Вулично-дорожня мережа міста (147930)

Посмотреть архив целиком





























ВУЛИЧНО-ДОРОЖНА МЕРЕЖА МІСТА





План



1. Загальні положення та призначення вулиць

2. Планувальні схеми вуличної мережі міста

3.Транспортні характеристики планувальних структур

Література




1. Загальні положення та призначення вулиць



Вулично-дорожна мережа - це система транспортних і пішохідних зв’язків між елементами планувальної структури міста та частинами його території, яка призначається для організації руху транспорту і пішоходів, прокладання інженерних комунікацій та благоустрою.

Планувальна структура вулично-дорожної мережі являється основою планувальної побудови генерального плану міста. Принципом її організації є досягнення компактності і економії затрат часу на переміщення.

Транспортна інфраструктура - найбільш дієва у планувальному відношені, яка не тільки забезпечує життєві функції міста, але й суттєво впливає на зональне містобудівельне рішення.

Вулична мережа міста – один з найбільш стабільних його елементів, тому повинна бути розрахована на дуже тривалий період використання без істотних перебудов, що обходяться надто дорого.

Вулицею називається частина території міста або населеного пункту яка розміщена між червоними лініями або лініями забудови і призначена для руху транспорту і пішоходів, для прокладання інженерних мереж, відводу поверхневих вод, розміщення зелених насаджень і влаштування наземного обладнання.

Межі вулиці по її ширині визначаються червоними лініями, які встановлюються генеральним планом міста. Червоні лінії - це умовні лінії, які обмежують територію існуючих та проектуючих вулиць і відділяють їх від інших територій міста

Ширина вулиць у межах червоних ліній становить:

а) для магістральних вулиць:

- загальноміського значення безперервного руху - 50-90 м;

- загальноміського значення регульованого руху - 50-80 м;

- районного значення 40-50 м;

б) для вулиць місцевого значення - 15-35 м;

в) для селищних і сільських вулиць (доріг) - 15-25 м.

Ширина вулиць і доріг визначається розрахунком залежно від інтенсивності руху транспорту і пішоходів, набору елементів поперечного профілю (проїзних частин, технічних смуг для прокладки підземних комунікацій, тротуарів, зелених насаджень та ін. Рис.1)


Червона лінія Червона лінія



Ширина вулиці

Рис.1. Поперечний профіль міської вулиці.


Елементи міської вулиці:

  1. Проїзна частина.

  2. Тротуари.

  3. Смуги зелених насаджень.

  4. Розподільчі смуги , що роз’єднують протилежні напрямки руху транспорту.

  5. Підземні інженерні мережі.

  6. Шляхи рейкового (трамвай) транспорту.

  7. Пристрої регулювання руху.

  8. Пристрої для відведення поверхневих вод.

  9. Пристрої для обслуговування пасажирів.

Вулично-дорожна мережа являється частиною міськіх шляхів сполучення, яка забезпечує необхідні вантажні і пасажирські зв’язки між окремими функц іональними зонами міста,а також всередині цих зон та інших міських територій. Основою вулично-дорожної мережі являються магістральні вулиці і дороги, а також вулиці і дороги місцевого значення.

Мережа міських вулиць і доріг являється однією із основних елементів планувальної структури міста і вона повинна забезпечувати:

  • Найкоротші пасажирські зв’язки між житловими районами кварталами, масивами ) і місцями праці, громадським центром міста, об’єктами культурно-побутового обслуговування , і центрами мікрорайонів;

  • Необхідну пропускну спроможність і надійність функціонування всіх елементів вулично-дорожної мережі з можливістю швидкого перерозподілу транспортних потоків при виході з ладу окремих ділянок мережі.

  • Необхідні швидкості руху транспорту, що забезпечують нормативні витрати часу на трудові поїздки;(Витрати часу на пересування від місць проживання до місць прикладення праці для 90 % трудящих (в один кінець), як правило, не повинні перевищувати: у містах з населенням понад 1 млн. чол. . - 45 хв, , від 500 тис. до 1 млн. чол. - 40 хв; від 250 до 500 тис. чол. - 35 хв, до 250 тис. чол. - 30хв. (ДБН 360-92).

  • Безпеку і зручність руху транспорту і пішоходів ;

  • Зручні зв’язки з мережою позаміських автомобільних доріг і спорудами інших видів транспорту – аеропортами, залізничними станціями, морськими та річними портами.

  • Можливість раціонального прокладання інженерних комунікацій по вулично-дорожній мережі. Допустимі рівні шуму та загазованості повітря.

Особливості міських вулиць.

Міські вулиці по умовам роботи значно відрізняються від автомобільних доріг, що розташовані поза містом.До основних осбливостей міських вулиць у порівнянні з позаміськими автомобільними дорогами відносяться:

- Висока інтенсивність руху. Інтенсивність руху транспорту за добу на міських вулицях, як правило, у декілька разів більша ніж на позаміських дорогах. Бувають випадки, коли за 1 годину по вулицях міста може проїхати така кількість транспорту, яка проїзжає за добу на автомобільних дорогах I і II категорій.

- Різновидність транспорту.Крім легкових та вантажних автомобілів по вулиях курсують трамваї, тролейбуси, велосипеди і різні види спеціального призначення (аварійні, швидка допомога, пожежні та інші.

- Різновидний режим руху транспорту.Разом з безперервним рухом існує і регульований рух транспорту, який в основному регуюється світлофорами. В наявності транзитний і місцевий рух транспорту. На вулицях знаходиться велика кількість зупинок пасажирського транспорту.

- Велика кількість перетинань.

- Пішохідний рух з великою інтенсивністю.

- Розміщення автостоянок Автостоянки різних типів, починаючи від короткочасних вздовж бордюрів, до стоянок довготермінових, які розміщені в зоні вулиць, площ.

- Підземні і наземні інженерні мережі. Вони розташовані на міських вулицях зі своїми спеціальними спорудами (колодязі, камери і т.п.). Велика кількість стовпів для освітлювання вулиць стоять поряд з проїзною частиною. Все це ускладнює роботу транспорту на вулиці.

- Система водовідведення .Міська вулиця призначена і для відведення поверхневих вод з прилеглих територій. На проїзній частині розташовані водоприймальні колодязі, решітки, лотки і т.п.

- Зелені насадження. які в містах мають велике санітарно-гігієнічне значення. Вони захищають житлову забудову від шуму транспорту, виконують архітектурно-оформлюване і транспортно-регулююче призначення.

- Особливий характер оформлення.

- Умови ремонту і експлуатації, в тому числі умови організації літнього і зимового прибирання.

Всі ці відмінності міських вулиць і доріг від позаміських автомобільних доріг визначають особливість їх будівництва і експлуатації, які необхідно враховувати при проектуванні.


2. Планувальні схеми вуличної мережі міста


Вулична мережа міста – один з найбільш стабільних його елементів, тому повинна бути розрахована на дуже тривалий період використання без істотних перебудов, що обходяться надто дорого.

Вулиці й дороги утворюють на плані міста мережу наземних шляхів сполучення. Якщо з вулично-дорожньої мережі кожного міста виділити магістральні напрямки, що є, власне кажучи, основою міського плану, то чітко виявляється принципова геометризована схема планування кожного міста. Існує вісім принципових геометризованих схем, що охоплюють все різноманіття міських планувальних структур:

- вільна;

- радіальна;

- радіально-кільцева;

- трикутна;

- прямокутна;

- прямокутно-діагональна;

- гексагональна;

- комбінована.

Вільна схема (рис.2) характерна для старих міст із невпорядкованою вулично-дорожньою мережею. Уся мережа складається з вузьких кривих вулиць із змінною шириною проїзної частини, що нерідко виключає рух у двох напрямках. Реконструкція такої мережі вулиць, як правило, зв'язана з руйнуванням існуючої забудови. Для сучасних міст ця схема непридатна і може бути залишена тільки в заповідних частинах міста.

Радіальна схема (рис 3) зустрічається в невеликих старих містах, тому що при цій схемі дуже ускладнені зв'язки між периферійними районами, що викликають значний перепробіг і перевантаження центра. Вона застосовується в основному в малих населених пунктах, що характеризуються незначною дальністю пересувань і низкою щільністю машинопотоків.

Радіально-кільцева схема (рис.4) вуличної мережі характерна для значних і великих міст і має два принципово різних види магістралей – радіальні й кільцеві. Радіальні магістралі є найчастіше продовженням автомобільних доріг і служб для глибокого введення транспортних потоків у місто, для зв'язку центра з периферійними районами й окремими районами між собою. Кільцеві магістралі – це насамперед, розподільні магістралі, що з'єднують радіальні і забезпечують перевезення транспортних потоків з однієї радіальної магістралі на іншу. Вони служать також для транспортного зв'язку між окремими районами, розташованими в одному поясі міста. Прикладом такого планування є Москва. Радіально-кільцева схема вуличної мережі має найменший коефіцієнт непрямолінійності –1,05-1,1.


Рис.2 - Вільна схема.


Рис. 3 - Радіальна схема.


Трикутна схема (рис. 5) не одержала великого поширення, тому що гострі кути, утворені в пунктах перетину елементів вулично-дорожньої мережі, створюють значні труднощі і незручності при освоєнні та забудові ділянок. Елементи трикутної схеми можна зустріти в старих районах Лондона, Парижа, Берна та інших міст.


Рис. 4 - Радіально-кільцева схема.


Прямокутна схема (рис.6) дуже поширена і притаманна, головним чином молодим містам чи відносно старим, що будувалися за єдиним планом. До числа таких міст відносяться Санкт-Петербург, Алма-Ата, ряд американських міст. Перевагами прямокутної схеми є відсутність чітко визначеного центрального ядра і можливість рівномірного розподілу транспортних потоків по всій території міста. Недоліки цієї схеми – велика кількість завантажених перехрещень, що ускладнюють організацію руху і збільшують транспортні витрати, великі перепробіги автомобілів. Коефіцієнт непрямолінійності –1,4-1,5.


Случайные файлы

Файл
9964-1.rtf
170064.rtf
29684-1.rtf
71024.rtf
29329.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.