснюється за нормами відповідних державних установ. Забезпечення військовослужбовців цивільної оборони житлом провадиться за рахунок житлового фонду Рад народних депутатів відповідного рівня. Кабінет Міністрів України, інші органи державної виконавчої влади забезпечують органи управління і установи цивільної оборони службовими, господарськими, підсобними приміщеннями, складськими площами та службовим транспортом.

Аварії на пожеженебезпечних об’єктах


Вибухо- та пожежонебезпечними об’єктами є виробництва ВР, нафтопереробні підприємства, млинарські комбінати та елеватори, деревообробні й інші підприємства, що використовують або виготовляють горючі речовини та матеріали.

Унаслідок потужного вибуху на місцевості утворюється ОУ, межа якого пролягає через точки на місцевості, де надмірний тиск УХ становить 10 кПа. Форма осередку на рівнинній місцевості – коло (рис. 4.1).


Рис. 4.1. Характеристика осередку ураження при вибуху

ЦВ – центр вибуху; R0 – відстань від об’єкта до ЦВ; RСЛ – радіус осередку ураження (зони слабких руйнувань); Rсер, Rсил, Rпов – радіуси відповідно зони середніх, сильних, повних руйнувань


Залежно від ступеня руйнування виробничих будинків і обсягу необхідних рятувальних і аварійно-відновлювальних робіт ОУ поділяють на чотири зони: повних, сильних, середніх і слабких руйнувань (дод. 7).

Зона повного руйнування характеризується надмірним тиском у фронті УХ у 50 кПа і більше. Будинки, споруди, обладнання в зоні повністю руйнуються, утворюючи суцільні завали.

Зона сильних руйнувань характеризується сильними руйнуваннями будинків і споруд і поширюється на територію, де надмірний тиск становить 30–50 кПа. Унаслідок руйнувань будівель утворюються місцеві й суцільні завали.

Зона середніх руйнувань утворюється там, де надмірний тиск становить 20–30 кПа, будівлі і споруди мають середній ступінь руйнувань. Дерев’яні споруди повністю руйнуються.

У зоні слабких руйнувань надмірний тиск становить 10–20 кПа. У цій зоні спостерігаються слабкі руйнування будівель.

У разі аварії на пожежонебезпечних підприємствах найчастіше виникатимуть окремі або суцільні пожежі з такими уражальними факторами, як теплове випромінювання і зараження атмосфери окисом вуглецю СО (чадним газом). Імовірність виникнення і поширення пожеж на об’єкті залежить від ступеня вогнестійкості будинків і споруд, категорії пожежної безпеки виробництва, щільності забудови, метеоумов та інших чинників.

Захист і дії людей під час пожежі. При пожежі потрібно остерігатися високої температури, задимленості і загазованості, обвалення конструкцій будинків, вибухів технологічного обладнання і приладів. Небезпечно входити в зону задимлення, якщо видимість менша 10 метрів. Найнадійніший захист досягається укриттям у захисних спорудах і використанням спеціальних засобів індивідуального захисту.


Біологічна зброя види та характеристики біологічної зброї


Зброя масового ураження — зброя, призначена для нанесення масових втрат або руйнувань на великій площі.

Вражаючі чинники зброї масового ураження, як правило, продовжують наносити ураження протягом тривалого часу. Також ЗМУ деморалізує як війська, так і цивільне населення. Порівнянні наслідки можуть наступити і у разі застосування звичайної зброї або здійснення терористичних актів на екологічно небезпечних об'єктах, таких як АЕС, дамбах і гідровузлах, хімічних заводах тощо.

На озброєнні сучасних держав перебувають чотири основні види зброї масового ураження:

хімічна зброя;

біологічна зброя;

ядерна зброя;

запалювальна зброя.

ЗМУ характеризується великою руйнівною спроможністю та великою територією ураження. Об'єктами можуть бути як самі люди, так і навколишнє середовище: родючі грунти, місцевість, рослини, тварини.

Вражаючі фактори ЗМУ завжди діють як миттєво, так і впродовж деякого часу.

Вражаючі фактори ядерного вибуху - це повітряна ударна хвиля, сейсмічна хвиля, світлове випромінювання (може призвести до займання деяких легкозаймистих речовин, навіть на великих відстанях), проникаюча радіація, електромагнітний імпульс (миттєва дія), радіоактивне забруднення (діє на протязі певного часу).

Для хімічної зброї вражаючим фактором є дія отруйної речовини (ОР) певного виду (газоподібного, аерозольного, на поверхні предметів). Час дії ОР залежить від її виду та від метеорологічних умов.

Для біологічної зброї вражаючий фактор - збудник хвороби ( аерозоль, на поверхні предметів). Тривалість дії може змінюватись в залежності від збудника та зовнішніх умов від декількох годин до десятків років (природні спалахи сибірської виразки існують щонайменше десятиріччями ).





Список рекомендованої літератури


  • Конституція України, Основний Закон. – К., 1996.

  • Про цивільну оборону України: Закон України № 2974-ХІІ від 3 лютого 1993 р. (із змінами і доповненнями).

  • "Про захист населення і територій в надзвичайних ситуаціях техногенного і природного характеру": Закон України № 1809-ІІІ від 8 червня 2000 р.

  • Положення "Про єдину державну систему попередження і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру": Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 р. № 1198.

  • Положення “Про порядок проведення евакуації у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру”: постанова Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2001 р. № 1432.

  • Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 27.

  • Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань: Закон України від 14 січня 1998 р. – К., 1998.

  • Про пожежну безпеку: Закон України.– К., 1993.


Случайные файлы

Файл
80864.rtf
113864.rtf
160472.rtf
MVS2.doc
60805.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.