Ревізія як метод фінансового контролю (163847)

Посмотреть архив целиком

Київський національний університет внутрішніх справ

Юридичний факультет





Реферат з фінансового права на тему:

«Характеристика ревізії як методу фінансового контролю»







Виконав

Студент 302 групи

Сироватченко М.А.













Київ - 2008


План


  1. Вступ;

  2. Загальні поняття про фінансовий контроль;

  3. Ревізія – метод чи форма фінансового контролю?

  4. Класифікація та особливості проведення ревізій;

  5. Суб'єкт фінансового контролю в Україні – контрольно-ревізійна служба та її функції;

  6. Висновки;

  7. Література


Вступ


Формування ринкової економіки в Україні розпочинається з відтворення ринкових інститути, які існували лише у зародковому стані.

Після демократичних перетворені, сучасний етап розвитку України характеризується тенденціями по зміцнення державної влади, підвищення ролі держави в системі управління економікою, посилення боротьби з корупцією і правопорушеннями в економічній сфері. У цьому зв'язку об'єктивно зростає значення і роль фінансового контролю в системі державного управління, реформування чинної системи фінансового контролю в Україні й розроблення нових концептуальних основ організації системи загальнодержавного фінансового контролю.

Нинішня система фінансового контролю в Україні, безперечно, має досить потужну структуру, хоча, на наш погляд, не зовсім повнота ефективно охоплює реалії перехідної економіки як у практичному, так і в теоретичному плані.


Загальні поняття про фінансовий контроль


Фінансовий контроль - регламентована правовими нормами цілеспрямована діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань незалежно від форм власності й інших суб'єктів з перевірки своєчасності і точності надходження коштів у банк та інші фонди коштів, правильності її ефективності їх використання.

Фінансовий контроль спрямований на дотримання законності, фінансової дисципліни, запобігання фінансовим правопорушенням під час мобілізації, розподілу та використання централізованих і децентралізованих фондів коштів для виконання завдань і функцій держави й ефективного соціально-економічного розвитку всіх суб'єктів фінансових відносин.

Об'єктом фінансового контролю є фінансова діяльність під­приємницьких структур, бюджетних установ і організацій, фінан­сово-кредитних інститутів тощо. Об'єкти фінансового контролю - це господарські операції, що здійснюються з використанням кош­тів на цілі економічного та соціального розвитку; це кошти, мате­ріальні, трудові й інші ресурси країни.

Принципи фінансового контролю зафіксовано в Лімській де­кларації керівних принципів контролю, прийнятій IX конгресом Міжнародної організації вищих контрольних органів у 1977 р. Це, зокрема» такі принципи:

  1. незалежність фінансового контролю як невід'ємного атрибу­ту демократії та обов'язкового елемента управління фінансовими ресурсами;

  2. законодавче закріплення незалежності органів фінансового контролю;

  3. визначення необхідності здійснення попереднього контролю та контролю за фактичними результатами;

  4. наявність внутрішнього та зовнішнього контролю як обо­в'язкової умови існування фінансового контролю;

  5. гласність і відкритість органів контролю з обов'язковою ви­могою дотримання комерційної чи іншої таємниці, що захищаєть­ся законом.

На основі Лімської декларації в 2002 р. прийнято Декларацію про загальні принципи діяльності вищих органів фінансового конт­ролю держав - учасниць СНД. Серед принципів фінансового конт­ролю названо ще такі: законність, незалежність, компетентність, оперативність, доказовість, гласність, дотримання професійної етики, об'єктивність.

Основні завдання фінансового контролю:

  1. підтримка фінансової дисципліни;

  2. перевірка виконання фінансових зобов'язань перед держа­вою всіма суб'єктами фінансових правовідносин;

  3. перевірка правильності використання підприємствами, устано­вами й організаціями грошових ресурсів, які є в їх розпорядженні;

  4. перевірка дотримання правил здійснення фінансових опера­цій, розрахунків і збереження коштів підприємствами, організа­ціями й установами;

  5. запобігання, а також усунення виявлених порушень фінан­сової дисципліни;

  6. застосування заходів примусу за вчинення правопорушень;

  7. виявлення внутрішніх резервів виробництва. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 травня

2005 р № 158-р схвалено Концепцію розвитку державного внутріш­нього фінансового контролю.


Ревізія – метод чи форма фінансового контролю?


Але чи є ревізія методом, чи формою фінансового контролю, то на цьому ґрунті виникає багато суперечностей.

Деякі науковці в економічних та юридичних галузях схиляються до іншої думки, вважаючи ревізію формою фінансового контролю1. На сьогодні більшість авторів розглядають ревізію як метод документального контро­лю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, установи, організації, дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку і звітності та спосіб документального вик­риття нестач, розтрат, привласнень і крадіжок коштів та матеріальних цінностей, запобігання фінансовим зловживанням. Відповідні визначення, що містяться у багатьох інших авторських працях, майже не відрізняються. Наприклад, «ревізія - метод документального контролю за фінансово-госпо­дарською діяльністю підприємства, установи, організації, за дотри­манням законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку та звітності. Це спосіб документального виявлення недостач, розтрат, привласнень і крадіжок матеріальних цінностей та коштів. Ревізія - системна діяльність спеціальних органів фінансового контролю з дослідження звітної документації, правильності ведення обліку та звіту. Здійснюється з метою запобігання фінансовим зловживанням. За наслідками ревізії складають акт ревізії - службовий двосторон­ній документ, який підтверджує факт проведення відповідної реві­зії, відображає її результати за наслідками певних фінансово-гос­подарських операцій або діяльністю підприємства загалом і є носієм доказової інформації про виявлені та систематизовані за економіч­ною однорідністю недоліки господарювання й порушення законів та інших нормативно-правових актів. Підписують акт керівник реві­зійної групи, керівник підприємства, бухгалтер»2.

Проблеми у розумінні цього поняття залиша­ються не лише не дослідженими, а й періодично ускладнюються законодавцем. Так, ч. 2 ст. 2 Зако­ну від 26 січня 1993 р. «Про державну конт­рольно-ревізійну службу в Україні» закріплено наступну норму: «Державний контроль здійснюється у формі ревізій і перевірок». Отже, з викладеного вбачається, що законодавець розгля­дав ревізію як форму державного фінансового контролю. Проте після внесення змін до названого вище нормативного акта Законом від 15 грудня 2005 р. «Про внесення змін до деяких законодав­чих актів України щодо запобігання фінансовим правопорушенням, забезпечення ефективного ви­користання бюджетних коштів, державного і кому­нального майна» ця норма набула такого вигляну: «Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою че­рез проведення державного фінансового аудиту та інспектування». Щодо ревізії, то нині вона розгля­дається не як форма фінансового контролю, а як форма інспектування і «полягає у документальній та фактичній перевірці...».

Поняття ревізії також згадується у визначенні контрольного заходу, що закріплене у Стандартах державного фінансового контрою: «Конт­рольний захід — це сукупність способів і методич­них прийомів фінансового контролю (ревізія, пере­вірка, оцінка, розслідування та вивчення), які зас­тосовуються суб'єктами державного фінансового контролю в межах повноважень, визначених Кон­ституцією України та іншими актами законодав­ства, що регулюють їх діяльність, і спрямовані на повний комплекс (систему) або окремі процеси (етапи) фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання, пов'язаної з викорис­танням бюджетних коштів, державного і комуналь­ного майна»3. У наведеному визначенні ревізія вже розглядається як спосіб і методичний прийом кон­трольного заходу.

Зовсім протилежне за змістом визначення зак­ріплене у п. 1.5 Інструкції з підготовки, проведення контрольних заходів з питань фінансово-госпо­дарської діяльності та реалізації їх матеріалів у митній службі України: «Ревізія — система організаційно-контрольних заходів, здійснюваних контрольно-ревізійним підрозділом з метою по­вної та всебічної оцінки фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю, виявлення в ній недоліків і порушень, а також запобігання їм у майбутньому»4. У даному випадку вже ревізія є системою контрольних заходів, а не їхнім способом чи методичним, прийомом.

З огляду на викладене, робимо висновок про наявність у законодавця труднощів під час дифе­ренціації форм і методів фінансового контролю. Це ускладнюється також відсутністю наукових розробок у даному напрямі.

Втім спочатку з'ясуємо, чи є ревізія ме­тодом фінансового контролю. Сучасна наукова література містить визначення методу як сукуп­ності прийомів або операцій практичного чи тео­ретичного пізнання дійсності, що підпорядкову­ються вирішенню конкретного завдання5. Як метод виступає і система визначених операцій з узагальнення і оцінки зібраної інформації. Отже, з огляду на завдання фінансового контролю, метод фінансового контролю можна визна­чити як сукупність прийомів та способів отри­мання інформації про стан фінансової дисциплі­ни під час проведення фінансової діяльності з метою запобігання і припинення правопорушень у цій сфері.

Викладене вище дає можливість зробити вис­новок, що на підставі нормативного визначення ревізії її не можна розглядати як метод фінансового контролю, оскільки воно не конкретизоване ані прийомами та способами, ані конкретними завдан­нями, а також як форму фінансового контролю, оскільки не містить елементів механізму фінансо­вого контролю.


Случайные файлы

Файл
75660.rtf
147014.rtf
180510.rtf
15064.rtf
482.doc




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.