Найважливіші передумови інноваційного забезпечення процесу відтворення земель в аграрному секторі Карпатського макрорегіону (15267)

Посмотреть архив целиком

ЗМІСТ


ВСТУП

НАЙВАЖЛИВІШІ ПЕРЕДУМОВИ ІННОВАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСУ ВІДТВОРЕННЯ ЗЕМЕЛЬ В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ КАРПАТСЬКОГО МАКРОРЕГІОНУ

ВИСНОВОК

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА




ВСТУП


Тема дослідницької роботи «Найважливіші передумови інноваційного забезпечення процесу відтворення земель в аграрному секторі Карпатського макрорегіону».

У роботі досліджено стан запровадження інновацій в аграрному секторі Карпатського макрорегіону, запропоновано пріоритетні напрями імплементації інноваційного продукту, розкрито передумови переведення процесу відтворення земельних ресурсів на інноваційну модель.

Запровадження ринкової моделі в аграрному секторі Карпатського макрорегіону вимагає адекватних заходів з використання новітніх досягнень науки і техніки. При цьому особливо важлива роль належить земельним ресурсам як головному засобу виробництва сільськогосподарського сектору економіки. Просування інноваційних продуктів в АПК можливе з обов'язковим урахуванням особливостей відтворювального процесу земель, а також зі створенням певних передумов.

Інноваційні процеси в аграрному секторі економіки є предметом досліджень багатьох відомих вітчизняних і зарубіжних учених. Теоретичні та методологічні засади, прикладні розробки у цій сфері часто розглядаються на багатьох наукових конференціях, форумах, засіданнях, нарадах тощо. Особливо підвищився інтерес учених до цих питань у період становлення та розвитку ринкової моделі стратегічного розвитку сільськогосподарського сектору економіки. Ринок, особливо на початковій стадії свого формування, самостійно не може опанувати високотехнологічні інновації, тому на допомогу йому приходить держава. Проте у високорозвинутих країнах вона взаємодіє з ринком не безпосередньо (тобто не адміністративно), а опосередковано, через дуже складну систему інститутів, які забезпечують мотиви інноваційної діяльності шляхом витонченого налаштування. Таким чином, йдеться про втручання держави у процес розвитку та запровадження інновацій. Зазначимо, що рівень і напрями регуляторного впливу державних інституцій, місцевих органів самоврядування в процес відтворення земельних ресурсів аграрного сектору в країнах з недостатньо сформованими ринковими відносинами

істотно відрізняються від цих показників у країнах із високорозвинутою та стабільною економікою.

Нині успішний розвиток АПК зумовлюється інноваційними продуктами, втіленими в сучасних технологічних засобах, технологіях, без яких національний товаровиробник не може забезпечити стабільне виробництво сільгосппродукції, конкурувати на зовнішньому та внутрішньому ринках. При цьому особлива увага приділяється не лише кількісним критеріям технічної забезпеченості, а й поліпшенню якісних показників. Технічне забезпечення сільськогосподарського виробництва характеризується не тільки обсягом технічних засобів, а й їх надійністю, продуктивністю, відповідністю вимогам екології та безпечністю у роботі.

Зважаючи на важливість інноваційних заходів у забезпеченні ефективного розвитку аграрного сектору в цілому та відтворення земельних ресурсів зокрема, Державною цільовою програмою розвитку українського села на період до 2015 року передбачено значне інноваційно-інвестиційне зміцнення МТБ аграрного сектору, впровадження екологічно безпечних ресурсо- та енергозберігаючих технологій. Існують й інші напрями наукових досліджень інноваційного забезпечення АПК, що говорить про значущість та важливість досліджуваної проблеми, як для всієї України, так і для її окремих регіонів. агропромисловий комплекс інноваційний

Отже, мета роботи оцінити існуючі можливості запровадження інноваційного продукту в процес відтворення земельних ресурсів в аграрному секторі Карпатського макрорегіону.




НАЙВАЖЛИВІШІ ПЕРЕДУМОВИ ІННОВАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСУ ВІДТВОРЕННЯ ЗЕМЕЛЬ В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ КАРПАТСЬКОГО МАКРОРЕГІОНУ


Проголошення ринково орієнтованої моделі відтворювального процесу в сільськогосподарському секторі економіки, а також прагнення України інтегрувати власну економіку до європейської зумовили потребу в трансформуванні характеру земельних відносин, які сприяли б запровадженню досягнень науки і техніки в реальний сектор АПК. Це пов'язано, насамперед, зі зростанням конкурентоспроможності аграрних товаровиробників, розширенням ринків збуту, поліпшенням якості сільськогосподарської продукції тощо. Значний вплив на перехід до інноваційної моделі відтворення має також вступ України до СОТ, який кардинально розширив можливості присутності на вітчизняному аграрному ринку не лише національних, а й іноземних виробників сільськогосподарської продукції.

Оцінка й аналіз інноваційного забезпечення аграрного сектору Карпатського макрорегіону в цілому та відтворення земельних ресурсів зокрема засвідчують, що інноваційні продукти і потреба в їх запровадженні нині ще не стали для більшості власників і користувачів земельних ресурсів негайною необхідністю. Більше того, земельні ресурси аграрного сектору досліджуваного регіону продовжують деградувати. Одна з причин такого стану в тім, що ринкова трансформація економіки України майже не торкнулась основ інституційної моделі, яка збереглася з радянських часів. Основною структурною одиницею науки залишаються великі науково-дослідні інститути, як правило, відокремлені від підприємств і закладів вищої освіти. Ринковий механізм попиту та пропозиції у сфері наукових і науково-технічних робіт майже не задіяний. Інакше кажучи, наука, наукові дослідження органічно не зв'язані зі споживачами інноваційних продуктів. Водночас відомо, що модель ринкової економіки може бути успішною лише завдяки побудові економічних відносин, які поєднували б інтереси продуцентів нового та споживачів. Саме попит і пропозиція є тими чинниками, завдяки яким досягається ефективний результат діяльності як виробників інноваційного продукту, так і його покупців. Отже, головною передумовою запровадження новітніх досягнень науки і техніки в аграрний сектор економіки в цілому і відтворення земельних ресурсів зокрема є налагодження стабільного взаємовигідного зв'язку між науково-дослідними інституціями, вищими навчальними закладами і суб'єктами володіння й користування аграрними землями.

Зазначимо, що аграрний сектор економіки, на відміну від інших її сфер, має свої особливості щодо генезису та запровадження інноваційних продуктів. Насамперед йдеться про те, що інноваційна діяльність не є одиничним актом упровадження якої-небудь новації; це — цілеспрямована система заходів із розробки, впровадження, освоєння, виробництва, поширення і комерціалізації новацій.

У процесі запровадження інноваційних продуктів особливо важливе місце має відводитися земельним ресурсам. При цьому найбільшою складністю, на нашу думку, є те, що в даному випадку інноваційний продукт стосується безпосередньо живого організму, який нині до кінця не пізнаний. Саме тому економічні відносини в суспільстві слід будувати у такий спосіб, щоб відтворення земельних ресурсів поєднувало інтереси не лише нинішнього, а й майбутніх поколінь. У цьому зв'язку одним із найважливіших напрямів інноваційних процесів у сільському господарстві є дослідження складу і стану ґрунтів у розрізі кожного земельного угіддя, власника чи користувача земель. Інформація, з допомогою якої нині оцінюється земля в сільському господарстві, міститься в земельному кадастрі. Разом із тим особливість існуючих кадастрових оцінок полягає в тому, що вони побудовані надокризовій рентній продуктивності рослинництва. Інакше кажучи, відомості щодо якісного складу земельних угідь в аграрному секторі економіки значно застарілі й тому не можуть бути використані як база для генезису інноваційних продуктів.

Особливість запровадження новітніх досягнень науки в процес відтворення земельних ресурсів полягає також у тому, що в до- і післяреформений періоди зусилля науковців і практичних працівників спрямовувалися, в основному, на підвищення родючості земель. А інноваційним заходам збереження, охорони та поліпшення земельних угідь належної уваги не приділялося. Доречно зазначити, що, відповідно до Концепції сталого розвитку як програмного документа, розробленого Світовою спільнотою (Ріо-92), пріоритет у цьому питанні належить саме збереженню, поліпшенню та охороні земель сільськогосподарського призначення крізь призму поліпшення екологічних показників, а також завдяки належному розв'язанню економічних і соціальних завдань.

Емпіричною складовою процесу запровадження інноваційних продуктів, на нашу думку, є розробка концепції, яка б чітко окреслила і визначила найважливіші напрями імплементації новітніх досягнень науки і техніки в процес відтворення земельних ресурсів. При цьому мають бути встановлені продуценти нововведень та їх споживачі, а розробниками повинні виступати науково-дослідні та виші навчальні заклади, де нині зосереджено значний науковий потенціал, інтелектуальні ресурси, які можуть розширити трифакторну модель економічного розвитку "земля — праця — капітал", перетворюючи робочу силу на працю, землю й надра — на умови виробництва, а заощадження — на інновації7. Споживачами інновацій, природно, повинні стати суб'єкти володіння та користування земельними ресурсами. Насамперед, це стосується великих і середніх сільськогосподарських підприємств, фермерських та орендних господарств, господарських товариств, виробничих кооперативів тощо. Саме ці суб'єкти ведення земельного господарства, зокрема в досліджуваному Карпатському макрорегіоні, нині найбільше потребують інноваційних продуктів. Саме вони володіють й об'єктивними умовами для їх імплементації у відтворювальний процес. Крім того, тут є найважливіші передумови для запровадження новацій у процес відтворення земельних ресурсів.


Случайные файлы

Файл
11815.rtf
176814.rtf
169368.rtf
151445.rtf
26408-1.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.