Вдосконалення ефективності розвитку сільського зеленого туризму у Львівській області (154548)

Посмотреть архив целиком

Виступ

Шановний голово, шановні члени ДЕК.


Тема “Вдосконалення ефективності розвитку сільського зеленого туризму у Львівській області”


Актуальність вивчення розвитку сільського зеленого туризму полягає в тому, що:

1) Львівщина володіє значним рекреаційним потенціалом, що зараз є ще мало освоєним і потребує пошуку ефективних стимулів для його раціонального використання у відпочинково-туристичних цілях;

2) розвиток сільського відпочинку стимулює мале підприємництво, важливе для економіки нашої області на сучасному етапі;

3) поширення цього виду туризму вирішує ряд напружених соціальних проблем, таких, наприклад, як безробіття;

4) сільський відпочинок сприяє зміні екологічної свідомості населення і тому здатний відігравати важливу роль у збереженні довкілля;

5) цей вид відпочинку виховує національно-патріотичні почуття.

Наукова новизна роботи полягає в узагальненні розпорошених досліджень про сільський зелений туризм на Львівщині та визначенні перспектив його розвитку на основі SWОТ- аналізу.

Мета дослідження – розробка рекомендацій з організації та розвитку сільського зеленого туризму Львівщини зумовила такі завдання:

вивчити передумови організації сільського відпочинку у Львівській області;

визначити структуру планування менеджменту та маркетингу у сільській місцевості;

встановити переваги та недоліки сільських місцевостей Львівщини, на основі чого з’ясувати можливі негативні й позитивні моменти розвитку сільського відпочинку у майбутньому, сформулювати перспективи розвитку сільського відпочинку у Карпатському регіоні;

розробити низку рекомендацій з організації сільського відпочинку.

Об’єктом дослідження є сільський зелений туризм у Львівській області.

Предмет дослідження – еколого-економічні відносини, пов'язані із організацією відпочинку у сільських місцевостях Львівщини.

У даному дослідженні використовувалися статистичні матеріали Львівського обласного Центру сприяння розвитку сільського зеленого туризму.

Практична цінність роботи полягає у можливості її широкого використання у розробці проектів розвитку сільського зеленого туризму та у тренінгах і семінарах з організації сільського зеленого туризму на території України.

Сільський зелений туризм дає змогу селянам поліпшити фінансово-економічний стан їх та їхніх родин, одержати додаткові кошти для розширення основного виду діяльності – сільськогосподарського виробництва, значною мірою вирішити проблему зростаючого на селі безробіття, використати незадіяні ресурси, а також має культурне, пізнавальне та оздоровчо-рекреаційне значення, що загалом відповідає основним потенційним функціям сільського зеленого туризму як соціально-економічного явища та виду підприємницької діяльності на селі. Тобто ефективність сільського зеленого туризму, його діяльність має широкий соціально-економічний характер.

При цьому ефективність діяльності логічно розглядати в трьох основних аспектах залежно від спрямованості реалізації її функцій:

  • ефективність для господарства (чи його власника);

  • ефективність для навколишнього соціально-економічного середовища;

  • ефективність для самого туриста (рис.1 – 3).

Визначення економічної ефективності діяльності сільського зеленого туризму господарство не потребує винайдення особливих підходів і цілком може здійснюватись на основі використання традиційних показників ефективності – рентабельності туристичної діяльності загалом, собівартості одиниці продукції (в нашому дослідженні – послуг) тощо. Такий підхід загалом відповідає теорії ефективності, за якою економічна ефективність характеризує ефективність функціонування матеріально-технічної бази, продуктивних сил суспільства і визначається рівнем використання виробничих ресурсів через порівняння ефекту з ресурсами (або їх витратами), залученими до його одержання. Тобто суть підвищення ефективності виробничого технологічного процесу полягає в тому, щоб виробляти більше за допомогою тієї самої кількості праці або виробляти стільки ж і навіть більше за допомогою меншої кількості праці. Тому економічна ефективність сільського зеленого туризму, діяльність для власника господарства полягає у підвищенні виходу суми ефекту з одиниці ресурсів. При цьому як ефект вочевидь повинен вживатись розмір прибутку – найбільш кумулятивний його вираз.

Проте специфіка цього виду діяльності допускає залучення й специфічних показників, зокрема таких, як частка прибутку від агротуристичної діяльності у загальних доходах господарства (чи навіть сільськогосподарського підприємства), а також розмір доходу (прибутку) з одиниці корисної площі (див. рис.1).

Для соціально-економічного середовища сільської території, на якій розвивається сільський зелений туризм, його економічна ефективність, головним чином, проявлятиметься у зростанні доходів на одну сільську сім’ю, відрахувань до місцевого бюджету, у розвитку дорожньої та комунікаційної мережі, в активізації місцевої торгівлі та у розвитку локальної інфраструктури (див. рис.2).


















Рис.1. Показники ефективності агротуристичної діяльності для агротуристичного господарства.


















Рис.1. Показники ефективності сільського зеленого туризму для сільської території.


Як бачимо, окремі з перелічених показників певною мірою виходять за межі традиційного розуміння показників економічної ефективності, що ґрунтуються на співвідношенні ефекту із затратами на його одержання.

Об’єктивно доцільно також розглядати економічну ефективність сільського зеленого туризму і з погляду його учасників – туристів (див. рис. 3). У цьому разі виправданим є підхід до оцінки цієї ефективності на основі альтернативної вартості (або вартості втрачених можливостей). Такий підхід ґрунтується на ступені раціональності економічного вибору та економічному рахунку або принципі раціональності господарювання. Йдеться про те, що турист економічну вигоду (ту саму економічну ефективність!) від сільського зеленого відпочинку для себе може визначити елементарно, порівнюючи витрати на відпочинок, які йому довелося зробити в туристичному господарстві, з можливими витратами на аналогічний за рівнем відпочинок в іншій сфері туристичного бізнесу.












Рис. 3. Показники ефективності сільського зеленого туризму для споживача туристичних послуг –туриста.


За результатами проведеного анкетування складено своєрідний профіль ефективності агротуризму (табл.2.1).

Як видно з одержаних даних, оцінюючи позитивний вплив розвитку туризму для свого господарства, своєї родини та всієї сільської території, перевагу власники агротуристичних господарств надають все-таки матеріальним чинникам: для себе – це зростання доходів свого господарства і своєї родини, активізація сільськогосподарського виробництва, оскільки останнє пов’язане зі збільшенням споживачів його продукції; для території – розвиток інфраструктури і зменшення безробіття.


Таблиця 2.1

Профіль ефективності розвитку сільського зеленого туризму в західних областях України

Позиція оцінки

Оцінка позиції в балах

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Активізація с.-г. виробництва господарства


Активізація с.-г. виробництва в селі

Зростання доходів родини

Збільшення кількості робочих місць

Зменшення рівня безробіття

Закріплення людей в селі

Розвиток виробничої інфраструктури

Розвиток соціальної інфраструктури

Підвищення культури родини

Підвищення загальної культури села

Зміна якості і структури затрат часу

Покращання екологічної ситуації в селі

Екологізація с.-г. виробництва господарства


Як видно з результатів розрахунків, у регіонах, де за останні три роки має місце відносно вищий рівень розвитку сільського зеленого туризму, можна простежується й певна активізація сільськогосподарського виробництва, що можна оцінити порівнянням обсягів виробництва сільсько-господарської продукції, зокрема таких її видів, як овочі, фрукти, яйця, м’ясо птиці, м’ясо кролів (див. табл. 2.2). І хоча цей ріст поки що досить незначний, можна все-таки констатувати його наявність. Це цілком справедливо пояснюється збільшенням можливості реалізації такої продукції відпочивальникам в туристичних господарствах цих регіонів як через безпосереднє споживання продукції останніми під час відпочинку, так і реалізацію їм цієї продукції про запас до їх домівок у місті.


Таблиця 2.2

Показники динаміки виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції в окремих районах західних областей України

Область, район; вид продукції

Індекс росту (до попереднього року)

2007 р.

2008 р.

2009 р.

Закарпатська область

Мукачівський район

Овочі

1,028

1,112

1,097

Фрукти

1,017

1,124

1,119

Молоко

1,001

1,002

1,011

Яйця

1,003

1,002

1,021

М’ясо птиці

1,011

1,013

1,089

М’ясо кролів

1,005

1,012

1,024

Івано-Франківська область

Косівський район

Овочі

1,016

1,012

1,159

Фрукти

1,011

1,096

1,103

Молоко

1,002

1,005

1,011

Яйця

1,003

1,013

1,043

М’ясо птиці

1,007

1,011

1,023

М’ясо кролів

1,006

1,012

1,092

Львівська область

Сколівський район

Овочі

1,259

1,129

1,159

Фрукти

1,011

1,198

1,213

Молоко

1,002

1,004

1,013

Яйця

1,003

1,012

1,041

М’ясо птиці

1,007

1,011

1,021

М’ясо кролів

1,004

1,009

1,087


Случайные файлы

Файл
44513.doc
дневник.docx
96707.rtf
41760.rtf
43018.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.