Створення оптичної пам’яті на основі плівок з металів та діелектриків (150952)

Посмотреть архив целиком













Реферат

Створення оптичної пам'яті на основі плівок з металів та діелектриків















2007


ВСТУП


Сучасна оптоелектроніка вирішує завдання, пов'язані з дослідженням процесів обробки, передачі, зберігання, відтворення інформації й конструюванням відповідних функціональних систем. До числа найважливіших елементів таких систем відносяться оптичні модулятори, дефлектори, дисплеї, елементи довгострокової й оперативної пам'яті та ін.

В оптичних інформаційних системах перераховані процеси реалізуються шляхом взаємодії світлових пучків із середовищем. Ця взаємодія здійснюється за допомогою відповідних матеріалів, що володіють властивостями які можуть змінюватися під впливом світла, механічним впливом, а також під дією електричних і магнітних полів.

У цей час значна частина радіоелектронних приладів конструюється на основі монокристалічних елементів з певною сукупністю фізичних властивостей. Складні кисневі сполуки Bi(вісмуту) силенитів типу (mBi2O3nMexOy) викликають великий інтерес, будучи пьезоэлектриками, володіють электрооптичними й магнітооптичними властивостями, що в сполученні з фотопровідністю висуває їх у число перспективних матеріалів для створення электро- і магнітооптичних модуляторів лазерного випромінювання, запам'ятовувальних пристроїв і т.д.

Найбільшу популярність серед сполук цього класу отримали силікати й германати вісмуту, для яких розроблена технологія вирощування великих монокристалів і досить повно вивчені фізико-хімічні властивості й структура.

Останнім часом питання створення оптоэлектронних елементів методами інтегральної технології стають усе більш нагальними. У зв'язку з вищевказаними перевагами силенітів в останні роки проводилося багато досліджень плівок зі структурою силеніту, у яких відзначалася перспективність їхнього використання в оптоелектроніці й п’езотехніці.

У зв'язку з помітним впливом природи структуроутворюючого іона на властивості, що дозволяє розширити області застосування, а точніше заміна р-элементів (Ge, [] ns2np2) в Bi12ЭO20 іонами перехідних металів, що мають неспарені 3dn-електрони здобуваються нові властивості (зміна кольору, розширення області пропускання в довгохвильовій частині спектру)



1. ОПТИЧНА ЦИФРОВА ПАМ'ЯТЬ


Для більш тісного зв'язку між обробкою даних, тексту й зображення необхідно застосовувати нові методи запису інформації, до яких пред'являються наступні вимоги:

більш висока ємність запам'ятовувального пристрою;

більш висока ефективність зберігання архівних матеріалів,

краще співвідношення між ціною й продуктивністю.

Це може бути досягнуте за допомогою запису й зчитування цифрової інформації.

Принцип дії. Інформація (мова, музика, зображення, дані), що зберігається у вигляді електричних сигналів, перетворюється в цифрові величини й виражається тим самим у вигляді послідовності імпульсів, записується в різній формі (у вигляді поглиблень чи отворів різної довжини й відстаней між ними або магнітним способом) на диску запам'ятовувального пристрою.

При зчитуванні світло, що зчитує, відбите (розсіяне у зворотному напрямку) від цих поглиблень (отворів), модулюється й за допомогою фотоприймача перетворюється у відповідний електричний сигнал.


Мал.1. Схематичне зображення мікропоглиблень на лазерному диску; ширина поглиблень 0,4 мкм, відстань між доріжками 1,6 мкм.


Лазерно-оптичне зчитування інформації. За допомогою цього способу в приладі, аналогічному програвачу, відтворюється неконтактним способом записана на диску інформація (діаметр дисків до 30 см), причому застосовуються лазерні диски тільки для зчитування, наприклад відеодиски, компакт-диски.

Принцип дії. Кодування інформації відбувається шляхом створення інформаційних мікропоглиблень, що мають різну довжину й різні відстані між ними. Інформація на диску зберігається, таким чином, у цифровій формі, записаній по спіралі, що складається з інформаційних ямок (мал.1).

Лазерний відеодиск характеризується наступними параметрами:

відстань між двома профілюючими доріжками 1,6 мкм;

ширина поглиблення 0,4 мкм;

максимальна довжина поглиблення 3,3 мкм;


Мал.2. Переріз відеодиска й грамплатівки з лазерним записом:


1 - фокальна пляма (1 мкм); 2 - структура мікропоглиблень;

3 - дзеркальне покриття; 4 - подряпина; 5 - частка пилу;

6 - прозорий захисний шар; 7 - промінь від лазера

мінімальна довжина поглиблення 0,9 мкм;

максимальна відстань між поглибленнями 3,3 мкм;

мінімальна відстань між поглибленнями 0,9 мкм.

При виготовленні відеодисків нанесений попередньо на підкладку зі скла фотолак експонується за допомогою спеціальної оптичної системи випромінюванням короткохвильового лазера (криптоновий лазер, 0,35 мкм). Після цього слідує багатоступінчастий процес прояву, у результаті якого утвориться зразковий диск, що використається потім для виготовлення інших дисків шляхом відбитка. На отримані після відділення від зразкового диска відбитки наноситься дзеркальне покриття й шар лаку, так що отримані при записі мікропоглиблення не можуть бути закриті частками пилу. Пил і подряпини на захисному шарі не заважають, оскільки вони перебувають поза площиною фокусування оптики, що зчитує (мал.2).

При зчитуванні мікроскопічно маленьких структур використовуються ефекти дифракції й інтерференції світла. Оптична система, що зчитує, для відеодисків складається з:

He-Ne-лазера (потужність мВт), що випромінює лінійно поляризоване світло;

дільника пучка, що розділяє світло на три пучки зі співвідношеннями інтенсивностей 1: 3: 1 (дифракційна решітка, працююча на просвіт з мінус першим, нульовим і плюс першим порядками дифракції);


Мал.3. Оптична схема голівки, що зчитує, для зчитування інформації, записаної на відео диску.

1 - He-Ne-лазер; 2 - решітка; 3 – узгоджувальна оптика;

4 - призма Волластона; 5 - пластинка (/4;

6 - об'єктив, що зчитує; 7 - відеодиск;

8 - циліндрична лінза; 9 - площина приймача.

призми Воластона (оптична довжина шляху залежить від напрямку поляризації);

пластинки (/4;

об'єктива, що зчитує, переміщуваного за принципом котушки з рухомим сердечником у напрямку оптичної осі (обмежений дифракцією мікрооб'єктив дуже малої маси);

системи фотоприймачів (квадратних приймачів), а також циліндричної лінзи.

Розсіяне у зворотному напрямку від диска світло лазерного пучка відображається на квадратному приймачі. Промені, використані для спостереження за доріжкою, попадають на приймачі (мал.3)

Таким чином, стає можливим формування керуючих сигналів для коректного фокусування променів, що зчитують, на інформаційній доріжці й забезпечення спостереження за доріжкою.

Оптична голівка, що зчитує, для цифрового лазерного програвача. Зворотньо розсіяне від лазерної пластинки світло попадає на фотодіоди F1-F4. Виникаючі при цьому фотоструми комбінуються один з одним таким чином, що стає можливим одержання як керуючих сигналів для радіальної корекції, так і керуючого сигналу для установки різкості оптики, що зчитує (мал.4).

Радіальний керуючий сигнал формується комбінацією струмів фотодіодів (F1+F2) - (F3+F4). Якщо об'єктив, що зчитує, сфокусований на інформаційну площину диска, то після призм 4 з'являються два різких зображення між фотодіодами F1, F2, а також F3, F4. Якщо фокальна площина об'єктива, що зчитує, перебуває за або перед інформаційною площиною, то зображення стають нерізкими й рухаються один до одного або один від одного. Тоді за допомогою комбінації струмів фотодіодів (F1+F2) - (F3+F4) може бути отриманий керуючий сигнал для установки різкості голівки, що зчитує.


Мал.4. Схема оптичної голівки, що зчитує, для лазерних пластинок:

1 - пляма, що зчитує; 2 - об'єктив, що зчитує; 3 - оптична система для перетворення випромінюваного напівпровідниковим лазером хвильового поля в плоске хвильове поле; 4 - призма; 5 - напівпрозоре дзеркало; 6 - напівпровідниковий лазер; F1 - F4 - фотоприймачі.


Одноразовий запис інформації. Цей принцип дозволяє здійснити одноразовий запис і багаторазові зчитування інформації. Для цього на нижній стороні дуже плоскої скляної пластини наноситься шар телуру. Дві круглі скляні пластини юстуються один відносно одного таким чином, що шари телуру захищені зовні скляними пластинами.

На шарах телуру, що перебувають на внутрішніх сторонах пластин, записується інформація. Пластини мають спіральну доріжку (спіральну канавку, що служить для юстування променя, що зчитує або записує. При записі одного біта інформації в шарі телуру імпульсно підвищується потужність напівпровідникового лазера за час 50 нс до 12 мвт, при цьому в шарі виникає отвір діаметром приблизно 1 мкм. Запис і зчитування здійснюються за допомогою однакового пристрою, причому при зчитуванні потужність напівпровідникового лазера зменшується до 1 мвт (мал.5).

Мал.5. Схема голівки, що записує і зчитує, для одноразового запису:

1 - лазерний диск; 2 - об'єктив, що зчитує; 3 - пластинка (/4;

4 - залежний від поляризації дільник пучка;

5 - циліндрична лінза; 6 - напівпровідниковий лазер;






Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.