Екологічна етика журналу "The Ecologist" у контексті глобалізаційних процесів у соціальних комунікаціях (168767)

Посмотреть архив целиком

ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ КУЛЬТУРИ




БОНДАРЕНКО ТАМІЛА ОЛЕКСІЇВНА

УДК 070.484: 504.03




ЕКОЛОГІЧНА ЕТИКА ЖУРНАЛУ „THE ECOLOGIST”

У КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

У СОЦІАЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЯХ

27.00.01 – теорія та історія соціальних комунікацій



АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з соціальних комунікацій











Харків – 2008


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Михайлин Ігор Леонідович, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, завідувач кафедри журналістики.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Лосієвський Ігор Якович, Харківська державна академія культури, професор кафедри бібліотекознавства та соціальних комунікацій кандидат філологічних наук, доцент, Житарюк Мар’ян Георгійович, Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, докторант кафедри міжнародної журналістики.

Захист відбудеться “29” жовтня 2008 року о 15-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.807.02 Харківської державної академії культури за адресою: 61057, м. Харків, Бурсацький узвіз,4.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківської державної академії культури за адресою: 61057, м. Харків, Бурсацький узвіз,4.

Автореферат розіслано “27” вересня 2008 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради І.О. Давидова


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми дослідження. Середина ХХ століття являє собою перехідну епоху в екологічній суспільній свідомості. Стурбованість, ініційована насамперед значним техногенним впливом на природу, неодмінно актуалізує проблему взаємовідносин людини і природи, що пов’язується з „феноменом страху” перед знищенням земного життя. „Феномен страху”, яким виступає глобальна екологічна криза, супроводжується деструктивними змінами в масовій свідомості людей і вимагає регламентації меж їх утручання в природне середовище та відповідальності за порушення природного балансу. Істотну роль у формуванні відповідального ставлення людини до довкілля відіграють соціально-комунікаційні інститути, зокрема друковані та електронні засоби масової інформації, що забезпечують комунікативні потреби людини в екологічній інформації та є інструментами впливу на масову свідомість.

Дискусії, присвячені осмисленню екологічних проблем, сьогодні переміщуються в епіцентр світової суспільствознавчої думки і стають невід’ємною частиною сучасних соціально-комунікативних процесів. З огляду на те що до обговорення сучасної глобальної екологічної кризи долучаються всі сфери суспільного життя, вона поступово стає вихідним пунктом роздумів над світовими проблемами, концентруючи в собі суперечливі ідеї стосовно характеру майбутнього розвитку людства. З одного боку, утверджується технократичний підхід до осмислення екологічної кризи, згідно з яким її розв’язання вбачається в підвищенні рівня життя суспільства, економічному зростанні й інтенсивному використанні природних ресурсів. Другий - екологічний - підхід передбачає протилежну стратегію розвитку й спирається на інші світоглядні позиції, утверджуючи необхідність формування екологічної свідомості й вироблення нової стратегії моральної поведінки, яка б надавала нову шкалу цінностей у системі „суспільство - природа” і змогла захистити людство від наслідків глобальної екологічної кризи.

Провідну роль у зміні світоглядної парадигми сучасні дослідники віддають екологічній (інвайронментальній, природоохоронній) етиці, що являє собою міждисциплінарний напрямок дослідження і розглядається як керівництво в екологічних ситуаціях, що розширює межі спільності, органічно вводить природу до зони морального простору, формує установку на безмежну відповідальність людини за все живе і відображає існування екологічної свідомості.

Значна роль у формуванні екологічної свідомості належить екологічним виданням, які не лише висвітлюють сучасні глобальні проблеми, а й пропонують шляхи їх розв’язання, формулюючи етичні принципи, що мають стати підґрунтям нового мислення. Одним із таких видань є журнал “The Ecologist”, який видається в Лондоні з 1970 р. і являє собою один із найбільш тривалих екологічних соціально-комунікаційних проектів, що не лише аналізує глобальні проблеми останніх десятиріч, але й пропонує власну картину світу, підґрунтям якого має стати екологічна етика.

Звернення до зарубіжного досвіду сьогодні особливо актуалізується у зв’язку з активним залученням України до світових інформаційно-комунікаційних процесів і зумовлено насамперед незадовільним станом екологічної журналістики в Україні. Як зазначає О.О. Бєляков, про це свідчить як відсутність загальнонаціональної екологічної газети з періодичністю більш ніж раз на тиждень, яка б оперативно реагувала на поточні події, та науково-популярного журналу, так і несистематичність (через брак коштів) або мала періодичність виходу локальних екологічних видань. Розв’язанню цієї проблеми сприятиме вивчення даного сектора соціальної комунікації за кордоном, досвід роботи якого може бути використаний українськими мас-медіа.

Отже, актуальність пропонованого дослідження зумовлена двома чинниками:

необхідністю вивчення в умовах глобальної кризи досвіду спеціалізованих екологічних видань як невід’ємних складових соціально-комунікаційної системи, що не лише здійснюють аналіз існуючих екологічних проблем, а й пропонують стратегії їх розв’язання;

відсутністю досліджень, присвячених аналізові екологічної етики на сторінках загальних і спеціалізованих періодичних видань.

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано на кафедрі журналістики Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна відповідно до науково-тематичного плану та основного напрямку її роботи, що передбачає дослідження й розробку широкого ряду соціально-комунікативних проблем.

Мета роботи передбачає комплексний аналіз специфіки екологічної етики журналу „The Ecologist”, а також особливостей процесу становлення й розвитку видання, ґрунтуючись на дослідженні матеріалів за 1970–2001 рр.

Досягнення мети передбачає розв’язання таких завдань:

розглянути роль соціально-комунікативних процесів у формуванні світової екологічної свідомості від античності до сучасності;

з’ясувати стан вивчення проблеми на сучасному етапі;

визначити зміст поняття „екологічна етика”;

розглянути джерела й основні напрямки екологічної етики;

представити загальну характеристику часопису як складової соціально-комунікаційної системи;

дослідити фундамент, джерела, функції екологічної етики журналу „The Ecologist”;

проаналізувати особливості деструктивного й творчого етапів екологічної етики видання;

окреслити основні сфери суспільного життя, в межах яких формуються нові етичні принципи „The Ecologist”;

проаналізувати зміст і специфіку етичних засад, пропонованих у журналі як підґрунтя екологічної свідомості.

Об’єкт дослідження - журнал „The Ecologist” як складова соціально-комунікаційної системи.

Предмет дослідження - екологічна етика видання.

Першоджерелом дослідження виступають матеріали журналу “The Ecologist”, а також тексти доповідей журналістів видання на екологічних форумах. Для аналізу в роботі залучено публікації „The Ecologist” за 1970–2001 рр. - період керування й активної участі в журналі редактора і засновника Е. Ґолдсміта. Протягом згаданого періоду у виданні превалювали аналітичні матеріали з екологічних проблем і концептуальні статті, що порушували філософські питання. Зміна у 2000 р. головного редактора позначилася на інформаційній політиці журналу, що виявилася насамперед у збільшенні обсягу новинарних публікацій, зникненні концептуальних статей, зменшенні кількості аналітичних матеріалів, більшій зосередженості на глобальній тематиці, а не на проблемах країн „третього світу”.

Методи дослідження. Складність дисертаційної теми, недостатній рівень опрацювання пов’язаних із нею проблем зумовлюють використання низки методів дослідження. Історико-генетичний метод дозволяє дослідити умови становлення і розвитку часопису в хронологічній послідовності. Описовий метод у поєднанні з аналітичним дає змогу охарактеризувати матеріали журналу „The Ecologist”, а також його ідейно-тематичне спрямування. Застосування системного методу дозволяє здійснити комплексне дослідження екологічної етики часопису як системи нормативних настанов, що визначають ставлення, поведінку, дії людини, спрямовані на довкілля.

Ступінь наукової розробки проблеми. Теоретико-методологічну базу роботи складають дослідження з теорії та історії соціальної комунікації Д. Белла, В.М. Березина, Ю.П. Буданцева, Л.М. Землянової, В.Ф. Іванова, М. Маклюена, А.З. Москаленка, Г.Г. Почепцова, А.В. Соколова, Г. Спенсера, О. Тоффлера, Ю. Хабермарса; зарубіжні й вітчизняні дослідження з екологічної етики Р. Атфілда, В. Є. Борейка, М. Горке, В.М. Грищенка, Б. Деволла, Д. Еренфельда, К. Інеди, Б. Каллікота, Х. Келдікот, М.М. Кисельова, В.Л. Кулініченка, О. Леопольда, Р. Неша, Т. Рігана, С. Рокфеллера, Х. Ролстона, Д. Сешнза, П. Сінгера, Д. Спенглера, П. Тейлора, А.В. Толстоухова, Л. Уайт, А. Швейцера; роботи з питань глобалізації Е.О. Азроянца, З. Бжезинського, І.О. Василенко, Ю.Г. Волкова, Д. Гелда, А.В. Левашової, Д. Медоуза, Н.М. Моісеєва, В.І. Пантіна, В.С. Полікарпова, С.Л. Удовика, В.М. Шейка, Ю.В. Яковця; праці зарубіжних і вітчизняних журналістикознавців Т.О. Беневоленської, О.О. Берлової, О.О. Бєлякова, В.Б. Колесникової, Л.О. Коханової, А.Л. Кочиневої, Д.О. Олтаржевського, Ш. Фрідман; роботи з екології В.О. Бокова, В.Г. Кононенка, І.І. Кравченко, А.В. Лущика, Н.М. Мамедова, В.І. Назарова, М.М. Саппи, О.І. Уткина, О.П. Федотова.


Случайные файлы

Файл
24777.doc
168880.rtf
14327.rtf
142875.rtf
22717-1.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.