Чисті втрати країни від впровадження тарифного захисту (145392)

Посмотреть архив целиком











Реферат

з митної справи

на тему:

"Чисті втрати країни від впровадження тарифного захисту"
















Київ 2009


Узагальнюючи результати впливу тарифу на споживачів, національних виробників і дохід держави, ми можемо оцінити сумарний вплив тарифного захисту на країну, що здійснює імпорт загалом.

Для аналізу нам слід ввести деякі обмеження до аналітичної моделі. Насамперед, необхідно з'ясувати, наскільки рівнозначними є ті грошові одиниці, якими вимірюється ефект для кожної групи, яких стосуються зміни від введення тарифів. Адже важливою є і суб'єктивна оцінка значущості кожної з таких груп.

Для спрощення попередніх суджень, ми зробимо застереження, що кожна грошова одиниця рівноцінна як для сторони, що виграла, так і для тієї, що програла.

Застосовуючи критерій рівнозначності грошей, доходимо висновку, що тариф слугуватиме джерелом чистих втрат не лише для країни, що здійснює імпорт, а й для всього світового господарства. Нам відомо, що втрати споживачів у грошовому виразі перевищують виграш виробників.

Окрім того, очевидно і те, що держава також отримує певний дохід від введення тарифів. Однак ліва частина графіка свідчить, що грошовий вираз збитків споживачів все ж таки перевищує сумарну величину доходу виробників та імпортних зборів, що надходять до бюджету держави.



Чисті національні втрати від введення національного тарифу. Збитки, які завдаються державі, можна визначити й в інший спосіб. Права частина рис. відображає ринок імпортних телевізорів. Крива попиту на цьому ринку показує, на яку величину попит перевищує пропозицію за кожного рівня цін.

Ця величина вираховується відніманням внутрішньої пропозиції від внутрішнього попиту за кожного рівня цін, оскільки імпорт дорівнює попиту мінус внутрішня пропозиція. Оскільки ділянки b і d утворюються за одного й того ж рівня тарифів і відображають відповідно заміщення імпорту вітчизняним виробником і загальне зниження попиту, ділянка складає трикутник, висота якого дорівнює розміру тарифу, а основа — загальному скороченню імпорту.

Чисті втрати країни від введення тарифу, графічно зображені на рис. можна оцінити й емпірично. Для цього необхідно знати розмір власне тарифу і величину скорочення імпорту внаслідок введення тарифу. Як правило, це здійснюється шляхом визначення відносного зростання ціни, що відбулося за введення тарифу, початкового рівня ціни імпорту й еластичності імпорту від ціни, тобто чисті втрати країни від введення тарифу можна вирахувати, користуючись інформацією, що стосується лише імпорту.

Проаналізуємо економічний зміст твердження щодо переваг від міжнародної торгівлі і спеціалізації, втрачених внаслідок введення тарифу. Ділянка d, яку часто називають споживчим ефектом тарифу, характеризує втрати, які несе споживач країни, що здійснює імпорт, у результаті вимушеного зниження споживання.

Споживачі згодні заплатити за додаткову кількість імпортних телевізорів суму в межах 90 доларів, але тариф не дозволяє їм придбати їх за ціною, нижчою за 90 доларів. Втрати споживачів абсолютний збиток, елемент загальної неефективності, спричиненої впровадженням тарифу.

Ділянка b свідчить про скорочення добробуту, зумовлене тим, що споживчий попит переключається з дешевшої імпортної продукції на дорожчу вітчизняну. Тариф стимулює зростання вітчизняного виробництва, яке заміщує імпорт, на величину. Передбачається, що внутрішня крива пропозиції, вона ж крива граничних витрат, має позитивний кут нахилу, тобто зміщується догори. Отже, виробництво кожного наступного телевізора обходиться все дорожче, збільшуються витрати виробництва з 80 до 90 дол.

Споживачі платять за телевізор понад 80 доларів, за які можна було б їх придбати за кордоном. Ці додаткові витрати, зумовлені зміщенням у бік дорожчого вітчизняного виробництва, складають виробничий ефект тарифу. На графіку — це ділянка Ь, яка також характеризує абсолютні витрати або ж частку, що платить споживач, яка не надходить ні державі, ні виробнику, тобто є різницею між витратами, обумовленими відволіканням внутрішніх ресурсів від іншої форми їх використання, і економією від того, що іноземним постачальникам не було сплачено за додаткову кількість телевізорів Сд і ефект виробників.

Початковий аналіз тарифу дозволяє розглядати ділянки Ь і d як чисті втрати від тарифу лише за певних передумов. Ключова передумова полягає в тому, що при зіставленні інтересів різних груп використовується критерій рівноцінності грошей.

Саме за допомогою цього критерію ми доходимо висновку, що ділянки а і с, що відповідають споживчим втратам, повністю перекривають виграш національних виробників і величину митних зборів держави. Таким чином ми виходимо на рівень чистих національних втрат — ділянка.

Якщо вважати, що суспільство повністю задовольняє попит споживачів на телевізори і долар виграшу виробника є важливішим, аніж долар споживчих втрат, то ділянки не можна визнати як чисті втрати країни від тарифу. За логікою початкового аналізу тарифу, ми можемо встановити, у скільки разів кожний долар виграшу виробників і держави вагоміше долара споживчих втрат, і застосовувати власний критерій до оцінки впливу тарифу на окремі групи і визначення.

У проведеному аналізі використовується також ряд інших застережень, що впливають на оцінку ефекту від введення тарифу.

По-перше, передбачається, що країна, яка здійснює імпорт, сама не може впливати на рівень світових цін.

По-друге, аналіз здійснювався без врахування балансу платежів між розглядуваними країнами, оскільки не враховувалося, що введення тарифу призведе до скорочення виплат іноземним постачальникам.

Насправді, зниження грошових витрат на придбання імпортної продукції тягне за собою або зміну курсу валют, або зміни платіжного балансу в напрямку додатного сальдо.

По-третє, аналіз здійснювався за припущення, що за умов вільної торгівлі виграші і втрати окремих суб'єктів є одночасно виграшами і втратами для суспільства в цілому. Лише введення тарифу стає фактором, що розмежовує суспільні й особисті інтереси.

Починаючи з кінця 50-х років, окремі економісти стали на практиці застосовувати різноманітні методи оцінки національних втрат від використання зовнішньоторговельних тарифів та інших торговельних обмежень. З цією метою використовувалися досить точні методи.

Але сама процедура ґрунтувалась на встановленні ділянки, аналогічної b+d на. Подібні методи спираються на інформацію, що стосується обсягів імпорту, імпортного мита та інших митних бар'єрів, а також оцінки еластичності попиту за ціною для кожного імпортованого продукту.

Проте існує багато причин, які не дають можливості прийняти стандартну зміну ділянки b+d за дійсну величину зміни національного добробуту, зумовленої тарифною політикою.

Виникає необхідність коригування подібних змін, що потребує з'ясування причин, що їх зумовлюють, На нашу думку, одна з суттєвих причин полягає в тому, що більшість подібних змін виникають через недооцінку наслідків встановлення торговельних бар'єрів.

По-перше, економісти, які твердили, що чистий національний збиток від тарифу складає незначну величину, доходили такого висновку на підставі її зіставлення з розміром ВНП. Але ВНП є вартісним показником великого масштабу порівняно з яким інші, безумовно, є «незначними». Зокрема, оцінка національного збитку для США розміром 1% ВНП складає водночас 10-20% всього імпорту країни.

Іншим аргументом є те, що втрати споживачів перевищують чисті національні втрати. Вважаємо, що цей аргумент є не зовсім коректним. Не слід забувати, що окремим групам торговельні бар'єри обходяться суттєво дорожче, аніж країні загалом.

Найчастіше ці бар'єри чинять неоднозначний вплив на матеріальний стан окремих груп населення, при цьому сукупний ефект може виявитися оманливо невеликим. Отже, вплив торговельних бар'єрів, що полягає в перерозподілі доходів всередині країни, перевищує їх вплив на добробут нації загалом.

Слід також акцентувати увагу на тому, що кожен торговельний бар'єр має свою адміністративну вартість. Застосування тарифу передбачає на кордоні митні служби, що потребує певних витрат на зарплату. Таким чином, частина доходів від введення тарифу, стає платою за саме існування цього торговельного обмеження. Проте праця людей, зайнятих на митниці, могла б бути використаною більш продуктивно. Тому частина коштів, що переходить від споживачів до держави, є суспільною втратою національних ресурсів.

Це означає, що при розрахунку чистих національних втрат від тарифу необхідно враховувати доходи від введення тарифів.

Крім того, протекціонізм стримує науково-технічний прогрес. Як правило, при оцінці наслідків тарифу припускається, що він ніяк не впливає на бажання національних виробників скорочувати витрати виробництва, що на графіку ілюструється зміщенням кривої граничних витрат донизу.

Ця передумова може виявитися хибною. Багато дослідників вважають, що будь-який захист виробників знижує стимулюючі мотиви пошуку технологічних змін, які б дали змогу знизити витрати.

Цій точці зору було протиставлено іншу, викладену в працях Шумпетера і Гелбрейта; а саме: великий обсяг валового прибутку, що потрапляє в розпорядження великих фірм, стає додатковими фінансовими ресурсами для здійснення науково-дослідних робіт і прискорення впровадження технологічних нововведень. Проте це твердження не було обґрунтовано емпіричними розрахунками.


Случайные файлы

Файл
107296.rtf
11.doc
62330.rtf
19493-1.rtf
90058.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.