Роль фінансів в економічному розвитку країни (162144)

Посмотреть архив целиком

Міністерство освіти і науки України

Національний гірничий університет





Кафедра фінансів





Реферат по темі:

Роль державних фінансів в економічному розвитку країни.







Виконав:

Ст. гр. ЕГ-00-2

Баглай Р. Д.

Перевірила:

Ас. Доценко Є. Ю.














Дніпропетровськ 2002 р.


План.



1. Роль державних фінансів в економічному розвитку країни .

2.Фінанси як суб”єкт і об”єкт управління.

3.Організаційна структура управління фінансами.

4.Фінансове планування – складова частина фінансового механізму

5. Список літератури.

1. Роль державних фінансів в економічному розвитку країни .

Регулюють шляхом застосування різних фінансових методів формування фінансових ресурсів та їх використання


ПРИЗНАЧЕННЯ 1 РОЛЬ ДЕРЖАВНИХ ФІНАНСІВ

Головне призначення державних фінансів — сприяти через різноманітні фінансові інституції успішному економічному і соціальному розвитку держави, забезпеченню прав і свобод людини. Досягають цього через методи і форми мобілізації фінансових ресурсів у розпорядження держави та використання їх на цілі розвитку економіки, забезпечення соціальних гарантій населенню, утримання армії, органів усіх ланок влади.

Сукупність зазначених форм і методів дістала назву фінансового механізму системи управління в державі. Від того, наскільки він досконалий, залежать темпи економічного і соціального розвитку, добробут громадян. Важливе значення має те, скільки фінансових ресурсів від загальної кількості їх, створюваних у державі, вона акумулює у своє розпорядження і на які цілі використовує. Проте ці загальні показники ще не забезпечують повної характеристики ефективності фінансового механізму.

Необхідність державних фінансів зумовлена тим, що за будь-якого типу економічних відносин основним призначенням держави є забезпечення фінансовими ресурсами тих потреб, які не можуть бути вирішені через ринковий механізм, тобто через попит і пропозицію, а також особисто кожним громадянином у зв'язку з відповідними об'єктивними причинами. До них слід віднести структурну перебудову економіки, боротьбу з монополізмом, захист навколишнього середовища, захист тих громадян, які з'являються на ринку в ролі споживачів — інваліди, діти, престарілі, проведення фундаментальних наукових досліджень, загальну освіту, під­готовку кадрів, соціальне забезпечення і страхування, охо­рону здоров'я тощо.

Розподіл фінансових ресурсів між суб'єктами володіння і розпорядження в 1990—1995 рр. характеризують дані табл.1.

У 1995 р. частка ресурсів, які мобілізуються до бюджету, досягла 41,1 %. З урахуванням ресурсів, які мобілізуються в різні види централізованих цільових фондів, держава скон­центрувала у своєму розпорядженні 55 % усіх наявних фінансових ресурсів. Відповідно з 46,1 до 45 % зменши-

лася частка фінансових ресурсів підприємницьких структур усіх форм власності. Така тенденція негативно впливає на економічні та соціальні процеси в народному господарстві, оскільки виникає загроза перетворення бюджетної системи з інструменту економічного стимулювання на спрощену фіскально-споживацьку структуру. За умов здійснення політики самофінансування суб'єктів економічної діяльності зазначена тенденція є одним з визначальних факторів, з одного боку, поглиблення кризових процесів, з іншого — тінізації економіки. Виходячи з цього, держава будує свою фінансову політику, головним завданням якої є пошук оптимальної моделі перерозподілу фінансових ресурсів з метою приско­рення зростання матеріального виробництва і добробуту населення. Для побудови такої моделі потрібно визначити рі­вень втручання держави у господарську діяльність виробничих структур і рівень зобов'язань держави з соціального забезпечення своїх громадян. Від цих факторів залежить, яка частка валового національного продукту має зосереджуватися у фінансових інституціях, створюваних державою.

Таблиця 1

Показник, млрд крб.


1990


1991


1992


1993


1994


1995


Фінансові ресурси держави, млрд крб.

У тому числі: бюджетні ресурси*

фінансові ресурси під­приємницьких структур усіх форм власності

фінансові ресурси централізованих фондів

Частка у фінансових ресурсах держави, %

бюджетних ресурсів


фінансових ресурсів підприємницьких структур усіх форм власності

фінансових ресурсів централізованих фондів


135,7


45,1



83

7.6




33,2


61,2



5,6


281


74,1



173,9

33




26,4


61,9


11,7


4943,1


1103,3



3132,5 707,3




.22,3


63,4



14,3


154845


47120,6



93838 13887,2




30,4


60,6



9




981343,6


405714,2



452532,5 123096,9




41,3


46,1



12,5


3801556,6


1563132,8



1709346 529077,8




41,1


45



13,9




* Без Пенсійного фонду і Фонду Чорнобиля.

Слід ураховувати, що необгрунтоване висока частка цент­ралізації фінансових ресурсів призводить до негативних наслідків, оскільки централізовано важко здійснювати раціональний розподіл і забезпечити ефективне вико­ристання їх. Зниження централізації при високій частці державної власності зумовлює безгосподарність і різні перекоси в розподілі та використанні фінансових ресур­сів, а в кінцевому підсумку — фінансовий розлад в державі.

Потрібна також оптимізація перерозподілу фінансових ресурсів, що знаходяться в розпорядженні населення. Якщо держава надмірно втручається в перерозподіл частки населення у валовому національному продукті, це підриває стимули до праці, знижує темпи економічного зростання. Водночас невтручання держави в цей процес або значне скоро­чення їх також має негативні наслідки — стримує розвиток освіти, науки, призводить до зубожіння окремих верств населення тощо.

Перерозподільчі процеси, що здійснюються за допомогою державних фінансів, — це явища макрорівня, проте роль державних фінансів виявляється не меншою мірою у формах і методах мобілізації фінансових ресурсів. Важливе значення має те, як мобілізуються ресурси, якими каналами і в якій формі відбувається їхній рух, на яких засадах вони виділяються і використовуються.

За умов ринку основними формами мобілізації фінансових ресурсів у розпорядження держави є податки, збори і відрахування. Визначення об'єкта оподаткування або обчислення платежів, передбачених пільг, ставок податків і платежів, строків сплати їх, відповідальності за несвоєчасну сплату становлять механізм впливу на економічні та соціальні процеси, який окреслює роль фінансів на мікро-

рівні

При використанні ресурсів держава визначає метод фінансування витрат — пряме бюджетне фінансування, бюджетне кредитування або самофінансування. Ринкова еко­номіка передбачає залучення коштів через випуск акцій, облігацій, різних кредитних зобов'язань. Це форма реалізації ролі фінансів у господарському механізмі


2.Фінанси як суб”єкт і об”єкт управління.


Фінанси є однією з найбільш важливих і складних економічних категорій. Вони мають як видиму, так і приховану форму прояву. Видима сторона фінансів проявляється у грошових потоках, які рухаються між суб”єктами фінансових відносин. Ці потоки - їх характер і форми, спрямованість і обсяги - виступають предметом практичної фінансової діяльності. Прихована сторона фінансів пов”язана з тим, що відображають ті чи інші грошові потоки, а саме рух вартості створеного у суспільстві валового внутрішнього продукту, тобто обмінні й розподільні відносини. Від налагодженності їх відносин залежить ефективність економічної системи і розвиток суспільства. Ці відносини характеризують внутрішню сутність фінансів і є предметом фінансової науки.

Характеристика фінансових відносин пов”язана з виділенням їх об”єктів і суб”єктів. Об”єктами даних відносин є національне багатство і вироблений ВВП:


Случайные файлы

Файл
130907.rtf
17826.rtf
72693-1.rtf
34117.rtf
22458.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.