Фінансовий контроль (finansy_alla)

Посмотреть архив целиком

Міністерство економіки України


Українська Академія Зовнішньої Торгівлі











Контрольна робота

з дисципліни “Фінанси”







Виконала: студентка 1 курсу,
4 групи ММЗ 004
Єрьоменко А
лла Іванівна.

Адреса: 04071 м. Київ,

вул. Межигірська 3, кв.27










Київ 2001

План Стор

Вступ 3

1. Необхідність, суть і значення фінансового контролю 4

1.1. Суть і необхідність фінансового контролю 4

1.2. Значення фінансового контролю на сучасному етапі 7

2. Види і методи фінансового контролю 9

    1. . Класифікація фінансового контролю 9

2.2. Методи фінансового контролю 12

3. Фінансовий аудит як спеціальний вид фінансового контролю 15

Висновки 20

Список використаної літератури 21

Додаток (Закон України «Про аудиторську діяльність». Загальні положення) 22



Вступ


Економічна політика держави здійснюється за допомогою фінансово-кредитних важелів. Один з найбільш важливих важелів управління фінансової системи є фінансовий контроль. На сучасному етапі фінансовий контроль перетерпає серйозні зміни. Це пов'язано з принципово новим характером товарно-грошових відношень в Україні, появою різноманітних форм власності і нового для країни фінансового ринку.

Поряд із державним і відомчим контролем з'явилася нова організаційна форма фінансового контролю - аудиторство.

Необхідність фінансового контролю, його сутність і значення визначаються Конституцією України. В даний час, коли Україна переживає період становлення ринкових відносин і пов'язаних із цим перетворень усіх державних інститутів, відбувається процес розмежування повноважень між центральною владою і областями України. Дуже гостро постало питання про необхідність визначення задач і функцій різноманітних контрольних органів виконавчої і представницької влади.

У своїй контрольній роботі я спробую розкрити суть і значення фінансового контролю.

1. Необхідність, суть і значення фінансового контролю

    1. Суть і необхідність фінансового контролю


Фінансовий контроль за своєю економічною суттю це функція управління, яка включає сукупність спостережень, перевірок за діяльністю об'єкта управління з метою оцінки обгрунтованості й ефективності прийняття рішень і результа­тів їх виконання.

Таким чином, фінансовий контроль, з одного боку, є однією з завершальних стадій управління фінансами, а з іншої, він виступає необхідною умовою ефективності управління ними. Складність розуміння фінансового контролю обумовлена складністю самої категорії фінансів. Так само як фінанси є основою будь-якої сфери суспільної діяльності і в той же час відбивають їх матеріальну результативність, так і фінансовий контроль є як би лакмусовим папером, на якому реально виявляється весь процес руху фінансових ресурсів, починаючи від стадії формування фінансових ресурсів, необхідних для початку здійснення діяльності в будь-якій сфері, і закінчуючи одержанням фінансових результатів цієї діяльності.

Можна сказати, що фінансовий контроль - це сукупність дій і операцій по перевірці фінансових і пов'язаних із ними питань діяльності суб'єктів господарювання і управління з застосуванням специфічних форм і методів його організації.1

Загалом фінансовий контроль — явище уні­версальне, він застосовується в різних сферах суспільного життя — економічній, політичній, соціальній, науковій тощо. Його суть розкривається у взаємозв'язку зі сферою застосу­вання й сферою функціонування фінансів.

Фінансовий контроль застосовується там і тоді, де фун­кціонують фінанси. Фінанси, будучи інструментом розподі­лу й перерозподілу валового внутрішнього продукту в про­цесі його руху, забезпечують створення й використання фондів грошових засобів для задоволення економічних і со­ціальних потреб.

Створення й використання фондів коштів, які є фінансо­вими ресурсами, здійснюється під впливом різних як об'єк­тивних, так і суб'єктивних факторів. Цим і зумовлена об'єк­тивна необхідність фінансового контролю як важливої сфери фінансової діяльності, інструменту впливу на становище й розвиток усієї економічної системи держави. З огляду на це можна дійти висновку, що:

фінансовий контроль є об'єктивно зумовленою складо­вою процесу економічної діяльності;

фінансовий контроль є однією з функцій управління фі­нансами;

безпосереднім об'єктом фінансового контролю є проце­си формування й використання фондів фінансових ресурсів при створенні, розподілі та споживанні валового внутрішньо­го продукт};

специфіка фінансового контролю полягає в тому, що при його проведенні використовуються вартісні показники. які визначають кінцевий результат господарського процесу. Фінансовий контроль грунтується на відповідних принци­пах. До їх числа належать: законність; об'єктивність; поєднан­ня державних і приватних інтересів. Розвиток суспільства зу­мовив інтеграційні процеси у фінансовому контролі. Нині існує багато міжнародних організацій, які працюють над роз­робкою єдиних вимог до фінансового контролю. Отже, акту­альними є рішення, прийняті міжнародною організацією ви­щих контрольних органів, де сформульовані принципи контролю загалом, у тому числі вони повною мірою стосуються фінансового контролю. До найважливіших із них належать:

незалежність фінансового контролю як невід'ємного атрибута демократії й обов'язкового елемента управління фінансовими ресурсами;

законодавче закріплення незалежності органів фінансо­вого контролю;

визначення необхідності здійснення попереднього кон­тролю й контролю за фактичними результатами;

наявність внутрішнього та зовнішнього контролю як обов'язкової умови існування фінансового контролю;

  • гласність та відкритість контрольних органів з обов'яз­ковою вимогою дотримання комерційної та іншої таємниці, що захищається законом.

Фінансовий контроль як економічний процес включає такі елементи: суб'єкт контролю; об'єкт контролю; предмет конт­ролю; принципи контролю; методи контролю; техніка й техно­логія контролю; процес контролю; прийняття рішень за резуль­татами контролю.

Організація контролю потребує чіткого визначення суб'єк­та контролю. Він, як правило, визначається законодавством держави, нормативно-правовими актами суб'єктів фінансової діяльності. Суб'єкт контролю — це носій контрольних функ­цій щодо об'єкта контролю.

При визначенні в законодавчому порядку суб'єкта контро­лю визначається, відповідно, об'єкт контролю. Кількість об'єк­тів контролю не означає кількісної ідентичності їм суб'єктів контролю. Кожний із суб'єктів здійснює перевірку певної групи об'єктів контролю, об'єднаних певною спільністю їхньої діяльності. Створення конкретних суб'єктів контролю доціль­но, як правило, у тому разі, якщо об'єкти контролю не входять до сфери діяльності інших суб'єктів. Водночас багато об'єктів можуть перебувати в одній сфері контролю різних суб'єктів, тому що суспільні явища перебувають у взаємозв'язку і взаєм­но обумовлені.

Як суб'єкти фінансового контролю, так і об'єкти не є раз і назавжди визначеними й незмінними. Вони можуть змінювати­ся відповідно до трансформаційних процесів в економіці. Так, побудова ринкової моделі економіки зумовила зменшення над­мірної централізації фінансового контролю, скасування декора­тивних форм контролю і насамперед партійного та народного. Нині відбувається утворення поряд із державним фінансовим контролем інститутів незалежного фінансового контролю.

Відповідно до чинного законодавства в більшості країн світу сформовані й розвиваються три незалежні одна від одної гілки фінансового контролю, що містять усі належні їм еле­менти, а саме:

державна сфера, в якій функціонує система державного фінансового контролю;

муніципальна сфера, де діє система фінансового конт­ролю місцевого самоврядування;

сфера громадянського суспільства з незалежною систе­мою фінансового контролю.

Провідне місце серед цих систем фінансового контролю належить системі державного фінансового контролю, що зумовлюється роллю держави в процесах ринкової транс­формації.

Важливим з огляду на це є зміцнення й удосконалення системи державного фінансового контролю. Суб'єктами дер­жавного фінансового контролю є органи державної влади, яка відповідно до конституційних положень поділяється на законодавчу, виконавчу й судову. Зазначені суб'єкти утворю­ють .контрольні органи, сукупність яких становить інфра­структуру державного фінансового контролю. Визначальне місце серед гілок влади як контролюючих суб'єктів належить законодавчій владі — ініціаторові та виконавцеві державного фінансового контролю.

Об'єктом фінансового контролю завжди є фінансова діяльність підприємницьких структур, бюджетних установ та організацій, фінансових інститутів, що здійснюють фінансову діяльність. Предметом контролю є фінансові операції, пов'яза­ні зі створенням і використанням фондів фінансових ресурсів.

Фінансовий контроль лише тоді виконує призначену йому роль, якщо грунтуватиметься на певних принципах. До їх чис­ла належать:

принцип законності, об'єктивності, поєднання держав­них, регіональних і приватних інтересів;

принцип розподілу контрольних повноважень, який передбачає розмежування функцій ініціювання та виконан­ня фінансового контролю між суб'єктами;

принцип повноти охоплення об'єктів контролем, який досягається завдяки суцільному стеженню або вибірковій пе­ревірці певних сегментів підконтрольних об'єктів;

принцип достовірності фактичної інформації, дотри­мання якого забезпечує її відповідність реальним фінансовим ресурсам, процесам і результатам діяльності, які відображає ця інформація;

принцип збалансованості контрольних дій, який перед­бачає узгодженість їхньої внутрішньої та зовнішньої спрямо­ваності й забезпечує рівновагу фінансового контролю;

принцип превентивності контрольних дій, завдяки яко­му досягається завчасне здійснення контролю з метою запобі­гання виникненню суттєвих відхилень фактичного здійснення фінансового процесу від встановлених норм;


Случайные файлы

Файл
37598.rtf
5748-1.rtf
102359.rtf
5694-1.rtf
157232.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.