Продукція неорганічної хімії (166475)

Посмотреть архив целиком

План


1. Вступ

2. Неорганічні кислоти

3.Асортимент лугів та солей

4. Пакування, транспортування і зберігання неорганічних хімічних матеріалів

5.Висновок

6. Список використаної літератури



Вступ


Неорганічна хімія – розділ хімії, пов’язаний з вивченням строю, реаакційної здатності і властивостей всіх хімічних елементів і їх неорганічних сполук . Ця область охоплює хімічні сполуки, за виключенням органічних речовин . Різниця між органічними і неорганічними сполуками склад вуглецю, являються за деякими припущеннями довільними . Неорганічна хімія вивчає хімічні елементи і утворені ними прості та складні речовини ( окрім органічних сполук вуглецю ) . Забезпечує утворення матеріалів новітньої техніки . Кількість неорганічних речовин наближається до 400 тис .

Теоретичним фундаментом неорганічної хімії являється періодичний закон та заснована на ньому періодична система Д.І. Менделєєва . Найважливіша задача неорганічної хімії складається в розробці, та науковому обгрунтуванні способів створення нових матеріалів з потрібними для сучасної техніки властивостями .



Неорганічні кислоти


Кислоти – це сполуки, які утворюються при електролітичній дисоціції іони водню і не дають інших позитивних іонів . Кислоти підрозділяють затакими ознаками :

- походження – органічні ( оцтова, лимона ) і неорганічні ( сірчана, соляна, плавикова )

- агрегатному стані – тверді ( борна, лимона ) та жидкі ( соляна, азотна)

- основності - однооснові ( азотна, соляна ), двоосновні ( сірчана ), трьох – основні ( ортофосфатна )

Сірчана кислота ( H2 SO4 ) – це масляниста безкольорова дуже гігро –скопічна рідина, застигаюча при 10 .4 С в кришталеву масу . При температурі 296.2 С безводна сірчана кислота кипить з розкладанням . Реагуючи з водою, сірчана кислота виділяє велику кількість тепла .

Сірчану кислоту отримують контактним чи башеним методом .За марками і складом її підрозділяють на кмерну ( 65%), башену ( 75%), акомуляторну, реактивну, олеум, купоросне масло, регенеруючу .Використовують у виробництві мінеральних добрив ( суперфосфатів, сульфату амонія), гід рометалургії, для отримання різних мінеральних кислот та солей, органіч них продуктів, барвників, вибухових речовин,в нафтовій, металообробній, легкій ( текстильній та кожних виробництвах ), та інших галузях промисло вості .Для перевезення і зберігання концентрованої сірчаної кислоти використовують стальні ємності, для кислоти більш низької концентрації – ємності, футеровані свинцем чи кисло витривалими матеріалами . Цистерни для перевезення олеума викладають термоізоляційним матеріалом для запобігання замерзанню ( таб. 7.1.)



Технічні вимоги до сірчаної кислоти ( H2SO4)

Склад,%

Контакта кислота

Олеум

Башена

кислота

покращена

технічна

покращена

технічна


А

Б

А

Б

А

Б

А

Б

А

Б

Моногидрата

Вільного

сірчного

ангидрида

Заліза не

більше

Окислів

азота

Залишків

після проколювання

92.5

--



0,07


0.0001


0.2

94.0

----



0,015


0.001


0.3

92.5

----



0.02


----


0.05

92.5

------



----


-----


-----

---

24



0,0075


0.0005


0.01

--

20



0.01


0.0005


0.03

--

18.5



-----


----


-----

---

---



0.02


0.03


0.1

75

---



----


----


-----

75

------



------


-----


------

Табл. 7.1


Сірчана кислота ( HCI ) – це безкольоровий, димлячий на повітрі розчин хлористого водню у воді . Її отримують сульфатним методом чи синте зом хлору чи водню з утворенням синтетичного хлористого водню, має різ кий запах, димить на повітрі .Максимальна концентрація у водному розчині

- 36%, з щільністю 1180 кг / м3 . Синтетична соляна кислота використовує ться в хімічній, фотохімічній, харчовій, медичній промисловості, чорній та кольоровій металургії та інших галузях . Виробляють технічну і технічно синтетичну ( марок А.Б.В ) соляну кислоту . Зберігають і транспортують її в сталевих герметично зачинених поліетиленових чи ємностях зі скла . (таб.7.2)


Технічні вимоги до соляної кислоти ( HCI)

Домішки %,

не більше

Технічно синтетична марка

Технічна сорту

А

Б

В

I

II

Заліза

Сірчаної

кислоти

Вільного

хлору

Миш’яку

0.003

0.005


0.005


0.0002

0.003

0.005


0.005


0.0001

0.02

0.03


0.01


0.0002

0.01

0.4


----------


0.055

0.03

0.8


-----------


0.01

Табл.. 7.2


Азотна кислота ( HNO3) – важка безкольорова димляча на повітрі рі дина з температурою замороження - 47 С . Щільність безводної азотної кис лоти складає 1522 кг / м 3, температура плавлення – 41 . 6 С, кипіння -82, 6

С . Технологічний процес її отримання складається в окисленні аміаку і зєд нанні останього з водою .Випускають азотну кислоту розчинену (неконцент ровану ) і концентровану . Використовують для отримання азотних добрив в гідрометалургії виробництві сірчаної і фосфатної кислот, ракетній техніці як окисень пального і т.д. Розчинену кислоту зберігають і транспортують в ємностях зі скла чи нержавіючої сталі, концентровану – в ємностях із алюмінію ( таб . 7.3 )

При кипінні і на світлі азотна кислота розкладається, обарвлюючись в бурий колір і видялючи NO3 .


Технічні вимоги до азотної кислоти (HNO3)


Склад %


Кислота

98.5 %

Кислота 97 – 98.5 %

Кислота особлива

Сорт

Вищий

I

II

I

II

Азотної

кислоти

Сірчаної

кислоти

Окиснів

азоту

Прокаленого

залишку

98.9


0.04


0.2


0.06

98.5


0.05


0.3


0.015

98.0


0.08


0.03


0.02

97.0


0.12


0.4


0.04

70-75


0.01


0.04


0.01

70-75


0.02


0.06


0.005

Табл.. 7.3



Асортимент лугів та солей


Лугами називають розчині у воді гідрати ( гідроксиди) окислів мета лів і складних радикалів ( наприклад амонію ) .

Типові луги – гідроксид натрію ( NaOH ) і гідроксид калію (KOH) .


Случайные файлы

Файл
10277-1.rtf
145951.doc
fiz_fv01.doc
23617-1.rtf
84946.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.