Тварини Волині (169865)

Посмотреть архив целиком

Волинське обласне управління освіти і науки

Луцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №25









Тварини Волині







Підготували:

Гнип Аліна

Керівник Байдюк Л.В.








Луцьк - 2009


Зміст


Вступ

Тварини Волині

Птахи Волині

Висновки

Додатки

Література


Вступ


Волинь багата на ліси . Вони мають багату і різноманітну фауну. Для лісу характерна велика різноманітність екологічних умов. ярусність і неоднорідність видового складу рослинності визначають видове багатство і різноманітність фауни лісу.

Дикі тварини Волині дуже різноманітні. В межах області нараховується понад 260 видів тварин. Познайомимося з деякими із них. Зустріч з будь яким мешканцем лісу не залишить вас байдужими.

Живуть у волинських лісах олень благородний і олень плямистий – граціозні стрункі тварини. Чисельними також є дикі свині, які не люблять потрапляти на очі людям і ведуть прихований спосіб життя. На просторах лісу і лісостепу зустрічається заєць – тварина швидка, кмітлива, витривала, він аж ніяк не боягуз, як йому приписують в народі.

Серед хижаків виділяється вовк протягом нічного полювання він долає понад 100км, має добрий зір, слух, нюх. Дуже обережний. Натрапити на вовка людині майже неможливо, зате зустріч з лисицею може бути частою. Цей звір нишпорить повсюди, забігає навіть на околиці Луцька. Єнотовидний собака – вайлуватий, коротконогий звір живиться дрібними гризунами, ящірками, жабами, черв’яками. У відлюдних місцях живуть борсуки, які живляться комахами, молюсками, грибами. Видра – рідкісна тварина, живе на берегах річок і озер, пожива для неї – риба, жаби, раки. Ласка – маленький хижак, за рік знищує 2-3 тисячі мишовидних гризунів. Куниця – граціозна тварина з довгим хвостом. Живиться комахами, дрібними гризунами, птахами. Тхір полює на мишей і пацюків, за рік знищує їх до 3 тисяч. Береги річок облюбували бобри. Якщо цих тварин побачити майже не можливо, всі вони чують наближення людини і намагаються уникнути зустрічі з нею, то побачити птахів і почути чарівний спів їх навесні може кожен з вас. Мабуть, не знайдеться такої людини, яка б не зачарувалась у весняному лісі співом мухоловки, солов’я, вільшанки, дрозда. Окрасою озер стали: лебідь-шипун, сірий журавель, чорний лелека, а лісів – сокіл, сова, орел.

Об’єктом нашого дослідження були птахи та ссавці Волинської області, особлива увага приділялась зникаючим видам.

Було поставлено завдання:

користуючись додатковою літературою, спостереженнями за тваринами описати біологію зникаючих видів ссавців а птахів Волині.


Тварини Волині


Кіт лісовий

Статус: Зникаючий вид.

Поширення: Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька, Волинська області; південна частина Львівської та південно-східна частина Тернопільської областей. Відомі поодинокі знахідки Ровенській, Житомирській області, в Дністрянських плавнях (Одеська обл.).

Місця перебування: Глухі листяні, рідше хвойні ліси, річкові долини, плавні, кам'янисті розсипи, чагарники і навіть поблизу населених пунктів.

Чисельність: Близько 2000 котів.

Розмноження: Лігво влаштовує в дуплах дерев, у залишених норах борсука чи лисиці, в розколинах скель. Період вагітності 63-68 днів. Котята (2-5) народжуються у квітні або травні. Самки стають статевозрілими через 9-10 місяців, тоді як самці - лише на третьому році життя. Дає гібриди із свійською кішкою.

Причини зміни чисельності: Зміна природних умов та загальне зменшення кількості дичини, за рахунок якої живе. Спеціального прямого переслідування не зазнавав.

Чисельність у неволі: Іноді утримують у зоопарках.

Розмноження у неволі : Немає даних.

Вжиті заходи охорони: Охороняється в Карпатському та Поліському заповідниках. Занесено до "Червоної книги України".

Необхідні заходи охорони: Збереження територій, характерних для виду.


Їжак вухатий

Статус: Рідкісний вид.Поширення: Південно-степові райони України. Знайдено на околиці Жданова та в Новоазовському районі (Хомутівський степ) Донецької області; на околиці Волинської області.
Місця перебування: Живе на відкритих сухих терторіях на піщаних, суглинистих і чорноземних грунтах. Селиться в норах. Веде нічний спосіб життя. Впадає в зимову сплячку.

Чисельність: В Україні налічується близько 300 тварин.

Розмноження: Один раз на рік. Самка у червні - липні народжує 4-6 (зрідка 8) малят. Ростуть вони дуже швидко, у двомісячному віці вже важать 340-360 г, а в річному - 480 г.

Причини зміни чисельності: Розорювання цілинних степів.

Чисельність у неволі: Немає даних про тривале утримання в неволі.
Розмноження у неволі : Відловлені вагітні самки в умовах неволі народжували й вигодовували малят.
Вжиті заходи охорони: Охороняється у заповідниках.
Необхідні заходи охорони: Розширення території степових заповідників.


Тхір

Статус: Рідкісний вид.

Поширення: В степовій і лісостеповій зонах, проникає по безлісих місцевостях у поліські райони, а на захід доходить до Прикарпаття. Знайдено в ряді районів Львівської і Тернопільської областей, періодично зустрічається і в Івано-Франківській області.

Місця перебування: Переважно у відкритих степах, на випасах, схилах балок, також на оброблених ланах і поблизу населених пунктів. Займає нори ховрахів, хом'яків, бабаків і лише зрідка самостійно риє собі нору невеликого розміру.

Чисельність: Незначна. В межах ареалу нерівномірна. Це пов'язано з розміщенням сприятливих для їх життя територій та кількістю основної поживи (мишовидні гризуни, ховрахи, хом'яки).

Розмноження: Один раз на рік. Вагітність триває 36-40 днів. Самка народжує в від 3 до 18 малят. Через 4 тижні вони прозрівають і починають вільно пересуватися. Через 2, 5 місяця молоді тхорі переходять до самостійного життя. Восени виводки розпадаються.

Причини зміни чисельності: Нестача поживи, епізоотії, масова обробка степових угідь отрутохімікатами під час боротьби з шкідливими гризунами. За останнє століття ареал виду помітно поширився на захід і почасти на північ, що частково пов'язано з вирубуванням лісів.

Чисельність у неволі: Немає даних.

Розмноження у неволі : Розмножується.

Вжиті заходи охорони: Охороняється в усіх заповідниках.

Необхідні заходи охорони: Збереження умов існування, характерних для виду.


Зубр

Статус: Рідкісний зникаючий вид.

Поширення: Час зникнення зубра на території України точно не встановлено (приблизно XVII ст.) У 1902 р. зубри були вперше реакліматизовані на Україні в заповіднику Асканія-Нова та двічі (в 1913 і 1937 рр.) завозилися у Крим, однак під час громадянської та Великої Вітчизняної воєн були винищені. Починаючи з 1965 р. вони акліматизовані в семи областях республіки (Київська, Кримська, Ровенська, Волинська, Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька).

Місця перебування: Мішані та листяні ліси (рівнинні й гірські) з галявинами, луками і болотами. Зубри здатні пристосовуватися до умов культурного ландшафту.

Чисельність: В 1923 р. загальна чисельність зубрів у світі становила 56 голів, що збереглися у зоологічних і мисливських парках. На 1973 р. світове поголів'я налічувало вже 1462 особини, а в 1975 р. Лише в СРСР було 475 біловезьких та понад 900 гібридних зубрів на Кавказі. На Україні у вільному та напіввільному стані в 1977 р. налічувалося близько 140 зубрів.

Розмноження: В сприятливих умовах самки починаючи з 3—4-річного віку здатні щороку приносити по 1 теляті. Двійні бувають дуже рідко. При розведенні в розплідниках і резерватах у напіввільному стані близько 20 - 30% дорослих самок щорічно лишаються яловими.

Причини зміни чисельності: Витіснення з первісних місць існування внаслідок господарської діяльності людини та пряме винищення мисливцями й браконьєрами.

Чисельність у неволі: Утримується в зоопарках багатьох країн світу.

Розмноження у неволі : Сучасне поголів'я зубрів походить від тварин, що збереглися і розмножувалися у неволі.

Вжиті заходи охорони: Занесений до "Червоної книги України". У 1923 р. створено Міжнародне товариство збереження зубра. За спеціальними програмами зубрів розводять у 5 розплідниках, а також у вільному й напіввільному стані в Польщі, в 13 пунктах країн СНД; їх завезено до 16 країн Європи. Ведуться племінні книги зубрів.

Необхідні заходи охорони: Сувора охорона місць поселення зубрів і самих тварин від браконьєрів. Здійснення комплексу біотехнічних заходів. Створення нових осередків акліматизації в різних ландшафтних зонах республіки.


Кутора мала

Статус: Рідкісний вид.

Поширення: Лісові й лісостепові райони Правобережжя, плавні нижнього Дніпра, Крим, частково поліські й лісостепові райони Лівобережжя, Карпати.

Місця перебування: В гірських місцевостях поширення пов'язане з гірськими потоками, струмками та джерелами в букових і буково-ялинових лісах, а також на полях. В рівнинних районах водиться також в лісах, чагарниках, на луках і зрідка на болотах. Віддає перевагу неглибоким, маловодним швидкотекучим і малозамерзаючим струмкам з кам'янистими берегами. Активна протягом усього року. Гнізда влаштовує в землі або на поверхні в густих заростях, на купинах, в щілинах між камінням.
Чисельність: В Україні налічується близько 1000 тварин.
Розмноження: З квітня по липень. Малят у виплоді буває від 2 до 10. Народжуються вони голими, сліпими; ростуть швидко і через 6 тижнів починають самостійне життя.


Случайные файлы

Файл
diplom.doc
3226.rtf
12297.rtf
91281.rtf
176734.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.