Футурологічні концепції Ф. Фукуями (159281)

Посмотреть архив целиком













Футурологічні концепції Ф. Фукуями


Зміст


Вступ

Розділ І. Життєвий шлях ф. фукуями та його наукова діяльність

Розділ ІІ. Концепції історичного розвитку суспільства за ф. фукуямою

Висновки

Список використаних джерел



Вступ


З другої половини XX століття одним з результатів розвитку науки стало виділення в окрему галузь знання прогностики. Предметом нової галузі знання стало вивчення майбутнього. В філософській, соціологічній літературі нова галузь знань одержала назву соціальне прогнозування, а на Заході-футурологія.

Футурологія - (від лат. futurum - майбутнє, греч. - logos - наука) галузь знання, що досліджує і що конструює майбутнє. Футурологія стала формуватися в кінці 60-х років XX століття. Поняття футурологія запропоноване в 1943 році німецьким соціологом Отто Флейтгеймом, який назвав так деяку надкласову філософію майбутнього. В 60-х роках у зв'язку зі спробами підвести теоретичну базу під практику прогнозування, поняття футурологія знаходить широке розповсюдження в наукових, філософських і соціологічних колах Заходу і використовується в наукових працях і публіцистиці. На Заході в багатьох країнах створені спеціальні наукові центри, що займаються футурологічними дослідженнями. Вивченням майбутнього займаються в США - Гудзонівський і Гуверівський інститути, Центри вивчення майбутнього є в Портлендському, Принстонському і Каліфорнійському університетах, Інститут зовнішньополітичних досліджень при Пенсільванському університеті, Інститут світового порядку в Нью-Йорці та ін., в ФРН - Інститут Макса Планка і Товариство досліджень майбутнього, в Франції - центр Фотюрибль, в Англії - Комісія найближчих 30 років та ін. З 70-х років провідне становище в футурології зайняв Римський клуб, а в 1974 році створена Всесвітня федерація досліджень майбутнього. Футурологією розробляються найрізноманітніші моделі майбутнього: постіндустріальне суспільство, суперіндустріальне суспільство, суспільство Третьої Хвилі, технотронне суспільство, постреволюційне суспільство, кібернетичне суспільство тощо.

В футурології на Заході та в соціальному прогнозуванні на Сході важливе місце відводиться політичному прогнозуванню. Політичне прогнозування - це розробка уявлення про становище, функціонування і напрямки змін соціально-політичних систем в різні періоди в майбутньому. Об'єктом такого роду прогнозів можуть бути функціонування і розвиток різноманітних політичних систем, починаючи від всесвітньої макросистеми політичних відносин і до політичних систем різноманітних країн і їх політичних установ, політичних партій, конкретних ситуацій та ін. Політичне прогнозування виконує ряд найважливіших функцій: по-перше, дає інформацію про майбутнє; по-друге, визначає можливі й оптимальні шляхи, засоби і способи досягнення поставленої мети; по-третє, активно впливає на формування майбутнього. Політичне прогнозування здатне давати вірогідну інформацію npo перспективи розвитку соціально-політичних процесів лише тоді, коли в основі прогностичного дослідження майбутнього соціально-політичної системи лежить наукова методологія, а саме, принципи пізнання об'єктивної реальності світу, діалектичної суперечливості та альтернативності розвитку суспільства.

Говорячи про соціально-політичні прогнози в футурології, не можна не помітити проблем і труднощів, з якими зустрічаються західні політологи і футурологи. Їх можна докоряти у відносно слабкій розробленості деяких політичних проблем, в розрізненості і фрагментарності футурологічних концепцій, в ідеологічній упередженості, в політичній наївності та примітивізмі світоглядних і загальнометодологічних настанов тощо.

Щодо актуальності цієї теми, крім наведеного вище слід зазначити особливу важливість прогнозів Фукуями щодо України. Ф. Фукуяма називає позиції США в Іраку, щодо Косова, щодо вступу України і Грузії в НАТО та ПРО в Європі "великими помилками", втратою морального авторитету Америки і дискредитацією "чудової справи поширення демократії". Він стверджує у американському часописі, що з точки зору подій у Грузії і "розповзання цієї кризи", колишня відмова України від ядерної зброї виглядає, щонайменше, "недалекоглядною", і насамперед "з точки зору реальних інтересів міжнародної безпеки". Тоді головні ініціатори ядерного роззброєння Києва, на думку Ф. Фукуями, проігнорували небезпеку дестабілізації в рамках "колишньої радянської системи".Ф. Фукуяма також вважає, що сьогодні було б недалекоглядно для США і Європи "встрявати у воєнний конфлікт із Росією задля України і Грузії" [14].

Відомий політолог також сумнівається, що "членство України в НАТО є ефективною гарантією для Києва", бо фактично ніхто з нинішніх головних членів НАТО не готовий "посилати свої легіони на захист України у разі її територіальної сварки з Росією. Але уявіть собі, тримала б нині Україна кілька ядерних ракет з її радянського запасу, тоді б розмова про російський тиск, не кажучи вже про напад Росії, не мала б сенсу".Ф. Фукуяма завершує свою статтю словами: "якщо Америка і Європа в кінцевому результаті опиняться в стані війни на території України, то вони, напевне, жалкуватимуть про день, коли демонтовані українські ядерні боєголовки були відправлені назад до Росії з волі Вашингтона" [6].

На думку Ф. Фукуями, Україна не повинна гратися з цією моделлю, яка називається "авторитарна модернізація" - це швидка модернізація при авторитарній уряді, - тому що, на його погляд, це формула якраз для поганого управління, для корупції, для криміналізації, в принципі, економіки. Він вважає, що в умовах, які склалися, потрібна демократія для того, щоб зростання пішло, адже без підзвітності урядових представників, діячів, неможливо буде подолати корупцію, і абсолютно неможливо буде впоратися з цими закулісними маніпуляціями політиків і промисловості, якщо не буде вільних ЗМІ, обговорень, якщо не буде можливості, щоб звичайні люди, громадяни, могли втрутитися - ось у цьому полягає демократія. Він вважає, що демократія дуже важлива для того, щоб успішно йшов економічний розвиток України.

По його словам загроза Україні виходить не з боку НАТО, і не так навіть з боку Росії. Загроза виходить з самої України. Якщо спробувати визначити, в чому сенс і фокус цієї загрози, о це напевно у спайці, в союзі, в альянсі великої політики, великого бізнесу та організованої злочинності, корупції [3].

Мета - проаналізувати футурологічні концепції Ф. Фукуями.

Виконання мети зумовило наступні завдання:

проаналізувати наукову діяльність Френсіса Фукуями;

розглянути історичний розвиток суспільства за Фукуямою;

розкрити вплив ідеології на розвиток суспільства;

охарактеризувати основні напрямки футурологічних концепцій Фукуями;

вияснити найхарактерніші особливості праць "Кінець історії" та "Великий крах";

розглянути США у контексті глобального розвитку цивілізації кінця XX початку XXI ст.;

Об’єктом даної роботи є наукова діяльність Ф. Фукуями.

Предметом курсової роботи є футурологічні концепції Ф. Фукуями.

Ступінь опрацювання теми. При підготовці дослідження нами було опрацьовано широке коло джерел і наукової літератури з даної тематики, завдяки чому вдалося сформувати основні концептуальні напрямки у Френсіса Фукуями.

Френсіс Фукуяма відомий не тільки книгами але й частими статтями в найпопулярніші світові видання. Завдяки ним, ми змогли зрозуміти його ставлення до сучасної ситуації у світі, стаття про вибори президента Америки була дуже доцільною при написанні цьої роботи.

Також проблематику футурологічних концепцій Ф. Фукуями розглядали М. Лебедєва [4], яка не погоджується з Ф. Фукуямою у багатьох аспектах його теорій. А. Цофнас [22], який написав критику на погляди Фукуями, сперечався з економіко - ідеологічним розумінням історії Ф. Фукуями. На його думку двох орієнтацій надто мало, щоб побудувати адекватну модель у сучасній філософії історії.

Звісно ж більша частина літератури написана рукою самого Фукуями, так як тематика зобов’язує. Але слід зазначити, що робота А. Тойнбі "Постижение истории" [7] дає нам більше розуміння теорій Фукуями. Його видатні досягнення в плані загальної концепції світової історії, у виділенні цивілізації як особливого початку, у визнанні плюралізму світової історії та ролі вивчення динаміки різних товариств була для Ф. Фукуями незамінною допомогою у написанні своїх статей.

У поясненні життєвого циклу цивілізацій А. Тойнбі багато в чому спирався на ідеї про "творчої еволюції" і "життєвому пориві", що визначають саморуху суспільства, про релігії і моралі як двох засадах цієї еволюції. Ці фактори і стали визначальними у його концепції цивілізації - до зменшення впливу ролі господарської діяльності або держави в плідному розвитку суспільства.

Структура роботи.

Робота складається із вступу, трьох розділів, загальних висновків і списку використаних джерел.

В першому розділі розглядаються біографічні дані та наукова діяльність Ф. Фукуями. Коротка характеристика його праць.

В другому розділі автор розглядає концепції історичного розвитку суспільства.

В третьому розділі автор аналізує США у контексті глобального розвитку цивілізації кінця XX початку XXI ст.


Розділ І. Життєвий шлях ф. фукуями та його наукова діяльність


Френсіс Фукуяма (анг. Francis Fukuyama, народився 27 жовтня 1952 р) - впливовий американський філософ, політичний економіст і письменник. Народився Чикаго у сім’ї вчених-суспільствознавців, етнічних японців, повністю які взяли американський спосіб життя. Сам Ф. Фукуяма навіть володіє японським мовою, хоча знає французький і російський. У 1970 вступив у Корнельський університет з вивчення класичної літератури та 1974-го отримав ступінь бакалавра політичної філософії. Продовжив освіту у Єльському університеті за курсом порівняльної літератури, потім поміняв його за курс за політичними наук в Гарварді. У 1977 захистив докторську дисертацію за радянською зовнішню політику на Близькому Сході. На початку кар’єри вважався не академічним ученим, а політичним аналітиком. У 1979 почав працювати у корпорації RAND - створеним ВПС США дослідницькому інституті з проблем безпеки, де значився з перервами остаточно 1990-х. 1981-го його запросили працювати у держдепартамент США. Тут працював при Р. Рейгані в 1981-1982 і за Дж. Буша-старшого 1989-го, обіймаючи посаду заступника директора Штабу планування політики при Державному департаменті США. Як видатний фахівець із Близькому Сходу, входив у початку 1980-х у складі американської делегації на єгипетсько-ізраїльських переговори з Палестинської автономії. За часів Буша-старшого Фукуяма прославився своїм прогнозом возз’єднання Німеччині, й був охарактеризований першим, хто розпочав публічно вимагати розпуску Організації Варшавського договору.


Случайные файлы

Файл
503.doc
rar2_7.doc
133099.rtf
101878.rtf
104297.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.