Заочна форма навчання у вищих закладах освіти Міністерства внутрішніх справ України (114994)

Посмотреть архив целиком

ЗАОЧНА ФОРМА НАВЧАННЯ у вищих закладах освіти Міністерства внутрішніх справ України


У низці вищих закладів освіти МВС створено факультети для підготовки фахівців за заочною формою навчання. Такі факультети працюють сьогодні в Університеті внутрішніх справ, Національній академії внутрішніх справ України, Київському інституті внутрішніх справ, Харківському інституті пожежної безпеки МВС України, Черкаському інституті пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля МВС України. Окрім цього, в окремих ВЗО МВС України створені також позабюджетні заочні факультети для цивільної молоді.

Діяльність заочних факультетів базується на вимогах Положення про підготовку фахівців у вищих закладах освіти МВС України без відриву від роботи (заочна форма навчання), затвердженого наказом МВС України від 30 грудня 1997 року №919, Тимчасового положення про організацію учбової та учбово-методичної роботи в учбових закладах МВС України, яке затверджене наказом МВС України № 519 від 14 серпня 1992 року, наказів Міністерства внутрішніх справ України, ректорів ВЗО МВС, положень про факультети заочного навчання, Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти України № 161 від 2 червня 1993 р.

На заочних факультетах здійснюється підготовка спеціалістів з вищою освітою для органів внутрішніх справ:

в Університеті внутрішніх справ і Національній академії внутрішніх справ України – фахівців для органів внутрішніх справ кваліфікаційного рівня «спеціаліст» за спеціальністю «правознавство»;

у Київському інституті внутрішніх справ – фахівців для Державного департаменту України з питань виконання покарань та внутрішніх військ кваліфікаційного рівня «спеціаліст» за спеціальністю «правознавство»;

у Харківському та Черкаському інститутах пожежної безпеки – фахівців Державної пожежної охорони кваліфікаційного рівня «спеціаліст» за спеціальністю «Пожежна безпека».

На заочну форму навчання приймаються:

особи середнього та старшого начальницького складу органів внутрішніх справ, які закінчили заклади освіти МВС України і мають юридичну освіту та кваліфікаційний рівень «молодший спеціаліст»;

особи середнього та старшого начальницького складу органів внутрішніх справ, які мають спеціальну освіту за фахом «Обслуговування техніки протипожежного захисту», кваліфікаційний рівень «молодший спеціаліст» і перебувають в резерві на висунення, віком до 40 років.

Якість підготовки фахівців за заочною формою навчання із року в рік зростає, про що свідчать результати державних іспитів. Отже, при умові постійного удосконалення підбору абітурієнтів, організації учбового процесу і, в першу чергу, запровадження новітніх технологій навчання можна впевнено констатувати, що заочна форма підготовки фахівців далеко не вичерпала своїх можливостей. В цьому питанні принципово важливим є те, наскільки виважено комплектуючими органами здійснюється відбір кандидатів на навчання у ВЗО, адже що ці обставини впливають на якість підготовки фахівців у вищому закладі освіти. Питання подальшого удосконалення системи відбору слухачів на навчання зберігає свою актуальність.

Слід зауважити, що при проведенні вступних іспитів до цього часу мають місце окремі випадки, коли комплектуючі органи направляють на навчання осіб, які не бажають навчатися у ВЗО МВС України. У зв’язку з цим, абітурієнти в окремих випадках або зовсім не з’являються, або припиняють свою участь в іспитах до їх закінчення. Деякі слухачі відраховуються за академічну неуспішність у зв’язку з відсутністю бажання навчатися у ВЗО. Все це свідчить про те, що система відбору кандидатів на навчання потребує свого подальшого удосконалення.

При цьому слід зауважити, що аналіз вступних іспитів за заочною формою навчання в минулі роки свідчить, що залучення до навчання на заочний факультет лише осіб, які мають освітньо-кваліфікаційний рівень «молодший спеціаліст» з правознавства та «бакалавр права», впливає на конкурс серед абітурієнтів в бік його зниження. І як наслідок, погіршується якісний склад слухачів факультету. Тому доцільно було б, на нашу думку, опрацювати питання щодо направлення на навчання за заочною формою до вищих закладів освіти МВС України також і осіб, які працюють в органах внутрішніх справ і мають повну загальну середню освіту. Це дозволило б більш дієво застосовувати конкурсні важелі і готувати фахівців з вищою юридичною освітою серед вказаної категорії осіб. Про необхідність такого рішення свідчать і чисельні звернення до керівництва МВС України як самих співробітників органів внутрішніх справ, так і керівників їх підрозділів.

Планування та організація навчання за заочною формою здійснюється відповідно до вищеназваних нормативних документів. Виходячи зі сформульованих у них вимог, факультети заочного навчання на основі державних стандартів освіти та освітньо-професійних програм з урахуванням навчальних планів денної форми навчання розробляють та затверджують в установленому порядку навчальні плани підготовки слухачів заочної форми навчання.

За 3-річною програмою здійснюється підготовка слухачів, які мають освітньо-кваліфікаційний рівень «молодший спеціаліст-юрист». Особи, які одержали вищу неюридичну освіту, продовжують навчання (зараз набір осіб цієї категорії припинено) за чотирирічним курсом. Термін навчання для тих, хто вступив до ВЗО на базі повної загальної середньої освіти, складає 5 років. Крім цього, існує категорія осіб, які навчаються за рейтинговою системою, і, при відповідних умовах, вони переводяться на заочний факультет, де продовжують навчання до рівня спеціаліста.

Згідно до навчального плану заочним факультетом розробляється терміном на 1 рік робочий навчальний план, який дозволяє більш детально та чітко провести планування навчального процесу (визначити кількість годин, необхідних для проведення установчих, оглядових лекцій на кожен семестр тощо). Виходячи з робочого навчального плану формується розклад навчально-екзаменаційних сесій.

Варто зазначити, що при складанні розкладу застосовується принцип блокового вивчення навчальних дисциплін. При врахуванні специфіки заочної форми навчання це дає слухачам змогу в короткі терміни зосередитися на вивченні конкретної дисципліни.

Основними формами навчального процесу за заочною формою є установчі та оглядові лекції, практичні та семінарські заняття, групові та індивідуальні консультації, письмові (контрольні і курсові) роботи.

Стосовно способу викладання лекцій слід відзначити, що для більш глибокого вивчення та закріплення навчального матеріалу є досить ефективним використання відеолекцій, коли слухач (студент) має можливість багаторазово переглядати відеоматеріали, зупиняючись на тих моментах, які у нього викликають особливий інтерес, або складність. Названий спосіб викладення лекцій може застосовуватися як для традиційного, так і дистанційного навчання.

Заслуговує також на увагу та більш широке застосування в навчальному процесі такої форми проведення практичних занять, як моделювання і послідовна розробка конкретних проблемних ситуацій, що дає можливість слухачам досить всебічно і глибоко підійти до вивчення спеціальних дисциплін. При організації навчального процесу дуже важливим є його забезпечення методичними матеріалами як у друкованому, так і в електронному вигляді.

Як правило, за отриманням завдань для виконання письмових робіт і необхідного методичного матеріалу слухачі звертаються до деканату факультету. Ці матеріали з більшості навчальних дисциплін вони фактично одержують через викладача-методиста. Така організація забезпечення навчально-методичною літературою дає можливість слухачам більше оперативно опрацьовувати навчально-методичний матеріал. Відтак з організаційної точки зору таку практику роботи із слухачами доцільно було б запровадити як офіційну.

Необхідність постійного удосконалення навчального процесу за заочною формою навчання потребує, поруч з традиційною схемою його організації, впровадження нових технологій. Досить цікавою, на наш погляд, є ідея одержання вищої освіти за допомогою дистанційного навчання, що виникло завдяки системі заочного навчання, яка була започаткована на теренах колишнього Радянського Союзу.

Напрацьований позитивний досвід цієї форми навчання досить глибоко був вивчений та оцінений як в нашій країні, так і на Заході. Проведений аналіз вітчизняної технології заочного навчання дозволив зробити висновок, що за допомогою такої форми можна одержати вищу освіту досить високого рівня при значно менших витратах, ніж за очною формою.

В сучасних умовах, оцінюючи досягнення в галузі комп’ютерної техніки і об’єднавши їх з досвідом заочної форми навчання, напрацьованим в нашій країні, досить нагальною є необхідність і доцільність створення та впровадження дистанційного навчання в систему освіти.

Суть дистанційного навчання полягає в передачі навчальної інформації слухачу (студенту), стимулюванні його навчальної діяльності і вжитті заходів з коригування його навчання. Фактично це є індивідуальне навчання. Але вирішення проблеми дистанційного навчання не є легким завданням навіть на сучасному етапі розвитку науки і техніки.

Найскладнішим є питання розробки курсів дисциплін і матеріалів, розрахованих на специфіку дистанційного навчання, а також підготовка викладачів, здатних ці курси проводити. Першою проблемою у навчальному процесі дистанційного навчання є доставка основного матеріалу для вивчення особі, яку навчають.






Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.