Проектування і створення лісових культур зелених зон (15173)

Посмотреть архив целиком














Проектування і створення лісових культур зелених зон


Зелена зона міста або робітничого селища — це приміська територія, зайнята лісами, лісопарками, лісосмугами та іншими зеленими насадженнями, незалежно від того, в чийому підпорядкуванні вони знаходяться. Зовнішня межа зеленої зони визначається потребою даного міста в лісонасадженнях і доцільністю включення в її склад того чи Іншого масиву, а також земельних ділянок, відведених тут під лісопосадки. Територіальне розміщення зеленої зони кожного міста визначається в залежності від природно-кліматичних зон, площі природних лісів і наявності меліоративного фонду та земель, непридатних для сільського господарства, де можна саджати ліс, чисельності населення, перспектив розвитку і величини міста, наявності промислових підприємств, характеру забудови, транспортної мережі й перспектив ЇЇ розвитку, рельєфу, ґрунтів, гідрографічної мережі та інших факторів. При цьому враховується відвідування окремих лісових урочищ людьми, режим відпочинку І норми навантаження на 1 га лісової площі, наявність водних джерел, форми відпочинку трудящих та ін. Доцільно, щоб ліс оточував місто з усіх боків, а дорога до нього займала мінімум часу. Для міст і селищ, навколо яких немає лісів, площа зелених зон визначається наявністю непридатних для сільського господарства земель, які підлягають залісенню в радіусі 5-10 І більше кілометрів в залежності від величини населеного пункту. В степових районах необхідно оточити всі села І селища 5-7-рядними лісосмугами для захисту їх від заносів снігом, піском, пилових бур, спекотних і холодних вітрів. В напрямку переважаючих вітрів захисні лісосмуги можуть бути дещо ширшими.

Ліси зелених зон в залежності від відстані до міста, шляхів транспорту та інших факторів використовуються населенням неоднаково, тому тут виділяють лісопаркову і лісогосподарську частину. В зв'язку з подальшою інтенсифікацією народного господарства та урбанізацією, розвитком шляхового будівництва і транспорту площа лісів зелених зон буде збільшуватися, тому, проводячи ті чи інші заходи в деяких лісах ІІ-Ї групи, потрібно брати до уваги перспективу переходу їх в зелені зони.

Для поліпшення стану лісів зелених зон при лісовпорядкуванні в проекті плана організації і ведення господарства доцільно складати окремий розділ, в якому передбачати заходи по благоустрою території, будівництву доріг, стежок, водойм, збагаченню породного складу деревостанів, проведенню рубок догляду, створенню лісових культур, ландшафтній реконструкції тощо. Всі роботи в зелених зонах повинні бути спрямовані на оздоровлення, збільшення життєстійкості і декоративних якостей деревостанів, підвищення їх санітарно-гігієнічних та естетичних властивостей, створення найбільш сприятливих умов для відпочинку трудящих.

Одним з найважливіших заходів в зелених зонах є створення лісових культур. В приміських лісах доцільно вирощувати складні і різновічні лісонасадження з груповим розміщенням дерев і вертикальним зімкненням крон. Такі деревостани можна виростити, застосовуючи, наприклад, в свіжих і вологих борах та суборах 2-3-х прийомні вибіркові рубки з збереженням самосіву й життєздатного підросту. Декоративно-естетична цінність хвойних і листяних лісів природного походження набагато вища, ніж рядових культур. В поліських і деяких районах Лісостепу є чимало стиглих і перестійних хвойних деревостанів з самосівом і підростом головних порід, одначе в більшості випадків через суцільні рубки і тракторну трельовку він гине. Крім того, навіть той підріст, наприклад, сосни, який зберігається, після різкого освітлення також гине.

Збереження на вирубках поодиноких сосен або ялин веде до появи дерев з надто широкою і низько опущеною кроною, кривих І з великим збігом стовбурів, з низькою якістю деревини. Такі дерева, з крупно мірного підросту, залишені після рубки головного користування, ускладнюють застосування механізації, ці дерева типу 'вовк' пригнічують висаджені навколо них саджанці і в процесі рубок догляду їх приходиться вирубувати. В зв'язку з цим в лісах ЇЙ групи, якщо на вирубках створюються суцільні культури, залишати такі дерева недоцільно, але в зелених зонах їх варто зберігати. В окремих випадках навіть зберігають групи старих сосен. В сосняках зелених зон для збереження самосіву і підросту віком до 5-7 років необхідно проводити вибіркові рубки і трелювати ліс сортиментами кіньми або вертольотами. Вітчизняний і зарубіжний досвід свідчить, що така технологія дає можливість зберегти самосів і підріст, не допускаючи оголення ділянок, забезпечити збереження захисних функцій лісу і одержати значну економію часу, праці І коштів.

Способи обробітку ґрунту в зелених зонах нічим не відрізняються від тих, які застосовують в ІІ-й групі лісів. Одначе на вирубках готувати ґрунт борознами недоцільно, тому що вони зберігаються дуже довго і ділянки мають непривабливий естетичний вигляд. Якщо ж ґрунт готується глибокими борознами, то потрібно повертати родючий шар на дно борозни дисковими знаряддями, поставленими в звал.

Проектування і створення лісових культур в зелених зонах розпочинається з зйомки окружної межі кожної ділянки і креслення плана в масштабі 1:5000, В лісопарковій частині зеленої зони визначають в натурі І показують на плані галявини, дороги І стежки. Навколо кожної заліснюваної ділянки, а також вздовж доріг, просік і стежок, передбачають групову або алейну посадку красиво і неодночасно квітнучих чагарників або найбільш декоративних деревних порід, наприклад, в залежності від умов, ялини, дуба бореального, модрини, горобини, берези, тополі пірамідальної, бука та інших видів. Такі алейні та групові посадки — невід'ємний елемент естетики і культури виробництва. Вони проводяться також при ландшафтній реконструкції деревостанів.

В лісопарковій частині зеленої зони лісові культури створюються за ландшафтним типом. Посадка груп дерев поєднується з не залісненими галявинами, відкриті ландшафти з напіввідкритими і закритими. В зоні Полісся бажане створення напіввідкритих, а в степу — закритих ландшафтів. Ландшафтна група — основний елемент лісових культур в лісопарковій частині зеленої зони, тому тут потрібно змішувати породи площадками, шахами, ланками, рідше кулісами або рядами. Змішування може бути рівномірним, але краще, якщо воно буде нерівномірним, а окружність площадок звивиста. Ландшафтні групи за породним складом можуть бути чистими і змішаними.

На окремих площадках висаджуються хвойні і листяні, світлолюбиві або тіневитривалі породи, дерева з різним забарвленням стовбурів, хвої, листя і формою крон. Головне — не допускати шаблона, одноманітності і монотонності, вирощувати змішані, повноцінні з естетичної точки зору і стійкі деревостани, формувати найбільш мальовничі ландшафти. В лісопарковій частині, там, де дозволяють ґрунтові умови, повинні закладатися лісові культури з участю багатьох видів деревних і чагарникових порід, в тому числі й екзотів.

Змішані деревостани стійкіші чистих до витоптування, мають високу декоративність, краще очищають, стерилізують та іонізують повітря, насичують його фітонцидами.

В свіжих і вологих борах в лісопарковій частині зелених зон культури сосни і берези створюють площадками з мінімальними розмірами для сосни 20-25 х 20-25 і домішки 7-1 Ох 20-25 м:

20-25м 7-10м 20-25м

СССССССССС ББББББ СССС

СССССССССС ББББББ СССС

СССССССССС ББББББ СССС

СССССССССС ББББББ СССС

СССССССССС ББББББ СССС

СССССССССС ББББББ СССС

Для створення ландшафтних груп в бідних суборах на свіжих і сухуватих ґрунтах можна поєднувати площадки чистої сосни і сосни змішаної з чагарниками, березою, дубом бореальним та іншими породами зо такими схемами:

  1. 20-25м 20-25м 20-25м

СССССССС СССССССС СССС…

СССССССС СССССССС СССС…

СССССССС СССССССС СССС…

СССССССС ЧЧЧЧЧЧЧЧ СССС…

СССССССС СССССССС СССС…

СССССССС СССССССС СССС…

СССССССС СССССССС СССС…

  1. СССССССС СССССССС СССС

СССССССС ЧЧЧЧЧЧЧЧ СССС

СССССССС СССССССС СССС

СССССССС ЧЧЧЧЧЧЧЧ СССС

СССССССС СССССССС СССС

СССССССС ЧЧЧЧЧЧЧЧ СССС

  1. СССССССС БЧБЧБЧБЧБЧ СССС

СССССССС БЧБЧБЧБЧБЧ СССС

СССССССС БЧБЧБЧБЧБЧ СССС

СССССССС БЧБЧБЧБЧБЧ СССС

СССССССС БЧБЧБЧБЧБЧ СССС

СССССССС БЧБЧБЧБЧБЧ СССС

  1. СССССССС БЧЧБЧЧБЧЧБ СССС

СССССССС БЧЧБЧЧБЧЧБ СССС

СССССССС БЧЧБЧЧБЧЧБ СССС

СССССССС БЧЧБЧЧБЧЧБ СССС

  1. СССССССС ЧЧЧЧЧЧЧЧЧ СССС

СССССССС ББББББББББ СССС

СССССССС ЧЧЧЧЧЧЧЧЧ СССС

СССССССС ББББББББББ СССС

В свіжих і вологих суборах вищезгаданими способами сосну змішують з дубом черешчатим суборевого екотипу, дубом бореальним, горобиною звичайною, грушею лісовою, черемшиною пізньою, липою дрібнолистою та різними чагарниками. На Поліссі в борах і суборах спостерігається велика строкатість ґрунтово-гідрологічних умов. Тут, в мікропониженнях висаджують березу, в вологих суборах і судібровах горобину звичайну, черемшину звичайну, клен сріблястий, дуб черешчатий та інші деревні породи й чагарники. Прикладом поєднання світло-любивих і тіневитривалих порід може бути, наприклад, в типі С3 змішування сосни з ялиною площадками.

20-26м 20-25м 20-25м

ССССССССССС ЯЯЯЯЯЯЯЯ СССС

ССССССССССС ЯЯЯЯЯЯЯЯ СССС

ССССССССССС ЯЯЯЯЯЯЯЯ СССС

ССССССССССС ЯЯЯЯЯЯЯЯ СССС

ССССССССССС ЯЯЯЯЯЯЯЯ СССС

ССССССССССС ЯЯЯЯЯЯЯЯ СССС

Таким же способом можна змішувати площадками дуб з ялиною у вологих судібровах, в типі С2 сосну з дубом та ін. В лісогосподарській частині зеленої зони поряд з створенням культур площадками доцільно застосувати змішування порід ланками. На кожній ділянці бажано змішувати, наприклад, сосну в суборах не з однією якоюсь супутньою або чагарниковою породою, а всіма тими видами, які зустрічаються в цих умовах.


Случайные файлы

Файл
latletika.doc
13063.rtf
14577.rtf
164108.rtf
77184-1.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.