Енергозбереження - вимога часу (150270)

Посмотреть архив целиком

Енергозбереження- найдешевше й екологічно чисте джерело енергії

Ми вже знаємо, що виробництво енергії, яку ми споживаємо, завдає значної шкоди рослинному і тваринному світу, довкіллю, здоров’ю людини. Це змушує нас задуматись над можливостями ефективнішого використання енергії, що, безперечно, сприятиме збереженню навколишнього середовища і в той же час буде вигідно споживачу. Економія ресурсів і енергії – реальний спосіб зменшити витрати і зберегти довкілля для майбутніх поколінь.

Використання енергії

Енергія у вигляді електричного струму, нафти або газу сама по собі не є корисною. Але робота чи інші способи використання енергії , отриманої з цих джерел – невід’ємна частина нашого повсякденного життя. Невидимі й безпечні джерела енергії можуть бути застосовані для одержання світла, тепла, механічної роботи тощо. Таке використання джерел енергії ми називаєм корисним застосуванням.



Різні джерела енергії використовуються для:

  • Нагрівання ;

  • Охолодження;

  • Освітлення;

  • Механічної орбіти.

Основні принципи енергозбереження

Енергія надає людині важливі "послуги" у вигляді тепла для обігрівання і готування їжі, забезпечує роботу промисловості і транспорту. Ми вже знаємо, що для отримання цієї енергії необхідне паливо - нафта, газ, вугілля, ядерне паливо, дрова та інші первинні джерела (сонце, вітер, вода). Для того, щоб одержати цю енергію, необхідне спеціальне устаткування, наприклад, печі, турбіни або двигуни та ін.

Використовуючи різні джерела енергії та технології ми будемо досягати різного корисного ефекту, оскільки значна кількість первинної енергії витрачається марно через недосконалу конструкцію та низьку ефективність експлуатації обладнання. Для зменшення витрат енергії при її перетворенні й зниженні негативного впливу її споживання на довкілля потрібно застосовувати передові знання з техніки, соціології та природничих наук.

З закону збереження і перетворення енергії ми знаємо, що енергія не виникає з нічого і не зникає в нікуди, а використану енергію не повернути. Отже, потрібно намагатися не витрачати енергію марно, бо запаси енергоносіїв на Землі обмежені.

Прагнучи поліпшити життєві умови і знизити вплив на навколишнє середовище, люди постійно шукають нові методи і технології, що дозволяють ефективно використовувати енергію.

Для досягнення корисного ефекту ми повинні якомога повніше використовувати енергію і звести до мінімуму непродуктивні витрати. Це передусім: усунення витоків теплого повітря з помешкання, використання енергоефективних електроламп, економія гарячої води та багато іншого.

Якщо ми можемо послуговуватись енергією низької якості (тепло), не слід витрачати енергію високої якості (електричний струм). Це повинно зрозуміти суспільство. У процес формування екологічного світосприйняття кожного громадянина, створення нового способу життя повинні широко залучатися науковці, політики і громадськість. Організація суспільства, закони природи й економічні важелі повинні сприяти енергоефективності, збереженню корисних копалин, скажімо, шляхом вторинної переробки матеріалів, розвитку громадського транспорту тощо.

ВИКОРИСТАННЯ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ - ГАЗОТУРБІННИХ КОГЕНЕРАЦІЙНИХ УСТАНОВОК ПРІОРИТЕТНИЙ НАПРЯМОК ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ В УКРАЇНІ:

Впровадження в теплоенергетику систем комбінованого виробництва теплової та електричної енергії (далі по тексту - когенерація) в Україні до цього часу в основному реалізовувалася тільки на ТЕЦ.

Теплоенергетика України має ідеальні умови для застосування технологій когенерації. На протязі десятиліть створювалась розгалужена система котельних для централізованого теплозабезпечення та гарячого водопостачання в містах і великих населених пунктах, що забезпечувала близько 85 % потрібної теплової енергії. З екологічних причин переважна більшість котельних муніципального теплопостачання працює на природному газі, завдяки чому доля газу у витратах палива на теплопостачання перевищує 75 %. Всього на опалення витрачається понад 20%газу, що споживається Україною в цілому. До речі, ще 66 % природного газу витрачається в промисловій теплоенергетиці, де також є можливим застосування комбінованого виробництва теплоти, що використовується в теплотехнологічних процесах, та електричної енергії. Завдяки цьому потреби підприємств в значній мірі, а в деяких випадках і повністю, можуть бути забезпечені власною електроенергією.

На сьогодні промисловістю України (ДНВП "Машпроект", НВО "Зоря", ВАТ "Турбоатом", АТ "Мотор-Січ", АТ"Констар" та багато інших) освоєні і серійно випускаються різноманітні газотурбінні двигуни потужністю від 1,6 до 50 МВт. Вони придатні для створення досить економічних парогазових ТЕС і ТЕЦ та реконструкції існуючих станцій шляхом надбудови ними діючих паротурбінних блоків та котелень, що підвищить економічність їх роботи. Розроблені і підготовлені до виробництва потужні ГТУ які за своїми технічними та економічними показниками не поступаються найкращим закордонним аналогам.

Також одним із шляхів вирішення зазначеної проблеми є напрямок розвитку використання потенційної енергії надлишкового тиску природного газу в газотранспортних мережах України для виробництва електроенергії та отримання теплоти або холоду. Ця технологія теж відноситься до напрямку когенерації та використання скидного енергетичного потенціалу, що дає змогу значно скоротити витрати природного газу. Цілий ряд заходів в цьому напрямку (зокрема, й використання надлишкового тиску газових потоків ГТС) передбачено Програмою державної підтримки розвитку нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії та малої гідро- і теплоенергетики, в якій визначено річний обсяг технічно доступного потенціалу енергозбереження за рахунок використання надлишкового тиску газотранспортних мереж України в обсязі 2,4 млрд. кВт.год, що дорівнює економії органічного палива в обсязі до 840 тис. т.у.п. на рік.

В 2001 році, на замовлення Держкоменергозбереження, Інститутом електродинаміки НАН України проведено аналіз енергетичного потенціалу надлишкового тиску природного газу в газотранспортних мережах областей України (в якому взято до уваги розроблене ВАТ "ІВП "ВНІПІТРАНСГАЗ" техніко-економічне обґрунтування використання утилізаційних турбодетандерних установок різної потужності на газорозподільних станціях (ГРС), газорегуляторних пунктах (ГРП) та котельних установках, а також визначено перелік об'єктів першочергового впровадження цих установок), згідно з яким першочергова потреба в утилізаційних турбодетандерних установках (з утилізаторами холоду) становитиме: потужністю до 0,1 МВт - 2000 шт.; потужністю 1,0 МВт - 30 шт.; потужністю 2,0 МВт - 14 шт.; потужністю 6,0 МВт - 42 шт., а сумарна потужність утилізаційних турбодетандерних установок може скласти більше, ніж 290 МВт.

Україна має достатній науково-технічний потенціал, відпрацьовані технології та виробничі потужності, що здатні забезпечити розробку та виробництво високоефективних турбодетандерних установок різної потужності, будівництво та експлуатацію турбодетандерних електростанцій. Так, виробничі потужності АТ "Мотор-Січ"(м. Запоріжжя), ВО "Енергія"та АТ "Констар"(м. Кривий Ріг) дозволяють виробляти турбодетандерні установки потужністю 0,1...6,0 мВт, як для внутрішнього, так і для зовнішнього ринків. ВАТ "СМНВО ім. М.В.Фрунзе"(м.Суми) ДНВП "Машпроект"(м.Миколаїв) та ВО"Зоря" також розробили, на поточний момент, цілий ряд ТДУ і готові розпочати їх випуск, за умови визначення потреби в них на найближчі роки, а також розробки схеми фінансування виробництва та впровадження ТДУ.

Дочірньою компанією (ДК) "Укртрансгаз" НАК"Нафтогаз України", з метою підвищення енергетичної ефективності ГТС України, для інвестиційного проекту впровадження когенераційних технологій запропоновано компресорну станцію (КС) "Богородчани" УМГ "Прикарпаттрансгаз", де планується встановити генеруюче обладнання для виробництва 520-540 млн. кВт.год електроенергії та до 100 тис. Гкал теплової енергії на рік, що повністю задовольнить потребу КС в електричній та тепловій енергії, а також дозволить реалізовувати залишки енергії для потреб м. Богородчани.

У ході реалізації "Програми розвитку енергетики на базі когенераційних технологій" під керівництвом і за участю ІТТФ НАН України та ВАТ "Рассвет", здійснено будівництво першої на Україні когенераційної установки електричною потужністю 2,5 МВт на базі котельні "Південна" та газотурбінної електростанції в м. Запоріжжі. Там же, на ГРС-1, в стадії будівництва знаходиться дослідно-промислова утилізаційна ТДУ потужністю 1,0 МВт. Крім того, на сьогодні, за фінансової підтримки Держкоменергозбереження, ТОВ "Укрнафтозапчастина"(м.Суми) завершує розробку нової конструкції турбодетандерного агрегата потужністю до 0,1 МВт із застосуванням струминно-реактивної турбіни, що має суттєво розширити область використання скидного енергопотенціалу за рахунок використання ТДУ невеликої потужності.

Реалізація такого напрямку енергозбереження України, яким є утилізація надлишкового тиску її газотранспортних мереж, у технічно можливому та економічно доцільному обсязі (кожен проект має бути обгрунтований необхідністю та можливістю встановлення ТДУ оптимальної потужності (виходячи з потреб наявних споживачів енергії) та підтверджений розрахунковою ціною виробленої цією установкою електроенергії) потребує значних капіталовкладень та, відповідно, інвестицій. Беручи до уваги обмеженість фінансування з державного бюджету, реальним шляхом забезпечення впровадження проектів, наявних у цій сфері, залишається залучення власних коштів підприємств, місцевих бюджетів, кредитів Української державної інноваційної компанії та комерційних банків, інвестицій та інших джерел фінансування, не заборонених чинним законодавством України.


Случайные файлы

Файл
103487.rtf
72486-1.rtf
162766.rtf
28432.rtf
20225-1.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.