Фунціонування Державного казначейства в Україні (163105)

Посмотреть архив целиком

Світовий досвід підтверджує доцільність зосередження функцій з управління державними коштами та виконання бюджетів у системі Державного казначейства — головного фінансового агента держави для концентрації фінансових ресурсів держави на Єдиному казначейському рахунку. Стрімкий розвиток системи Державного казначейства в Україні зумовив суттєве відставання теорії від практики казначейства. Діяльність Державного казначейства характеризується казначейськими послугами. Тому відсутність теоретичних напрацювань щодо сутності й розвитку казначейських послуг та нагальна потреба в цьому фінансової системи України визначили головну проблему цієї статті.

Проблемі діяльності Державного казначейства присвячували публікації вітчизняні науковці Булгакова С.О., Дискант О.В., Петрашко П.Г., Сифонова Л.Д., Стоян В.І., Чечуліна О.О.. Юрій СІ. та інші. Вони вивчають різні аспекти, проте цілісного дослідження з метою всебічного вивчення казначейських послуг держави в Україні не проводилося. Отож мета етапі — дослідити сутність послуг казначейства держави та їх розвиток. Суть основної діяльності системи Державного казначейства полягає в каз­начейському обслуговуванні державного та місцевих бюджетів шляхом обліку надходжень до бюджету і проведення видатків відповідного бюджету через оплату рахунків суб’єктів господарської діяльності, які виконали роботи (надали продукцію, послуги) розпорядникам бюджетних коштів. Органи державного казначейства України здійснюють свою діяльність переважно через надання казначейських послуг, які є безоплатними для місцевих бюджетів, розпорядників і одержувачів бюджетних коштiв. Частково платними вони є для державного бюджету України, який фінансує діяльність органів Державного казначейства.

Послугами казначейства держави є види діяльності (робіт), у процесі виконання яких змінюється якість уже наявного, створеного продукту. Послуги, які надає система державного казначейства можна згрупувати так:

1. Операції з коштами державного та місцевих бюджетів. До цієї групи можна віднести такі послуги як: управління доходами, видатками державного бюджету України, операції з наявними бюджетними коштами у межах розпису вiдповiдного бюджету — зарахування надходжень до вiдповiдного бюджету, здійснення передбачених видатків, стеження за виконанням дохідної частини тощо; акумулювання доходів, які надходять від бюджетів різних рівнів, розподіл i перерахування коштів, відрахувань, належних до бюджетів різних рівнів згідно з нормативами, затвердженими Верховною Радою України; здійснення управління державним боргом i проведенням його обслуговування разом з Національним банком України та Мiнiстеретвом фінансів України згідно з чинним законодавством. Регулювання фінансових взаємовідносин між бюджетом та цільовими фондами держави, контроль за надходженням, рухом і використанням коштів цих фондів.

2. Розрахункове касове обслуговування розпорядників і одержувачів державних коштів. До цієї групи можна віднести такі послуги, як: переказування коштів відповідного бюджету на здійснення видатків; оплата видатків розпорядників і одержувачів бюджетних коштів; видача готівки – оформлення грошового чека на видачу готівки в установах банків; прийом і перевірка звітів від бюджетоотримувачів.

3. Фінансовий контроль бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень , прийнятті зобов’язань та проведенні платежів. До цієї групи можна віднести такі послуги, як: попередній контроль – контроль відповідності розпису виділеним бюджетним асигнуванням, звірка із залишками невикористаних асигнувань за конкретними кодами бюджетної класифікації; контроль перед здійсненням платежу — перевірка підтверджувальних документів щодо правомірності та ефективності витрат, контроль відповідності видатків кошторисам, перевірка платіжних доручень що до правильності заповнення реквізитів.

4. Бухгалтерський облік та складання звітності про виконання державного і місцевих бюджетів. До цієї групи можна віднести такі послуги, як: консолідація звітності про стан виконання бюджетів, заборгованість та зобов'язання, подача зазначеної звітності відповідним органам влади — збір цих даних з територіальних управлінь та головних розпорядників коштів; ведення бухгалтерського обліку доходів та видатків бюджету відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів у розрізі кодів бюджетної класифікації; підготовка розрахункових документів і повернення надмірно або помилково сплачених платежів до бюджету на підставі висновків органів державної податкової служби., рішень судових органів, інших органів, що здійснюють контроль за нарахуванням та здійсненням платежів тощо; складання щоденної, періодичної та річної звітності за доходами державного і місцевих бюджетів відповідно до кодів бюджетної класифікації й подача її відповідним органам.

Стратегія розвитку державного органу виконавчої влади, яким є Державне казначейство України, має відповідати меті його створення й політичній та економічній ситуації в країні. Тому подальший розвиток послуг системи Державного казначейства України треба пов'язувати із удосконаленням наявних та створенням нових механізмів у таких напрямах, як:

зосередження та централізація фінансових ресурсів держави в системі органів Державного казначейства України;

посилення контролю з боку держави за своєчасним і повним надходженням фінансових ресурсів до відповідних бюджетів та їх ефективним використанням.

приведення законодавчих актів у відповідність до діяльності Державного казначейства України та його органів.

Функціонування органів Державного казначейства України за нових умов потребує перегляду їхніх прав та обов'язків, правил функціонування внутрішньої платіжної системи з урахуванням вимог Національного банку України як до наявності відповідних структурних підрозділів, так і до побудови системи бюджетного обліку й звітності. Удосконалення цієї системи в цілому та деяких послуг, зокрема клірингових, вимагає дотримання таких загальних вимог до фінансових ресурсів держави, як законність, прозорість, підзвітність, з урахуванням специфіки роботи Державного казначейства України як учасника Системи електронних платежів Національного банку України.

Оперативне управління коштами державного бюджету є комплексом заходів, що розробляються на підставі аналізу фінансової ситуації на конкретну дату або визначений період і мають за мету задовольнити вимоги розпорядників бюджетних коштів у ресурсах шляхом прискорення їх обігу та перерозподілу. Основним призначенням оперативного управління є ліквідація недоліків щодо визначення резерву фінансових ресурсів, методів та інструментів покриття касових розривів. З мстою отримання максимального ефекту від управління доходами й видатками бюджету необхідні подальші дії, спрямовані на удосконалення чинної системи. На нашу думку, для поліпшення результатів у цій сфері треба: а) подальша концентрація ресурсів на Єдиному казначейському рахунку; б) поліпшення якості прогнозування фінансових ресурсів на конкретний період на підставі даних обліку зобов'язань розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, а також касових доходів бюджету від інших учасників системи; в) посилення та розширення методів контролю за кошторисними доходами й видатками розпорядників та одержувачів бюджетних коштів; г) завершення впрова­дження повнофункціонального єдиного програмного забезпечення та створення інформаційно-обчислювальної системи.

В умовах складного фінансового стану економіки країни, зниження надходжень до державного бюджету держава вимушена шукати інші додаткові джерела та тимчасово залучати їх для своєчасного покриття видатків. Такими додатковими джерелами мають стати тимчасово вільні кошти цільових фондів держави, місцевих бюджетів й інших клієнтів, що можуть перебувати та обслуговуватись у системі Державного казначейства. Ці кошти можуть використовуватися Державним казначейством на умовах позички для здійснення бюджетних видатків з обов'язковим поверненням їх за рахунок ресурсів від бюджетних надходжень. Доступ до них має бути оперативним і технічно можливим.

Здійснити заходи, спрямовані на удосконалення чинної системи управління коштами державного та місцевих бюджетів і їх казначейської системи виконання, які охоплять в обліку органів Державного казначейства України розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів. Цей напрям розглядається не лише як розширення діяльності Державного казначейства України щодо обсягів фінансової інформації для прийняття управлінських рішень, а як перший крок до переходу від касового методу ведення бухгалтерського виконання бюджету до методу нарахування.

Дієвим інструментом вирішення порушеного питання може стані встановлення подвійної підпорядкованості керівника бухгалтерської служби бюджетної установи керівникові установи, де він працює, та керівникові відповідного органу Державною казначейства України з питань дотримання бюджетного законодавства, ведення обліку і складання звітності. Одним із напрямів вдосконалення управління видатками державного бюджету є вирішення низки питань, пов'язаних з цільовим використанням коштів силових міністерств та відомств. Це стосується платежів, що на цеп момент про­водяться органами Державного казначейства України без підтверджувальних документів — витрати на наукові дослідження, закупівля та реалізація військової техніки тощо. У кошторисах силових установ ці видатки становлять значні обсяги коштів, але за відсутності відповідних структур і, як наслідок, компетентних фахівців, органи Державного казначейства України вимушені здійснювати тільки переказування коштів без їх фінансового контролю.


Случайные файлы

Файл
MARKETNG.DOC
117380.rtf
128036.doc
96265.rtf
166654.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.