Основи організації та роботи фондової біржі в Україні (161631)

Посмотреть архив целиком

МІНІСТЕРСТВО НАУКИ І ОСВІТИ УКРАЇНИ





Реферат

на тему: "ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА РОБОТИ

ФОНДОВОЇ БІРЖІ В УКРАЇНІ"












ПЛАН


Вступ

1.Огляд поточного стану українських фондових бірж

2. Діяльність Української фондової біржі (УФБ)

3. Діяльність Першої фондової торгової системи (ПФТС)

Висновки

Список використаних джерел



Вступ


Фондова біржа — це організаційна форма ринку, на якому здійснюється торгівля цінними паперами — акціями, облігаціями, зобов'язаннями державної скарбниці, сертифікатами, документами, пов'язаними з рухом кредитних ресурсів і валютних цінностей. На відміну від товарних бірж, що регулюють рух товарів, фондо­ва біржа забезпечує рух капіталу, адже цінні папери — не що інше, як різні форми його еквіваленту. Прискорення руху капіталу сприяє підвищенню ефективності економіки. Це є одним із завдань фондо­вої біржі.

Фондова біржа сприяє придбанню на певних умовах і на певний строк вільних грошей, залученню коштів за рахунок випуску і про­дажу акцій, облігацій і спрямування їх на технічне оновлення підприє­мства, його переорієнтацію на випуск продукції, яка має найвищий попит. Біржа може сприяти переливу капіталу з однієї галузі в іншу, а завдяки державному регулюванню цих процесів він може спрямову­ватись у ті соціальне важливі сфери, які найбільше його потребують

Як вторинний ринок цінних паперів фондова біржа сприяє здійс­ненню переходу фондових цінностей від одного суб'єкта до іншого. На первинному ринку цінності емітуються, тобто випускаються в обіг і розповсюджуються серед інвесторів. В окремих випадках на біржах можуть розповсюджуватися цінні папери. Емітентами цінних паперів можуть бути юридичні особи, дер­жава, державні органи, органи місцевої адміністрації, підприємства, іноземні юридичні особи. Громадяни або юридичні особи, що купують цінні папери від свого імені та за свій рахунок, є інвесторами. Ними можуть бути також іноземні громадяни та юридичні особи. Ще один учасник ринку цінних паперів — інвестиційна інституція, якій надається право юри­дичної особи, що дає їй можливість виконувати функції посередни­ка (фінансового брокера), інвестиційного консультанта, інвестицій­ної компанії, інвестиційного фонду. Інвестиційні компанії можуть займатися організацією випуску цінних паперів та видаванням га­рантій щодо розміщення їх на користь третім особам, вкладати кош­ти у цінні папери від свого імені та за свій рахунок, у тому числі через котування цінних паперів, за якими інвестиційна компанія зо­бов'язується їх продавати і купувати.

Значення фондової біржі для ринкової економіки виходить за рамки організованого ринку цінних паперів. Фондові біржі зробили переворот у проблемі ліквідності капіталу. "Чудо" полягало в тому, що для інвестора практично стерлися розходження між довгостроковими і короткостроковими вкладеннями коштів. Цілком реальні в часі побоювання омертвити капітал стримували підприємницький запал. Але в міру розвитку операцій на фондових біржах склалося положення, коли для кожного окремого акціонера інвестиції (інвестований в акції капітал) мають майже такий же ліквідний характер, як готівка, тому що акції в будь-який момент можуть бути продані на біржі.



1.Огляд поточного стану українських фондових бірж


Сьогоднішня фрагментованість ринку витікає з рішень, прийнятих для сприяння масовій приватизації у середині 90-х років, коли регулятор, діючи скоріше як адміністратор, а не регулятор, видавав ліцензії регіональним біржам для проведення приватизації місцевих підприємств. Сьогодні в Україні існують 10 організаторів торгів з ліцензією ДКЦПФР, вісім з яких зареєстровані як біржі, а інші дві зареєстровані як торговельно-інформаційні системи (ТІС), що значно перевищує потреби ринку.

Найбільш активними є дві платформи: PFTS, електронна торговельна система, на яку припадає понад 86% усього обсягу торгів, і Українська фондова біржа (близько 13%). Інші 8 організаторів торгів (7 бірж і одна ТІС) практично не працюють, лише інколи проводячи нерегулярні торги, що ще більше посилює подрібнення ринку, а отже негативно впливає на ціноутворення і ліквідність.

Ці малоактивні організатори торгів залишаються на ринку лише в надії взяти участь у приватизації і тендерах з продажу державних пакетів акцій, за що вони можуть отримати комісію в розмірі 1% від вартості проданого пакету.

Існують численні публікації щодо того, що коли такі платформи проводять нерегулярні сесії, то така торгівля часто здійснюється лише з метою штучного підвищення ціни (маніпулювання) на акції відповідної емісії. Незважаючи на домінування торговельної системи ПФТС (Перша Фондова Торгівельна Система) на ринку (рис.1), ДКЦПФР відмовляється надати ПФТС статус “фондової біржі.” Цим послаблюються можливості цієї домінуючої установи обслуговувати потреби українського ринку.

Рис.1


ДКЦПФР видала ліцензії 10 організаціям, 8 з яких як біржам і двом торгово – інформаційним системам. Це надто багато для такого ринку. Більшість країн світу перейшли на електронну систему торгівлі, однак процес ліцензування в Україні ще досі ґрунтується на застарілому протиставленні способу проведення торгів — у формі електронної торгівлі чи з голосу. П’ять з цих організаторів торгів розташовані у Києві, чотири в різних регіонах України і одна в АР Крим. (рис.2) Загалом організатори торгів є суттєвою основою сучасного ринку ЦП, однак дублювання та існування “кишенькових” бірж призводять до практики виживання за рахунок отримання ренти, фрагментованості ринку і поганого корпоративного управління.

Рис.2

В Україні невдовзі з’явиться новий торговельний майданчик. Зараз ДКЦПФР розглядає реєстраційні документи, подані новою торговельно-інформаційною системою “Перспектива”. Ці документи подав “Регіональний фондовий союз”, асоціація, що включає п’ять дніпропетровських брокерів-дилерів, серед яких один банк. Передбачається, що “Перспектива” торгуватиме низкою ЦП, які користуються попитом на ринку будівництва житла. Серед них спеціальні облігації, випущені з метою фінансування будівництва, акції, інвестиційні сертифікати фондів нерухомості, а також закладні як новий тип іпотечних ЦП. На думку кількох скептично налаштованих учасників ринку, цей новий організатор торгів у формі електронної торговельної системи може бути просто ще однією “кишеньковою” структурою.

На основі даних за 2003-2005 роки, на ПФТС припадає близько 86% угод на ринку України. Друга за цим показником найактивніша біржа має менше 13%. Решта 8 бірж діяльності практично не ведуть, сподіваючись лише на участь в майбутніх приватизаційних торгах ФДМУ, отримуючи комісійні в розмірі 1% з продажу державних часток.


Аналітики і експерти ринку зауважують, що такі нерегулярні торгові сесії на цих організаторах торгів проводяться переважно для штучного підвищення (маніпулювання) ціни відповідної емісії. Неофіційне порівняння цін на цінні папери шести компаній свідчить про значні коливання цін на восьми ліцензованих організаторах торгів протягом місяця без очевидних причин для таких різких перепадів ціни. Наприклад, ціни на акції однієї з будівельних компаній піднялись з 1,15 грн. до 43,47 грн. Акції іншої компанії коливались на восьми біржах від мінімальної 1,010 грн. до максимальної 5,005 грн.

У місцевих ділових і фінансових ЗМІ оприлюднено такі приклади щодо ринку ЦП, які свідчать про фрагментованість ринку:

Обсяг торгів УФБ і Придніпровської ТІС навіть не варто аналізувати (відповідно 734,16 млн. і 265,3 млн.). Головним інструментом, що торгуються на цих майданчиках, є опціони на стальні окатиші. Щось явно сумнівне відбувається на цих сесіях, оскільки торгівля цими опціонами вельми активна, але на торги допускаються не всі.

Активність УМВБ також досить низька. Там торгують незначними пакетами “опціонів” “Укртелекому”, з обсягом торгів усього лише 79,7 млн. грн.

Ще менш вражають результати роботи Київської міжнародної фондової біржі (КМФБ), обсяг торгів якої складає 10,2 млн. грн. Наприклад, акції ВАТ “Розважально-торговельний центр” пропонуються по 800 грн. за штуку, тобто у 16 тисяч разів вище номіналу.

Акції ВАТ “Укрнафтопереробка” продаються по 371,96 грн., тобто у 1400 разів вище за номінал. Усього ж у цьому діапазоні співвідношення номінальної вартості до продажної ціни на КМФБ торгуються акції п’ятьох (!) компаній. Очевидно, їх просто випадково не помітили українці, коли визначали блакитні фішки України!

Лідером за обсягами торгів Донецької біржі є акції ВАТ “Спецхіммашинобудування”, які можна вважати кандидатом на звання кращої компанії за ринковою капіталізацією. При статутному фонді компанії у 77,564 млн. грн., ЛФБ вдалось продати пакет акцій цього підприємства за 247,5 млн. грн., або по 34 грн. за акцію, номінальна вартість якої складає 0,25 копійок за штуку. Це вище навіть за оцінку деякими експертами 1,74% пакету акцій “Криворіжсталі” (200 млн. грн.)! То, може, варто уряду України уважніше придивитися до цього коштовного “діаманту”? Мабуть що ні. На жаль, на Міжбанківській валютній біржі акції цього підприємства пропонуються по ціні 1,25 грн. за штуку.

За класифікацією Standard & Poor’s, ринок ЦП України визначено як франтір- ринок, тобто це найнижча класифікація індексу бірж цієї рейтингової агенції, що трохи нижче за категорію нових ринків. До цієї категорії входять понад 20 країн, згрупованих за географічним принципом на країни Європи, Африки, Азії й Латинської Америки. Група європейських франтір-ринків включає Україну та її сусідів: Румунію, Словенію, Словаччину, Хорватію, Болгарію, Естонію, Литву і Латвію. Standard & Poor’s вважає ПФТС провідною українською біржею в розрахунку індексу S&P.


Случайные файлы

Файл
К3 вар20.doc
162894.rtf
11850.rtf
otshet.doc
186128.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.