Технічне обслуговування рульового механізму ЗИЛ-130 (148216)

Посмотреть архив целиком









Тема: Технічне обслуговування рульового механізму автомобіля ЗИЛ-130



ЗМІСТ



1. Будова рульового керування автомобіля ЗИЛ-130 3

1.1 Рульове керування 3

1.2 Рульовий механізм………………………………………………………......5

1.3 Рульовий привод………………… …………………………………………9

2. Технічне обслуговування рульового механізму ЗИЛ-130……………....11

2.1 Експлуатаційні регулювання рульового механізму………………………11

2.2 Несправності рульового керування…………… …………………...........15

Перелік використаної літератури…………………………………. 18



1. БУДОВА РУЛЬОВОГО КЕРУВАННЯ АВТОМОБІЛЯ ЗИЛ-130


1.1 Рульове керування


Зміна напряму руху автомобіля здійснюється поворотом передніх коліс за допомогою рульового керування. До рульового керування відносять рульовий механізм і рульовий привод.

Обертання рульового колеса через рульовий механізм передається на важелі і тяги рульового приводу, за допомогою яких повертаються керовані колеса.

У кабіні автомобіля встановлений рульовий стовпчик з рульовим колесом. Рульовий стовпчик у верхній частині закріплений до панелі приладів автомобіля хомутом, а в нижній частині - до картера рульового механізму за допомогою втулки [2].


1.2 Рульовий механізм


Рульовий механізм збільшує зусилля, передане від рульового колеса до сошки, полегшуючи цим поворот керованих коліс.

На автомобілі ЗИЛ-130 рульове керування (рис.1.1.) має гідропідсилювач, призначений для зменшення зусилля, затрачуваного для повороту коліс і зм'якшення поштовхів від нерівностей дороги, переданих на рульове колесо. Гідропідсилювач об'єднаний у один агрегат з рульовим механізмом. До рульового механізму з гідропідсилювачем відносяться рульовий стовпчик, карданний вал із двома зчленуваннями і рульовий механізм [2].

Рульовий механізм (рис.1.2.) автомобіля ЗИЛ-130 складається з картера, гвинта з гайкою на циркулюючих кульках, рейки, виготовленої разом з поршнем, гідропідсилювача і зубцюватого сектора, виконаного заодно з валом рульової сошки.


Рис. 1.1

Рульовий механізм автомобіля ЗИЛ-130:

/ — рульовийй механізм, 2 — гідронасос; 3 — кярданний вал; 4 — рульова колонка


Гайка рульового механізму жорстко закріплена усередині поршня-рейки. Зубцювата рейка і зубцюватий сектор мають зуби, товщина яких змінюється по їх довжині. Це дозволяє регулювати зазор у зачепленні рейка-сектор регулювальним гвинтом, укрученим у бічну кришку картера. Для зменшення тертя між гвинтом і гайкою в їхньому різьбленні циркулюють кульки. На поршні-рейці маються пружні розрізні чавунні кільця, що забезпечують щільну його посадку в картері-циліндрі кермового механізму.

Обертання рульовогоового вала перетвориться в поступальний рух поршня-рейки в результаті переміщення гайки по гвинті. Зуби поршня-рейки повертають сектор, а разом з ним вал із сошкою.

На картері рульового механізму встановлений клапан керування. Насос гідропідсилювача лопатевого типу подвійної дії (має дві камери) з бачком і фільтром закріплений на двигуні і приводиться в дію клиноподібним пасом від шківа колінчастого вала. Насос з'єднаний із клапаном керування двома шлангами: шлангом високого тиску, по якому підводиться оліва від насоса, і шлангом низького тиску (зливу), по якому олива повертається до насоса. Під час руху автомобіля по прямій дорозі клапан знаходиться в середноьму положенні й олива з насоса перекачується в бачок. При повороті вправо клапан, переміщуючись вниз, відкриває доступ оливі в простір над поршнем-рейкою. У результаті тиску оливи на поршень-рейку зменшується зусилля, що затрачається на поворот рульового колеса. При повороті кермового колеса вліво клапан переміщається нагору і відкриває доступ оливи під поршень-рейку, у результаті чого полегшується поворот коліс вліво [3] .


Рис.1.2.

Будова рульового механізму із вбудованим гідропідсилювачем:

1-картер; 2 — гвинт; 3— гайка; 4 — кульки; 5— рульовий вал; 6 — корпус клапана; 7— золотник; 8— вал сошки; 9 — зубчастий сектор; 10 - поршень-рейка


Рис. 1.3.

Схема роботи гідропідсилювача:

а — нейтральне положення; б, в — поворот коліс праворуч і ліворуч відповідно;

1-бачок гідронасоса; 2-ротор насоса; 3-перепускний клапан; 4-запобіжний клапан;

5-нагнітальний трубопровід високого тиску; 6-гвинт рульового механізму; 7-золотник; 8- реактивний плунжер; 9-кульковий клапан; 10-корпус клапана керування;

11-вал сошки; 12-картер рульового механізму; 13-зливальний трубопровід


Коли двигун працює, насос гідропідсилювача подає оливу під піском у гідропідсилювач, унаслідок чого під час повертання підсилювач розвиває додаткове зусилля, що прикладається до рульового привода. Принцип дії підсилювача ґрунтується на використанні тиску оливи на торці поршня-рейки, який створює додаткову силу, що пересуває поршень і полегшує повертання керованих коліс.

Положення деталей гідропідсилювача (рис. 1.3,а) відповідає прямолінійному рухові автомобіля. В цьому разі олива перекачується Насосом через клапан керування, оскільки нагнітальний трубопровід 5 сполучається зі зливальним 13 через золотник 7, що займає середнє положення під дією пружин реактивних плунжерів 8 і тиску оливи. Надлишкового тиску в порожнинах А і Б гідропідсилювача помає.

Коли колеса автомобіля повертаються направо (рис. 1.3, б) гвинт викручується з гайки, і золотник також переміщується вправо. Зусилля пружин, що діють на реактивні плунжери 8, починає передаватися на рульове колесо, створюючи відчуття повороту. Золотник, переміщуючись управо, своїм середнім пояском перекриває надходження оливи в порожнину Б і відкриває канал у порожнину А, в результаті чого тиск оливи на поршень зростає, додається до сили від рульового колеса, переміщує поршень униз і повертає керовані коле-і При завершенні повороту поршень переміщуватиметься вниз разом із гвинтом і золотником доти, доки золотник знову не займе середнє положення. Цим досягається слідкуюча дія гідроциліндра підсилювача. Наприкінці повороту керовані колеса займуть положення, що відповідає куту повороту рульового колеса.

У разі повертання коліс наліво підсилювач діє аналогічно, з тією ліпне різницею, що початкове переміщення золотника відбувається іип'їю (рис.1.3, в), а олива під тиском подається в порожнину Б підсилювача.

Конструкція рульового механізму з умонтованим гідропідсилювачем дає змогу здійснювати повертання коліс і тоді, коли двигун не працює. Проте в цьому разі водій має прикладати до рульового плеса набагато більше зусилля, яке затрачається на повертання Коліс і на витіснення оливи з порожнин гідроциліндра через кулько-пий клапан 9.

Насос гідропідсилювача (рис. 1.4) лопатевого типу приводиться в дію від шківа колінчастого вала двигуна клинопасовою передачею через шків 2, закріплений на валу 12 насоса. Вал обертається на кульковому й роликовому підшипниках у корпусі 1 насоса. На шліцьовому кінці вала закріплено ротор 10, який уміщено всередині статора 11. Статор затиснуто між кришкою 4 й корпусом 1 насоса за допомогою болтів. У порожнині статора ротор ущільнюється лопатями 13, закладеними в його пази. Всередині кришки насоса вміщено розподільний диск 9, який своєю торцевою поверхнею притискається за допомогою пружини перепускного клапана 7 до статора. Всередині перепускного клапана встановлено кульковий запобіжний клапан 5, притиснутий пружиною до сідла 6 запобіжного клапана. Зверху до корпусу й кришки прикріплено бачок 3, що має сапун і сітчасті фільтри для оливи.

Як тільки двигун починає працювати, ротор 10 насоса також починає обертатися, й лопаті 13 під дією відцентрових сил і тиску оливи щільно притискаються до криволінійної поверхні статора. Олива з корпусу 1 потрапляє в простір між лопатями й витісняється ними через розподільний диск у порожнину нагнітання й далі до штуцера лінії високого тиску. За один оберт ротора відбувається два цикли всмоктування й нагнітання.


Рис. 1.4

Насос гідропідсилювача рульового керування:

1 — корпус насоса; 2 шків привода насоса; 3— бачок; 4 — кришка насоса;

5 — запобіжний клапан; 6 — сідло запобіжного клапана; 7 — перепускний клапан;

8-жиклер; 9-розподільний диск; 10-ротор; 11-статор; 12-вал насоса; 13-лопаті


Перепускний клапан 7 сполучений із порожниною нагнітання й штуцером лінії високого тиску й перебуває під різницею тисків оливи, оскільки жиклер 8 знижує тиск перед штуцером. Перепад тисків зростає в разі збільшення кутової швидкості обертання ротора. При досягненні певної подачі перепускний клапан відкривається й починає перепускати частину оливи в порожнину всмоктування, регулюючи тим самим тиск у лінії.

Запобіжний клапан, установлений усередині перепускного клапана, обмежує максимальний тиск у системі (650...700 кПа). Він і спрацьовує, коли перепускний клапан з якихось причин не справляється з регулюванням тиску в потрібних межах.


1.3 Рульовий привод


Карданна передача рульового механізму автомобіля ЗИЛ-130 дозволяє зменшити деформації коливання кабіни щодо рами автомобіля, а також зменшити розміри системи рульового керування.

Вилки карданів з'єднані у верхній частині з рульовим валом, а в нижній частині - з ведучим валом рульового механізму. В отворах вилки на бронзових втулках установлені хрестовини [3]

Для повороту керованих коліс при зміні напряму руху автомобіля зусилля від рульового механізму необхідно передати до керованих коліс. Для цієї мети служить рульовий привод, що складається з рульової сошки, рульових тяг (поздовжньої й поперечної), верхнього важіля поворотної цапфи і двох поворотних важелів (лівого й правого).






Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.