Про історичну урбоекологію (169032)

Посмотреть архив целиком















Реферат

Тема: Про історичну урбоекологію



Екологія міста називається зараз урбоекологією. Справа, однак, не в термінологічних нюансах, а в тім, чи ховається за ними якийсь дійсно реальний зміст, чи несуть ці терміни якесь значеннєве навантаження або лише служать модними номіналістичними визначеннями, що не мають реального змісту. Стосовно сучасної дійсності сумнівів начебто не повинне бути - про важку екологічну ситуацію в сучасних містах написано багато. Тут і перенаселеність, і вплив відходів виробництва, і забруднення води, і несприятлива гігієнічна обстановка. Місто-молох стало постійним образом європейської літератури починаючи із творчості чудового поета Еміля Верхарна. Навіть на Сході, де міське життя й зараз займає менше місце, чим у Європі, він затаврований у картинах Д. Тагора.

Все це явища кінця минулого й нашого сторіч. Чи було таким же середньовічне місто, і якщо був, то чому він не ввійшов у художній світогляд середньовічної людини з тими ж атрибутами, з якими могутньо ввірвався в нашу свідомість віршами Верхарна, поетична вирок якого продовжили багато сучасних поетів? Чи був подібним Молохом античне або східне місто? Напевно, він ніс у собі якісь джерела екологічної ситуації сучасного міста, але вона залишалася неусвідомленої, як і екологічна ситуація в цілому, і тому не залучала до себе уваги. Але якщо явище існує в реальності, воно повинне мати історичну ретроспективу, сформуватися в ході історичної динаміки, мати не тільки синхронний, але й діахронний зріз. Тому розгляд історичної екології міста має не тільки академічний, але також практичний інтерес - історична урбоекологія надає право на існування сучасної екології міста, якщо ж її ні, те й екологія сучасного міста виглядає певною мірою вигаданим поняттям, наслідком близьких до сучасності й позбавлених історичних корінь подій.

Історична екологія міста хронологічно починається з виникнення міст і формування їх як принципово нових форм поселень в історії людства. Здавалося б, виникнення міст є початок історичної екології міста, якщо, звичайно, місто може вважатися специфічною екологічною нішею. Але сама по собі проблема появи перших міст породила більшу дискусію в історичній літературі й дотепер викликає гострі суперечки. Місто на тлі всіх цих спостережень виникає як закономірний шлях топографічної концентрації ремесла, господарського життя в цілому, населення, торгівлі, ущільнення, якщо можна так виразитися, соціальних зв'язків. У роботі «Від кочовищ до міст» С.О. Плетньова простежила інший шлях виникнення міста - формування поселень міського типу в ході осідання кочового населення на землю. Модуси виникнення міст, як показує цей приклад, були різними, у них важко простежити якусь закономірну історичну наступність, на різних територіях і в різні історичні епохи міста виникали неоднаковим шляхом, причини їхнього формування в багатьох випадках були локально специфічні.

Але як би там не було, якщо говорити про різноманіття конкретних історичних причин виникнення міст, для нашої теми основним залишається питання, які характерні риси поселень міського типу в порівнянні із сільськими починаючи із часу їхнього формування. Використовуючи існуючу літературу, можна відзначити п'ять таких рис, які зовсім не обов'язково присутні всі разом, але які дійсно здаються визначальними: концентрація населення, концентрація господарського життя, концентрація торгівлі, концентрація влади, концентрація ідеологічного життя. Все це знаходить висвітлення в зовнішніх формах життя, що й дає можливість досліджувати проблему походження міст за допомогою археологічного матеріалу, що дозволяє зробити висновок про розширення й ущільнення площі поселення, ускладненні плану забудови, організації забудови навколо центральних площ, зменшенні в масі присадибних ділянок, появі великих архітектурних комплексів адміністративного, палацового й релігійного характеру, нарешті, поява зовнішніх зміцнень.

Кожна із цих особливостей сама по собі не має великого впливу ні на окрему людину, ні на колектив людей, але в сукупності вони утворять, звичайно, дуже специфічну, екологічну нішу, антропичний вплив який не може не проявлятися в різних сферах.

Отже, на що впливає місто, що формується, у сформованій системі природа-суспільство? Здається ймовірним, що цей вплив іде по чотирьох каналах і відповідно зачіпає чотири сфери, знаходячи висвітлення як у біологічних, так і в психологічних характеристиках людських популяцій. Перша з них - характер харчової забезпеченості людей в умовах міста й вплив специфічної дієти на ростові процеси й рівень фізичного розвитку населення. Друга - зміна характеру шлюбних зв'язків, зміна генетичної структури міських популяцій. Третя - різка модифікація наївніше обстановки й дестабілізація, що виникала звідси, епідеміологічної обстановки. Нарешті, четверта й остання - помітна модифікація візуально фіксованих форм навколишньої людини зовнішнього миру, особливо його просторової організації, що не могло не позначатися на характері психологічних стереотипів, зокрема на всіх особливостях сприйняття просторових відносин.

Проведена в цей час дослідницька робота в області диференціальної оцінки складу їжі, харчового раціону й пов'язаних з ним звичаїв надзвичайно інтенсивна. Цікаво, що її ведуть в основному не фахівці-дієтологи або медики інших професій, а антропологи й етнографи. Етнографи приділяють при цьому найбільша увага режиму традиційного харчування як одному з найважливіших елементів народної культури, хоча не залишають без уваги й набір уживаних у їжу продуктів у різних культурах. Антропологи вивчають переважно хімічний склад їжі, достатність або недостатність у ній мікроелементів і зіставляють результати із соматичними особливостями, намагаючись розкрити залежність, що існує між харчовим раціоном і типовими рисами статури, а також інтенсивністю росту. Такий напрямок досліджень в етнографії й особливо антропології можна пояснити як реакцію на екологізацію сучасного мислення і як наслідок цього необхідність пошуку реальних зв'язків, що існують між біологією людини й особливостями зовнішнього середовища, що розуміється в самому широкому змісті слова.

При досить великій складності і ємності досліджень по харчуванню, пов'язаних з великим набором фізіологічних методик, багато їхніх аспектів можуть бути реалізовані лише в стаціонарних умовах, що позбавляє сучасні географічні вибірки ряду необхідних характеристик. Тому метод одержання інформації про варіації соматотипів у зіставленні з особливостями харчування скоріше непрямий і опирається не тільки на вивчення сучасних популяцій, але й на палеоантропологічний матеріал із супровідними його археологічними спостереженнями (мова йде про суспільства хліборобів, з одного боку, скотарів і мисливців - з іншої). При відомій умовності подібного протиставлення передбачається проте, що в першому випадку потрібно говорити переважно про вуглеводну їжу, у другому - переважно про білкову. Є підстави вважати, що білкова дієта обумовлює розвиток масивних і широковидих форм із більшою довжиною тіла, а вуглеводна - невисоких із грацільним кістяком. Ще до проведення всіх цих досліджень був установлений емпіричний факт залежності грацілізації від переходу до землеробства в межах євразійського ареалу, що довгий час залишався непоясненим, але фігурував в антропологічній літературі як приклад впливу зовнішніх умов на людський організм.

Безпосередніх спостережень над ранніми міськими популяціями недостатньо. Здається у високому ступені ймовірним, що будь-який, навіть незначне місто в процесі зосередження торгівлі створює умови для появи різноманітних, у тому числі й нетипових для місцевості, харчових товарів, тобто сприяє розмаїтості харчового раціону. У якімсь ступені це захоплює всіх верств населення, навіть бідняків. За інших рівних умов більше різноманітний раціон з якимсь нехай навіть рідким включенням м'ясної їжі підвищує вітамінний склад харчування, викликає більше інтенсивне зростання й матуризацію кістяка. Мова в цьому випадку йде не про природний добір, а про прямий вплив. Однак відзначену тенденцію, хоча вона й здається переважної, важко зводити в ранг закономірності. Середньовічні прибалтійські міста топографичне формувалися по-іншому, ніж давньоруські, у них був великий контраст із навколишніми сільськогосподарськими поселеннями, вони відрізнялися значною скупченістю й більше тісною забудовою, були замкнуті тісною міською стіною. Не останню роль щодо цього зіграла й існуюча архітектурна традиція. Крім украй несприятливої наївніше й епідеміологічної ситуації, такий план міської забудови й розповсюджений спосіб життя неминуче пропонують із самого раннього дитинства гіподинамію, що затримує процеси росту й викликає неповний розвиток кістяка й зниження росту в дорослому стані.

Все-таки розширення набору харчових продуктів у міських умовах, неминуче пов'язаних із самими ранніми кроками формування міст, - фактор досить загальний, що діяв у містах будь-якого типу й на всіх хронологічних етапах історії людства. При сприятливих умовах прояв цього фактора носило перманентний характер, при несприятливих затушовувалося протидіючими тенденціями, але так чи інакше впливало на формування фенотипічних особливостей міських популяцій.

При всіх модифікаціях від сільських поселень до поселень міського типу можна об'єднати їх навколо двох щаблів - розростання сільського поселення спочатку в силу якихось сприятливих історичних і географічних причин і потім притягання до нього населення як з навколишніх, так і з більше далеких районів. Все це не може не відбиватися на генетичній структурі популяцій, викликаючи її зміни в різних напрямках. Мабуть, найбільш важливі із зазначених змін концентруються навколо трьох моментів: розмірів популяції, характеру її границь, тобто характеру генетичних бар'єрів, що відокремлюють її від інших популяцій, і генетичної структури популяції, тобто тісноти родинних зв'язків усередині її. Що стосується першого із цих моментів, те міська популяція відрізняється від сільської тем, що ніякі зовнішні стосовно неї фактори - мала демографічна щільність, якісь географічні бар'єри - не ставлять штучної межі її чисельності. Тому міська популяція охоплює, як правило, більше число людей, чим сільська, і прагне за інших рівних умов до збільшення своєї чисельності, вона представляє собою не стабільну, а потенційно зростаючу демографичну категорію.


Случайные файлы

Файл
26459-1.rtf
150515.rtf
12.doc
80203.doc
58027.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.