Оборот векселей в хозяйственной деятельности и Роль Национального Банка Украины в обороте векселей (Veks_NBU)

Посмотреть архив целиком

Основні функції векселів в господарчій діяльності


Головні особливості векселя полягають у тому, що він є, по-перше, абстрактним борговим зобов'язанням. Тобто в текстів векселя немає будь-яких пояснень щодо появи грошового боргу; по-друге, йому властива беззастережність, обов'язковість оплати у відповідності з тими положеннями, що містяться у векселі. Це означає, що фізичні та юридичні особи, видавши вексель, беруть на себе безумовне абстрактне зобов'язання сплатити власнику (векселедержателю) вказану в ньому суму у встановлений строк; по-третє, вексель виписується на порівняно короткий строк, Формально він може виписуватись у межах одного року, але фактично це робиться переважно на 1—3 місяці; по-четверте, предметом вексельного зобов'язання можуть бути лише гроші, тобто суми коштів у формі національної чи іноземної валюти; по-п'яте, виникнувши на основі конкретної комерційної угоди (контракту, договору), вексель з часом відокремився від неї. Нині він функціонує як самостійний договір. Більше того, у його текст не можна вносити будь-яких доповнень, що пов'язують виконання вексельного зобов'язання з відносинами за контрактом. Водночас законодавством допускається можливість введення до тексту посилання на номер банківської гарантії, акредитиву, які не позбавляють вексель юридичної сили, але суттєво полегшують процедуру розрахунків.

Порядок видачі векселів строго регламентований. Випи­сується вексель лише на спеціальному бланку, що виготовляється із спеціального паперу і має відповідний захист проти фальшу­вання (16 положень). Друкується він офсетним способом та високим друком. За текстом, графічними елементами та розміщен­ням реквізитів вексельні бланки відповідають зразкам за номе­рами 1 і 2.

Вексельні бланки можна заповнювати як звичайною авторучкою, так і на друкарській машинці або іншим способом. Розмір даного бланка — 105х297 мм. Сума платежу за векселем обов'язково заповнюється цифрами і літерами. Вексель підпи­сується керівником і головним бухгалтером юридичної особи та скріплюється печаткою.

Постановою Верховної Ради від 17.06.1992 р. "Про застосування векселів у господарському обороті України" передбачено систему операцій і порядок придбання бланків векселів. Їх можна придбати в комерційних банках, віднісши дані затрати до загальногосподарських. Облік бланків векселів, як і інших видів цінних паперів, ведеться на балансовому рахунку 004 за відповідними прибутково-розрахунковими документами, а списання — одночасно із записом реалізації, як і будь-якого з різновидів цінних паперів. Зберігаються вексельні бланки підприємства в касі нарівні з грошовими коштами і в порядку, встановленому Правилами ведення касових операцій у народному господарстві.

Основними суб'єктами вексельного кредиту і векселя як письмового боргового зобов'язання є векселедавець і векселе-держатель. Векселедавець — це особа, яка видала вексель, простий чи переказний. У переказному векселі ця особа нази­вається трасантом. Він цілковито відповідає за акцепт, тобто дає згоду сплатити вказану суму і за сам платіж. Векселедавець не може скласти з себе цього обов'язку. Тому будь-яка умова, за якою векселедавець хотів би скласти з себе відповідальність за [ платіж, вважається недійсною. Особа, на яку подано позов на основі переказного векселя, не може протиставити векселедержателю ніяких заперечень, зумовлених особистим ставленням ' до векселедавця чи попереднього векселедержателя.

Векселедержатель — особа, у якої знаходиться переказний вексель, власник векселя. Після закінчення строку платежу він має право на отримання вказаної суми грошей. Векселедержатель, що записаний у даному векселі, називається першим векселедержателем (ремітентом). При подальшому передаванні векселя законним векселедержателем є особа, яка гарантує своє право на безперервному ряді індосаментів, тобто перевідних записів на векселі. Векселедержатель має право на сам вексель і зо­бов'язаний віддати його тому, хто втратив право володіння даним векселем лише тоді, коли придбав його недобросовісно або ж, купуючи вексель, зробив грубу помилку. Він має право і на отримання платежу від акцептанта, а також у порядку регресу від усіх інших відповідальних за даним векселем осіб.

Своєрідність регресу пов'язана з відмовою платника виконати вексельне зобов'язання. Тоді векселедержатель м право вимагати оплати векселя у порядку оборотної вимоги і інших відповідальних осіб, в т.ч. векселедавця, індосанті авалістїв, що солідарне зобов'язані перед ним. Регресивний позі може пред'являтися до всіх цих осіб або ж до кожного зокрема. Але це можна зробити тільки у тому випадку, коли відмова в акцепті чи платежі була засвідчена актом протесту або іншим способом, що передбачений вексельним законодавством.

Правильним векселедержателем є: по-перше, особа на ім'я якої виписано вексель; по-друге, особа на ім'я якої зроблений останній надпис на векселі; по-третє, будь-хто з власників векселі якщо останнім надписом на векселі є бланковий індосамент.

Важливість векселя, його місце у ринковій економі визначається його функціями. Основною функцією вексельне обігу є оформлення короткострокового кредиту. Дана функція діє тоді, коли постачальник продукції зацікавлений у її реалізації покупцю, але той на час укладання угоди не володіє належно сумою коштів. Тоді постачальник у рахунок майбутнього платежу за свою продукцію бере з покупця вексель, тобто боргове зобов'язання, сума якого з урахуванням строку платежу процентів за кредит, як правило, перевищує величину суми товарної угоди.

По-друге, вексель здатний виконувати функцію платежу. Як платіжний засіб, він дозволяє отримати гроші, не чекаючи строку платежу. Його можна продати або ж закласти в заставу комерційному банку. Купівля банками векселів носить назв обліку векселів або дисконту.

Банки ж, купивши векселі, до настання строку оплаті утримують їх у себе, стягуючи при цьому певну суму, що називається обліковим процентом, тобто купують векселі скидкою або з дисконтом. У даному випадку банк перебирає в себе функцію кредитора, а при настанні строку оплати стяг борг з векселедавця.

Прискорення розрахунків і грошового обігу, звичайно, головними функціями векселя. Але не тільки вони зберігають свою силу з часів виникнення вексельного обігу і донині. До ні додалися інші. Насамперед, вексель здійснює функції контролю за виконанням зобов'язань між суб'єктами господарського життя, скорочення грошової і кредитної маси в обігу, а отже, і стримування темпів інфляції. Зокрема, антиінфляційну спрямованість вексельного обігу можна зобразити так:

Т — рівень виробництва товарної маси;

Ц — ціни на товари, що пребувають в обігу;

Г — грошова маса;

V — швидкість обертання грошової одиниці.

Як видно з наведеної рівноваги, прискорення швидкості обертання грошей діє як величина, що обмежує зростання цін, тобто вексельний обіг активно сприяє оздоровленню економічного середовища. Україна, впроваджуючи вексельний обіг, здатна можна: отримати один із сильно діючих антикризових фінансових важелів, що допомагатиме в комплексі з іншими антикризовими механізмами швидко подолати розбурхану інфляцію. Досвід країн і розвиненою ринковою економікою підтверджує такий прогноз.

Отже, звичайний вексель є знаряддям комерційного кредиту здатний здійснювати надзвичайно важливі функції. В сучасних умовах на фондовому ринку України обертаються лише товарні векселі. Вони можуть виписуватися будь-якими суб'єктами підприємницької діяльності для оформлення торгових угод, можуть бути короткостроковими, з двома і більше підписами, можуть прийматися банками до обліку або у заставу як забезпечення наданих клієнтам позичок. Особливо це важливо в умовах так званої лібералізації цін, коли монопольне ціноутворення на сировину, матеріали й енергоносії зробило продукцію переважної більшості підприємств неконкурентоздатною й зумовило втрату оборотних коштів. Застосування вітчизняними товаровиробниками комерційних векселів здатне усунути заборгованість підприємств і надати простір для розвитку продуктивних сил. Адже комерційний вексель найкраще виконує роль оперативного і досить мобільного платіжно-розрахункового засобу. За його допомогою товаровиробники можуть перерозподіляти значні фінансові кошти у виробництві, обігу та споживанні без застосування прямої грошової готівки чи банківського креди­тування. Розвиток товарно-грошових відносин зумовив появу й інших форм векселів. Зокрема, поширення комерційних векселі надаваних приватними і юридичними особами в процесі господарської діяльності, послужило для банків важлива поштовхом для початку виписування своїх власних векселів, щ набули назви "банкноти" або "банківського кредитного квитка] З часом виникла форма фінансового векселя, за яким не стоїть конкретна товарна угода і який лише оформляє міжбанківські боргові відносини. Фінансові векселі виписуються лише банками. В залежності від строків утримання, вони здатні приносити їхнім власникам певний процентний доход. Прагнучи диверсифікувати джерела своїх доходів і розширити перелік надаваних послуг, комерційні банки в ринкових умовах здійснюють їхню емісію. До цього ж прагнуть і українські банки. Вже ряд комерційна банків, у тім числі й Дніпропетровський "Приватбанк", заявили про своє бажання взяти участь у емісії та підтриманні обігу таких векселів. Але цьому намагаються протистояти деякі обласні управління НБУ, наприклад, у м. Донецьку, що надіслали місцевий комерційним банкам лист, у якому заперечують їхнє право на емісію власних векселів, що не передбачає обмеження подібний дій. Таке своєрідне тлумачення вексельного законодавства, є не лише свідченням недосконалості українського законодавства, сі й грубим запереченням міжнародного законодавства, яке визнано Україною як членом Світової торговельної організації.


Случайные файлы

Файл
176079.rtf
12523.rtf
8083-1.rtf
4744-1.rtf
28870.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.