Стратегічний бомбардувальник Ту-95 і його модифікації Ту-96, Ту-116, Ту-119 і Ту-126 (147627)

Посмотреть архив целиком

Міністерство освіти та науки України

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ






Реферат

з курсу “Основи авіації та космонавтики”

на тему:
Стратегічний бомбардувальник Ту-95 і його модифікації Ту-96, Ту-116, Ту-119 і Ту-126






Виконав:

студент групи 107

Авіакосмічного факультету

Дорофєєв Костянтин



Перевірив:

професор

Шмаров В. М.











Київ - 2001


Зміст

1. Опис Ту-95
2. Модифікації Ту-95
3. Конструкція Ту-95
4. Озброєння Ту-95
5. Бойове застосування Ту-95
6. Льотно-технічні характеристики
7. Схеми літака









































Опис Ту-95

Cуцільнометалевий вільнонесучий високоплан з чотирма ТВД, розташованими в крилах і тристійковим вбираючимся шасі. Стратегічний бомбардувальник. Має 8 членів екіпажу.

Створений в ОКБ-156, керованому А.Н. Туполевим. Прототип зробив перший виліт 12 листопада 1952 р., піднімав екіпаж льотчика-випробувача А.Д.Перельоту. Цей політ закінчився трагічно – літак розбився, врятувалося декілька членів екіпажу. Серійне виробництво почалося в 1955 р. на Куйбишевському авіазаводі (у даний час - Самарський авіазавод) і продовжується донині. Обсяг випуску перевищив 500 машин.

На початку 50-х років в ОКБ А .Н. Туполева почалися роботи по створенню стратегічного бомбардувальника з міжконтинентальною дальністю польоту. У 1952 р. відбувся перший політ нового літака, що одержав позначення Ту-95. У 1956 р. Ту-95 був прийнятий на озброєння частин далекої авіації. Особливістю нової машини з'явилося застосування стріловидного крила і головне, вперше в практиці світового літакобудування для літаків такого класу, встановленням турбогвинтових двигунів. Нові двигуни НК-12М були створені в ОКБ Н.Д. Кузнєцова. ТВД були обладнані диференціальними редукторами, що обертають два соосні гвинти в протилежні сторони. Витрата палива нових двигунів складала всього 0.207 кг/(л.с.*ч). Ресурс нового ТВД виявився в 10 разів більше, ніж у будь-якого іншого сучасного двигуна застосовуваного на бомбардувальниках, у тому числі і закордонних. У відповідь на переозброєння американцями своїх стратегічних бомбардувальників B-52 “Стратофортрсес” крилатими ракетами ALCM, у СРСР у 1981 р. приймається на озброєння нова модифікація бомбардувальника - Ту-95МС. Ту-95МС призначений для ураження крилатими ракетами важливих стаціонарних об'єктів вдень і вночі в будь-яких метеоумовах і в будь-якій крапці земної кулі. На відміну від Ту-95 модернізована машина має нове крило з більш швидкісним профілем. Установлено новий стабілізатор, тепер він може автоматично, у залежності від зміни центрування, зв'язаної з виробленням пального, змінювати кут установки. Цілком замінене бортове радіоелектронне устаткування. До складу останнього включені дві бортові ЕОМ. Модернізуються бортові засоби РЕБ. Головні зміни стосуються ударного озброєння. У бомбовідсіку встановлюється барабанна пускова установка, споряджена 6-ю крилатими ракетами РКВ-15Б с дальністю стрілянини 2500 км. Будівництво Ту-95МС було розгорнуто на Самарському авіазаводі. Базувалися Ту-95, крім СРСР, на авіабазах Куби, Гвінеї, Анголи, Сомалі і В'єтнаму. Це давало можливість стратегічному командуванню СРСР ефективно контролювати практично будь-яке місце земної кулі. До початку 90-х років усі Ту-95 із закордонних баз були виведені. Крім ударних стратегічних літаків на базі Ту-95 були створені літаки радіолокаційного дозору і наведення АКРЛДН Ту-126, оснащені радіотехнічним комплексом “ЛІАНА”. Ту-126 призначався для виявлення повітряних цілей, починаючи із середніх висот.

Ту-95 був прийнятий на озброєння у вересні 1957 р. Різні модифікації літака знаходилися на озброєнні Далекої авіації і ВМС аж до розпаду СРСР. Після цієї події Ту-95 виявилися в розпорядженні ВВС Росії й України. В Україні літаки застосування не знайшли і були передані Росії в обмін на запчастини для літаків фронтової авіації і вертольотів.

В даний час Ту-95МС є основою повітряних стратегічних сил Росії.

Модифікації Ту-95

Ту-95 - стратегічний бомбардувальник; у 1955-57 р. побудований 31 літак.

Ту-95А - носій ЯАБ, розвиток попередньої модифікації; відрізняється наявністю термостабілізованого бомбовідсіку, світлозахисних шторок у кабіні екіпажу і спеціального покриття.

Ту-95В - серійний Ту-95, переустаткований як носій ТЯАБ у 1959. Спеціальна розробка для іспиту надпотужної (50-100 Мт) ТЯАБ на Новій Землі. Випущений у єдиному екземплярі.

Ту-95К - літак-ракетоносець, озброєний комплексом К-20, до складу якого входила КР Х-20; було випущено 2 прототипи, перероблених з Ту-95, які перебували в будівництві, перший з яких піднявся в повітря 1 січня 1956 р.; випуск здійснювався в 1958-62 р.

Ту-95К-22 - літак-ракетоносець, що одержав комплекс К-95-22 з УР Х-22;

переобладнався з Ту-95КМ; головна машина піднялася в повітря 30 жовтня 1975 р.

Ту-95КД - Ту-95К, обладнані системою дозаправлення паливом у польоті; прототип пройшов доробку і зробив перший виліт 5 липня 1961 р.; з 1962 р. було випущено більше 20 машин; крім того, було переустатковано декілька раніше випущених Ту-95К.

Ту-95КМ - Ту-95КД, що пройшли наприкінці 60-х рр. модернізацію шляхом установки нового БРЕО і переозброєння УР Х-22М.

Ту-95КУ - Ту-95К, переустатковані в навчальні літаки для підготовки екіпажів для роботи з апаратурою комплексу К-20.

Ту-95ЛАЛ (Ту-119) - експериментальний Ту-95 з атомним реактором. “Літаюча атомна лабораторія”.

Ту-95М - подальший розвиток Ту-95 із ТВД НК-12М; зробив перший виліт у вересні 1957 р.; до кінця 1958 р. випущено 19 літаків.

Ту-95М-5 - Ту-95М, переустаткований у жовтні 1976 р. у носій УР КСР-5; залишився в дослідному екземплярі.

Ту-95МА - літак-носій ЯАБ; зміни - аналогічні Ту-95А; випускався серійно.

Ту-95МР - літак-розвідник; з кінця 60-х рр. переустатковано 4 Ту-95М.

Ту-95МС - літак-носій КР Х-55/РКВ-500А с екіпажем із семи чоловік; прототип зробив перший виліт у 1979 р.; випуск до 1983 р. здійснювався на Таганрозькому авіазаводі, а потім був переведений у Куйбишева.

Ту-95Н - літак-носій надзвукового бомбардувальника PC конструкції П.В. Цибіна; прототип був переустаткований із серійного виробу в 1958 р.; тема подальшого розвитку не одержала.

Ту-95РЦ - розвідник-цілевказатель для авіації ВМС; прототип зробив перший виліт 21 вересня 1962 р.; серійно літак випускався з 1963 р.

Ту-95У - навчальний варіант Ту-95/Ту-95М, призначений для підготовки екіпажів

Ту-95 більш пізніх модифікацій, у 80-х рр. переустаткована деяка кількість старих літаків.

Ту-96 - висотний бомбардувальник; дослідний екземпляр проходив випробування влітку 1956 р.; серійно модифікація не випускалася.

Ту-116 - дальній пасажирський літак для перевезення державних діячів у 1956 і 1957 р. переустатковано два серійних бомбардувальники.

Ту-119 (Ту-95ЛАЛ, Ту-95АЛ) - експериментальний Ту-95 з атомним реактором.

Ту-126 - літак радіолокаційного дозору і наведення АКРЛДН, оснащений радіотехнічним комплексом “ЛІАНА”. Призначався для виявлення повітряних цілей, починаючи із середніх висот.

Крім того, кілька машин було переустатковано в літаючі лабораторії, носії експериментальних гіперзвукових літаків і т.д.

Конструкція Ту-95

Фюзеляж

Фюзеляж літака Ту-95 являє собою конструкцію типу напівмонокок обтічної форми, круглого перетину, із гладкою працюючою обшивкою, підкріпленою набором шпангоутів і стрингерів. Технологічно він поділяється на передній ліхтар, носову частину, що включає в

себе передню негерметичну кабіну й обтічник кормової гарматної установки.

Ліхтар і носова частина фюзеляжу утворюють передню герметичну кабіну, у якій розташовані місця екіпажа (льотчики - командир корабля, помічник командира, штурман, другий штурман, старший бортовий технік, старший повітряний стрілець-радист і офіцер по системах РЭП). Вхід у кабіну здійснюється через відсік передньої стійки шасі і люк у підлозі. Аварійне покидання літака здійснюється за допомогою рухливої підлоги через люки в обох кабінах.

До середньої частини фюзеляжу кріпиться центроплан, тут же розташований бомбовий відсік. Значна частина вільного простору зайнята контейнерами з паливними баками, ближче до зовнішньої поверхні вмонтовані рятувальні човни ЛАС-5-2М. У кормовій герметичній кабіні розміщені робочі місця повітряного стрільця-радиста і командира вогневих установок, прицільні станції й устаткування. Далі кріпиться кормова гарматна установка з обтічником радіолокаційної прицільної станції.

Для огляду бічних півсфер у кабіні є блістери з органічного скла. Ліхтар кормової кабіни засклений прозорою бронею.

Крило

Крило на ТУ-95М кесонної конструкції. Складається з центроплана, двох перших окремих частин і двох других окремих секцій. Кесон утворений переднім і заднім лонжеронами, верхніми і нижніми панелями з товстою працюючою обшивкою. Між нервюрами в кесоні розміщаються м'які паливні баки. На верхній панелі є вузли кріплення гондол двигунів. Нижня панель у місцях установки основних стійок шасі посилена двома балками.

На крилі розташовані органи керування літаком. Елерон металевої конструкції проходить уздовж усього розмаху других окремих частин крила і розділений на три відсіки, щоб уникнути заклинювання при прогині крила. Односекційний щілинний закрилок розташований на першій окремій частині і розділений на дві частини обтічником шасі.


Случайные файлы

Файл
114369.rtf
14011-1.rtf
80765.rtf
98224.doc
7131-1.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.