Дослідження критеріїв оцінки фінансової звітності, нормативне регулювання аудиту і фінансової звітності і їх вплив на саму методику аудиту (19705)

Посмотреть архив целиком













Дослідження критеріїв оцінки фінансової звітності, нормативне регулювання аудиту і фінансової звітності і їх вплив на саму методику аудиту


Сучасні перетворення в системі економічних відносин суб'єктів господарювання України, поява нових користувачів з різними економічними запитами потребують формування принципово нових підходів до інформаційного середовища, обґрунтування принципів, методів і методології складання системи звітної інформації з одночасним визначенням її ролі серед економічних наук. Дослідження таких вітчизняних вчених, як Н. Малюга, П. Хомин, показують, що бухгалтерська звітність є не одним із елементів методу бухгалтерського обліку, а окремим об'єктом дослідження.

Потреба у бухгалтерській звітності на державному рівні як певній системі економічних показників, побудованих з дотриманням установлених принципів і правил, виникла у період розвитку капіталістичних відносин при закладенні підвалин корпоративного права. Юридичне звітування акціонерних, пайових та інших підприємств, зобов'язаних оприлюднювати звітність, потребувало впровадження єдиних форм бухгалтерської звітності, з допомогою якої можна було визначати за єдиними правилами фінансові результати діяльності підприємств та пояснювати чинники і причини, які вплинули на нього.

Зміна соціально-економічних пріоритетів державного устрою України та запровадження ринкових механізмів господарювання в умовах глобалізації національних економік світової системи створили передумови для введення міжнародних стандартів фінансової звітності, які по-іншому визначають її роль в системі економічних наук.

Необхідність аудиторської перевірки фінансової звітності пов'язана з її публікацією. Такий порядок передбачений Законом України "Про аудиторську діяльність". У ньому, зокрема, вказується, що суб'єкти підприємницької діяльності, звітність яких оприлюднюється, повинні бути перевірені на предмет достовірності такої звітності і для підтвердження зобов'язані мати аудиторський висновок. В загальному, аудит фінансової звітності повинен підтвердити реальність інформації про активи і пасиви підприємства.


1. Вплив критеріїв підготовки фінансової звітності на організацію проведення аудиту


Проблеми формування фінансової звітності у сучасних умовах господарювання висвітлені в роботах багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених, зокрема: Ф.Ф. Бутинця, С.Ф. Голова, І. Данилюка, Б. Засадного, С.Л. Зубілевич, В.Н. Пархоменка, О.М. Петрука, В.А. Терехової, Н.І. Ценклера та інших. Під час складання звітності українські підприємства повинні дотримуватися відповідних принципів, які встановлені на законодавчому рівні. Крім цього, складені фінансові звіти повинні відповідати певним вимогам, які визначаються як якісні характеристики фінансової звітності.

Якісні характеристики фінансової звітності, згідно з Концептуальною основою МСФЗ, є рисами притаманними звітам, завдяки яким інформація, викладена у фінансовій звітності, стає корисною для користувачів. Тобто, якісні характеристики фінансової звітності можна вважати вимогами до інформації, яку надають фінансові звіти українських підприємств. Міжнародні стандарти поділяють принципи складання фінансової звітності на 2 групи: основні припущення та якісні характеристики фінансової звітності. Основні припущення складаються з 2 базових припущень - обліку за методом нарахування та безперервності діяльності підприємства.

Принцип нарахування свідчить про те, що результати операцій та минулих подій визнаються, коли вони здійснюються (а не тоді, коли отримуються або сплачуються грошові кошти або їх еквіваленти), і відображаються в бухгалтерських реєстрах та наводяться у фінансових звітах тих періодів, до яких відносяться.

Крім цього, згідно з міжнародними стандартами, фінансові звіти складаються виходячи з припущення, що підприємство є безперервно діючим і залишатиметься діючим в осяжному майбутньому. Таким чином, припускається, що підприємство не має ні наміру, ані потреби ліквідуватися або суттєво звужувати масштаби своєї діяльності, тому активи підприємства відображаються за первісною вартістю без урахування ліквідаційних витрат. Якщо ж у підприємства виникає потреба у скороченні масштабів діяльності, або необхідність ліквідації, фінансові звіти можуть складатися з дотриманням іншого принципу, в такому випадку має розкриватися застосований принцип.

Щодо критеріїв оцінки звітності в найбільш загальних рисах необхідно звернути увагу на такі моменти. За результатами аудиторської перевірки фінансової звітності аудитор повинен дати аудиторський висновок. Залежно від результатів аудиторської перевірки він може бути безумовним, умовним (з багатьма різновидами) чи відмовою від думки.

До завдань й обов'язків аудитора не входить підтвердження абсолютної точності всіх бухгалтерських записів і регістрів. Крім того, виявлені недоліки, неточності, помилки аудитор розрізняє як суттєві (які значною мірою впливають на показники фінансової звітності, тобто змінюють фінансовий результат на протилежний - прибуток на збиток, і навпаки) і несуттєві (виходячи з зарубіжного досвіду вони в сукупності становлять 4-5 % від загального результату фінансової звітності).

Ще одним важливим критерієм оцінки фінансової інформації є її суттєвість. Керівництво підприємств і їх бухгалтерські служби зіткнулись, при підготовці фінансової звітності, з цією проблемою на практиці. Найчастіше в наказах про облікову політику підприємств встановлювалась границя суттєвості в розмірі 0,1 тис. грн., що надавало змогу округляти дані фінансової звітності до цього розміру. На сьогоднішній день відбулись зміни у суттєвості подання фінансових звітів, а саме інформація подається в тисячах гривень без десяткових знаків, що понизило суттєвість інформації.

В зв’язку з цим Міністерство фінансів України листом від 29.07.2003 р. №04230-04108 надало роз’яснення «Про використання критеріїв суттєвості у бухгалтерському обліку». В даному Роз’ясненні буди приведені приблизні пороги суттєвості, що значно покращило перевірку фінансової звітності та якість і точність аудиторських послуг. Також суттєвість визначається відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, а також керівництвом підприємства.

Суттєва інформація – інформація, відсутність якої може вплинути на рішення користувачів фінансової звітності.

Поріг суттєвості – об салютна або від’ємна величина, яка є кількісним показником суттєвості інформації.

Поняттю „суттєвість” в Міжнародних стандартах аудиту, використання яких повністю адаптовано для України, починаючи з 2003 року, відведено окремий стандарт МСА 320. В пунктах 3 та 5 МСА 320 наведено більш конкретне визначення суттєвості інформації ніж в П(С) БО 1:

Інформація є суттєвою, якщо її пропуск або неправильне відображення може вплинути на економічні рішення користувачів, прийняті на основі фінансової звітності.

Таким чином, аудитор може керуватися приблизними порогами суттєвості інформації, які наведені в листі Міністерства фінансів України, або власними порогами.

В різних країнах визначення терміну аудит в нормативних актах трактується так: Росія, аудит представляє собою підприємницьку діяльність аудиторів (аудиторських фірм) щодо здійснення незалежних відомчих перевірок бухгалтерської фінансової звітності, платіжно-розрахункової документації, податкових декларацій, та інших фінансових зобов’язань і вимог економічних суб’єктів, а також надання інших аудиторських послуг. В Україні в Законі України «Про аудиторську діяльність» аудит – це перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб’єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, П(с)БО або інших правил (внутрішніх положень суб’єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів.

У Великобританії Комітетом по аудиторській практиці аудит визначається як незалежна перевірка фінансових звітів підприємства і вираження думки про них призначеним аудитором для виконання такого призначення у відповідності до обов’язків, обумовлених законом.

У США Комітетом Американської бухгалтерської асоціації визначено термін аудиту як системний процес отримання і оцінки об’єктивних даних про економічні дії, які встановлюють рівень їх відповідності визначеному критерію і представляють результати зацікавленим особам.

Отже можна зробити висновок, що аудит в різних країнах за метою мало чим відрізняється і становить перевірку бухгалтерських даних для висловлення незалежної думки аудитора.

Ключовим питанням аудиту є визначення показників, що характеризують формування загальної суми чистого прибутку. Питанням розробки програм аудиту фінансових результатів сьогодні присвячують свої дослідження ряд вітчизняних та зарубіжних вчених: Л.П. Кулаковська, В.П. Суйц, Г.М. Давидов, В.Є. Труш, Ф.Ф. Бутинець, Б.Ф. Усач, В.Я. Савченко, B.B. Собко, Робертсон Дж., Адаме Р., Аренс А.,Лоб6ек Дж., В.Л. Андреев, В.І. Подольський та ряд інших. Серед авторів, які не розглядають розробку робочих програм аудиторської діяльності як окремий аспект, однак виділяють завдання аудиту, що повинні бути перевірені при аудиті фінансової звітності, слід назвати таких науковців, як: Ф.Ф. Бутинець, Б.Ф. Усач, В.І. Подольський , Л.М. Чернелевський, Н.І. Беренда, В.Я. Савченко, B.B. Собко, Н.І. Верхоглядова, В.П. Шило, С.Б. Ільіна, О.М. Брадул, Філіп Л. Дефліз, Г.Р. Дженік та ін.


Случайные файлы

Файл
28963-1.rtf
79536.rtf
35269.rtf
19258.rtf
17922.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.