Джерела аудиторських доказів (16434)

Посмотреть архив целиком


Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна"










Контрольна робота

з дисципліни

"Аудит"





Виконала студентка 3-ого курсу

групи ЗМЗЕД-41

спеціальності

менеджмент ЗЕД"

Викладач: Попова А.В.








Київ 2007


Джерела аудиторських доказів


Об’єктивна істина повинна бути підтверджена доказами. Юридична література трактує поняття доказів як фактичні дані (свідчення) про обставини, що мають значення для прийняття правильного рішення.

Докази - це свідчення, які констатують будь-який факт і є незаперечними.

Аудиторські докази - це документально підтверджена інформація, зібрана аудитором під час перевірки, яка підтверджує висновки аудитора щодо будь-якої дії чи події господарюючого суб’єкта. Доказ може стати підтвердженням або спростуванням існування тієї чи іншої дії чи події.

Джерела доказів

Джерелами аудиторських доказів можуть бути: облікова система, підтверджуюча документація, матеріальні активи, адміністрація і персонал підприємства, клієнти, постачальники, а також треті особи.

Ступінь достовірності аудиторських доказів залежить перед усім від джерела їх отримання. Враховуючи це, у всіх випадках при оцінці достовірності аудиторських доказів слід керуватись наступними твердженнями:

зовнішній доказ (наприклад, отримане підтвердження від третьої сторони) є більш достовірним ніж внутрішній;

внутрішній доказ є більш достовірним, коли супутній вид внутрішнього контролю задовільний;

доказ отриманий самим аудитором є більш достовірним, ніж отриманий від підприємства;

доказ, отриманий у формі документів і письмових свідчень є більш достовірним ніж усні свідчення.

Аудиторські докази можна отримати шляхом застосування методів наведених нижче:


Методи отримання аудиторських доказів


фізичний огляд

пряме підтвердження

аналіз документів від третіх осіб

аналіз документів від підприємства

арифметичний контроль аудитором

аналіз та оцінка факторів аудитором

аналітичне дослідження - порівняння з даними:

минулих років

майбутніх років

подібних підприємств

усна інформація

Докази в аудиті можна класифікувати відповідно до правил подачі інформації, передбачених чинним законодавством, на прямі та непрямі.

Прямі - це докази, які підтверджуються первинними документами та обліковими регістрами. Наприклад, факт нестачі матеріалів, підтверджений інвентаризаційним описами.

Непрямі - це свідчення, що не мають безпосереднього відношення до фактів з даного питання. Наприклад, надійність системи внутрішнього контролю може виступати непрямим доказом відсутності значних помилок у фінансовій звітності.

В залежності від джерела отримання інформації аудиторські докази внутрішніми, зовнішніми та змішаними (комбінованими).

Внутрішні - інформація одержана від клієнта;

зовнішні - інформація одержана від третіх осіб;

змішані (комбіновані) - це докази отримані від клієнта і підтверджені зовнішніми джерелами.

Аудитор маючи відповідну інформація має бути повністю переконаний у тому, що його думка абсолютно правильна і справедлива. Для цього він повинен вирішити, чи є його докази достатньо переконливими та релевантними.

Релевантні - це докази, які мають цінність для вирішення поставленої проблеми. Наприклад доказ того, що на підприємстві перекручена звітність із собівартості продукції, не є цінним при вирішенні питання щодо підтвердження наявності основних засобів.

На переконливість впливають три основні фактори: достовірність, достатність та своєчасність.

Достовірність характеризує докази з боку довіри до них та правдивості. Достовірність операції визначається повнотою і правильністю її оформлення у відповідності до діючих правил бухгалтерського обліку. Під достовірністю операції можна розуміти ступінь адекватного відображення нею об'єктивно здійснених явищ, подій чи процесів. При наявності в операції неточностей, які перекручують дійсні факти (показники), або при відсутності тих чи інших факторів (показників) інформація називається недостовірною.

Для характеристики достовірності багато авторів використовують також термін надійності доказів. Наприклад, якщо аудитор особисто перевірив основні засоби на наявність, то одержаний результат буде більш надійним, ніж той який він отримає з аналізу інвентаризаційних описів.

Достовірні докази повинні доречними і мати відношення до предмету аудиту. Наприклад, аудитор перевіряє своєчасність оплати за відвантажену продукцію і методом тестування встановив, що в окремих випадках до продажу віднесені суми, по яких бухгалтер зробив некоректні бухгалтерські проводки. Цей доказ свідчить про недостовірність показника звітності Ф. №2 “Звіт про фінансові результати” “Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) ", проте ніяк не характеризує своєчасність розрахунків. Тому такі свідчення не будуть мати будь-якого відношення до мети аудиту. Сутність доречності визначається метою аудиту. Стосовно однієї мети докази можуть бути доречними, а стосовно іншої - ні.


Аудит операцій на рахунках у банку


Розпочинаючи аудит обліку грошових коштів на поточному та інших рахунках у банку, слід розробити детальну програму аудиторської перевірки, яка повинна включати такі питання: установлення кількості поточних, валютних розрахункових та інших рахунків в установах банку, відповідності господарських операцій, які відображаються на вказаних рахунках, чинному законодавству; перевірка повноти і своєчасності оприбуткування грошових коштів, що надійшли на рахунки підприємства, своєчасності перерахування податків до бюджету й обов'язкових платежів; перевірка правильності кореспонденції рахунків за банківськими операціями.

Джерелами даних для аудиту операцій на рахунках у банку є виписки банку з особових рахунків і прикладені до них виправдовувальні документи, а також записи в облікових регістрах за рахунком 31 “Розрахунки в банках". Насамперед, треба звірити залишки коштів, відображені у виписках за відповідними рахунками, із залишками коштів, що значаться за обліковими даними. Однак рівність залишків не гарантує тотожності оборотів за виписками банку і за балансовим рахунком, оскільки про обробці виписок може бути допущене навмисне зменшення оборотів за дебетом і кредитом рахунка на однакову суму з метою приховати зловживання. Тому слід перевірити відповідність оборотів за дебетом і кредитом за виписками банку за кожний місяць даними оборотів за обліковими реєстрами. Важливо також перевірити повноту і достовірність банківських виписок і прикладених до них документів. Повноту банківських виписок встановлюють за їх нумерацією за сторінками і перенесенням залишку коштів на рахунку. Залишок коштів на кінець періоду в попередній виписці банку за рахунком має дорівнювати залишку коштів на початок періоду в наступній виписці. Правильність виписки визначають шляхом перевірки всіх її реквізитів. Якщо у виписці буде встановлено не обумовлені виправлення або підчищення, закреслення, то необхідно провести зустрічну перевірку даних виписки із записами в першому примірнику особового рахунку, що знаходиться в установі банку. У випадку відсутності окремих виписок слід також звернутися до установи банку.

Крім того, слід впевнитися, що всі здійснені через банк операції є реальними і підтверджені відповідними справжніми (автентичними) документами. Бувають випадки, коли їх підробляють або прикладають не повністю, що дає можливість, застосовуючи не правильну кореспонденцію рахунків, приховувати в обліку зловживання на значні суми. У разі виникнення сумнівів у справжності документів (відсутність банківського штампа, виправлення перерахованих сум, найменування одержувача грошей і дати здійснення операції) слід провести зустрічну перевірку платіжних документів, які зберігаються у справах підприємства, із платіжними документами в банку або у контрагента операції. Одночасно з’ясувати правильність кореспонденції рахунків і записів у облікових регістрах, бо деколи зловживання можуть бути приховані шляхом складання неправильних бухгалтерських записів (проводок), не підтверджених документами, а також сторнувальних записів без документальних підтверджень і без дійсної потреби або неправильним підрахунком чи перенесенням підсумків з однієї сторінки регістру на іншу.

Ураховуючи, що банківські установи України перейшли на комп'ютерну систему обліку і банківські виписки видаються клієнтам за кожен день, необхідно звірити вихідні і вхідні залишки не лише за виписками, а й за датами здійснення попередніх операцій. Це дає змогу виявити знищені банківські виписки за конкретний день.

Під час проведення аудиту звертається увага на можливі випадки відкриття рахунку в банку тільки за наявності документа, що засвідчує їх реєстрацію, як платежів соціальних внесків, та інших рахунків включаючи валютні, позикові, депозитні, - у разі пред'явлення документа про повідомлення органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків про намір відкрити відповідні рахунки, а також довідки про внесення підприємства до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України. При чому копії цих документів мають бути засвідчені нотаріально або органом, що їх видав, фізичні особи - довідку про ідентифікаційний номер.

Звертається увага на правильність оприбуткування в касу грошей, отриманих з банку за чеком. Мають місце випадки, коли окремі бухгалтери в змові з касиром забирали гроші отримані за чеками, але для того, щоб обороти по виписці банку збігалися з відповідними журналами, суму отриманих грошей списували в кредит рахунку “Розрахунки з іншими кредиторами", на якому відображали кредиторську заборгованість, особливо з закінченим строками позовної давності. Необхідно звірити обороти за дебетом і кредитом відповідних рахунків оскільки залишок може змінюватись, якщо зменшити обороти на однакову суму. Необхідно також установити, чи відповідають номери і суми використаних чеків і корінцям книжок, а в разі виявлення анульованих або зіпсованих чеків з'ясувати чи є відмітка про це в корінцях.

Перевіряючи грошові кошти, що надійшли на рахунок слід установити правильність їх обліку і повноту зарахування. Для обліку банківських операцій використовується рахунок ”Рахунки в банках”.

Перераховану покупцями виручку звіряють з записами в облікових регістрах за рахунками обліку розрахунків з покупцями і замовниками: “Розрахунки з покупцями і замовниками", “Розрахунки за авансами одержаними” і за розрахунками обліку доходів.

Обов’язком аудитора є також перевірка правильності та обґрунтованості перерахування коштів за товарно-матеріальні цінності, для чого повірюють суми, вказані в платіжних документах, із даними виписки банку і записами на рахунку 63 “Розрахунки з постачальниками і підрядчиками” або на рахунку 37 “Розрахунки з різними дебіторами”. Тут за прибутковими документами перевіряють повноту і правильність оприбуткування товарно-матеріальних цінностей. Якщо є сумніви в справжності документів чи достовірності операції, слід провести зустрічну перевірку їх у постачальників продукції.

Перевіряючи видаткові банківські документи, необхідно групувати в окремі відомості всі оплачені штрафи, неустойки та інші платежі, пов’язані з порушенням договірних умов, що дасть змогу потім перевірити повноту відображення їх на відповідних рахунках, і вжиті підприємством заходи щодо відшкодування за рахунок винних осіб суми заподіяної шкоди.

Надходження грошових коштів від інших дебіторів (за договорами оренди, штрафних санкцій тощо) перевіряють за даними виписок і доданих до них документів, а в разі необхідності - й облікових записів в організаціях контрагентів (зустрічна перевірка). З'ясовується також правильність кореспонденції рахунків із зарахуванням грошових коштів на рахунки в банках, своєчасність виділення ПДВ за оприбуткованими сумами виручки, авансів тощо. Суму, що не підтверджені документально, повинні враховуватись на рахунку “Розрахунки за претензіями”.

Аналогічно здійснюється контроль операцій щодо списання грошових коштів з поточного рахунку та інших банківських рахунків. Особлива увага приділяється своєчасності і повноті оприбуткування в касу отриманих з банку готівкових грошей, законність перерахування коштів на рахунки постачальників та інших кредиторів. Такі операції мають бути підтверджені документально (договорами, актами здавання-приймання виконаних робіт, накладними на матеріальні цінності тощо). Якщо підприємство переказує суми заробітної плати, утримання за виконавчими листами тощо, то їх обґрунтованість забезпечується як наявністю первинних облікових документів, так і реальністю вказаних у них адрес отримувачів коштів.

Правильність кореспонденції рахунків щодо списання грошових коштів з рахунків та зарахування на них коштів перевіряються за даними облікових регістрів на рахунку “Рахунки в банках” (табл.1)


Таблиця 1. Відомості перевірки грошових коштів на поточному рахунку, тис. грн.

Дані по рахунку

Код

Червень

Залишок:



- на початок місяця


-

- за даними обліку


80 000

- за виписками банку


80 000

Оборот за кредитом


-

- за даними обліку


70 000

- за виписками банку


70 000

Оборот за кредитом


-

- за даними обліку


60 000

- за виписками банку


60 000


Аудитор ___________________

(підпис)


Необхідно детально перевірити чи не відображались в обліку витрати як платежі за послуги (паливо, освітлення, транспортні витрати), а насправді гроші перераховувались за матеріальні цінності, що не надходили і не оприбутковувались. З цією метою проводять зустрічні перевірки в банках і відповідних організаціях.

Перевіряючи видаткові банківські документи, необхідно групувати в окремі відомості всі сплачені штрафи, неустойки та інші платежі, пов’язані з порушенням умов контракту. Це дасть змогу надалі виявити повноту відображення їх на відповідних рахунках і проаналізувати заходи, які здійснили підприємства щодо стягнення з винних осіб сум завданого збитку.

Перевіркою сутності банківських встановлюють чи не допускалось неправильне перерахування авансів і платежів за безтоварним розрахунком або оплата рахунків іншими організаціями, які не мають відношення до підприємства, що перевіряється.

Як відомо, підприємство може відкрити в банку акредитив. Перевіряючи розрахунки за акредитивами, доцільно зіставити залишки сум і оборотів за виписками банку з записами в реєстрах бухгалтерського обліку. Одночасно необхідно встановити причини, які сприяли використанню акредитивної форми розрахунків, тобто з’ясувати чи передбачена ця форма розрахунків умовами контракту, чи використовується постачальниками як санкція за несвоєчасні платежі. Потім перевіряється повнота і своєчасність використання і повернення залишку акредитива, а також повнота оприбуткування матеріальних цінностей, які надійшли постачальнику.

Операції з лімітовими та нелімітовими чековими книжками аналізуються з погляду їх правильності, характеру і повноти оплати. З’ясовують, чи не проводилась оплата лімітовими чеками видатків, які не включаються в авансові звіти підзвітних осіб як здійснені готівкою (розрахунки з лімітовими чековими книжками ведуться лише в межах області).

Після встановлення подібних фактів слід визначити розмір завдано підприємству збитку і винних осіб. Слід також перевірити чи збігається залишок за книжкою лімітових чеків, відображений на корінці останнього використаного чека, із залишком на дату перевірки за рахунком 313 “Інші рахунки в банку в національній валюті”, а також із залишком за випискою банку. Залишок грошей на кінець місяця за випискою банку деколи не збігається із залишком ліміту за лімітною книгою. Це пояснюється тим, що видані з лімітованих книжок чеки не були до кінця місяця пред’явлені одержувачами в банк до сплати.

Об’єктом контролю аудитора можуть бути операції з переказами грошей з рахунка в банку та рахунок в Ощадбанку, тому що вони можуть бути пов’язані передачею грошей підставним особам, з крадіжками коштів.

Здійснюючи перевірку операцій на рахунку 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті", слід встановити, чи відповідають залишки коштів, відображені у виписці банку, залишку коштів який значиться за обліком; повноту і достовірність банківських виписок і прикладених до них документів; правильність операцій і справжність банківських виписок і первинних документів, правильність кореспонденції рахунків за операціями на поточних рахунках в іноземній валюті й записів в облікових регістрах. Особливу увагу звертають на повноту зарахування на транзитні валютні рахунки валютної виручки, що надійшла на адресу підприємства.

Ретельно вивчають обгрунтованість списання грошей з рахунків підприємства в банках у дебет рахунків витрат, прибутків і збитків тощо.

Під час перевірки операцій за поточними рахунками в іноземній валюті слід враховувати, що суб'єкти господарювання можуть здійснювати скупку, продаж, обмін валют за ліцензією Національного банку України в установленому законом порядку.

Одним з найважливіших завдань аудиту грошових коштів є перевірка відповідності кореспонденції рахунків за операціями на рахунках у банках чинними нормативними положеннями щодо ведення бухгалтерського обліку. Суцільним способом перевіряють обґрунтованість списання грошей з рахунків підприємства в банках у дебет рахунків:

Основне виробництво”;

Брак у виробництві”;

Витрати діяльності”;

Витрати за елементами”;

Фінансові результати”;

інші витрати.

Кожен випадок порушення типової кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку перевіряється за певними документами, які дають змогу виявити, чи не здійснено навмисне перекручення облікових і звітних даних та інші зловживання.


Список використаної літератури


  1. Давидов Г.М. Аудит: навчальний посібник. - К. “Знання" 2001.

  2. Загородній А.Г., Корягін М.В., Єлісеєв А.В., Полякова Л.М. Аудит: теорія і практика. - Львів. Видавництво національного університету “Львівська політехніка" 2004.

  3. Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Основи аудиту: навчальний посібник. - К. "Каравела" 2002.

  4. Савченко В.Я. Аудит: навчальний посібник. - К. 2002.

  5. Усач Б.Ф. Аудит: навчальний посібник. - К. “Знання" 2004.



Случайные файлы

Файл
148307.rtf
48642.rtf
176070.rtf
4035.rtf
28869.rtf