Прогнозування ПДВ (161993)

Посмотреть архив целиком

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ФІНАНСІВ

Кафедра податків і фіскальної політики







ІНДЗ на тему:

"Прогнозування ПДВ: нормативно - правова база, місце ПДВ у структурі податкових надходжень та чинники, які впливають на виконання прогнозних показників"



Виконала: Фільо М.М.

ст. гр. ОПОДм-52

Перевірив: Кізима А.Я.









Тернопіль 2010


План


Вступ

1. Прогнозування надходжень податку на додану вартість: методика здійснення та нормативно-правова база

2. Позитивні та негативні аспекти оподаткування ПДВ, місце ПДВ у структурі податкових надходжень

3. Ризики прогнозування та планування ПДВ, основні чинники, які впливають на виконання прогнозних показників

Висновки

Список використаних джерел



Вступ


Під час ухвалення бюджету надзвичайно гостро стає проблема планування величини податкових надходжень на наступний рік. Процес прийняття нового бюджету вимагає обґрунтованої оцінки можливих джерел його фінансування, зокрема, визначення податкового навантаження окремих видів економічної діяльності.

Досвід розвинених країн свідчить, що планування державних фінансів не може бути ефективним без відповідного прогнозування. Відрив планування від прогнозування реальних процесів стає причиною падіння ефективності фінансових планів і зростання ризи та план також не можуть бути ефективними, якщо не враховуються економічної політики. Як стверджують спеціалісти з прогнозування пріоритети та процеси, які викликаються політикою щодо їхньої реалізації.

Важливою складовою податкового аналізу є прогнозування податкових надходжень з використанням економіко-математичних методів і моделей з урахуванням ризику ненадходжень податків по окремих видах економічної діяльності. Аналіз економіко-математичних методів і методик, що використовуються у сучасній податковій системі України показав, що на практиці в процесі податкового планування застосовують традиційні методи, а саме, методи експертних оцінок, кореляції, ранжування, факторний аналіз, балансовий метод.

Особливої актуальності набуває питання підвищення ефективності формування дохідної частини бюджету, яке безпосередньо пов’язано з прогнозуванням бюджетних надходжень та розподілом бюджетних призначень за різними типами податків у розрізі регіонів із урахуванням галузевих особливостей.

Найпростішим підходом до оцінювання податкового потенціалу регіону відповідного прогнозування бюджетних надходжень є коригування попередніх зборів податків на інфляцію та розвиток регіону за цей період. Проте такий підхід не враховує великої кількості важливих факторів та базується здебільшого на адміністративних можливостях виконання попередніх бюджетних призначень, які, вірогідно, були встановлені певною мірою суб’єктивно.

Найпроблемнішим податком, запозиченим з досвіду зарубіжних країн, є податок на додану вартість. Сам факт його запровадження в Україні можна вважати важливим кроком на шляху формування сучасної податкової системи, розбудови ринкової економіки, оскільки ПДВ вважається найдосконалішою сучасною формою непрямого оподаткування й відіграє важливу роль у системі державних фінансів більшості розвинутих країн та країн з перехідною економікою. Однак в Україні через наявність суттєвих проблем при справлянні ПДВ цей важливий податок призвів до відволікання оборотних коштів підприємств та неналежного виконання бюджетних надходжень.

ПДВ є одним із головних джерел державних надходжень в Україні, але адміністрування цього податку є проблематичним. Головними проблемами є борг з відшкодування ПДВ, численні звільнення від сплати податку та вкрай низький рівень податкової дисципліни. Ці проблеми ускладнюють прогнозування надходжень від сплати ПДВ.



1. Прогнозування надходжень податку на додану вартість: методика здійснення та нормативно-правова база


В Україні робилися спроби прогнозувати податкові надходження, зокрема із застосуванням авто регресійної моделі ARIMA. Однак, для використання цієї моделі необхідними є щомісячні спостереження за податком, що прогнозується, протягом принаймні 5 – 6 років. З огляду на відсутність статистичної однорідності відповідних часових рядів в умовах української економіки перехідного періоду можливість здійснення адекватного прогнозування на основі екстраполяційної регресійної моделі виключається.

За звичаєм, прогноз надходжень податків і формування дохідної частини бюджету на перспективу здійснюється на основі звітних даних за дев’ять місяців з урахуванням їх динаміки в IV кварталі. Таким чином визначаються показники звітного року як підґрунтя для прогнозних розрахунків [10, 69].

Виважені прогнози дають змогу скласти реалістичні, обґрунтовані плани податкових надходжень та уточнити їх з урахуванням змін економічної ситуації. При цьому методи, які використовуються для розробки прогнозів бюджетних надходжень, можна застосовувати і для аналізу наслідків внесення змін у податкове законодавство.

Державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку країни передбачено Законом України від 23.03.2000р. №1602 "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України". Згідно ст. 7 даного закону показники прогнозу економічного і соціального розвитку України на короткостроковий період повинні використовуватись для оцінки надходжень і формування показників Державного бюджету України. Безпосередньо бюджетний процес здійснюється на підставі Бюджетного кодексу та інших нормативних документів, схвалених Кабінетом Міністрів України або виданих Міністерством фінансів України [13, 168].

Найбільш точні прогнози надходжень доходів до бюджету можна здійснювати за допомогою оцінки податкового потенціалу – максимальної суми податків, що можуть бути зібраними з території без шкоди для її продуктивного потенціалу.

Як правило, увага зосереджується на двох основних методах розрахунку податкового потенціалу:

  • Метод репрезентативної податкової системи (РПС) – це прогнозування (оцінка) потенційних податкових надходжень до бюджету за допомогою застосування стандартних ( чи середніх по країні) податкових ставок щодо відповідних податкових баз. Серед РПС найбільш поширені методи оцінки на основі аналізу споживчого попиту населення.

  • Метод оцінки податкового потенціалу з урахуванням платників податків. Даний метод базується на розрахунку середньої частки податкових вилучень з доходів суб’єктів господарювання субнаціональних адміністративно – територіальних утворень.

Використовуються методи оцінки обсягів податкових надходжень, які базуються на застосуванні регресійних моделей, а також моделей з використанням методів головних компонентів та метод кластеризації.

Потужним інструментарієм для прогнозування обсягів податкових надходжень є економетричні моделі. Найбільш відомі з них:

  • Словацька економетрична модель для фіскального сектора;

  • Модель MPS – спільна економетрична розробка Федерального резервного бюро Міністерства зовнішньої торгівлі США та Пенсильванського університету;

  • Модель DRI, яку розроблено на основі Брукінгської моделі та моделі Уартона;

  • Модель Дьюзенбері-Екстейна-Фромма (або DEF-модель), яка описує поквартальний розвиток економіки США в умовах рецесії;

  • Модель BEA – квартальна модель, яку розроблено в Бюро економічного аналізу США;

  • Мічіганська квартальна економетрична модель (MQEM), яку сформовано на базі моделі Сьюта. Складається з шести основних блоків, які описують: рівень заробітної плати і цін, виробництва і зайнятості, витрат і доходів, відсоткових ставок та обсягу виробництва [13, 306].

Можна виділити два основні підходи до класифікації методів прогнозування податкових надходжень ( у тому числі ПДВ). В основі першого – економічний підхід до закономірності розвитку процесу. Другий підхід базується на використанні економіко-математичних методів прогнозування. Між собою вони переплітаються, адже моделі, побудовані на економічному підході, реалізовуються через економіко-математичні методи.

До першої групи можна віднести такі:

  • метод реальної(ефективної) ставки;

  • метод репрезентативної податкової системи;

  • метод макроекономічних показників;

  • макроекономічний інтегрований метод;

  • метод міжгалузевого балансу;якісні методи.

До другої групи відносяться:

  • аналітичні методи динамічних рядів (аналіз тимчасових рядів);

  • каузальні (причинні) методи;

  • балансові методи.

Рішення про вибір методу прогнозування податку на додану вартість залежить від багатьох факторів, які потребують великої кількості ретроспективних даних. Якщо вони відсутні, або ж їх одержання пов’язане з великими витратами, то використання таких даних є недоцільним. Іншим релевантним фактором є горизонт прогнозування. Одні методи більш придатні для складання короткострокових прогнозів, інші – для довгострокових.

На виконання Указу Президента України від 23 червня 2004 року № 671 „Про невідкладні заходи щодо підвищення ефективності справляння податку на додану вартість " Державною податковою адміністрацією разом з Міністерством фінансів, Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції, Державною митною службою, а також за участі Науково-дослідного фінансового інституту при Міністерстві фінансів, Академії Державної податкової служби України, Національного Інституту стратегічних досліджень при Адміністрації Президента України, Інституту економічного прогнозування НАН України розроблено Методику прогнозування надходжень податку на додану вартість,згідно якої розраховуються прогнозні надходження податку на додану вартість при формуванні проекту державного бюджету.


Случайные файлы

Файл
144807.rtf
132407.rtf
128415.doc
74519-1.rtf
165426.doc




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.