Інвестиційний клімат України: проблеми та шляхи їх подолання (176691)

Посмотреть архив целиком

Міністерство освіти і науки України

Одеський державний економічний університет








Доповідь

з дисципліни „Господарське законодавство”

на тему:

Інвестиційний клімат України:проблеми та шляхи їх подолання.”







Виконали студентки

37 групи ФЕУВ

Каманіч О.Д.

Пасюк К.В

Омелянчук О.С.

Викладач: Тесля Л.В.


Одеса

2005


АКТИВІЗАЦІЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ В РАМКАХ ПРОЕКТУ ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ


ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Досягнення стабільного соціально - еко­номічного розвитку в Україні потребує нарощування інвестиційних ресурсів, послі­довного збільшення частки капітальних вк­ладень у ВВП, поліпшення структури інвес­тиційних джерел та оптимізації напрямів їх вкладення.

З цією метою Уряд має забезпечити стимулювання процесів нагромадження й ефективного використання інвестиційних ресурсів відповідно до визначених пріорите­тів економічного зростання, зокрема перспе­ктив інноваційного розвитку. Передумовою для цього має стати макроекономічна стабі­льність, що сприятиме акумулюванню внут­рішніх і зовнішніх ресурсів через підвищен­ня довіри інвесторів до економічної політи­ки та зменшення рівня ризику інвестування.

Інвестиційний клімат в Україні знаходи­ться у прямій залежності і з виправленням деформацій у відносинах власності, забезпе­ченням надійного державного захисту приватної власності, інтересів ділових парт­нерів, інвесторів та кредиторів, стимулюван­ням приватної ініціативи. Водночас ми має­мо постійно дбати про зміцнення позицій національного капіталу (фінансового,банків­ського, промислового), його концентрацію та централізацію. Потрібно виходити з того,що лише великий національний капітал у союзі з малим та середнім бізнесом можуть стати основою реальної суверенності національної економіки,її базовою конструкцією.

На сучасному етапі розвитку економіки України потреба в залученні іноземних інве­стицій обумовлена низкою причин, зокрема, вони мають поповнити обмежені внутрішні заощадження та забезпечувати фінансуван­ня як окремих підприємств, так і галузей національного виробництвам також необхід­ністю імпорту капітального обладнання для модернізації і реструктуризації економіки, що сприятиме майбутньому економічному зростанню та розвитку. Крім того, вони ма­ють використовуватись для фінансування дефіциту поточного рахунку платіжного балансу,який характерний для країн з пере­хідною економікою.

Тобто, Україна розглядає прямі іноземні інвестиції як засоби для забезпечення необ­хідних розмірів фінансових ресурсів із ме­тою здійснення великих інвестиційних прое­ктів, а також, як засоби, що дозволяють компенсувати нестачу внутрішніх джерел для покриття необхідних витрат, і тим са­мим прискорити процес перетворення еко­номіки країни.

Залучення прямих іноземних інвестицій дозволяє підприємствам України поліпшити своє положення на технічному і технологіч­ному рівнях та зобов'язує їх застосовувати нові і прогресивні методи роботи і управлін­ня виробництвом, що сприяє збільшенню продуктивності і стимулюванню інновацій­них процесів.

Крім того, співробітництво з іноземними компаніями надає можливість українським виробникам мати нові ринки збуту своєї продукції за межами митної території України. У свою чергу,розвиток експортних операцій дозволяє розширювати виробницт­во й одержувати максимальні прибутки від господарської діяльності.

Незважаючи на те, що Україна з перших днів незалежності реалізує послідовну від­криту політику, направлену на входження у світове співтовариство, обсяг іноземних інвестицій, залучених в економіку Україци залишається одним із найнижчих серед країн з "перехідною" економікою.

За даними Держкомстату на 1 січня 2000 року в економіку України іноземними інвес­торами було внесено 3,248 млрд. долл. США прямих інвестицій. За даними Європейсь­кого банку реконструкції і розвитку в розрахунку на одного громадянина України в 1999 році припадало 65 доларів прямих інвестицій (у США - 1000 долл. США на душу населення, Чехії • 400, Естонії • 320, Польщі • 110). Серед 26 країн із перехідною економікою по сукупних об'ємах прямих інвестицій Україна займає 24 місце.

Отже, іноземні інвестори поки що не дуже зацікавлені в довгостроковому вкладені коштів та співпраці з Україною. Основні причини, що обумовлюють таке ставлення іноземних інвесторів до інвестицій в Укра­їну, можна об'єднати в дві групи на макро-та мікрорівні.

На макрорівні: стан економіки, законо­давство та принципи його регулювання, по­літична та економічна нестабільність,відсут­ність системи поширення інформації, яка була б легкодоступною для вітчизняних і закордонних підприємців та охоплювала широкий спектр питань щодо можливості інвестування в Україну.

На мікрорівні: характер взаємовідносин між вітчизняними підприємцями та їх закордонними партнерами, а також із державними організаціями, відсутність дос­віду роботи з іноземними партнерами, відповідних норм та стандартів, бюрокра­тична процедура вирішення практично всіх питань.

Зокрема, аж ніяк не сприяє підвищенню інвестиційної привабливості України чинна законодавча база з її постійними змінами. Із більше як 300 нормативних актів, прийня­тих різними органами законодавчої та ви­конавчої влади у галузі інвестиційної діяльності, немає жодного, який би не зазнав змін та доповнень.

Багато часу в іноземних інвесторів від­бирає і процедура реєстрації інвестицій, оскільки їх потрібно зареєструвати в міській адміністрації, в Мінекономіки, в Мінфіні за наявності великої кількості документів.

Серед показників, що використовуються для розрахунку рейтингу інвестиційної при­вабливості країни є також кількість вве­дених податків і зборів, обсяги фактичних надходжень до бюджету, заборгованість пла­тників по податках і зборах тощо. Адже традиційно визначальним чинником у про­цесі прийняття рішень інвестором вважає­ться рівень розвитку інфраструктури краї­ни, і, у тому числі,її фінансова складова.

Рівень інвестиційної привабливості Укра­їни за результатами досліджень спеціалізо­ваних інститутів є надто низьким. Так, швейцарський Міжнародний інститут Роз­витку Менеджменту щорічно публікує звіт про міжнародну конкурентоспроможність 47 країн світу. Перша трійка країн вигля­дала так: США, Сінгапур і Фінляндія. 47 місце серед цих країн займає Росія. Що ж стосується України,то вона навіть не потра­пила в перелік цих 47 країн.

За результатами досліджень інвестицій­ного клімату 60-ти національних економік міжнародною організацією Economist Int.(Лондон) кращою країною для ведення бізнесу в 2000-2004 роках визнана Голландія. Україна при цьому зайняла 56-е місце, пропустивши вперед на три сходинки Російську Федерацію.

Разом з цим, хоча наша країна залиша­ється регіоном високого ризику, вона потен­ційно приваблива для іноземних інвесторів, їхнє бажання вкладати капітал в нашу економіку зумовлено метою закріпитися на перспективному ринку збуту України; прагненням отримувати прибутки на довго­строковій основі; доступом до порівняно дешевих джерел сировини та ресурсів, що підвищує конкурентоспроможність продук­ції за рахунок економії витрат виробництва і наближеності до джерел сировини; викори­стання відносно дешевої і кваліфікованої робочої сили, як важливого фактору зниження витрат виробництва і, відповідно, собівартості продукції.

Тому основними напрямками поліпшення інвестиційного клімату країни повинно бути:

- формування сприятливого інвестицій­ного іміджу через організацію та участь в міжнародних виставках, ярмарках, інвести­ційних проектах, публікації в міжнародних друкованих виданнях відповідного профілю;

- сприяння розвитку інвестиційної інфра­структури (інвестиційних фондів, аудиторсь­ких та страхових компаній);

покращання інформаційного забезпечен­ня іноземних інвесторів про потенційні мо­жливості інвестування;

- розробка та подання пропозицій у вищі органи державної влади України щодо вдос­коналення державного регулювання сфери іноземного інвестування;

- підтримка малого підприємництва, оскі­льки малий та середній бізнес дозволяють використовувати інвестиційний потенціал територій, створювати конкурентне ринкове середовище, швидко реагувати на споживчі потреби і кон'юнктуру ринку, розширюють мережу видів діяльності, орієнтуються на регіональну і місцеву специфіку;

сприяння розвитку фондового ринку з метою активізації участі іноземних інвесто­рів у процесах приватизації, зокрема шля­хом здійснення портфельних інвестицій.

Створення сприятливого середовища для розвитку вітчизняного підприємництва, по­жвавлення ділової активності та поліпшен­ня Інвестиційного клімату в державі повин­ні вирішуватись також і за допомогою пода­ткової політики.

Існуюче податкове навантаження на виро­бників в Україні значно вище того рівня, який застосовується в провідних зарубіж­них країнах і тому назріло питання його зниження.

Звідси винятково важливе значення для формування інвестиційної привабливості країни має її податкова система.

Головною метою податкової системи будь-якої держави є об'єднання воєдино інтере­сів держави, виробників і громадян. Держава міцна не високим податками, а процвітаючими підприємствами. Тому, розмір податкових вилучень повинен бути таким,щоб підприємець не втратив бажання працювати, щоб податок не набув регресивного характеру.

Тому, основна увага на даному етапі зосереджена на забезпеченні зниження податкового навантаження, розширення бази оподаткування, вдосконалення практики податкового адміністрування та стимулю­вання інноваційно • інвестиційної діяльно­сті.


Случайные файлы

Файл
103546.rtf
117977.rtf
112451.rtf
148487.rtf
114867.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.