Гідроекологічна оцінка річки Рось (168710)

Посмотреть архив целиком












Реферат

Гідроекологічна оцінка річки Рось


Загальна характеристика р. Рось


У 2008 р. в рибогосподарському відношенні використовувалося до 30% водного фонду басейну. В основному це стави рибгоспів, водосховища комплексного призначення.

Рибопродуктивність ставів складає 10-16 ц/га, у середньому – 11 ц/га.

В цілому показник рибопродуктивності по басейну нижче нормативного, що пов’язано з якістю рибогосподарського матеріалу, нестачею кормів і добрив.

Основною культурою рибоводства у басейні є короп, вилов якого складає 75-80% від загальної кількості вирощуваної риби. Частка травоїдних риб складає близько 5%.

Недостатньо високі показники по виходу риби з одиниці площі ставів зумовлені наступними причинами:

  • несприятливим гідрологічним режимом у ставах;

  • незадовільним станом ставового фонду;

  • низьким рівнем технічного обладнання;

  • відсутністю міцної кормової бази.

На річках басейну р. Рось існує 1698 ставів з площею водного дзеркала 15,06 тис. га і об’ємом ставів при НПР (нижчому поверхневому рівні) 178338 тис. м3 і 54 водосховища з площею водного дзеркала 7,74 тис. га і об’ємом води при НПР 142350 тис. м3.

До 45% чаш водосховищ значно замулені, заболочені, у верхів’ях чаші заросли болотною рослинністю і чагарниками.

Стави й водосховища басейну р. Рось випаровують 34 млн. м3 води.

Відслідкуємо існуючий стан ставів і водосховищ на прикладі р. Протока. Протікає річка по території Васильківського і Білоцерківського районів Київської області. Довжина річки – 70,8 км. Має два притока, загальна довжина яких 35 км.

Норма стоку річки складає 35,2 млн. м3, стік маловодних років забезпеченістю 75 і 95% - відповідно 22,3 і 12 млн. м3.

Гідротехнічних споруд на р. Протока – 47 шт.

Чаші водосховищ й ставів до 60% від їхнього об’єму замулені; їх ложе до 40% від загальної площі та прибережна зона заросли вищою водною рослинністю. Існують водоскидні споруди незадовільної конструкції (окрім Ксаверівського водосховища) за їх незначної пропускної здатності. р. Роставиця –ліва притока р. Рось.

Біля Білоцерківського передмістя Олександрії Рось різко звертає з Пн Сх на Пд Сх, де з’являються скелясті ділянки з порогами і невеличкими водоспадами.

На ділянці від Білої Церкви до с. Синяви Рось тече спокійно. Лише де-не-де зустрічаються кам’янисті бар’єри і пороги. Береги помережені ярами.

Заплава річки біля села Пугачівки досягає 1-2 км ширини.

Тут легко можна розділити тераси, лучну (першу) та надлучну (другу). Надлучна тут піщана і вкрита сосновим лісом. Тут є і третя – більш висока. Друга лежить від першої вище на 2-4 м, третя на 12-13м ніж друга.

Біля селища Синяви Рось знову відкриває товщу кристалічних порід. Тут долина звужується 100-200м. Перед селищем Синява впадає ліва притока Росі – р. Кам’янка. За Синявою над рівнем води правий берег різко підвищується, лівий утворює заплаву. Від с. Синяви до Богуслава Рось тече спокійно, а в Богуславі на протязі 3 км протікає між гранітними берегами, скелястими, які підвищуються над рівнем води 20-30 м. Кристалічні породи на цій ділянці не лише виступають на берегових схилах, а й утворюють пороги.

Від Богуслава до с. Хотівки Рось тече у вузькій долині з крутими і високими берегами. Біля Стеблева Рось знову перетинають кристалічні породи, береги утворюють величезні виступи та стрімкі кручі. Гранітні скелі високими мурами нависають над Россю. В одному місці береги підходять дуже близько один від одного. Дно річки вкрите камінням і перетяте рядом кам’янистих бар’єрів, які утворюють невеличкі пороги.

У Стеблеві по р. Рось споруджено гідроелектростанцію потужністю 2800 кВ. У Стеблеві в Рось впадають два струмки – Боровиця та Хоробра.

Від Стеблева до Корсуня-Шевченківського Рось тече рівно і спокійно. Долина річки подекуди має широкі тераси.

За 2,5 км до Корсуня-Шевченківського в урочищі Лютовище Рось знову проходить крізь товщу кристалічних порід. Ширина річкової долини досягає 200-300 м. Річка тече тут у вузьких скелястих протоках. Гранітні скелі піднімаються над водою на висоту 6-8 м.

Кристалічні породи простягаються вздовж течії річки аж до с. Деренковець. Звідси до с. Михайлівки (35 км) Рось тече серед низьких берегів, утворюючи на цій ділянці широкі озера і болота.

У Рось поблизу с. Межиріча впадає Росава – ліва притока.

Від с. Драбівки до с. Межиріча Рось тече в Пн напрямку, а від Межиріча повертає у Сх напрямку і впадає в Дніпро, недалеко від с. Хрещатика. Біля Дніпра у нижній течії р. Рось на протязі 21 км береги заболочені.

В річку Рось впадають притоки праві – Росена, Молочна, Тарган, Поправка, Насташка, Хоробра; ліві – Самець, Сквирка, Роставиця, Кам’янка, Протока, Узинка, Горохватка і р. Росава. (схема 1 і 2)


Річки, які впадають на території Білоцерківщини в р. Рось


До таких річок належать права притока – Поправка, 6 лівих – Сквирка, Роставиця, Кам’янка, Протока, Узинка (схема 1 і 2), а також Насташка.

Річка Сквирка бере початок від Кривошиїнців і тече в межах Придніпровської височини. Долина трапецієвидна, ширина до 2 км, глибина до 20 м. Заплава двостороння, пересічна, глибина 0,8-1 м, похил річки 16м/км. Живлення мішане. Льодостав з початку грудня, до середини березня.

Річка Роставиця.

Бере початок у Козятинському районі Вінницької області, Сквирському, Білоцерківському р-ні Київської області. Довжина 116 км, площа басейну 1465 км2. Долина трапецієвидна, ширина до 2,5 км, глибиною до 40 м. Заплава у верхній частині заболочена, нижче – осушена, пересічна ширина заплави 200 м. Річище звивисте, на окремих ділянках розгалужене шириною до 20 м, глибиною до 2-2,5 м. Похил річки 1,3 м/км. Живлення мішане. Замерзає наприкінці листопада – на початку грудня, скресає на початку березня. У нижній течії споруджено три водосховища.

Річка Протока.

Бере початок у Васильківському районі поблизу с. Мар’янівки. Протікає через Білоцерківський район. Довжина 50 км, площа басейну 580 км2. Долина коритоподібна, ширина до 2 км, глибина 20 м. Заплава – 100 м шириною. Річище звивисте, глибиною 0,4-0,6 м, 10 м – у нижній течії. Похил річки 0,8 м/км. Живлення атмосферними опадами. Стік частково зарегульовано.

Річка Насташка.

Бере свій початок за с. Чупира і протікає через такі села: Потіївка, Насташка, Троцьке і в с. Острів вливається в р. Рось. Довжина 25 км. Береги пологі. Ширина 8 м. В засушливий час рідко пересихає. В р. Насташку впадає струмок Жигалка.

Річка Узинка.

Бере свій початок у Київській обл. і протікає через села: Василів, Янківку, Узин, Блощинці, Чепеліївку і вливається до р. Рось.

Вузенька, 2 м, береги пологі. Має доплив невеличку річку Узьку, яка починається на полях Янківки і проходить через с. Антонів. Доплив дуже вузенький – 1 м.

На Білоцерківщині є ще дрібні річечки-струмочки: струмочок Красна, Нурець, Чернен.

Правий берег вищий і вкритий лісом, а лівий низький, багатий сінокосами, лугами, болотами.

Розглядаючи річки Білоцерківщини можна сказати, що всі вони поміліли, замулились піском. На процес погіршення річок впливає багато факторів: зменшення лісів, засмічення корит річок, водозабір для промислових підприємств.


Гідробіологічний режим і стан річкової флори та фауни


Досліджуваний басейн за розвитком бактеріо- і фітопланктону, водної флори та фауни належить до бета-мезосапробних водойм, оскільки на всіх річках басейну у тій чи іншій степені має вплив забруднення.

На окремих ділянках річок, особливо нижче великих населених пунктів, інтенсивність забруднення буває значною, і вони належать до альфа- або навіть полісапробної зони.

Відбір гідробіологічного матеріалу проводився на ставах у верхній, середній і нижній частині р. Рось. а також у Корсунь-Шевченківському водосховищі.

Характеризуючи розвиток фітопланктону р. Рось необхідно зауважити, що найбідніший фітопланктон взимку. Складається він в основному діатомовими, зеленими, частково, синьо-зеленими водоростями. У зимовому фітопланктоні виявлено 47 видів і форм водоростей, з них 23 діатомових. Навесні інтенсивність розвитку фітопланктону значно зростає, а у літній період знижується. Переважають зелені водорості, на деяких ділянках вони складають до 80% від чисельності всього фітопланктону. Всього у літньому планктоні відмічено 165 видів і різновидів водоростей.

В основному фітопланктон складається з евгленових водоростей. Домінуючі комплекси фітопланктону вказують на достатньо високий ступінь евтрофікації р. Рось і наявністю органічних забруднень.

Зоопланктон є одним з основних елементів угруповань водних тварин, які відіграють велику роль у формуванні якості води та кормової бази риб.

Зоопланктон р. Рось характеризується відносно бідним видовим складом і якісним розвитком. Для р. Рось характерним є великі швидкості течії від 0,3-0,5 до 2,5-3,0 м/с і значна мутність. На зарегульованих ділянках річки кількість видів зоопланктону менша, ніж на незарегльованих, однак рівень кількісного розвитку значно вище. Видовий склад і кількість зоопланктону збільшується від витоку (мінімальне значення) до гирла.

Оцінюючи в цілому санітарно-біологічний стан води р. Рось і основних притоків за зоопланктоном, необхідно відмітити, що індекс сапробності складає 1,6-1,9. Це відповідає бета-мезаспробному стану, т. ч. водойма помірно забруднена. Кількість мезасапробних організмів є показником рівня забруднення води, своєю життєдіяльністю вона сприяють її очищенню. У сезонному аспекті необхідно відмітити зростання індексу сапробності восени і особливо взимку, що засвідчує більш високий рівень забруднення.


Случайные файлы

Файл
diplom.doc
104582.rtf
164300.rtf
56864.rtf
66686.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.