Макроэкономические модели в системе макроэкономического анализа (tds_0511d20)

Посмотреть архив целиком













Курсовая работа

на тему:

макроэкономические модели в системе макроэкономического анализа”








План

План 2

Вступ 3

1. Суть макроекономічного аналізу 4

2. Макроекономічні моделі(характеристики) 6

Система національних рахунків як модель економічного кругообігу. 6

Моделі розвитку. 11

Класична і неокласична «моделі» економічного кругообігу 12

Моделі макрозростання 14

Модель акселератора економічного зростання 16

Модель ХАРРОДА І ДОМАРА 18

3. Використання макроекономічних моделей в Україні 20

Висновок 23

Література 24


Вступ

Макроекономіка — це одна з наук, що вивчає еконо­міку. Остання е складною системою. Крім макроекономіки, її вивчають багато інших економічних наук: політична еко­номія, мікроекономіка, маркетинг, галузеві та функціональ­ні економіки тощо. Макроекономіка як наука спирається передусім на положення та висновки економічної теорії про розвиток виробничих відносин, розширене відтворення, дію об'єктивних економічних законів та механізм їх засто­сування у практиці господарювання. Вона також безпо­середньо пов'язана з математикою і статистикою, широко використовує методи економіко-математичного моделюван­ня, що перетворює її у точну науку. Дає змогу перейти від кількісного до якісного аналізу економічних процесів та явищ. Макроекономіка формує наукові уявлення про функ­ціонування економіки на національному рівні. Аналізуючи основні фактори і наслідки макроекономічного розвитку, ця наука водночас пропонує певні «рецепти», методи актив­ного впливу на об'єкт свого дослідження, тобто на процес сування у практиці господарювання. Вона також безпо­середньо зміст економічної політики держави, макроеко­номіка виступає її теоретичною основою.

Макроекономічні моделі використовуються в системі макроекономічного аналізу. Цей аналіз дуже важливий для економіки будь-якої країни. Моделюючи певні процеси, ми можемо краще дізнатися про особливості певного явища, його недоліки. Я проаналізував досить багато макроекономічних моделей, проте навіть цього обсягу виявилось мало для короткого аналізу всіх моделей. Про іх переваги і недоліки ви зможете дізнатись нижче.

1. Суть макроекономічного аналізу

Макроекономічний аналіз оцінює народногосподарський комплекс загалом. Він вивчає сукупні економічні величини (національний продукт і національний прибуток, сукупне споживання, сукупне інвестування). Він досліджує взаємозв'язки, що формуються між цими величинами, які виражають діяльність цілих груп господарських суб'єктів.

Макроекономічний аналіз розглядає економічні явища з глобальної точки зору. Тут доречна така метафора: він досліджує загальні аспекти лісу незалежно від складових його дерев.

Цей тип аналізу отримав розвиток за останні тридцять років під впливом знаменитї праці Джона Мейнарда Кейнса "Загальна теорія зайнятості, процента і грошей". Він особливо корисний при вивченні економічного зростання, динаміки загальної економічної активності і загального рівня цін.

У чому ж полягає значення макроекономічного аналізу? Хіба глобальні і середні величини, з якими він має справу, не є просто-напросто підсумовуваними показниками і середніми значеннями індивідуальних господарських одиниць? Хіба конкретні ціни, заробітна плата, різні виробництва не являють собою справжню реальність економічного життя, в той час як узагальнені показники і середні величини є швидше штучними конструкціями, що можуть виявитися неточними або брехливими?

Тому питання про те, чим цікавий макроекономічний аналіз і що можна чекати від нього, є цілком правомірним.

Розвиток макроекономічного аналізу можна пояснити декількома причинами:

- Воно пов'язане насамперед з міркуваннями економічної політики: державне втручання торкається всієї економіки або її великі сектори; воно позначається на самих різних економічних рішеннях всіх громадян - їх споживанні, заощадженнях, їх капіталовкладеннях); проблеми, що встають при цьому повинні розглядатися в рамках глобальної теорії. Іншою перевагою такої теорії є можливість використати кількісні показники при підрахунку сукупних величин за допомогою технічних інструментів національного розрахунку.

- Воно пов'язане, по-друге, з теоретичними міркуваннями. Справа в тому, що макроекономічний аналіз може брати до уваги такі факти і труднощі, які не виявляються в індивідуальному плані. Характерні особливості і поведінка якоїсь сукупності не піддаються визначенню за допомогою простого підсумовування характерних особливостей поведінки його складових елементів.

"Хоч ліс і є просто-напросто сукупністю дерев, -відмічав К. Боулдінг, - він не виявляє характеру і поведінки окремих дерев. Дерево виходить з сім'я, росте, вмирає і опадає. Збалансований ліс може рости вічно, зберігаючись незмінним в тому, що стосується віку і характеру складаючих його дерев. Коли окремі дерева ростуть, старіють і вмирають, їх замінюють нові особні і ліс залишається все тим же. У лісі спалити окреме дерево майже неможливо - завжди реальна небезпека лісової пожежі. Окреме дерево не впливає на клімат місцевості, де воно росте; ліс на нього впливає".

І Боулдінг робить висновок стосовно економіки: "Немає жодної іншої науки, де небезпека узагальнення індивідуального досвіду була б так велика, як в економіці. Саме велике джерело помилок економічної думки пов'язане, можливо, з тією трудністю, яку, як бачимо, випробовує людський розум, намагаючись уявити собі замкнену систему як єдине ціле, і з виникаючою на цій основі тенденцією застосувати до суспільства і до економіки загалом висновки, що виникають з індивідуального досвіду".

Є немало прикладів того, що отримало назву "макроекономічних парадоксів". Так, яка-небудь фірма або галузь промисловості може збільшити свою продукцію, переманивши до себе працівників більш високими, ніж у їх конкурентів, заробітками; при повній зайнятості промисловість країни не може збільшити загальну зайнятість. Зменшивши заробітну плату своїм робітником, яка-небудь фірма може знизити свої ціни і збільшити об'єм свого продажу. Якщо ж заробітну плату своїм працівникам зменшать всі фірми, їм не вдасться збільшити об'єм свого продажу, оскільки загальне зменшення заробітної плати знижує національний прибуток і, відповідно, сукупний попит. Індивідуум може зберігати, не інвестуючи, або інвестувати без попереднього зберігання або не пов’язуючи свої накопичення з рівнем інвестування; однак для економіки загалом заощадження ідентичні інвестуванню. Я ще повернусь надалі до цих парадоксів при розгляді різних еокномчних моделей. Тут же я згадую про них, щоб підкреслити теоретичний інтерес дослідження економіки з глобальної точки зору.

Не треба, однак, приховувати від себе небезпеки, які можуть таїтися в макроекономічному аналізі. Сама велика з цих небезпек пов'язана з більш або менш значною різнорідністю елементів, створюючих сукупну величину. Остання може бути значущою при умові, що її компоненти однорідні: "Якщо до хмарочоса додати шість яблук, то сума, що отримується може мати якесь значення тільки для сюрреалиста". Подібно цьому, те або інше середнє значення цікаве тільки тоді, коли воно представницьке; для цього треба, щоб частотний розподіл елементів, для яких виводиться середнє значення, не мав дуже великого разброса.

Ось чому нерідко виявляється необхідним враховувати при макроекономічному аналізі не тільки розмір сукупних величин, але і їх структуру. Сам аналіз буде тим більше плідним, чим більше вдасться розікласти агреговані величини на деяке число більш дрібних величин, з тим щоб скоротити неоднорідність, зберігши при цьому можливість оперувати системою загалом. Крім того, намагаючись пояснити певні макроекономічні зв'язки на основі теорії поведінки окремих господарських суб'єктів, важливо уміти згрупувати господарські одиниці, чия поведінка може бути визнана приблизно схожою.


2. Макроекономічні моделі(характеристики)

Перш за все розглянемо макроекономічні моделі з точки зору пояснення функціонування окремих секторів народного господарства.

Система національних рахунків як модель економічного кругообігу.

Система національних рахунків — це система взаємопо­в'язаних економічних показників та особлива форма їх представлення, яка. відображає найзагальніші й найваж­ливіші аспекти економічного розвитку, пов'язані з вироб­ництвом і споживанням продуктів, і послуг, розподілом і перерозподілом доходів, формуванням національного ба­гатства країни.

Усі інституційні одиниці об'єднуються у сектори: підприємства, що виробляють товари й послуги, крім фінан­сових послуг (нефінансові підприємства); фінансові установи; державні установи; громадські й приватні організації, які обслуговують домашні господарства; домашні господарства; зовнішньоекономічні зв'язки.

Перший сектор охоплює інституцінні одиниці, основною функцією котрих є виробництво продуктів і нефінансових послуг для реалізації на ринку. В цей сектор включають­ся всі підприємства незалежно від форми власності.

Сектор “фінансові установи” складається з інституційних одиниць, зайнятих фінансовими операціями на комер­ційній основі та операціями з страхування незалежно від форми власності.

Сектор «Державні установи» охоплює інституційні оди­ниці, що зайняті наданням неринкових послуг, призначе­них для колективного споживання, а також перерозподі­лом національного доходу й багатства.

Сектор «Громадські та приватні організації, що обслу­говують домашні господарства», охоплює інституційні оди­ниці, котрі надають неринкові послуги для домашніх гос­подарств, задовольняючи при цьому їхні як індивідуальні, так і колективні потреби.

Сектор «Домашні господарства» складають одиниці-ре­зиденти, основною функцією яких є споживання, а також підприємницька діяльність з виробництва продуктів і по­слуг, яка не може бути відділена від домашнього госпо­дарства.

Сектор «Зовнішньоекономічні зв'язки» охоплює ті за­рубіжні економічні одиниці, які здійснюють операції з ре­зидентами даної країни.


Случайные файлы

Файл
24967.rtf
90430.rtf
180454.rtf
143048.rtf
42442.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.