Хулиганство (TERORR)

Посмотреть архив целиком

ТЕМА:


ХУЛІГАНСТВО



З М І С Т



  1. Вступ...............................................................................................................


  1. Глава І. Поняття та юридичний аналіз складу хуліганства.........................


1.Обєкт хуліганства.......................................................................................


2.Обєктивна сторона хуліганства.................................................................


3.Субєкт хуліганства......................................................................................


4.Субєтивна сторона хуліганства.................................................................


ІІІ. Глава ІІ. Види хуліганства.............................................................................


1.Злісне хуліганство......................................................................................


2.Особливо злісне хуліганство.....................................................................


ІV. Глава ІІІ. Застосування покарання за хуліганство......................................


  1. Висновок.........................................................................................................


  1. Законодавство і практика його застосування..............................................


  1. Список використаної літератури..................................................................


  1. Додаток до дипломної роботи.....................................................................

В С Т У П


Кримiногенна ситуацiя, яка склалася в Украiнi, перетворилася у найбiльше небезпечне соцiальне лихо, що створюе серйозну загрозу розбудовi незалежноi держави, а небувале зростання злочинностi зу­­­мовлене кризовими явищами в полiтичному i економiчному розвитку в усiх сферах суспiльноого життя, правоовим нигiлiзмом, фактичною безконтрольнiстю за пiдприемницькою, кредитнофiнансовою та банкiвською дiяльнiстю.

Здiйснюванi заходи виявились недостатнiми для ефективного впли­­­ву на стан справ, закони, що приймаються, виконуються незадовiльно i не забезпечують своечасного задоволення незрiлих потреб ринкових вiдносин.

Розбалансованiсть економiки, спад виробництва та прогресуюче зростання цiн призвели до падiння життевого рiвня i як наслiдок втягнення у незаконне пiдприемництво значноi частини населення. Спал виробництва та пов"язане з ним зростання безробiття зумови­­­ли стрiмке зростання крадiжок, грабежiв, розбiйницьких нападiв, ви­­­магательства, убивств; вчинення корисливих злочинiв все частiше поєднується з використанням вогнепальноi та холодноi зброi.0

Одним з небезпечних i все ще досить поширеним посяганням на громадський порядок е хулiганство. Так згiдно довiдки з iнфор­­­мацiйного бюро УМВС Украiни в Тернопiльськiй областi за 1993-1998 роки на територii Тернопiльськоi областi зареестровано 1463 кримiнальні справи, порушені за ознаками статтi 206 КК Украiни, i лише 595 iз них направлено до суду. Майже 9% цих кримiнальних справ зупинено згiдно пункту 3 статтi 206 КК Украiни до встановлення особи, яка вчинила злочин.0 Крiм того, скоюючи хулiганство, винна

особа наносить шкоду громадському спокою i моралi, здоров"ю i тiлеснiй недоторканостi громадян, державному та приватному майну. Нерiдко, хулiганство переростае в iншi, бiльш важкi злочини: вбивс­­­тво, нанесення тiлесних ушкоджень з хулiганських спонукань та iнш. Скоюючи хулiганськi дii, особа грубо протиставляе себе суспiльству, прийнятим вньому правилам поведiнки. Все це сприяе формуванню в ii свiдомостi антисоцiальних мотивiв, якi пiзнiше проявляються у ско­­­еннi iнших, бiльш важких злочинiв. Тому, боротьба iз злочиннiстю не мислима без активiзацii боротьби з хулiганством.

Не зважаючи на те, що боротьбi з хулiганством придiщено увагу, багато ii питань продовжують залишатись спiрними, iншi з них розробленi не досить глибоко i повно. Це стосуеться розумiння об"екта, об"ективноi сторони, суб"екта, суб"ективноi сторони хулiганства, його квалiфiкуючих ознак, вiдмежування даного злочину вiд сумiжних делiктiв. Мае певнi проблеми, а деколи i допкскае помилки при застосуваннi cтаттi 206 КК Украiни i практика. Покращення потребуе i саме кримiнальне законодавство, регулюючи вiдповiдальнiсть за хулiганство. Викладене i обумовило вибiр даноi теми в якостi дип­­­ломноi роботи.

Звернемося ж ближче до самоi теми роботи i спробуемо з"ясувати найбiльш двозначнi, суперечливi на даний час питання.

II. ГЛАВА I. Поняття i юридичний аналiз складу хулiганства.

Стаття 62 Конституцii Украiни встановлюе: "Особа вважаеться не­­­винуватою у вчиненнi злочину i не може бути пiддана кримiнальному покаранню, доки ii вину не буде доведено в законному порядку i встановлено обвинувальним вироком суду".

У вiдповiдностi до статтi 3 Кримiнального кодексу Украiни кримiнальнiй вiдповiдальностi пiдлягае лише особа, винна у вчиненнi злочину, тобто така, що умисно або з необережностi вчинила передбачене кримiнальним законом суспiльно небезпечне дiяння. Отож, пiдставою кримiнальноi вiдповiдальностi е наявнiсть передбачених кримiнальним законом об"ективних i суб"ективних ознак, якi характе­­­ризують певне суспiльнонебезпечне дiяння як злочин. Сукупнiсть таких ознак мае назву "склад злочину".

Квалiфiкацiя злочину, передбаченого кримiнальним законом, здiйснюеться шляхом характеристики чотирьох елементiв суспiльно не­­­безпечного дiяння, якi утворюють склад злочину: об"екта, об"ектив­­­ноi сторони, суб"екта i суб"ективноi сторони злочину. Визначення складу злочину шляхом встановлення в законi його об"ективних i суб"ективних ознак е однiею з найважливiших гарантiй обгрунтованого притягнення особи до кримiнальноi вiдповiдальтностi.

Юридичний аналiз складу хулiганства, як i будь-якого iншого злочину, здiйснюеться, виходячи iз законодавчоi характеристики його делiкту. Диспозицiя статтi 206 Кримiнального кодексу Украiни, виз­­­начае цей злочин наступним чином: "Хулiганство, тобто умиснi дii, що грубо порушують грормадський порядок i виражають явну неповагу до суспiльства".


1. О Б " Е К Т Х У Л I Г А Н С Т В А .

Перш нiж розкривати поняття об"екта хулiганства, необхiдно розкри ти змiст взагавлi об"екта посягання. В системi основних еле­­­ментiв складу злочину, об"ект посягання займае важливе мiсце, вiн в значнiй мiрi допомагае розкрити змiст i суспiльну небезпечнiсть злочину.

Об"ектом злочину прийнято вважати те, на що посягае злочин. В науковому розумiннi об"ектом злочину е суспiльнi вiдносини, на якi посягае злочин, яким вiн спиричинюе шкоду, наносить збитки i якi захищаються нормами кримiнальноого закону.0

В науцi кримiнальноого права розроблена класифiкацiя об"ектiв злочинiв: Загальний, родовий i безпосереднiй. Така класифiкацiя мае не тiльки пiзнавальне, але й кодифiкацiйне i правозастосовче значення.

Загальним об"ектом злочину виступають всi суспiльнi вiдносини, охоронюванi нормами кримiнального закону. Цей об"ект е сталим, але до тих пiр, поки не змiниться сам кримiнальний закон (кримiналiзацiя, декримiналiзацiя).0

Родовий об"ект бiльш детальнiше конкретизуе об"ект посмягання, вiн е частиною загального об"екту. Пiд ним прийнято розумiти визначену групу однорiдних суспiльних вiдносин, на якi посягають в принципi однорiдна група злочинiв. Родовий об"ект мае велике практичне значення. Система Особливоi частини Кримiнального кодексу будуеть­­­ся, виходячи iз родового об"екту.0

В правовiй лiтературi питання про родовий об"ект хулiганства е спiрним. Ряд авторiв визнають родовим об"ектом хулiганства суспiльний порядок.0


На думку ж авторiв одного з пiдручникiв Особливоi частини кримiнального права, родовим об"ектом злочинiв об"еднаних в десятiй главi Кримiнального кодексу, е сукупнiсть близьких мiж собою суспiльних вiдносин, що складають змiст громадського порядку, громадськоi безпеки i здоров"я населення.0

На мою думку, найбiльш обгрунтованою е позицiя авторiв, що виз­­­нають родовим об"ектом хулiганства громадський порядок. Ця позицiя базуеться по-перше на тому, що поняття громадський порядок, громадська безпека i здоров"я населення не тотожнi i навiть не однорiднi, хоча близькi i взаемообумовленi. Кожному з них притаманна певна самостiйнiсть. По друге, в дiйсностi нi один iз злочинiв, передбачених главою десятою не посягае одночасно на громадський порядок, громадську безпеку i здоров"я населення. В той час, кожному з цих злочинiв притаманна певна самостiйнiсть,тобто, якщо громадський порядок втiлюеться в створеннi стану громадського спокою, прийнятих зовнiшнiх умов життедiяльностi людей, що забезпечуе нормальний ритм суспiльного життя, то громадська безпека проявляеться в створеннi безпечних умов при користуваннi джерелами пiдвищеноi небезпеки i проведеннi робiт пiдвищеноi небезпеки, а народне здоров"я - це вiдособлена група суспiльних вiдносин, що виникають i складаються при реалiзацii належних населенню сукупних фiзичних i психiчних благ, що забезпечують нормальне функцiонування i розвиток людськоi спiльностi.0

Таким чином, на мою думку, родовим об"ектом хулiганства слiд вважати лише громадський порядок.

Пiд безпосереднiм об"ектом злочину розумiють суспiльне вiдношення, якому спричиняе збитки, наносить шкоду конкретний злочин. Безпосереднiй

об"ект е частиною родового об"екту.0 Встановлення його при квалiфiкацii злочину е обов"язковим. По безпосередньоому об"екту проводиться розмежування подiбних складiв злочинiв.

В правовiй лiтературi iснують рiзнi точки зору про те, що вважати безпосереднiм об"ектом хулiганства. Так, на приклад, В.I. Ткаченко, П.I.Грiшаев, Б.В.Здравомислов вважають, що безпосереднiм об"ектом хулiганства, завжди е громадський порядок.0 На думку iнших вчених, безпосереднiм об"ектом хулiганства, крi громадського порядку, слiд визнати також правила спiвжиття (А.А.Герцензон),0 громадську безпеку (Н.Ф.Кузнецов)0 та iнше.


Случайные файлы

Файл
103893.rtf
7242-1.rtf
12874-1.rtf
107045.rtf
CBRR2030.DOC




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.