Розробка електропривода вентиляційної установки (125940)

Посмотреть архив целиком

Зміст розрахунково-пояснювальної записки


Дані для розрахунку електроустаткування відцентрового вентилятора

Вступ

1. Загальна частина

    1. Призначення та будова вентилятора

    2. Вимоги до електроприводу вентилятора

  1. Розрахункова частина

2.1 Визначення потужності і вибір електродвигуна приводу вентилятора

2.2 Побудова механічної характеристики електродвигуна

2.3 Розрахунок характеристик статичного моменту опору вентилятора

2.4 Розробка принципової схеми вентиляторної установки

2.5 Вибір пускової і захисної апаратури, провідників

2.6 Заходи енергозбереженню під час експлуатації вентиляторних установок

3. Охорона праці

3.1 Електробезпека при обслуговуванні вентилятора

3.2 Протипожежні заходи і захист навколишнього середовища

3.3 Розрахунок мережі занулення

4. Складання зведеної специфікації

Література


Таблиця 1 Дані для розрахунку електроустаткування відцентрового вентилятора

п/п

Параметри

1

Продуктивність, м3/хв

300

2

Напір, Па

2500

3

К.К.Д. вентилятора

0,7

4

Швидкість обертання вентилятора, об/хв.

1400

5

Тип двигуна

асинхронний, з к.з. ротором

6

Кількість вентиляторів

3

7

Розміри приміщення

12Х6Х5



Вступ


На базі використання електроенергії проводиться переоснащення промислового виробництва та впровадження нових технологічних процесів і здійснення корінних перетворень в організації виробництва та керування. В сучасних технологічних процесах високу роль займає електрообладнання, тобто різноманітні електромашини, апарати, прилади і устаткування, за допомогою яких виконується перетворення електричної енергії в інші види енергії та забезпечується автоматизація технологічних процесів.

Електромашинобудування — одна з головних галузей машинобудівної промисловості. Електромашинобудування характерно різноманітністю технологічних процесів які використовують електроенергію: ливарне виробництво, зварення, обробку металів та матеріалів під тиском та різання, термо- та хімічна обробка. Підприємства машинобудування широко оснащені електрифікованими підйомними механізмами, насосними, компресорними та вентиляційними установками. Автоматизація торкає не тільки окремі агрегати та допоміжні і механізми, але і цілі комплекси, автоматичні поточні лінії і цехи.

Першочергове значення для автоматизації мають багатодвигунний електропривод і засоби електричного керування. Розвиток електропривода їде шляхом спрощення механічних передач та приближення електродвигунів до робочих органів машин і механізмів, а також зростаючого електричного регулювання електроприводу.

Високо поширюються нові засоби електричної автоматизації технологічних установок, машин і механізмів на базі напівпровідникової техніки, високочутливої контрольно-вимірювальної і регулюючої апаратури, безконтактні датчики і логічні елементи. Розширюється область програмного керування технологічними об’єктами з записом режимів роботи на електронні носії (магнітні, оптичні тощо).

В сучасних умовах експлуатація електрообладнання вимагає глибоких і різноманітних знань, а створення нового чи модернізація існуючого технологічного електрофікованого технологічного агрегату, механізму чи або улаштування вирішується спільно з технологами, механіками та електриками.

Електроустаткування не можна розглядати в відриві від технологічних і конструктивних електрооснащеного об’єкта і навпаки. Тому фахівці в галузі електрообладнання промислових підприємств повинні бути добре знайомі з конструкцією верстатів, машин, підйомно-траспортних механізмів.

Електроустаткування промислових підприємств і установ проектується, монтується та експлуатується відповідно ПУЕ і іншими нормативними документами.


1. Загальна частина


    1. Призначення та будова вентилятора


До числа механізмів, найбільш розповсюджених на промислових підприємствах, електричних станціях, шахтах, гідротехнічних спорудах, у комунальному господарстві міст, належать компресори, помпи і вентилятори, котрі споживають близько 20 % вироблюваної електроенергії. Особливе місце вони займають в зв'язку з будівництвом і експлуатацією газо- і нафтопроводів, з експлуатацією зрошувальних систем, оскільки перепомповування великої кількості нафти, газу і води вимагає застосування компресорів і помп великої подачі, а отже, і великої встановленої потужності приводних електродвигунів від одиниць до десятків тисяч кіловат, наприклад, для турбокомпресорів - до 18 000 кВт, помп - до 73 000 кВт і вентиляторів - до 5 000 кВт.

Вентилятори призначені для вентиляції виробничих приміщень, відсмоктування газів, подачі повітря або газу в камери електропечей, до котелень і інших установок. Вентилятори створюють перепад тиску (0,01 - 0,1)105 Па.

За конструкцією вентилятори поділяються на відцентрові й осьові. Вони випускаються в декількох виконаннях у залежності від напрямку виходу повітря (вверх, вниз, горизонтально і т. д.) і напрямку обертання.


Рисунок 1. Схеми вентиляторів: а - відцентрові; б осьові


Робоче колесо відцентрового вентилятора (рис. 1,а) обертається в кожусі 2. Повітря засмоктується через бічний отвір 4 і викидається через вихідний розтруб 3.

Осьовий вентилятор (рис. 1,6) має робоче колесо з декількома лопатями 7, подібними за формою до лопатей повітряного чи гребного гвинта. Колесо обертається електродвигуном 2, укріпленим усередині корпуса З, і таким чином створюється тяга (потік) повітря через розтруб вентилятора.

Найбільше поширення на промислових підприємствах одержали відцентрові вентилятори. Вони мають залежність статичної потужності на валу від швидкості (Р2=c3), тобто вентиляторну характеристику. Момент на валу вентилятора змінюється пропорційно до квадрату швидкості, а продуктивність вентилятора пропорційна до кутової швидкості в першому степені.



а) відцентрові; в) осьовий.

Рисунок 2. Конструкції вентиляторів

    1. Вимоги до електроприводу вентилятора


Для привода вентилятора використовують асинхронні коротко замкнуті двигуни напругою 380 В при потужності до 200 кВт, асинхронні з фазним ротором — потужністю до 350 кВт. При більшій потужності — переважно синхронні двигуни напругою 6 кВ, використовуючи їх одночасно для компенсації реактивної потужності підприємства. При наявності труднощів прямого пуску синхронного двигуна від мережі (прямий пуск рекомендують при потужності на один полюс 250–300 кВт) використовують в якості розгінного асинхронний двигун з фазним ротором меншої потужності ніж синхронний. Приймаючи до уваги, що при пуску вентилятора розганяють значні махові маси, щоб виключити вплив на роботу інших споживачів шахти доцільно забезпечити плавний пуск при струмі (1,5  2) н; тому при необхідній потужності вентиляторної установки 2000 кВт і більше рекомендують приймати асинхронний двигун з фазним ротором, що дає можливість також, при необхідності, регулювання роботи вентилятора.

За режимом роботи вентилятори відносяться до приладів с тривалим режимом роботи з постійним навантаженням. Вони характеризуються невеликим пусковим моментом, який складає до 25% номінального. Більшість вентиляторних установок не потребують регулювання швидкості, тому для приводів вентиляторів використовують трьохфазні двигуни з фазним ротором. При потужності більше 100 кВт, використовують синхронні двигуни.

Іноді, якщо необхідно регулювання швидкості для зміни їх продуктивності, використовуються асинхронні двигуни з фазним ротором або асинхронні двигуни з коротко замкнутим ротором і дроселями в колі обмотки статора. Також, для зміни швидкості, використовують муфти ковзання, які встановлюють між двигунами і вентиляторами.

Для забезпечення номінальної потужності вентилятора, двигун має бути вибраний потрібної потужності.

2. Розрахункова частина


2.1 Визначення потужності і вибір електродвигуна приводу вентилятора


Для визначення потужності електродвигуна використовується формула:


(2.1)


де:

Q — продуктивність вентилятора; Н— напір (тиск);

в =0,7 — К.К.Д. вентилятора;

п =0,98 — К.К.Д. передавального приводу;

k =1,1 1,5.


=18221,5718,2 кВт


По результатам розрахунку вибираємо двигун за умовами що:


, 18,518,2


, 14651400


З довідника вибираємо двигун 4А160М4, який підходить по параметрам.


Таблиця 2.1 — Параметри електродвигуна 4А160М4


Тип

Номінальна потужність, кВт

nном, об/хв

, %

cos

Iп/Iном

Мmax/Mном,

()

Jp кг/м2

4А160М4

18,5

1465

88,5

0,88

7,8

2,3

0,128


2.2 Побудова механічної характеристики електродвигуна


а) Визначаємо номінальну швидкість електродвигуна:


(2.2)


=146,53 об/хв.


б) Знаходимо синхронну швидкість електродвигуна:


(2.3)


=157 рад/хв.


в) Розраховуємо ковзання електродвигуна:


(2.4)


=0,064


г) Визначаємо номінальний момент електродвигуна:


(2.5)


=126,7 Н*м


ѓ) Обчислюємо критичне ковзання двигуна:


(2.6)


=0,715



Случайные файлы

Файл
184144.doc
27554.rtf
75328-1.rtf
114898.rtf
141674.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.