Порядок організації, дозвільного забезпечення, вибору системи оподаткування, обліку та звітності підприємницької діяльності (19687)

Посмотреть архив целиком

План


1. Порядок започаткування та реєстрації підприємницької діяльності

2. Склад та порядок отримання дозвільного забезпечення

3. Рекомендації щодо вибору оптимальної системи оподаткування і форми ведення обліку

4. Перелік податків та зборів, що підлягають сплаті

5. Склад звітності, місце та строки її подачі

6. Види відповідальності підприємця за результатами здійснення підприємницької діяльності

Список використаної літератури



1. Порядок започаткування та реєстрації підприємницької діяльності


Законне здійснення підприємницької діяльності можливе лише після її державної реєстрації. Державна реєстрація – засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені чинним законодавством, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру. Порядок проведення державної реєстрації передбачений Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців ".

України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Державна реєстрація суб'єктів ПД проводиться в органах виконавчої влади за місцем знаходження або місцем проживання даного суб'єкта.

Державна реєстрація підприємницької діяльності буде проводитись у п’ять етапів:

1. Реєстрація у державного реєстратора.

2. Реєстрація в податковій інспекції.

3. Реєстрація у Пенсійному фонді України.

4. Реєстрація у фондах соціального страхування.

5. Реєстрація у відділі статистики.

Для державної реєстрації подаються такі документи:

  • заповнену реєстраційну картку-заяву;

  • копію довідки про присвоєння ідентифікаційного коду фізичної особи – платника податків та інших обов’язкових платежів;

  • документ, що посвідчує сплату реєстраційного збору (квитанцію про оплату);

  • Паспорт.

Державна реєстрація суб'єктів ПД проводиться за наявністю всіх необхідних документів за заявочним принципом не більш 5 робочих днів.

Органи державної реєстрації протягом цього терміну вносять данні з реєстраційної картки до Реєстрів суб'єктів ПД, та видають свідоцтво про державну реєстрацію встановленого зразка з проставленим ідентифікаційним номером - платником податку та інших обов'язкових платежів. Свідоцтво про державну реєстрацію - документ встановленого зразка, який засвідчує факт внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію підприємця.

У п'ятиденний термін з дати реєстрації, органи державної реєстрації направляють примірник реєстраційної картки з позначкою про державну реєстрацію відповідному податковому органу і органу державної статистики, та подають відомості про держану реєстрацію суб'єкта ПД до органу соціального страхування і ПФ України.

Оскільки підприємець планує використовувати спрощену систему оподаткування, потрібно особисто подати відповідну заяву представнику податкових органів або у відділі держреєстрації, або звернутись безпосередньо до податкової інспекції.

Так як підприємець використовує працю найманих працівників потрібно особисто зареєструвати кожного з них (застрахувати) у Пенсійному фонді. Для цього фонду подається пакет документів щодо кожного працівника, з яким укладено і зареєстровано Трудовий договір. Реєстрація працівника повинна здійснюватись у десятиденний термін з моменту реєстрації Трудового договору в службі зайнятості. Також підприємець повинен особисто зареєструвати кожного працівника у соціальних фондах (Фонді безробіття, Фонді страхування на випадок тимчасової втрати працездатності, Фонді страхування від нещасних випадків).

Реєстрація підприємця у Фонді безробіття, Фонді страхування на випадок тимчасової втрати працездатності, Фонді страхування від нещасних випадків є добровільною. Така реєстрація є доцільною адже є можливість отримання підприємцем соціальних виплат.

Відомості про суб’єкта підприємництва зберігаються у державного реєстратора за місцем проживання підприємця. При зміні місця проживання підприємець повинен повідомити про це державного реєстратора, а той – передати всі відомості про реєстрацію державному реєстратору за новим місцем проживання. Новий реєстратор зобов’язаний у десятиденний термін повідомити підприємця про отримання документів і взяття його на облік.


2. Склад та порядок отримання дозвільного забезпечення


В Україні запроваджено дозвільний принцип здійснення підприємницької діяльності. Його суть полягає у наданні державними органами погодження на здійснення підприємницької діяльності за умов її відповідності встановленим правилам.

Для здійснення діяльності підприємець повинен отримати ліцензію.

Ліцензія – це документ державного зразка, який засвідчує право підприємця на здійснення певного виду діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов.

Для отримання ліцензії необхідно подати в орган, що видає ліцензії, заяву встановленої форми, копію свідоцтва про державну реєстрацію, завірену нотаріально. Рішення про видачу ліцензії приймається уповноваженим органом протягом десяти робочих днів з моменту отримання документів і протягом трьох робочих днів надсилається заявникові.

Протягом 30 календарних днів підприємцю потрібно сплатити вартість ліцензії, надати в орган ліцензування документ, що посвідчує сплату, та отримати оформлену ліцензію. Плата за ліцензію здійснюється, як правило, щокварталу протягом усього терміну дії ліцензії.

Потім потрібно подбати про наявність дозволів на здійснення підприємницької діяльності. Обов’язковим є отримання дозволів:

  • органу державного пожежного нагляду. Цей дозвіл видається як для здійснення підприємницької діяльності у новозбудованих, так і діючих приміщеннях;

  • органу державного санітарного нагляду на відповідність приміщення для здійснення підприємницької діяльності санітарним нормам.

На здійснення торгівельної діяльності необхідно отримати в Управлінні торгівлі органу місцевого самоврядування дозвіл на розміщення об’єкта торгівлі. До того ж, на реалізовувані товари повинні бути сертифікати відповідності.

Підприємець що займається торговельною діяльністю повинен облаштувати Куточок споживача у місцях здійснення підприємницької діяльності. Оформляється він у вигляді стенду і розташовується на видному місці. У Куточок обов’язково поміщаються копії всіх документів про суб’єкта підприємницької діяльності, дозвільних документів та нормативні документи, що регулюють порядок здійснення діяльності:

  • копію Свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності;

  • копію Свідоцтва про сплату єдиного податку;

  • копію Довідки про трудові відносини підприємця і фізичної особи – продавця, який здійснює торгівлю у цьому приміщенні;

  • копію ліцензії;

  • Закон України “Про захист прав споживачів”;

  • Порядок заняття торгівельною діяльністю і правила торгівельного обслуговування населення;

  • адресу і номери телефонів обласного управління захисту прав споживачів;

  • Правила продажу промислових товарів;

  • Книгу відгуків та пропозицій;

  • Інструкцію про порядок позначення роздрібних цін на товари народного споживання на підприємствах роздрібної торгівлі та громадського харчування.


3. Рекомендації щодо вибору оптимальної системи оподаткування і форми ведення обліку


Система оподаткування – це сукупність податків, зборів та платежів, які сплачує суб’єкт підприємницької діяльності.

При виборі системи оподаткування потрібно враховувати, що в Україні існує дві системи оподаткування: спрощена та загальна.

Для підприємців спрощена система включає два варіанти оподаткування:

  • сплата фіксованого податку шляхом придбання патенту;

  • сплата єдиного податку.

Оскільки кількість найманих працівників дорівнює чотирьом, а обсяг реалізованої виручки не перевищує 500 тис. грн.. то вибирається спрощена система оподаткування, а саме сплата єдиного податку.

Підставою для використання такої системи оподаткування є Свідоцтво про сплату єдиного податку, яке видається податковим органом після отримання від підприємця заяви та платіжного документа про сплату єдиного податку. Ставка податку встановлюється місцевими радами і залежить від виду діяльності. Мінімальний розмір податку – 20 грн., максимальний – 200 грн. на місяць. Оскільки до підприємницької діяльності залучаються наймані працівники, розмір єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожного працівника.

Платник єдиного податку звільняється від придбання за грошові кошти патенту на здійснення підприємницької діяльності, бо він надається безкоштовно.

На сьогоднішній день спрощена система оподаткування шляхом сплати єдиного податку є найпоширенішою. Її перевагами є:

  • простота розрахунку єдиного податку;

  • невеликий розмір податку при стабільній діяльності, що приносить середній і високий дохід;

  • звільнення від сплати ряду податків;

  • отримані від підприємницької діяльності доходи не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу громадянина;

  • можливість незастосування реєстраторів розрахункових операцій;

спрощена процедура обліку та звітності.

Форма обліку – це сукупність облікових реєстрів та процедур, що використовуються для обліку результатів діяльності.


Случайные файлы

Файл
183998.doc
50206.rtf
71294.rtf
16902-1.rtf
20397.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.