Ринок олійних культур (14272)

Посмотреть архив целиком

















Контрольна робота на тему:

Ринок олійних культур


Зміст


Вступ

  1. Загальна характеристика олійних культур України (соняшник, льон-кудряш, гірчиця, озимий ріпак, рицина, арахіс, соя, рижій)

  2. Ринок насіння соняшнику

  3. Скорочення витрат насіння соняшнику в процесі збирання

  4. Післязбиральна обробка та зберігання насіння соняшника

Література


Вступ


Олійні культури мають велике народногосподарське значення. З насіння їх добувають рослинну олію, яку використовують у харчовій, лакофарбовій, текстильній, шкіряній промисловості, і електротехніці, медицині тощо. Побічний продукт - макуха - є цінним концентрованим кормом для тварин.

На Україні з олійних культур вирощують соняшник, льон-кудряш, озимий і ярий ріпак, гірчицю, рижій, рицину і мак олійний, арахіс та ін.

Окрему групу складають ефіроолійні культури (коріандр, кмин, аніс, шалфей, м’ята ефірна), олія яких широко застосовується у фармацевтичній, парфумерній і харчовій промисловості.

За своєю природою рослинна олія є складним ефіром триатомного спирту гліцерину і різних жирних кислот. Жирні кислоти розрізняють за наявністю подвійних і потрійних зв’язків, які визначають ступінь їх насиченості. За ступенем насиченості визначають якості окремих форм олії та її використання.

У високоякісних харчовій і технічній олії має бути мінімальна кількість вільних жирних кислот. Вміст їх визначається кислотним числом, тобто кількістю міліграмів їдкого калію (КОН), потрібного для нейтралізації вільних жирних кислот в 1 г олії.


1. Загальна характеристика олійних культур України


Соняшник - основна олійна культура в нашій країні. Він займає близько 80 % площі всіх олійних культур, із нього виробляють понад 85 % олії.

Соняшникову олію широко використовують у харчовій промисловості.

З неї виготовляють маргарин, використовують у натуральному вигляді, при виготовленні консервів, хлібних і кондитерських виробів, фарб, мила тощо. Макуха містить до 37% білка, більш як 20% безазотистих екстрактивних речовин, 6,5% жиру і багато інших речовин. Вона є висококалорійним концентрованим кормом для тварин. Попіл із стебел містить близько 35 % оксиду калію, тому він є цінним добривом. Соняшник висівають також на зелений корм і силос.

Соняшник - високоврожайна культура. При належній агротехніці можна вирощувати в середньому по 20 ц/га і більше насіння. На Україні високі врожаї насіння соняшнику вирощують в Донецькій обл. Тут збирають з 100 тис. га по 22 ц/га і більше.

Насіння містить від 40 до 57 % жиру. Соняшникова олія є важливим продуктом харчування, а також її широко використовують як технічну сировину.

Соняшник використовують також на корм худобі, згодовуючи зелену масу у свіжому або засилосованому вигляді. Він є цінним медоносом. Як високостеблову рослину в степових районах його використовують на кулісних парах для снігозатримання.

На Україні його вирощують у лісостепових і найбільше в північних і центральних степових районах. При високій агротехніці збирають високі врожаї.

Соняшник - однорічна рослина родини складноцвітих, 2-4 м заввишки. Має добре розвинений стрижневий корінь, що проникає в грунт на глибину до 3 м і більше.

Листки серцеподібні й великі, вкриті жорсткими волосками. Суцвіття - кошик діаметром від 15 до 40 см і більше. Соняшник є типовою перехреснозапильною рослиною. Плід - сім'янка різної форми і величини.

Соняшник - холодо- і посухостійка рослина. У вологому ґрунті насіння може проростати при температурі +4-6 °С, при підвищенні прискорюється. Соняшник потребує багато води, його коренева система глибоко проникає в ґрунт, забезпечуючи рослину вологою. Саме тому він переносить посуху краще за інші польові культури.

Соняшник - світлолюбна культура і не переносить затінення і загущення посівів.

До родючості ґрунту вимогливий. Кращими ґрунтами для соняшника е чорноземи, каштанові та сірі лісові ґрунти. Непридатні для нього бідні дерново-підзолисті, заболочені та кислі.

Сходи соняшника з'являються на 7-8-й день після сівби. Тривалість вегетаційного періоду за сприятливих умов становить 100-150 днів.

Найбільше поживних речовин потрібно йому у фазі повного цвітіння. За цей період він використовує близько 2/3 води і 50 % поживних речовин, які в загальному засвоює за вегетацію.

Соняшник ділять на три основні типи: лузальний, межеумок та олійний. На Україні висівають здебільшого сорти соняшника олійного.

З районованих сортів олійного соняшника найбільш поширені ВНМК 883 поліпшений, ВНИИМК 6540 поліпшений, Армавірський 3497 поліпшений, Одеський 122, Почин, Донський 60, Восход та ін.

Кращими попередниками соняшника є озима пшениця, горох, чина, ячмінь, овес, яра пшениця.

Не слід висівати соняшник у повторних посівах, оскільки він уражується в таких посівах вовчком, борошнистою росою, склеротинією, іржею та пошкоджується шкідниками. Система обробітку ґрунту під соняшник нічим не відрізняється від обробітку під інші ранні культури. Глибока оранка зябу до 28-30 см з наступним боронуванням значно підвищують врожайність соняшника та зменшують ураженість вовчком. Навесні при першій можливості закривають вологу, а потім проводять 1-2 передпосівні культивації на глибину 6-8 см з одночасним боронуванням, а в посушливі роки - і з коткуванням.

Система удобрення соняшника передбачає внесення основного добрива під зяблеву оранку, навесні під культивацію або в рядки, а також підживлення.

Як основне добриво восени вкосять гній (15-20 т/га), разом з фосфорно-калійними добривами - 2-3 ц/га суперфосфату і 1-1,5 ц/га калійної солі або хлористого калію. Підживлюють соняшник у фазі 2-3 листочки повним мінеральним добривом з розрахунку 15-20 кг/га. Загортають його, на глибину 8-10 см на відстані 12-15 см від рядка. Дуже ефективне підживлення посівів азотними добривами. Для. цього використовують також місцеві добрива: попіл, гноївку та ін.

Висівають соняшник, коли ґрунт на глибині 8-10 см прогріється до 6-8°С.

Сіють в стислі строки - протягом 3-4 днів, пунктирним способом з шириною міжрядь 70 см. Норма висіву насіння становить 9-12 кг/га з загортанням в ґрунт на б-8, а за посушливої погоди - 8-10 см.

Догляд за посівами починається з післяпосівного коткування з боронуванням легкими боронами. До з'явлення сходів посіви боронують середніми боронами. Часто практикують післясходове боронування посівів. Наступний догляд за посівами полягає в обробітку міжрядь і підживленні.

Міжряддя розпушують 2-3 рази на глибину 10-12 см. В разі недостатньої кількості опадів глибину наступних розпушувань зменшують до 7-8 см. Для боротьби з пустозерністю треба проводити додаткове запилення за допомогою бджіл або штучне.

Для збирання врожаю використовують зернові комбайни, обладнані пристроями ПСП-1,5 або 34-103А. Ці пристрої зрізають кошики з нагнутих рослин і подрібнюють стебла та розкидають їх по полю.

Збирання врожаю розпочинають, коли 60-65 % кошиків побуріє. Запізнення із збиранням на 5-6 днів призводить до значних втрат насіння. Вимолочене насіння просушують на токах і очищають. Зберігають його з вологістю до 7-8 %, Вологе насіння швидко гіркне і втрачає схожість.

ЛЬОН-КУДРЯШ (ЛЬОН ОЛІЙНИЙ)

З насіння льону-кудряша добувають високоякісну олію для лакофарбової промисловості, рідше використовують як продукт харчування. Макуха високопоживна, її добре поїдають тварини.

Льон-кудряш належить до родини льонових. Коренева система в нього розвинена слабко. Сама рослина низькоросла - до 50 см заввишки, стебло при основі дуже розгалужене і має 15-20 плодів-коробочок. Абсолютна маса насіння 7-12 г з вмістом олії 45-48 %. Льон-кудряш - світлолюбна рослина. Насіння проростає при 3- 4 °С. Сходи легко витримують приморозки більш як 4 °С. У сівозмінах льон олійний розміщують після озимої пшениці, картоплі, зернобобових і баштанних культур. ґрунт обробляють, як і під ранні ярі культури. Добрива вносять під зяблеву оранку і в рядки при сівбі.

Сіють льон олійний одночасно з ранніми ярими культурами звичайним рядковим або вузькорядним способом з нормою висіву 50-80 кг/га. Якщо поле забур'янене, то застосовують широкорядну сівбу з шириною міжрядь 45 см. На 1 га висівають 25-30 кг насіння.

Глибина загортання насіння 3-б см. На посівах знищують ґрунтову кірку, шкідників і бур'яни. На насіння льон збирають у фазі повної стиглості. Якщо ж льон вирощують на насіння і волокно, то його збирають льонотеребилками і льонокомбайнами у фазі жовтої стиглості.

ГІРЧИЦЯ

З насіння гірчиці добувають продовольчу олію. У сарептської гірчиці нагромаджується до 47 % олії, а в білої 30-40%. Олію використовують також у текстильній промисловості. Макуха має шкідливі глюкозиди, тому на корм її не використовують. Гірчицю інколи висівають на зелене добриво.

Столову гірчицю і гірчичники виготовляють з макухи сарептської гірчиці.

На Україні під гірчицею зайняті невеликі площі, тут в основному культивують сарептську гірчицю. Середня врожайність білої та сарептської гірчиці становить 12-15 ц/га.

Гірчиця-однорічна трав'яна рослина, має добре розвинену кореневу систему, стебло 25-80 см заввишки. У білої гірчиці стебла, листки і плоди дуже опушені. Листки перисторозсічені, суцвіття - китиця, плід - стручок, насіння кулясте. Маса 1000 насінин у сизої гірчиці 2-3 г, у білої 3-10 ґ.


Случайные файлы

Файл
64646.rtf
145710.doc
91477.rtf
114937.rtf
158545.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.