Енергозбереження на об’єктах гірничо-металургійного комплексу (150271)

Посмотреть архив целиком

Зміст


Вступ

1. Стан та аналіз енергоспоживання та енергозбереження на об’єктах ГМК

2. Порівняльна характеристика енергоємності продукції з світовими стандартами

3. Аналіз показників енергоефективності використання паливно-енергетичних ресурсів по галузями ГМК України

Висновки

Використана література



Вступ


Однією з основних проблем української економіки є висока енергоємність ВВП, що за даними Міжнародного енергетичного агентства складає 0,5 кг нафтового еквіваленту на 1 дол. США. Цей показник в 2,6 рази перевищує рівень енергоємності розвинених країн світу (0,21 кг на 1 дол. США).

Тема енергозбереження та енергоефективності є однією з основних тем, що обговорюються в даний час в світовій енергетичній спільноті. Вона знайшла своє віддзеркалення у рішеннях "Великої вісімки" (Генуя, 2001 р., Евіан, 2003 р., Сіайленд, 2004 р., Гленіглс, 2005 р), включаючи саміт в Санкт-Петербурзі, і є однією з ініціатив Німецького головування в G8 в 2007 р.

Основним споживачем паливно-енергетичних ресурсів є підприємства чорної металургії, загальне споживання якими паливно-енергетичних ресурсів складає 50 млн. т умовного палива. Крім того, значна кількість доменних та сталеплавильних цехів є найбільш відсталими з точки зору енергоємності виробництва. Наприклад, при виробленні чавуна вона майже на 33% вища, ніж на провідних підприємствах світу.

Такий стан склався завдяки недостатньому використанню нових технологій, зокрема пиловугільного палива (ПВП) у доменних печах. У середньому витрати ПВП в Україні складають 16,9, в ЄС - 104, у Китаї - 120 кг/т.

Також Україна відстає у використанні сучасного устаткування у сталеплавильному виробництві. Майже 45,2% сталі виплавляється у мартенівських печах, які збереглися ще тільки в Росії (23% виплавки сталі).

Дуже велика частка енергоресурсів, що споживаються у виробництві чавуну в Україні, припадає на природний газ (20%, або 20,0 млрд. м3), проте як у провідних країнах світу природний газ при його плавленні практично не використовується. .

У прокатному виробництві енергоємність продукції перевищує світові показники більш, ніж на 35%.

Основою проведення енергозберігаючої політики в нашій державі є Комплексна державна програма енергозбереження України (КДПЕ). Виходячи з існуючого стану енергозабезпечення та рівня ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів в Українi у квiтнi 1995 р. Президент та Кабiнет Мiнiстрiв України прийняли рiшення про заходи щодо розробки Комплексної державної програми енергозбереження України. Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 15 листопада № 911 Держкоменергозбереження України разом з Мiнекономiки України було доручено розробити таку програму. КДПЕ була схвалена Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України №148 вiд 5 лютого 1997 р. Програма розроблена на перiод до 2010 р.

Головними завданнями КДПЕ є визначення загального iснуючого та перспективного потенцiалу енергозбереження, розробка основних напрямкiв його реалiзацiї у матерiальному виробництвi та сферi послуг, створення програми першочергових та перспективних заходiв i завдань з пiдвищення енергоефективностi та освоєння практичного потенцiалу енергозбереження. Програма призначена для практичного використання на пiдприємствах та в органiзацiях, на мiсцевому, галузевому та державному рiвнях; вона мiстить конкретнi, найважливiшi енергозберiгаючi заходи, якi при їх реалiзацiї даватимуть значний енергозберiгаючий та економiчний ефект.

Програмою передбачено впровадження 227 енергозберігаючих заходів у гірничо-металургійному комплексі, у тому числі у металургії - 66, по гірничорудних підприємствах - 58, по трубних підприємствах - 25, по коксохімічних підприємствах - 15, по підприємствах кольорової металургії та феросплавних заводах - 12, по вогнетривких підприємствах - 47.


1. Стан та аналіз енергоспоживання та енергозбереження на об’єктах ГМК


Підприємства, що утворюють гірничо-металургійний комплекс України, є найбільшими споживачами сировини, матеріально-технічних і паливно-енергетичних ресурсів, і відповідно виробниками промислової продукції.

Основними видами продукції, що складають структуру товарного виробництва ГМК, є залізорудний концентрат; агломерат та обкотиші; кокс; вогнетриви; чавун; прокат чорних металів; труби; феросплави. [2]

Підприємства ГМК зосереджені, насамперед, у Донбасі та Придніпров’ї, де сконцентровані всі металургійні підприємства, переважна більшість гірничо-збагачуючих комбінатів, коксохімічних та вогнетривких підприємств, феросплавних заводів і підприємства кольорової металургії. На Донбас припадає більш ніж 56% виробництва металургійної продукції, а решта - на Придніпров’я.

З інших регіонів, де розташовані достатньо великі підприємства ГМК, слід відзначити Київську область, АР Крим, Одеську, Миколаївку, Полтавську та Харківську області.

У табл.1.1 і 1.2 наведені загальні відомості про підприємства ГМК України за станом на 01.01.2008 р. [3]



Таблиця 1.1. Суб’єкти господарювання ГМК України станом на 01.01.2008 р.

п/п

Суб’єкти господарювання

Кількість суб’єктів господарювання, одиниць

Споживання ПЕР,

тис. т у. п.

Форма власності

Форма власності

Державна

Приватна

Комунальна

Всього

Державна

Приватна

Комунальна

Всього

1.

ГМК України

1

88

-

89

23

48577

-

48600


Таблиця 1.2. Загальні відомості про галузь станом на 01.01.2008 р.


п/п


Галузь

Валовий галузевий продукт, млн. грн.

Кількість підприємств з річним обсягом споживання умовного палива,

тис. т

Кількість населених

пунктів, одиниць

Кількість працюючих, тис. осіб

менше 1

від 1 до10

більше 10

1.

ГМК України

125980

5

19

65

39

558


У табл.1.3 наведено дані про обсяг галузевого продукту підприємств ГМК України.


Таблиця 1.3. Валовий галузевий продукт за видами економічної діяльності у 2007 р.


п/п

Вид економічної діяльності

Валовий галузевий

продукт млн. грн.

(згідно статистичних

даних)

Обсяг споживання

паливно-енергетичних

ресурсів, тис. т у. п.

(згідно статистичних

даних)

Енергоємність

валового

галузевого продукту,

кг у. п. /грн.

1.

ГМК України

125980

48600

0,39

Головною проблемою, що має системне значення для розвитку гірничо-металургійному комплексі України, є високий ступінь зношення основних фондів і відставання технічного рівня металургійної галузі від кращих світових досягнень.

На цей час наднормативно експлуатується 54% коксових батарей, 89% доменних печей, 87% мартенівських печей, 26% конвертерів, майже 90% прокатних станів, що призводить до надмірно високої енергоємності продукції. Така технічно нераціональна експлуатація основних фундацій стала однією з основних причин, що привела до надмірно високої енергоємності продукції.

У свою чергу, надвисокі витрати енергоносіїв можуть і вже привели до зниження конкурентноздатності української металопродукції та втрати суттєвої частини зовнішнього та внутрішнього ринків. Особливо ця проблема загострилася після приєднання України до СОТ та шляхів з поступової інтеграції в ЄС.

Чорна металургія в Україні завжди була, залишається і буде залишатися однією з найбільш енергоємних галузей економіки країни. Однак слід відзначити, що останнім часом відбулися суттєві зміни у галузевому споживанні паливно-енергетичних ресурсів у напрямку скорочення питомих витрат ПЕР за окремими видами (табл.1.4).


Таблиця 1.4. Споживання паливно-енергетичних ресурсів на металургійних підприємствах ГМК України у 2000-2007 рр.


Види ПЕР

Роки

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

1. Коксова продукція,

млн. т у. п.

15,48

15,73

16,23

16,64

16,89

17,1

17,54

19,24

2. Газ природний,

млн. т у. п.

7,92

7,93

7,69

8,82

8,73

9,52

7,60

8,34

3. Газ доменний,

млн. т у. п.

5,66

5,93

6,12

6,33

6,73

6,46

6,99

7,60

4. Газ коксовий,

млн. т у. п.

1,41

1,44

1,43

1,50

1,47

1,49

1,70

1,87

5. Мазут, млн. т у. п.

0, 19

0, 20

0,17

0,17

0,15

0,16

0,21

0, 20

6. Вугілля, млн. т у. п.

0,60

0,57

0,77

1,04

1,12

1,16

1,87

1,52

7. Електроенергія,

млрд. кВт·год.

15,08

15,58

15,92

16,57

16,06

16,43

17,32

17,93


Случайные файлы

Файл
53.doc
34853.rtf
28452.rtf
125377.rtf
96977.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.