Поняття та специфіка філософських категорій (158594)

Посмотреть архив целиком

Поняття та специфіка філософських категорій


Поняття - це форма людського мислення. У практиці мислення поняття використовуються як у складі суджень, так і поза судженнями, тобто самостійно, виражаючи певний підсумок дослідження на конкретному етапі пізнання. Понятійний апарат закріплює досвід, що накопичується людством, і забезпечує освоєння, збагнення нових об'єктів дійсності. Тому поняття найчастіше визначається як форма думки, у якій відбиті загальні, істотні ознаки об'єктів. Таке трактування сходить до Аристотеля. Поняття різного ступеня спільності формуються шляхом виявлення тих або інших загальних ознак, властивостей, рис дійсності, властивим певним об'єктам. У судженнях людини поняття зіставляються один з одним, а при визначенні понять одне з них звичайно підводить під інше, більше широке, більше загальне, визначається через найближчий рід і видову відмінність.

У ході своєї матеріальної й духовної діяльності, формуючи сферу людської культури й вищі форми світогляду, люди виробили певні, гранично широкі поняття, що одержали назву філософських категорій. Визначення категорій, оскільки це загальні поняття, можливо шляхом контрастного зіставлення їхній один з одним.

Відзначимо, однак, наявність іншого, досить перспективного, підходу до розуміння поняття, коли воно визначається як єдність загального, особливого й одиничного. Наявність двоякого трактування поняття пояснюється фіксацією різних стадій пізнання прояву категорій, аналіз і вдосконалювання категоріального апарата - найважливіші завдання філософії.

Багато великих філософів минулого, міркуючи про природу категорій, уважали, що вони дані людині споконвічно й не пов'язані з досвідом його діяльності. Сучасна філософія найчастіше характеризує категорії як продукт пізнавального процесу, як підсумок практичного перетворення миру людиною, тому приймається, що філософські категорії не тільки є найбільш загальними поняттями, але й мають регулятивну функцію.

Категорії - це підсумок, результат наукової праці, але й регулятори самого процесу дослідження. Пошук причин людського нерозуміння якої-небудь ідеї, концепції натрапляє звичайно на категоріальні бар'єри. Розходження поглядів часто визначаються різними категоріальними «сітками» домінуючими установками тих або інших конкретних принципів. Лише «змінивши систему категоріальних координат», можна прийняти аргументи й навіть факти, що приводяться опонентом.

У самому широкому змісті, підкреслюють деякі дослідники, всі категорії можна вважати гносеологічними, тобто теоретичне пізнавальними, хоча в одних може переважати онтологічний аспект (такі категорії фіксують загальні ознаки, сторони об'єктів або їхні зв'язки й відносини), в інших - логічний або гносеологічний аспект (такі категорії звернені до пізнання, розкривають специфіку об'єктно-суб'єктних відносин і не мають безпосереднього аналога в матеріальному світі).

Одночасність різних культур - це реальний факт сучасного суспільства. Будь-яка культура має свою систему (або шкалу) цінностей і особливу сітку світоглядних категорій (Гегель образно говорив про «алмазну» мережу понять), які й виражають відносини людини до миру.

Філософські категорії займають особливе місце в розумовій діяльності людини. Досить указати на світоглядну й методологічну роль філософії в суспільстві. Для будь-якої науки її поняття завжди корелюють із вихідною мережею філософських категорій. Хоча філософські категорії опосередковані й входять до складу будь-якої наукової теорії, яку б сферу дійсності вона не відбивала, у конкретних ситуаціях дослідник безпосередньо звертається до філософських категорій найчастіше тоді, коли зіштовхується з аналізом якого-небудь загального аспекту проблеми «мир - людина». Фіксуючи загальні аспекти взаємозв'язку природи й людини, буття й мислення, категорії визначають саме ті границі, у яких розгортається пошук рішення досліджуваної проблеми, а зв'язку категорій відбивають структуру пізнавального процесу.

Зрозуміло, на різних щаблях і рівнях пізнання методологічна роль категорій неоднакова. Взаємозв'язок використовуваних у кожному конкретному випадку категорій - це своєрідний «пунктир» не тільки теоретичної діяльності суб'єкта, але й практичних його зусиль, спрямованих на зміну навколишнього світу. Будучи формою й практичного, і теоретичного освоєння миру, категорії універсальні, загальні, і тому їх можна розглядати як найважливіший елемент філософської рефлексії.

У живому організмі філософії категорії займають особливе місце саме тому, що вони не тільки втілюють у собі специфіку філософського знання як такого, але й зв'язують філософські теорії з конкретними напрямками наукового пізнання.

В інших авторів ці категорії названі загальфілософськими або загальдіалектичними.

Зміст філософських категорій у ході суспільно-історичної практики безупинно міняється й збагачується. філософія завжди прагнула не просто описувати наявні структури думки, але й розробляти категорії на основі матеріалу всієї духовної культури й практики поколінь: «Обіг (пряме або безпосереднє) до дійсності, до реальних зв'язків і відносин, відбиваним у вигляді структури мислення, дає їй можливість збагатити теоретичне вираження категорій додатковим змістом». Знання, накопичені багатьма поколіннями людей і узагальнені в категоріях, перетворюють кожну з них у своєрідну філософську проблему, а вся філософська проблематика так чи інакше є теоретичною трансформацією центральної світоглядної проблеми «людина - мир». Кожна з категорій розкриває грань цієї проблеми, певним чином характеризує специфіку людського взаємини з об'єктивним миром. І зв'язок кожної з категорій з іншими неможливо виявити без їхньої систематизації в якому-небудь варіанті. Тільки в цьому випадку досліджувана категорія як елемент системи через саму цю систему виявляється зв'язаної з усіма іншими категоріями системи.

Зрозуміло, природна й соціальна дійсність незмірно багатше будь-якої категоріальної схеми, але саме у зв'язках, у взаємозумовленості категорій виражається специфіка тієї або іншої сфери дійсного миру. Саме тому від аналізу окремих філософських категорій дослідження переходить до розгляду груп категорій, «блоків», «рядів», «гнізд» гранично широких понять, які можна розуміти як підсистеми. Ці підсистеми понять відбивають особливості конкретного зрізу реальної дійсності, що змінюється, специфіку певної сфери, окремої області реального миру.

Категорії, відбиваючи мінливий предметний мир, і самі історично мінливі, гнучко рухливі. «Твердість» будь-якого варіанта моделі категоріального апарата філософії відносна, оскільки категорії її складні, багатозначні, варіативні. Постійно йде процес утворення нових категорій, відбуваються зміна й розщеплення старих. Аналіз системи філософських категорій неминуче приводить до питання про те, на скільки вона велика і які поняття варто відносити до філософських категорій.

Які критерії, що дозволяють уважати те або інше поняття філософською категорією? У літературі із цього приводу висловлюються найрізноманітніші вимоги й побажання. Існує думка, що будь-яке поняття стає категорією, якщо воно виконує «функцію членування й синтезування дійсності» і якщо воно, наприклад, задовольняє «критерію доцільності» і т.п. Оскільки названий критерій включає кілька вимог, зупинимося на ньому більш докладно.

На думку Ю.А. Петрова, введення поняття в число філософських категорій доцільно, якщо воно, по-перше, «необхідно для рішення актуальних філософських проблем», по-друге, «опирається на можливості філософії розробляти теорію об'єкта, по-третє, поняття, що вводиться повинне бути «узагальненням відповідних понять конкретних наук» «Тому він уважає, що «наприклад, поняття системи хоча й важливо для філософії, але в цей час його навряд чи доцільно вводити як філософська категорія, тому що філософія поки ще не в змозі самотужки розробляти теорію систем» «Із цим, однак, важко погодитися, філософія не розробляє, наприклад, теорію просторово-тимчасових відносин матеріальних об'єктів, але це не заважає вважати простір і час найважливішими філософськими категоріями. Що ж стосується поняття «система», те при ближчому розгляді воно задовольняє як першому, так і третьому вимогам критерію доцільності. На думку М.Г. Макарова, критерій категоріального характеру того або іншого філософського поняття неоднозначні: з одного боку, воно повинне виражати деяку загальну визначеність дійсності, з іншого боку - йому повинна належати особлива роль у логічній структурі філософської системи.

При всій розмаїтості вимог, пропонованих до статусу філософської категорії різними авторами, у них утримуються деякі загальні моменти. Якщо враховувати світоглядне й методологічне значення проблеми «мир - людина», то варто погодитися з тим, що філософські категорії «виробляються для рішення проблем, що становлять предмет філософії на даному рівні розвитку наукового знання» Іноді ця вимога формулюється більш категорично, тобто затверджується, що взагалі «всі критерії поняття у філософію на правах категорії, очевидно, можуть бути зведені до однієї вимоги - дане поняття повинне ефективно служити розвитку, рішенню основної філософської проблеми» Більшість дослідників (А.Н. Аверьянов, Г.А. Брутян, И.Н. Бурова, М.М. Розенталь, М.Н. Руткевич, B.C. Тюхтин і ін.) як основна ознака «філософічності» понять називали загальність: поняття, що має статус філософської категорії, повинне працювати в будь-якій області знання; Причому поняття можуть бути загальними як по обсязі, так і по змісту. Одні (матерія, необхідність...) ставляться до явищ природи, суспільства й пізнання, вони загальні по обсязі, інші (істина, відбиття...) загальні по змісту, тому що нічого немає в природі, суспільстві або мисленні, що не може бути змістом цих понять.


Случайные файлы

Файл
69054.rtf
27163.rtf
182302.rtf
37891.doc
23621.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.