Стан та перспективи розвитку кредитних спілок в Україні (164498)

Посмотреть архив целиком

Размещено на http://www.allbest.ru/














Стан та перспективи розвитку кредитних спілок в Україні















Київ 2010





План


Вступ

  1. Основи діяльності та функціонування кредитних спілок в Україні;

  2. Особливості кредитування кредитними спілками;

  3. Сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку кредитних спілок в Україні.

Висновки

Список використаних джерел





Вступ

кредитний спілка

У розвиненому суспільстві фінансові послуги мають не менше значення, ніж виробництво. Найбільш активно розвивається той сегмент сфери послуг, який пов’язаний із задоволенням потреб суспільного виробництва та споживання, а також фінансово-кредитне обслуговування, страхові послуги тощо. Одним із учасників ринку фінансових послуг є ощадно-кредитні кооперативи – кредитні спілки, які в Україні завжди були формою самоорганізації громади.

Історія розвитку кредитних відносин в Україні складалась на базі тих кредитних відносин, які існували в Радянському Союзі. У галузі кредитних відносин перехід від планової до ринкової системи господарювання здійснювався швидше, ніж в інших сферах життя нашої країни. Це пояснюється тим, що в основі цих відносин лежить наймобільніший ресурс – гроші.

Після проголошення незалежності України почався процес відродження кредитних спілок як організацій реальної взаємної допомоги між громадянами на випадок тимчасових фінансових труднощів. Цьому сприяло закріплення у ст. 36 Конституції України права на об’єднання фізичних осіб у громадські організації для задоволення свої потреб та інтересів, зокрема, економічних та соціальних [1].

Ринок фінансових послуг в Україні знаходиться на етапі становлення та розвитку, так само як і інші складові ринкової інфраструктури. Перехід до ринкових відносин вимагає кардинальних змін у її побудові, особливо щодо розбудови такого сегменту фінансової системи, як фінансового ринку.

Нині особливого значення набуває як кількісне зростання фінансових посередників, так і підвищення ефективності їхньої діяльності; важливо розвивати не тільки банківські установи, а й небанківські фінансові інститути різних видів, для забезпечення повноцінного функціонування фінансової інфраструктури, що слугуватиму запорукою економічного зростання. Проблеми діяльності кредитних спілок ще більше загострилися в умовах фінансової кризи та кризи банківської системи України. Усе це визначає актуальність і необхідність дослідження питань сучасного стану та подальшого розвитку кредитних спілок.






  1. Основи діяльності та функціонування кредитних спілок в Україні


На сьогодні, в Україні кредитні спілки, незважаючи на те, що після їх відновлення минуло небагато часу, поступово завойовують свою нішу на ринку кредитів населення.

Відповідно до Закону України «Про кредитні спілки», кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

Діяльність кредитної спілки грунтується на таких основних принципах:

  • добровільності вступу та свободи виходу з кредитної спілки;

  • рівноправності членів кредитної спілки;

  • самоврядування;

  • гласності [3].

Кредитна спілка є юридичною особою, що засновується фізичними особами, які досягли 18-річного віку, об’єднані за ознакою місце проживання, професійною діяльністю, навчанням тощо, незалежно від громадянства, але за умови їх постійного проживання на території України, які не обмежені судом у дієздатності та не перебувають у місцях позбавлення волі [11].

Щодо майнової основи діяльності кредитної спілки, то вона діє на основі самофінансування, несе відповідальність за наслідки своєї діяльності та виконання зобов'язань перед своїми членами, партнерами, державним та місцевими бюджетами у межах вартості майна, яке належить їй на праві власності [9].

Кредитна спілка створюється на підставі рішення установчих зборів. Чисельність засновників (членів) кредитної спілки не може бути менше ніж 50 осіб, які відповідно можуть бути членами кредитної спілки та об'єднані хоча б за однією з таких ознак: мають спільне місце роботи чи навчання або належать до однієї професійної спілки, об'єднання професійних спілок, іншої громадської чи релігійної організації або проживають в одному селі, селищі, місті, районі, області [3]. Рішення про створення кредитної спілки оформляється протоколом установчих зборів, який підписують голова та секретар зборів.

Кредитні спілки діють на підставі статуту, маючи місцевий статус, вони легалізуються шляхом реєстрації в управліннях Міністерства юстиції України, їхній статут підлягає погодженню з питань кредитування та розрахунків з управлінням Національного банку України [2].

Управління кредитною спілкою здійснюється на демократичних засадах, що означає, що незалежно від моменту вступу чи розміру внеску, кожен учасник спілки має право одного голосу. Найвищим органом управління кредитної спілки є загальні збори, на яких з числа їх учасників формують:

  • спостережну раду, яка представляє інтереси членів кредитної спілки в період між загальними зборами, що скликаються раз на рік;

  • ревізійну комісію, яка контролює фінансово-господарську діяльність кредитної спілки;

  • правління кредитної спілки, яке є виконавчим органом, що здійснює керівництво її поточною діяльністю;

  • кредитний комітет – орган, відповідальний за організацію кредитної діяльності спілки [6].

За рішенням загальних зборів членів кредитної спілки можуть бути створені й інші органи управління [3].

В статуті кредитної спілки визначаються можливі шляхи спрямування доходів, крім розподілу їх по вкладах членів, що відповідно поповнює і позиковий фонд.

Капітал кредитної спілки не може бути меншим, ніж 10 відсотків від суми її загальних зобов'язань [5].

Законодавство не містить спеціальних правил відповідальності в разі нецільового використання кредиту, тому слід застосовувати норми, закріплені в статуті. Питання пролонгації кредиту теж відносять на розсуд самої кредитної спілки, в статуті якої має бути визначено, який саме орган компетентний це вирішувати [4].


  1. Особливості кредитування кредитними спілками


Головну мету діяльності спілки можна визначити як фінансовий та соціальний захист своїх членів шляхом залучення їх особистих заощаджень для взаємного кредитування, фінансової підтримки підприємницьких ініціатив та надання їм інших фінансових послуг.

Кредитна спілка має кредитний характер, оскільки в основі її діяльності, як і банку, лежить функція залучення, акумулювання тимчасово вільних коштів та їх перерозподіл відповідно до потреби.

Кредитна спілка надає різні види кредитів: за своїм цільовим призначенням, за терміном користування, з різними режимами сплати відсотків та основної суми кредиту, з різними рівнями забезпеченості [7].

Переважна більшість кредитів є дрібними кредитами на споживчі цілі – 52% загальної суми наданих кредитів; комерційні кредити та кредити, що передбачають триваліший термін кредитування та більші суми кредиту, займають загалом 24%, кредити на придбання, ремонт та реконструкцію житла – 8% [8].

Станом на 31 грудня 2009 року у порівнянні з початком 2009 року внески (вклади) членів кредитних спілок на депозитні рахунки зменшилась на 25 % (з 3127,1 млн. грн. до 2959,3 млн. грн.), кредити, надані членам кредитних спілок зменшились на 30 % (з 4253,2 млн. грн. до 3909,1 млн. грн.) [14].

Суб’єктами кредитної угоди виступають кредитна спілка як кредитор і член спілки як позичальник. Елементи кредитування присутні у відносинах між особою, яка передає в розпорядження юридичної особи свій внесок (вклад), та спілкою, яка на такі вклади розподіляє частину свого доходу. Специфіка посередницької діяльності кредитних спілок полягає також в тому, що надання таких послуг не має на меті отримання прибутку.

Умови отримання позики для всіх членів спілки однакові, отже, такий договір містить ознаки публічності [7]. Його можна також охарактеризувати як договір про приєднання, оскільки члену спілки пропонують типову кредитну угоду, і в разі відсутності заперечень чи уточнень з боку позичальника він може приєднатися до неї.

Разом з тим, вкладник набуває своєрідних «корпоративних прав»: право на участь в управлінні справами кредитної спілки через загальні збори; право на виділення належної частки в майні спілки в разі її ліквідації або виходу з неї [13].

Загалом процес кредитування спілками схожий з банківським. Водночас кредитні угоди, що укладаються цими організаціями, мають окремі особливості:

  1. позичальником може бути лише фізична особа – член спілки (крім надання позик іншим кредитним спілкам);

  2. забезпечення вимагається лише на частину суми кредиту, що перевищує вклад;

  3. низькі відсотки;

  4. наслідком неповернення кредиту може бути не лише договірна відповідальність, але й виключення із членів спілки.

Аналогічно до кредитних угод, де кредитором виступає банк, позика спілки повинна використовуватись за цільовим призначенням і є строковою, оплатною і забезпечуваною.

Переваги кредитування кредитними спілками:

  • спілка є відкритою структурою;

  • члени кредитної спілки мають змогу напрацювати позитивну кредитну історію;

  • кредит можна отримати за кілька днів і навіть годин;

  • відсотки за кредит можуть бути нижчими за банківські;

  • залежно від статуту спілки, термін погашення кредиту можна продовжити;

  • у деяких спілках можна кредитуватися за допомогою майнових поручителів.

Недоліки кредитування кредитними спілками:

  • у регіональних спілках ставки річних надзвичайно високі;

  • невеликиий термін кредитування (найчастіше до 1 року);

  • існує небагато спілок, спроможних надати позичку понад 10 тис. грн [7].

  1. Сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку кредитних спілок в Україні

З кожним роком кількість кредитних спілок поступово зростає, що свідчить про зростання інтересу споживачів до цього сектора фінансового ринку. Згідно з даними Державного реєстру фінансових установ, з 1 січня 2008 по 1 січня 2010 року будо внесено в реєстр 53 кредитні спілки (загальна кількість станом на 28.02.10 – 734 кредитні спілки) [14].





На фоні загального зростання кількості членів кредитних спілок (з 1,2 млн. осіб у 2005 році до 2,2 млн. осіб у 2009 році) частка громадян, що мають внески (вклади) на депозитних рахунках у кредитних спілках, є незначною – за період кризи вона зменшилася з 245,3 тис. осіб (2007 р.) до 117,0 тис. осіб (2009 р.) [14].






Темпи приросту, %


Станом

Станом

Станом

станом на

станом на

Кредитні спілки

на

на

на

31.12.08/

31. 12.09/


31.12.07

31.12.08

31.12.09

станом на

31.12.07

станом

на 31.12.08

Кількість зареєстрованих






кредитних спілок

(на кінець періоду)

800

829

755

3,6

-8,9

Кількість членів КС

(тис. осіб)

2 391,6

2 669,4

2 190,3

11,6

-17,9

Кількість членів КС,

які






мають внески на

депозитних рахунках

на кінець періоду (тис. осіб)

245,3

164,0

117,0

-33,1

-28,7

Кількість членів КС, які






мають заборгованість за

561,5

578,1

423,6

3,0

-26,7

кредитами (тис. осіб)






Загальні активи (млн. грн.)

5 261,0

6 064,9

4 218,0

15,3

-30,5

Кредити, надані членам КС






(залишок на кін. періоду)

4 512,3

5 572,8

3 909,1

23,5

-29,9

(млн. грн.)






Внески членів КС на






депозитні рахунки

(залишок

3 451,3

3 951,1

2 959,3

14,5

-25,1

на кін. періоду)

(млн. грн.)






Капітал (млн. грн.)

1 552

1 714

765,8

10,4

-55,3


Результати діяльності кредитних спілок за 2009 рік показують уповільнення рівня ділової активності та значне зниження темпів приросту показників діяльності кредитних спілок.

В сучасних умовах основними проблемами функціонування кредитних спілок є:

  • Наявність «сірого» сектору, велике число «жевріючих» кредитних спілок, порушення кооперативних принципів у діяльності значної кількості кредитних спілок;

  • Недосконала структура кредитного портфеля, політика формування та управління активами й пасивами, відповідні процентні ставки, недостатнє упровадження нових видів послуг і ринкових інструментів, відсутність узгодженої довготермінової ринкової стратегії;

  • Недостатній доступ до дешевих і довгих ресурсів, неналежне сервісне супроводження, відсутність механізмів підтримання фінансової стабільності кредитних спілок та гарантування вкладів їх членів, низький рівень системної інтеграції кредитних спілок у режимі саморегулювання [10].

Функціонування кредитних спілок ускладнюється також через неврегульованість питань нагляду і контролю за їх діяльністю. Незначними наглядовими функціями наділені Національний банк України та Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг. З огляду на зазначену проблему доцільно зобов’язати контролюючі органи проводити на підставі звітності розрахунок показників, які характеризують стан кредитних спілок, та виносити рішення рекомендаційного характеру щодо усунення виявлених недоліків. При цьому контролюючий орган повинен тісно співпрацювати з Національною асоціацією кредитних спілок України [12].

Головною проблемою функціонування кредитних спілок в Україні є недосконалість законодавчо-нормативного середовища й закріплення кооперативної природи кредитних спілок. Оптимальним розв’язанням цієї проблеми є внесення змін до нормативно-правових актів, які регламентують діяльність кооперативних неприбуткових товариств та кредитних спілок.

Згідно з Концепцією розвитку системи кредитної кооперації, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України, серед найважливіших факторів і тенденцій, що стримують розвиток кредитних спілок можна виділити:

  • недосконалість законодавства, що регулює діяльність суб’єктів системи кредитної кооперації, зокрема значна обмеженість можливостей кредитних спілок у наданні фінансових послуг їх членам та юридичним особам;

  • недостатній для належного виконання їхніх зобов’язань перед членами рівень капіталізації;

  • недостатня поінформованість населення про діяльність кредитних спілок;

  • концептуальна невизначеність на тривалу перспективу;

  • збільшення концентрації ринку кооперативного кредитування;

  • наявність у кредитному портфелі кредитних спілок переважної кількості короткострокових кредитів;

  • порівняно незначні строки кредитування;

  • відсутність діючої інфраструктури фінансової й технічної підтримки ефективної діяльності кредитних спілок;

  • відсутність ефективного механізму захисту прав членів кредитних спілок, у тому числі гарантування вкладів;

  • існування значної кількості кредитних спілок, що у своїй діяльності не дотримуються основних принципів міжнародного кооперативного руху й вимог щодо захисту прав їх членів;

  • низький рівень професійної діяльності й технічної оснащеності переважної більшості кредитних спілок тощо[5].

Для комплексного вирішення питань, які постали перед кредитними спілками, необхідно:

  1. Запровадити на державному й регіональному рівнях системи стабілізації та фінансового оздоровлення кредитних спілок;

  2. Створити систему страхування і гарантування вкладів від фінансових ризиків;

  3. Ініціювати створення бюро кредитних історій для формування єдиної бази позичальників, що надасть можливість знизити частку прострочених і неповернених позик;

  4. Прискорити процес формування потужних асоціацій, діяльність яких сприятиме розробці й запровадженню єдиних правил поведінки на ринку кооперативного кредитування, професійних і технологічних стандартів діяльності кредитних спілок;

  5. Запровадити жорсткішу систему нагляду та контролю дотримання й виконання основних показників діяльності кредитних спілок;

  6. Сформувати установи сервісної інфраструктури, які повинні надавати послуги кредитним спілкам і об’єднанням кредитним спілкам у сфері навчання, консультаційного супроводження [10].

На даний час в Україні дії два стабілізаційних фонди, що діють при загальнодержавній асоціації кредитних спілок: Програма захисту вкладів при Всеукраїнській асоціації кредитних спілок та Стабілізаційний фонд при Національній асоціації кредитних спілок України [15].

Крім того, дуже важливою є проблема захисту кредитних спілок від збитків, пов’язаних і несвоєчасним поверненням чи неповерненням кредитів. Розв’язання даної проблеми полягає у створенні регіональних, а згодом і загальнодержавної системи ведення кредитних історій позичальників – бюро кредитних історій. Ефективним способом для істотного скорочення зазначених витрат є делегування повноважень щодо роботи із проблемними кредитами єдиному органу – Агенції по роботі із проблемними кредитами.

З огляду на загальносвітові тенденції розвитку кредитних спілок необхідно запроваджувати моніторинг їхньої діяльності.





Висновки


Кредитні спілки поступово займають належне місце в економіці України.

В результаті проведного дослідження можна виділити основні риси кредитних спілок:

  • її клієнти – її учасники;

  • неприбуткова діяльність;

  • основа статутного фонду – вступні внески членів;

  • призначення – надання послуг;

  • низькі відсотки;

  • швидкі строки отримання кредиту;

  • короткостроковість кредиту;

  • спосіб забезпечення кредиту – головний іпотека.

В результаті проведеного дослідження були з’ясовані сучасні тенденції розвитку кредитних спілок, які мають як позитивні так і негативні сторони діяльності та умови кредитування.

Для комплексного вирішення питань, що гостро постали перед кредитними спілками у рефераті було розглянуто сучасний стан і заходи розвитку, оздоровлення та покращення стану кредитних спілок.

Як підсумок, можна стверджувати, що одним із основних пріоритетів розвитку кредитних спілок в Україні є збереження кооперативного принципу їх функціонування, забезпечення якісного обслуговування їх членів.






Список використаних джерел:


  1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – ст. 141

  2. Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18, № 19-20, № 21-22. – ст. 144

  3. Про кредитні спілки. Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 15. – ст. 101 (в редакції від 29.01.06)

  4. Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг. Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 1. – ст. 1 (зі змінами)

  5. Про схвалення Концепції розвитку системи кредитної кооперації. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 червня 2006 року, № 321-р // Офіційний вісник України від 21.06.2006 р. – ст. 1731

  6. Щетинін А.І. Гроші та кредит: Підручник: Видання 3-тє, перероблене та доповнене. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 432 с.

  7. Терещенко Г.М. Перспективи розвитку кредитних спілок в Україні // Фінанси України. – 2009. – №5. – С. 87-94

  8. Невмержицткий Г.М. Історія та сучасний стан розвитку кредитних бюро // Вісник Національного банку України. – 2009. – № 5. – С. 32-35

  9. Хомутенко В.П., Волкова О.Г. Фінансові ресурси кредитних спілок України та джерела їх формування // Фінанси України. – 2008. – № 10. – С. 61-71

  10. Ільченко Л.В. До проблеми використання потенціалу кредитних спілок у забезпеченні економічного зростання: сучасна практика і реалії України // Економіка та держава. – 2009. – № 1. – С. 66-69

  11. Славова Н. Правове становище кредитних спілок в Україні // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 8 (140). – С. 61-63

  12. Гавриленко О.Ю. Кредитні спілки в Україні: Проблеми розвитку та умови підвищення ефективності управління діяльністю // Вісник економічної науки України. – 2007. – № 1 (11). – С. 29-32

  13. Грицай М.Н. Развитие системы управления в кредитных организациях // Деньги и кредит. – 2007. – № 8. – С. 22-25

  14. Основні показники діяльності кредитних спілок за 2008р., 2009, 2010 рр. // Офіційний сайт ДКРРФП www.dfp.gov.ua

  15. Інформація про діяльність кредитних спілок в Україні // http://www.ukrcu.kiev.ua

Размещено на Allbest.ru


Случайные файлы

Файл
34456.rtf
13530.rtf
14505-1.rtf
103048.rtf
FIZRA.DOC