Вимірювання відносної вологості повітря (150143)

Посмотреть архив целиком







Лабораторний практикум

з фізики






Учня 10-А класу

Безпечного Петра


Практична робота № 1


Вимірювання відносної вологості повітря

Мета: навчитись користуватись вимірювальними приладами.

Обладнання: волосяний гігрометр, психрометричний гігрометр, гігрометр, гумова насос-груша, скляний екран, ефір.

Теоретичні дані:

Ознайомилися з принципами і будовою гігрометра, визначили температуру в кімнаті, за допомогою психрометра визначаємо відносну вологість повітря.

1

18

14

4

64

2

16

8

8

30

3

14

10

4

60




Контрольні запитання:

  1. Що називають точкою роси ?

  2. Яка пара називається насиченою ?

  3. Коли абсолютна вологість більша ?

  4. Дати означення відносної вологості.


  1. Точкою роси називають температуру, за якої відносна вологість повітря становить 100% .

  2. Насиченою називають пару, яка перебуває в динамічній рівновазі зі своєю рідиною.

  3. Абсолютна вологість взимку буде більша ніж влітку, тому що якщо температура низька, то кількість водяної пари в повітрі буде дуже близька до насичення.

  4. Відносною вологістю повітря називають величину, яка вимірюється відношенням абсолютної вологості до кількості пари необхідної для насичення повітря за тієї самої температури.


Висновок: на цьому уроці ми навчились вимірювати відносну вологість повітря.


Практична робота № 2


Спостереження броунівського руху


Мета: переконатись у тому, що речовина складається з дрібних частинок і ці частинки рухаються.

Теоретичні дані:

2500 років тому вчений Демокріт вперше видвинув твердження про те що речовина складається з дрібних частинок. На початку XX століття з винайденням електронного мікроскопа це було доведено з наукової точки зору. Ці частинки назвали молекулами. До основних доказів того що частинки існують і рухаються належить явище, яке вперше спостерігав англійський ботанік Броун в 1827 році. Щоб спостерігати броунівський рух можна виконати такий дослід: треба дуже розвести у воді краплю туші і помістити її на предметне скло мікроскопа. Рідина, яка здавалася суцільною, у мікроскопі виглядає інакше: чорні, неправильної форми шматочки різних розмірів, плавають у безбарвній рідині. Зосередивши увагу на одному з них, можна побачити, що він рухається хаотично. Звісно ми бачили не молекули, але з цього досліду зрозуміло, що шматочки туші рухалися через те, що об них вдарялися невидимі в мікроскопі частинки. Ці частинки рухаються хаотично.


Висновок: ми на досліді переконались у тому, що речовина складається з дрібних частинок (молекул) і ці частинки рухаються хаотично.













Практична робота № 3


Вимірювання індукції магнітного поля постійного струму

Мета: навчитися складати електроколо і користуватися електровимірювальними приладами.

Обладнання: амперметр, лінійка, прямокутна рамка, терези, гирі, магніт дугоподібний, джерело живлення.


Схема Теоретичні дані:







1

2

3


Висновок: на цьому уроці ми навчилися складати електроколо і користуватися електровимірювальними приладами.


Практична робота № 4


Визначити розмір молекули олеїнової кислоти


Мета: закріпити вміння оцінювати розміри молекул.

Обладнання: 0,15% олеїнової кислоти на спирту, піпетка, важки, стакан, тальк, посудина з дистильованою водою.

Теоретичні дані: розмір молекули можна визначити вимірявши масу однієї каплі розчину , площу поверхні , і концентрацію олеїнової кислоти.

Хід роботи

Визначаємо методом зважування масу 20 капель розчину олеїнової кислоти. Знаходимо масу однієї:



Висновок: ми закріпили вміння оцінювати розміри молекули, використовуючи олеїнову кислоту.











Практична робота № 5


Визначення заряду електрона


Мета: навчитися застосовувати закон Фарадея для визначення елементарного електронного заряду.

Обладнання: розчин сульфату міді, мідні електроди, джерело постійного струму, секундомір, амперметр, важки, вимикач, провідники.

Теоретичні дані:




Висновок: ми навчилися застосовувати закон Фарадея для визначення елементарного електричного заряду, використовуючи розчин сульфату купруму .
















Практична робота № 6



Дослідне підтвердження залежності між температурою, об’ємом і тиском газу


Мета: навчитись користуватися вимірювальними приладами та з’ясувати умови залежності між об’ємом, тиском і температурою.

Обладнання: термометр, барометр, нагрівальний елемент, лінійка.

Теоретичні дані:

1. Закон Бойля-Маріотта: добуток тиску даної маси газу на об’єм, що його займає газ сталої температури, є величиною сталою.

2. З рівняння Клапейрона випливає, що сталим буде відношення об’єму газу до його температури, тобто за незмінної маси газу і сталого тиску об’єм газу прямо пропорційний абсолютній температурі.

3. За сталого об’єму тиск газу прямо пропорційний його абсолютній температурі.

1

2



1.


2.




Відповідь: тиск перевищив граничнодопустимий тиск,тому існує можливість розриву.



Висновок: за допомогою приладів ми з’ясували умови залежності між об’ємом, тиском і температурою.

























Практична робота № 7


Вивчення властивостей рідини

Мета: визначити силу поверхневого натягу рідини

Обладнання: штатив, динамометр, дистильована вода, лінійка, пральний порошок, проволочена рамка.

Теоретичні дані:

м

Н

1

2

3

1.

2.



3.

1.

2.


Висновок: на уроці ми визначили силу поверхневого натягу рідини.








Практична робота № 8


Вивчення властивостей твердого тіла. Визначення модуля Юнги для гуми.


Случайные файлы

Файл
greciya.doc
23004-1.rtf
22487.rtf
95817.rtf
1420-1.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.