Економічний потенціал підприємства (163548)

Посмотреть архив целиком

План


Вступ.............................................................................................................2

1.Основні елементи виробничого потенціалу підприємства..................3

1.1. Потенціал землі та природно-кліматичні умови............................3

1.2. Потенціал основних фондів..............................................................5

1.3. Потенціал оборотних фондів............................................................5

1.4. Потенціал нематеріальних активів...................................................7

1.5. Потенціал технологічного персоналу..............................................9

2.Оцінка ефективності використання та можливостей управління........12

Висновок.......................................................................................................14

Розрахункове завдання

Список використаної літератури

Вступ


Сучасні великі промислові організації є складними соціотехнічними екосистемами, ефективне управління якими в неадекватних умовах зовнішнього середовища є основою їх успішного функціонування та постійного зростання. Забезпечити стійкість організації шляхом нейтралізації негативного впливу зовнішніх факторів дозволяє найважливіший стратегічний ресурс – економічний потенціал організації, що поєднує в собі соціальну, виробничо-економічну та екологічну складові.

До складу економічного потенціалу території поряд із природним середовищем і природними ресурсами, виробничих ресурсів у вигляді знарядь і засобів праці, організаційно-управлінських блоків входить населення як суб’єкт матеріального виробництва і споживання, соціального і духовного життя. Він може бути розподілений на демографічний, трудовий, споживчий, освітній, науковий, політичний, культурно-творчий, соціально-психологічний. У цих блоках утілений ступінь освоєння і міра активності населення у відповідних сферах діяльності.

1.Основні елементи виробничого потенціалу підприємства.


Виробничий потенціал – наявні та приховані можливості підприємства щодо залучення та використання факторів виробництва для випуску максимально можливого обсягу продукції(послуг).Його треба також сприймати як сукупність ресурсів , що функціонують і здатні виробляти певний обсяг продукції.Тому виробничий потенціал є поліструктурною системою.До його складу входять :


- потенціал землі та природно-кліматичні умови;

- потенціал основних фондів ;

- потенціал оборотних фондів ;

- потенціал нематеріальних активів ;

- потенціал технологічного персоналу.



    1. Потенціал землі та природно-кліматичні умови.


Потенціал землі та природно-кліматичні умови – можливості підприємства використовувати сукупні природні багатства у господарський діяльності.

Фондовий потенціал – наявні та скриті можливості основних фондів , які формують техніко-технологічний базис виробничої потужності підприємства.

Характеристика земельного та кліматичного потенціалу.Земельні ресурси виступають територіальною базою розміщення народногосподарських об'єктів, системи розселення населення, а також основним засобом виробництва (в першу чергу сільського і лісового господарства). Всі землі України незалежно від їх ці­льового призначення, господарського використання і особ­ливостей правового режиму відносяться до земельних ресурсів і складають єдиний земельний фонд держави.Рівень, тривалість використання родючості та продуктивність ґрунтів залежать від їх властивостей, клімату, соціально-економічних умов гос­подарювання, розвитку науки і техніки. Теоретичною основою високої продуктивності ґрунтів є врахування біологічних вимог культур, що ви­рощуються, до тепла, вологи тощо.

Геополітичне положення України та її високий земельно-ресурсний потенціал обумовлюють провідну роль земельного фон­ду як одного з важливих ресурсів держави, що виступає первин­ним фактором виробництва і своєрідним фундаментом економіч­ного розвитку. Земельний фонд України становить 60,4 млн. га і складається із земель різного функціонального призначення, якіс­ного стану та правового статусу. Власне земельна площа (суша) становила на початок 1998 р. 57,9 млн. га; її сільськогосподарсь­ка освоєність досягла майже 70,0%, розораність — 57,1%; частка ріллі в загальній площі сільськогосподарських угідь переви­щила 79%.За цільовим призначенням земель та функціональним викорис­танням земельний фонд України охоплює: сільськогосподарські угіддя (41,9млн. га, або 69,4% земельного фонду); ліси та лісовкриті площі (10,4 млн. га, або 17,2%); забудовані землі під промис­ловими і транспортними об'єктами, житлом, вулицями тощо (2,3 млн. га, або 3,8%); землі, що покриті поверхневими водами, — (2,4 млн. га, або 4%); інші землі (3,4 млн. га, або 5,6%). Земельний фонд України становить 60 млн. га, більшу частину його на кінець 2002р. складали сільськогосподарські угіддя (41800,4 млн. га). Землі під ріллею становили 32,5 млн. га, або 53,9% земельної площі країни. У структурі земельних угідь України переважають родючі чор­ноземи (типові, звичайні і південні), які займають 55% площі орних земель. Біля 10% ріллі мають опідзолені і деградовані чорноземи, 2,5% - солонуваті ґрунти, 6% - чорноземні і дерново-чорноземні ґрунти на супісках і піщаних породах. Підзолисті ґрунти займають 7% ріллі, опід­золені - 5%. Біля 7% ріллі вкрито сірими лісовими ґрунтами. Розпо­всюджені також каштанові, лучні ґрунти, буроземи тощо.Сумарна оцінка потенціалу земельних ресурсів України (за розра­хунками В.П. Руденка) складає 13946,3 млн. грн.Розподіл земельного фонду України за землекористувачами характеризується такими співвідношеннями: державні та колек­тивні сільгосппідприємства, кооперативи, акціонерні товариства, фермерські господарства — 46,7 млн. га, або 77,3% земельного фонду; лісогосподарські підприємства — 7,2 млн. га, або 11,9%; підприємства промисловості, транспорту, зв'язку та ін. — 2,1 млн. га, або 3,5%; заклади науки, культури, освіти, охорони здоров'я та ін. — 0,2 млн. га, або 0,3%; установи природоохорон­ного та рекреаційного призначення — 0,3 млн. га, або 0,5%; водо­господарські підприємства — 0,5 млн. га, або 0,8%; житлово-експлуатаційні організації — 0,1 млн. га, або 0,2%; землі держав­ної власності — 3,3 млн. га, або 5,5%. Рівень інтенсивності використання земельних ресурсів Украї­ни є досить диференційованим у територіальному розрізі. Най­вища залученість земель у господарський обіг склалася у Львів­ській, Донецькій, Тернопільській областях. В цілому земельні ресурси України характеризуються досить високим біопродуктивним потенціалом, а в його структурі висока питома вага ґрунтів чорноземного типу, що створює сприятливі умови для продуктив­ного землеробства. Найвищу сільськогосподарську освоєність тери­торії мають землі Запорізької (88,3%), Миколаївської (86,6%), Кіровоградської (85,7%), Дніпропетровської (82,8%), Одеської (83,2%) та Херсонської (81,4%) областей.

1.2. Потенціал основних фондів.


Фондовий потенціал – наявні та скриті можливості основних фондів, які формують техніко-технологічний базис виробничої потужності підприємства.

Засоби виробництва, що знаходяться в розпорядженні підприємства і виражені у вартісній формі, складають його виробничі фонди. Виробничі фонди поділяються на основні і оборотні. Головною особливістю ОФ підприємства є специфічний характер перенесення своєї вартості на продукт. ОФ переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції поступово, шляхом амортизаційних відрахувань. Другою особливістю ОФ є те, що вони використовуються у в-ві в незмінній натуральній формі.ОФ – це засоби праці, які приймають участь у виробничому процесі на протязі багатьох періодів, зберігаючи при цьому свою натуральну форму, а їх вартість переноситься на вартість виготовленої продукції поступово, шляхом амортизаційних відрахувань. В промисловості ОФ складають приблизно 80%.За участю у виробничому процесі ОФ поділяються на основні виробничі і основні невиробничі фонди. Основні виробничі фонди – це ті, які приймають безпосередню участь у виробничому процесі. Вони поділяються на активні (безпосередньо беруть участь у виробничому процесі, завдяки чому забезпечується належний обсяг і якість продукції – машини, обладнання, транспортні засоби) і пасивні (створюють умови для здійснення процесу виробництва – будівлі, споруди). Проте віднесення об’єктів до активної чи пасивної частини залежить від специфіки галузі. Так, для машинобудування машини і обладнання – активна частина. У нафтодобувній промисловості активною частиною є споруди (наприклад, свердловини). Основні невиробничі фонди – це фонди, які знаходяться на балансі підприємства і призначені для обслуговування працівників.Облік і оцінка необоротних активів здійснюється в натуральній і вар­тісній грошовій формі.Оцінка матеріальних необоротних активів в натуральних показниках використовується для розрахунку виробничих потужностей, складання ба­лансів обладнання, для визначення рівня його використання і т. д.

1.3. Потенціал оборотних фондів.


Потенціал оборотних фондів – це частина виробничого капіталу підприємства у вигляді певної сукупності предметів праці (сировини,конструкційних матеріалів,палива,енергії та різних допоміжних матеріалів ), які перебувають у виробничих запасах ,незавершеному виробництві , напівфабрикатах власного виготовлення і витратах майбутніх періодов.


Случайные файлы

Файл
73487-1.rtf
Dem.statistika.doc
68950.rtf
25088.rtf
163816.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.