Бухгалтерський облік доходу в малому бізнесі (16305)

Посмотреть архив целиком

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. І.І.МЕЧНИКОВА

МИКОЛАЇВСЬКИЙ НАВЧАЛЬНО – НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ






Контрольна робота


Варіант 17






За курсом «Бухгалтерський облік в малому бізнесі»

Студент : група Е – 524з, курс 5

Спеціальність : облік і аудит.

Прізвище та ініціали : Воєхевич І.С.

Рецензент конрольної роботи : Несен І. А.


Дата виконання 25.11.08 Підпис студента ______________

Дата заліку____________

Оцінка________________Підпис викладача______________





Миколаїв – 2008


1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА


Особливості обліку доходів на малому підприємстві


Бухгалтерський облік доходів є обов΄язковим видом обліку, який ведеться малим підприємством. На його основі здійснюється складання та надання користувачам фінансової звітності, що є обов΄язковим і передбачено Законом «Про бухгалтерський облік i фінансову звітність», Порядком №419, П(С)БО №25.

До документів, що регулюють організацію i ведення обліку, можна віднести: Закон України від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік i фінансову звітність» з змінами та доповненнями; основні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку; План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань i господарських операцій підприємств i організацій (затверджено наказом Мінфіну України від 30.11.99 р. № 291); Інструкція про застосування Плану рахунків (затверджена наказом Мінфіну України від 30.11.99 р. № 291).

Кожне мале підприємство, виходячи з напрямків своєї фінансо­во-господарської діяльності, структури її видів і обсягів вкладень, створює бухгалтерський облік доходів у розрізі обраних способів їх отримання і закріплює прийняте рішення наказом про облікову політику.

Відповідно до П(С)БО 15 „Дохід” поняття „дохід” означає надходження економічної вигоди протягом звітного періоду, який виникає у процесі звичайної діяльності підприємства. Якщо надходження сприяють збільшенню власного капіталу, окрім збільшення, яке пов’язане з внесками акціонерів, то його називають прибутком, коли зменшенню – збитком. Доходи включаються до складу об’єктів облікового процесу на підставі принципів нарахування, відповідності, періодичності.

Принцип нарахування передбачає відображення результатів го­сподарських операцій у тому звітному періоді, коли відбувається господарська операція, не враховуючи моменту отримання чи сплати грошових коштів, оскільки не завжди оплата грошових коштів збігається по звітних періодах з моментом здійснення господарської операції.Принцип нарахування застосовується в поєднанні з принципом відповідності який полягає у порівнянні доходів і витрат звітного періоду, тобто витрати, понесені для отримання доходу, повинні бу­ти погоджені із цим доходом.

Наприклад, якщо підприємство визнало дохід від реалізації гото­вої продукції в момент відвантаження її покупцям, то одночасно не­обхідно визнати собівартість реалізованої продукції. У даному випад­ку дохід визнається в момент збільшення активу - дебіторської заборгованості, а витрати - одночасно зі зменшенням активів (товарів).

Для визначення фінансового результату, виходячи з принципу Періодичності, доходи та витрати підприємства розподіляється по звітних періодах. Згідно з П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» зві­тним періодом є календарний рік. Проте з метою отримання операти­вної інформації для прийняття управлінських рішень установлені проміжні звітні періоди: місяць, квартал. Для новоствореного підпри­ємства перший звітний період може бути меншим за 12 місяців, але не може бути більшим за 15 місяців. Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку року до моменту ліквідації.

Доходи, витрати і фінансовий результат діяльності підприємст­ва визначаються наростаючим підсумком за звітний період. Доходи від господарської діяльності класифікуються в бухгал­терському обліку і фінансовій звітності за видами діяльності. Це дає можливість визнавати дохід, враховуючи особливість і сутність ко­жної операції, і забезпечує підставу для подальшого аналізу діяльно­сті підприємства і контролю за нею, для прийняття управлінських рішень. Склад доходів, які відносяться до кожної групи, встановлено П(С)БО-3.За кожним видом діяльності дохід визнається під час збільшен­ня активу або зменшення зобов'язання, що приводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внес­ків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Зокрема, облік валових доходів ведуть з метою визначення роз­рахунковим методом різниці, між валовими витратами і валовими доходами, оподатковуваного прибутку у декларації про прибуток підприємства. Облік виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) у бухгалтерському обліку ведуть для забезпечення взаєморозрахунків з покупцями і замовниками, визначення на її основі фінансових результатів від реалізації в кореспонденції рахунків.

Визнання доходу (виручки) від реалізації продукції пов'язане з виконанням деяких умов П(с)БО 15 «Дохід», зокрема:

1. Передача покупцеві ризиків і вигод, пов'язаних з правом власності на продукцію. У більшості випадків передача ризиків і вигод від володіння збігається з передачею юридичного права влас­ності або з передачею в управління покупцеві. В інших випадках передача ризиків і вигод відбувається не завжди одночасно з пере­дачею юридичного права власності, наприклад:

а) покупець має право анулювати придбання з причин, визначе­них контрактом на реалізацію, а підприємство-продавець не має упе­вненості відносно його повернення;

б) відвантажені товари підлягають подальшому монтажу, і цей монтаж є істотною частиною контракту, який ще не був завершений підприємством;

в) одержання доходу від визначеної реалізації залежить від до­ ходу, який отримає

підприємство-покупець від власної реалізації цих товарів;

г) одержання доходу від певної реалізації залежить від доходу, який отримає покупець від реалізації цієї продукції.

Якщо підприємство-продавець залишає тільки незначний ризик володіння, операція вважається реалізацією і дохід визначається.

2.Управління і контроль за реалізованою продукцією. Якщо під­приємство залишає за собою подальше керівництво або контроль за реалізованою продукцією, то дохід від такої реалізації не визнається.

3.Сума доходу достовірно визначена. Доходи, достовірну оці­нку яких здійснити неможливо, у звітності не відображаються, що відповідає одному з основних принципів фінансового обліку і звіт­ності — обачливості, який передбачає відображення у звітності всіх елементів (активів, зобов'язань тощо) за вартістю, яка має запобігати зниженню зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і дохо­дів підприємства.

4. Упевненість у тому, що в результаті операції відбудеться збільщення економічних вигод, а витрати, пов'язані з реалізацією продукції, достовірно визначені. Якщо існує невпевненість в отри­манні доходів від реалізації, то до усунення цієї невпевненості дохід не повинен визнаватися.

Валові доходи за своїм змістом відрізняються від виручки за реалізовану продукцію чи власне валового доходу як економічної категорії. Якщо валовий доход — це новостворена вартість (за су­марним обчисленням дорівнює фонду оплати праці та прибутку підприємства), а виручка від реалізації існує лише за умови відвантаження продукції (робіт, послуг), то валові доходи — інша еконо­мічна категорія, яка застосовується тільки у податковому обліку. У склад валових доходів виручка від реалізації товарів (продукції, робіт, послуг) включається у випадках, коли відвантаження (вико­нання) відбувалось до надходження коштів від покупців. Якщо ж спочатку від покупців надійшла попередня оплата (аванс) за това­ри (продукцію, роботи, послуги) які мають бути відвантажені (ви­конані), виручки від реалізації у цьому разі немає. її взагалі може і не бути, якщо товари (продукція, роботи, послуги) не будуть від­вантажені (виконані). Сума попередньої оплати у цьому випадку у бухгалтерському обліку відображається як кредиторська заборго­ваність перед покупцями, хоч у податковому обліку її зараховано до валових доходів. При наступному відвантажені товарів (продук­ції, виконаних робіт, послуг) відбувається погашення кредитор­ської заборгованості, виручка від їх реалізації буде відображена із записом цих операцій лише у бухгалтерському обліку, оскільки до валових доходів у податковому обліку вона в такому випадку не зараховується.

Облік валових доходів можна вести на субрахунку 747 «Валові доходи» (загального плану рахунків). На рахунку 747 «Валові доходи» за кредитом відображають їх суму, а за дебетом проводять закриття цього рахун­ка. Тому ці суми завжди різні. Виручка і собівартість майже ніколи не бувають рівні і різниця між ними є прибутком чи збитком від реа­лізації продукції (робіт, послуг).

Нагромадження валових доходів в аналітичному обліку прово­дять таким чином, щоб сформувати дані для складання відповідного додатку до декларації про прибуток підприємства та підсумки. Запис операцій здійсню­ється на основі товарно-транспортних накладних, рахунків-фактур, накладних та податкових накладних, а при відображенні у валових доходах грошей, що одержані як попередня оплата, — на основі платіжних доручень. Як валові доходи відображається готівка, одер­жана від реалізації продукції, робіт, послуг — на основі прибутко­вих касових ордерів.


Случайные файлы

Файл
124061.rtf
77343-1.rtf
5429.rtf
140005.rtf
103506.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.