Венчурне підприємство. Зарубіжний досвід та шляхи розвитку в Україні (163428)

Посмотреть архив целиком

Міністерство освіти і науки України

Українська академія друкарства










Повідомлення

з предмету "Інвестування"

на тему "Венчурне підприємство. Зарубіжний досвід та шляхи розвитку в Україні"








Виконав

Студент групи Б-41

Зінов’єв Максим




Львів-2008


В сучасних умовах процесу глобалізації формуються умови, коли Україна може використати свій науково-технічний потенціал та поступово перейти від індустріального до технологічного базису в економічному розвитку. Для технологічного стрибку їй необхідно зосередити головну увагу на розвитку конкурентноспроможних високотехнологічних галузей економіки. Щоб не залишитись осторонь світових економічних перетворень, вона повинна спиратись на інформаційно-інноваційну (інвестиційно-інноваційну) модель розвитку. Наразі одним із дієвих виправданих механізмів впровадження високотехнологічних інноваційних проектів є венчурне підприємництво. За умов інтенсивного науково-технічного розвитку і приватні підприємці, які безпосередньо є ініціаторами нових проектів, і великі промислові компанії, і держава чітко усвідомлюють, що відмова від інвестування в інноваційну сферу призведе до значного уповільнення соціально-економічного розвитку. Тому слід створювати такі економічні механізми, які б, з одного боку, сприяли впровадженню у виробництво новітніх досягнень НТП, а з іншого боку, дозволили б звести до мінімуму фінансовий ризик окремих інвесторів. На сьогодні таким ефективним механізмом, як це підтверджує світова практика, є венчурне підприємництво.

Серед факторів, які гарантують стабільну та зростаючу перевагу одних країн над іншими в процесі міжнародної конкуренції, визначальне значення мають найсучасніші технології. У світі давно закріпилося усвідомлення того, що саме високі технології забезпечують переваги, не співставні за потужністю ні з якими іншими [5, с.548]. Власники технологій, а також їх інфраструктурних передумов (науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи, прикладна і фундаментальна наука, кадри розробників і вчених) в сучасних умовах мають невичерпні конкурентні переваги [5, с.549].

Справді, за даних умов важко переоцінити роль високих технологій. Так, Збігнев Бжезинський у своїй відомий праці „Велика шахівниця" визначив чотири області світової влади, у яких, зокрема, США займають домінуюче положення: військова сфера, економіка, культура та технологія [4, с.36].

В теоретичному аспекті поглиблення аналізу даної проблеми спонукає до розгляду вихідних понять венчурного підприємництва. Перш за все, мова піде про поняття венчур (від англ. venture - 1) ризикове підприємство;2) спекуляція;3) ризикувати), яке має два значення: а) це невеликі наукові дослідно-конструкторські підприємства (фірми) або спеціалізовані підрозділи великих корпорацій, з участю яких реалізуються нові проекти, розробки ноу-хау з метою одержання прибутку; б) це обов'язковий елемент венчурного підприємництва. Розрізняють два види венчуру - внутрішній і зовнішній.

Внутрішній венчур - це створені великими корпораціями спеціалізовані підрозділи, функція яких полягає у виборі і реалізації ризикових ідей та проектів. Зовнішнім венчуром є мала самостійна наукоємна фірма, заснована авторами ідеї і венчурним підприємцем. Малі інноваційні фірми засновують вчені, інженери, винахідники, які намагаються з розрахунком на матеріальну вигоду реалізувати на практиці нові досягнення науки і техніки.

Далі, слід звернутись до поняття венчурного (ризикового) капіталу - як особливої форми вкладення капіталу в об’єкти інвестування з високим рівнем ризику в розрахунку на швидке отримання високої норми прибутку [1, с.59], та венчурного підприємництва. Венчурне підприємництво є діяльністю, спрямованою на впровадження ризикових проектів для одержання прибутків і підприємницького та засновницького доходів шляхом організації компанії, котра займається впровадженням нововведень і подальшим розвитком їх до відкритої чи закритої корпорації. Це забезпечує засновникам можливість отримати контрольний пакет акцій. Вкладення венчурного капіталу дає інвесторам у середньому 30-40% прибутку через три-чотири роки після вкладення коштів і таким чином можливість відшкодування авансованого капіталу.

Важливою категорією є інноваційне підприємство (інноваційний центр, технопарк, технополіс, інноваційний бізнес-інкубатор тощо), яке представляє структуру, що розробляє, виробляє і реалізує інноваційні продукти і (або) продукцію чи послуги, обсяг яких у грошовому вимірі перевищує 70% його загального обсягу продукції і (або) послуг [11].

Саме для розвитку передових досягнень науки і техніки, швидкого розвитку високих технологій, зокрема інформаційних, мікроелектроніки та комп’ютерних технологій, Україні сьогодні необхідне венчурне підприємництво. Венчурний капітал в комплексі з необхідною йому інфраструктурою венчурного підприємництва спроможний на значно більше, ніж на сьогодні можуть собі уявити державні чиновники та представники бізнесу України. На відміну від традиційних прямих інвестицій, при венчурному інвестуванні з самого початку допускається можливість втрати вкладених коштів, якщо інвестиційний проект не принесе після своєї реалізації очікуваних результатів. Венчурні інвестори оптимально розподіляють всю відповідальність і фінансовий ризик разом з підприємцем - одержувачем венчурного капіталу [2, с.47].

Потреба в одержанні венчурних інвестицій нерідко виникає в починаючих чи дрібних підприємців, винахідників, вчених та інженерів України, які намагаються самостійно реалізувати свої нові оригінальні і перспективні розробки. Однак не слід думати, що інвестори венчурного капіталу йдуть назустріч підприємцю виходячи з альтруїстичних переконань. Скоріше навпаки, інтерес інвесторів саме в тому і полягає, щоб одержати від своїх капіталовкладень такий прибуток, який буде істотно вище, ніж при розміщенні вільних фінансових ресурсів на банківських депозитах чи при інвестуванні в цінні папери з фіксованим доходом. Активна участь венчурних інвесторів в управлінні ризиковими проектами на всіх етапах їхньої реалізації, починаючи з експертизи підприємницьких ідей і закінчуючи забезпеченням ліквідності акцій новоствореної фірми, являє собою принципову відмінність венчурного бізнесу від звичайних операцій по видачі комерційних кредитів.

На відміну від інших форм інвестування венчурна форма має ряд специфічних рис:

пайова участь інвестора в капіталі компанії в прямій або опосередкованій формі;

надання коштів на довгостроковий період на безповоротній, безпроцентній основі без яких-небудь гарантій або забезпечення;

активна роль інвестора в управлінні фірмою (проектом), що фінансується.

Якщо інноваційні інвестиції - це одна з форм інвестування, яка здійснюється з метою впровадження інновацій у виробництво, то саме венчурне інвестування є особливим видом прямого інвестування компаній, які вже впроваджують чи планують реалізувати перспективні проекти з високим рівнем ризику. Головною особливістю венчурного інвестування компаній є чітко обумовлена у контракті можливість для венчурного інвестора не повернути вкладені в проект кошти. Привабливість венчурного бізнесу визначається низкою наступних ознак. По-перше, головним стимулом для венчурних вкладень є їх висока прибутковість у випадку успіху (наприклад, середній рівень дохідності американських венчурних фірм складає близько 20% в рік, що приблизно у 3 рази вище, ніж у цілому по економіці США). По-друге, невеликий колектив венчурної фірми мобільніше може сприймати і генерувати нові ідеї, ніж великі комплексні підприємства та організації. По-третє, саме венчурний бізнес спроможний фінансувати високоризикові інноваційні проекти, в тому числі у сфері високих технологій.

Реальний розвиток венчурного підприємництва в Україні спонукає до вивчення венчурного бізнесу в міжнародному аспекті, який представлено самостійними невеличкими фірмами, що спеціалізуються на дослідженнях, розробках, виробництві нової продукції. Їх створюють вчені-дослідники, інженери, новатори. Цей бізнес поширений у США, Західній Європі, Японії. Згідно з даними консалтингової компанії PricewaterhouseCoopers, уже у 2001 році світовий обсяг приватних та венчурних інвестицій перевищив 100 млрд. дол. США. На компанії технологічного сектору припадало 53% венчурного капіталу. На долю США припадає понад 50% усіх інвестицій. За обсягом інвестицій в інформаційні технології США також лідирує - 30 млрд. дол. На другому місці - Канада (2,9 млрд), далі Великобританія (2,4 млрд), Німеччина і Китай (по 1,6 млрд) та Ізраїль (1,5 млрд. дол). Таку своєрідну форму підприємництва, як ризиковий (венчурний) бізнес, вперше породила американська практика організації пошукових досліджень. Венчурний бізнес виник в США у післявоєнний період (50-60ті роки) спочатку у вигляді невеликих фірм і структурних підрозділів великих компаній, потім - корпорацій та одноосібних компаній.

Основні етапи інфраструктурного розвитку європейського венчурного бізнесу багато в чому повторює американський досвід. Створення у 1983 році Європейської асоціації прямого інвестування й венчурного капіталу (EVCA) було спільною ініціативою представників венчурного бізнесу та Європейської комісії. Асоціація, яка включала на момент утворення 43 члена, сьогодні об’єднує більше 500 активних учасників венчурного бізнесу з більш, ніж 30 країн і є авторитетним представником європейської галузі прямого інвестування. Діяльність асоціації спрямована на створення в Європі сприятливих умов для розвитку венчурного бізнесу. Основними стратегічними задачами, які покликана вирішувати Асоціація, є:


Случайные файлы

Файл
90760.rtf
122095.doc
96860.rtf
127913.doc
55587.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.