Вироби з бетонів пористої та ніздрюватої структури (144882)

Посмотреть архив целиком

План


1. Класифікація виробів та конструкцій з легких бетонів

2. Виробництво виробів і конструкцій з і бетонів на пористих заповнювачах

3. Виробництво конструкцій та виробівів з бетонів ніздрюватої структури

Список використаної літератури



1. Класифікація виробів та конструкцій з легких бетонів


Легкі бетони різних видів із щільністю 500...1800 кг/м3 використовують у будівництві для виготовлення огороджувальних і несучих конструкцій. Істотне зниження маси будинків і споруд, що досягається при цьому, значно поліпшує техніко-економічні показники індустріального будівництва. Тому об"єми і галузі застосування легких бетонів весь час розширюються. Основою для виробництва легких бетонів є пористі заповнювачі - природні і спеціально виготовлені; пороутворюючі речовини. Властивості легких бетонів на пористих заповнювачах і виробів з них значною мірою визначаються властивостями пористих заповнювачів. Розрізняють легкі бетони щільної структури, поризовані і крупно пористі, а також ніздрюваті бетони (без крупного заповнювача).

Розширення виробництва різних виробів і конструкцій з легких бетонів дозволяє в значній мірі удосконалювати конструкції будинків, на 20...25% знизити їх масу, на 20% знизити трудомісткість будівництва, на 5...10% його вартість, а саме головне в сучасних умовах - підвищити тепловий опір будинків 1 споруд, що в значній мірі сприяє заощадженню паливно-енергетичних ресурсів.

Заводська готовність конструкцій з легких бетонів досягає 60% і більше, що сприяє загальному підвищенню якості будівництва. Об’єм капітальних вкладень на розвиток цього виду будівництва в 1,5....2 рази нижчий, ніж при організації виробництва виробів і конструкцій з важких бетонів.

У зв’язку з чисельністю видів виробів та конструкцій з легких бетонів їх класифікують за такими ознаками: вироби і конструкції на природних і штучних пористих заповнювачах (вулканічні та вапнякові туфи, пемзи; керамзит, шлакова пемза, алгопорит та інші); вироби і конструкції з поризованих бетонів;

за середньою щільністю розрізняють вироби і конструкції з легких бетонів середньою щільністю 500...1800кг/м3 та особливо легкі з середньою щільністю до 500кг/м3. Останні - це насамперед вироби з ніздрюватих бетонів та бетонів на особливо легких заповнювачах (вспучені перліт і вермикуліт);

за способом виготовлення конструкції з легких бетонів класифікують на монолітні та збірні; за видом в’яжучого - з цементних, силікатних, вапнякових в’яжучих;

за призначенням - для житлових, громадських, промислових будівель, для споруд сільськогосподарського призначення, для споруд спеціального призначення.

Вироби і конструкції з легких бетонів повинні мати максимальну ступінь заводської готовності, випускатися в закінченому й повністю укомплектованому вигляді.

Широке використання як в житловому, так і промисловому будівництві отримали різні крупнорозмірні вироби у вигляді стінових блоків, панелей із бетону ніздрюватої структури. Вироби з таких бетонів значно легші в порівнянні з конструкціями з важких бетонів, мають добрі теплофізичні властивості. Застосування ніздрюватих бетонів дозволяє значно зменшити товщину зовнішніх стін.

До недоліків виробів і конструкцій з бетонів ніздрюватої структури необхідно віднести труднощі пов’язані з одержанням якісних поверхонь виробів при їх виробництві в роз’ємних металевих формах.


2. Виробництво виробів і конструкцій з і бетонів на пористих заповнювачах


Технологія виготовлення виробів і конструкцій з легких бетонів на пористих заповнювачах багато в чому подібна технології виготовлення виробів і конструкцій з важких бетонів. Відмінності пов’язані з властивостями важких щільних і легких пористих заповнювачів. При виробництві виробів з важких бетонів розшарування бетонної суміші може мати місце за рахунок водовідділення, а також седиментації важких заповнювачів. При виробництві виробів з легких бетонів на пористих зиповнювачах розшарування бетонної суміші може мати місце головним чином за рахунок збільшення концентрації заповнювачів в поверхневих шарах бетону в порівнянні з нижніми. Це обумовлено тим, що густина заповнювачів значно менша ніж розчина та води. Для підвищення однорідності таких бетонів значну увагу приділяють якості цементних розчинів та заповнювачів, жорсткості бетонних сумішей та умовам ущільнення. Останнє, як правило, здійснюється з застосуванням привантажувача, що зменшує розшарування. Дозування пористих заповнювачів по об’ему більш ефективне, ніж по масі.

Найбільше розповсюдження отримали конструкції з керамзитобетонів. Як в’яжуче при виготовленні виробів безавтоклавного твердіння використовують портландцемент і його різновиди. Вапнякові в’яжучі використовують при виготовлені виробів автоклвного твердіння. Якщо важкі бетонні суміші виготовляють у бетонозмішувачах як з вільним падінням матеріалів (гравітаційних) так і примусових, то легкобетонні суміші на пористих заповнювачах, з метою зменшення розшарування суміші, готують тільки у бетонозмішувачах примусової дії різних конструкцій. Виготовлення залізобетонніх конструкцій з легких бетонів на пористих заповнювачах може здійснюватись стендовим, агрегатним, конвейерним способом, у тому числі і вібропрокатуванням.

Для формування дрібноштучних стінових виробів використовують спеціальні формуючі установки СМ-185; С-645. Ущільнюють вироби за допомогою метода віброущільнення з додатковим при вантаженням. Відформовані вироби підлягають тепловологісній обіробці у ямних камерах періодичної дії при температурі: 70...80 °С на протязі 10...12 г. У сучасному збірному будівництві набули два провідних конструктивних рішення зовнішніх стінових панелей: одношарові з легкого конструційно-тепло ізоляційного бетону та багатошарові з гнучкими зв'язками огороджу вальних шарів з важкого бетону і з ефективним утеплювачем. Опір теплопередачі багатошарових панелей у 1,5 рази вищий, ніж одношарових. Але процес виготовлення багатошарових зовнішніх стінових панелей незалежно від виду технологічної лінії (конвейерна, агрегатна) характеризується багатоопераційною структурою та складністю. Наприклад, для виготовлення тришарової зовнішньої стінової панелі потрібно виконати майже З0 технологічних операцій, не враховуючи транспортних та допоміжних. При виготовленні одношарових стінових панелей з бетонів на пористих заповнювачах технологічний процес значно скорочується. Так при виготовлені панелей 6,00х1,80х0,24, фасадна поверхня яких облицьована керамічною плиткою, а внутрішня оброблена цементно-пісчаним розчином по конвейєрній технології, технологічні операції виконуються у такій послідовності на постах: 1 - розкривання бортів форми; II -знімання виробу; III - очищення і змазування піддону і бортів форми; IV - укладання керамічної плитки; V - встановлення арматурного каркасу; VI - закривання бортів; VII - встановлення закладних деталей і монтажних петель; VIII - укладання та ущільнення керамзитобетонної суміші; IX - технологічне витримування; Х - укладання та розрівнювання шару внутрішньої поверхні бетону; XI, XII, XIII - технологічне витримування перед обробкою внутрішньої поверхні панелі; затиральною машиною; ХУ, ХУІ - технологічне витримування виробів до набуття бетоном необхідної критичної міцності перед тепловою обробкою. Після виконання зазначених операцій панелі: передають до щілинної камери для тринадцятигодинної теплової обробки. Підвищення будівельно-технічних властивостей виробів і конструкцій на легких бетонах з пористим заповнювачем пов'язане як з удосконаленням технологічного процесу виробництва, так і підвищенням якості заповнювачів. Так, наприклад, при їх виготовленні найбільш ефективною є теплова обробка виробів у щільовій камері з інфрачервоними випромінювачами. Внаслідок чого вироби підлягають високотемпературному сухому прогріву, що забезпечує отримання виробів високої міцності і зі зниженою залишковою вологістю. При цьому застосовують різні випромінювачі ( трубчасті, стержньові, електричні ампи ). Найбільш поширеними є МТС потужністю на 1 м довжини до 1 квт та температурою поверхні 60...100С. Витрати електроенергії в щільових камерах складають 80...100 квт/г на 1м3 бетону.

Будівельно-технічні властивості виробів і конструкцій з легких бетонів на пористих заповнювачах можуть бути значно поліпшені при їх поризації. Поризовані легкі бетони відрізняються пористою структурою цементного каменю, яка утворюється внаслідок:

введення в бетонну суміш повітрявтягувальних (поризуючих) домішок і домішок - мікропіноутворювачів (ступінь аерації до 12%); введення в суміш попередньо приготованої ніздрюваної дрібнозернистої маси з крупним заповнювачем (ступінь аерації до 25%); введення в суміш попередньо приготованої піни і спільного перемішування (ступінь аерації до 25% );

введення в суміш газоутворювальних добавок (ступінь аерації до 25%);

Усі ці технологічні прийоми сприяють також підвищенню однорідності та рухливості легкобетонної суміші. Щільність бетону можна зменшити на 15...20%, міцність його при цьому зменшується не так значно.

Залежно від виду крупного заповнювача і способу поризації такі бетони класифікують на керамзитопінобетон, керамзитогазобетон з повітрявтягувадьною добавкою. Порівняно з легким бетоном щільної структури поризований бетон має знижені щільність і коефіцієнт теплопровідності.

Міцність поризованого легкого бетону знаходиться в межах 5...10 МПа, а щільність - 700...1400 кг/м3. Міцність збільшується, а деформації усадки виробів з таких бетонів зменшуються при збільшенні вмісту керамзиту до 0,9...1,15 м3/м3 бетону чи іншого заповнювача. Оскільки міцність таких заповнювачів перевищує міцність поризованого розчину.


Случайные файлы

Файл
90791.rtf
179772.rtf
27132.rtf
4152.rtf
14448-1.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.