Будинок з хімерами (143956)

Посмотреть архив целиком

Зміст


  1. Вступ

  2. Легенди про «будинок з химерами»

  3. Інтер'єр та екстер'єр будинку

  4. У що це вилилося

  5. Будинок Городецького після Городецького

  6. Реставраційні роботи

  7. Доля готовила йому стати особою столиці нарівні з Маріїнським палацом


Вступ


Є в центрі Києва (на Банкової, 10) один дивовижний будинок, повз якого ніхто не може пройти, не затримавшись поглядом. Знайти його ти зможеш, доїхавши на метро до ст. Хрещатик, з виходом на вул. Інститутську. Будинок, про яке мова йде, не переплутаєш ні з яким іншим. Його розкішні фасади, як і вигадливі сходи в парадного входу, прикрашені фантастичними скульптурами звірів і химерами, немов знятими з гостроверхих дахів собору Нотр-Дам у Парижу. У стіни загадкового будинку умуровані бетонні голови носорогів і слонів, крокодилів і антилоп, а в жолобках колон ховаються в'юнкі ящірки. Небайдужого глядача дивують не тільки мудрі архітектурні композиції, такі як бетонні слонячі хоботи, що заміняють водопровідні стоки, але й самі сюжети-загадки. Чому, наприклад, на даху цього будинку причаїлися гігантські жаби й морські чудовиська в компанії з нереїдами? І чому замість волосся на жіночих головках ланцюга, фантастичні листи й бутони? Що значить гігантський пітон на розі будинку? Відповіді на ці загадки знав тільки їхній автор - талановитіший київський архітектор початку XX століття Владислав Городецький, особистість багато в чому неабияка й настільки ж таємнича. Архітектура була його покликанням, але на першому місці стало полювання, який присвячувався весь вільний час. Саме сни про африканську савану і її мешканців ожили в чудових фантазіях будинку з химерами. Цей будинок він побудував для себе, на власне 40-летие. Більше того - на парі! Будинок був вибудуваний у рекордний термін (за два роки!). Вигравши парі, зодчий собі й іншим довів свою професійну заможність. Але самий головне - Городецький уперше використовував нові по тим часам матеріали: цемент і бетон, і воістину революційні технології. Дуже незабаром будинок з химерами Городецького перетворився в архітектурну визначну пам'ятку Києва й, як все неординарне, став обростати слухами й легендами. Вони виявилися дуже живучими.


Легенди про «будинок з химерами»


Будь-який екскурсовод згадує в «будинку з химерами» популярні усні перекази.

Будь-який киянин, що мало-мальськи цікавиться історією рідного міста, при нагоді із задоволенням повідає легенду про потонула в Середземне море дочці знаменитого архітектора Городецького, на згадку якої й вибудував він свій дивний будинок. Давно вже біографи Городецького раз і назавжди встановили, що його дочка Олена (у заміжжі Яценко) під час зведення батьківського будинку була жива й здорова. Умерла вона набагато пізніше, в еміграції.

Ще наполегливіше ходили чутки про те, що будинок з химерами був призначений для його коханки.

Інша скандальна легенда затверджує, що будинок будував зовсім не Городецький, а якийсь архітектор Микола Добачевский. Втім, під кресленнями коштують підпису все-таки Городецького.

Цілком реальної може бути й строго практична мотивація будівництва. Це перший будинок, побудований у Києві за допомогою цементу. Тобто по тим часам - грандіозна рекламна акція для цементу промисловця Ріхтера.

Є ще цілком романтична версія - парі з іншими архітекторами, що затверджували, що на такому обриві (а на місці театру Івана Франко тоді було озеро) будувати неможливо. Зате факт будівництва на парі ніхто не спростовує. Розходяться тільки в ім'ї опонента зодчого. Найчастіше називають його колегу - цивільного інженера Олександра Кобелева, будівельника корпуса Нацбанку на Інститутській. Зустрічається також твердження, начебто з Городецьким посперечався керівник розташованого по сусідству театру Микола Соловцов. Щоб будинок міцно стояв на крутоярі, довелося загнати в ґрунт на п`ятиметрову глибину понад 50 буронабивних палі(cвай), винайдених відомим інженером Антоном Страусом, з яким Городецький постійно співробітничав.

Інтер'єр та екстер'єр будинку


Знаменитий київський «Будинок з химерами», автор і власник Владислав Городецький (Лешек Дезидерий Владислав Городецький) почав зводити навесні 1901 року на незручному схилі. Перепад висот земельної ділянки змусив зробити дій досить оригінальним: фасад будинку, що виходить на вул. Банкову, триповерховий, а знадвору - шестиповерховий. Цієї ж умови дозволили зробити будинок всефасадним, з вікнами на чотири сторони, з вільним плануванням приміщень. Перепад висот ділянки змусив інженера А. Страуса зробити спеціальний східчастий фундамент будинку: пальовий з однієї сторони й стрічковий з іншої. Будівництво велося під невсипущим наглядом автора, у кредит. Своє сорокаліття Городецький відсвяткував уже в девятикімнатний квартирі власного будинку.

З великою винахідливістю автор використовував садибну ділянку, улаштувавши на ньому не тільки декоративний сад з фонтанами й «альпійською» гіркою, але й господарські служби - винні льохи, льодовики, екіпажні, фурманські, сховавши їх під пандусом в'їзду, підпірною стіною й у підвалах самого будинку.

Сьогодні територія навколо будинку упоряджена - на терасованому схилі розмістилися альпійська гірка, невеликий водоспад і фонтан.

По килиму - газону, озелененому кущами й деревами, збігають гранітні сходи.

Будинок був чудовий і незвичайний. Його унікальне скульптурне оздоблення зовні й усередині виконав з бетону інший незмінний співробітник Городецького - міланський скульптор Элио Сала. Зверху фасади прикрасили вигадливі фігури дельфінів (у тім виді, як їх зображували древні) і їхніх нереїд, що осідлали - морських дівши. Знизу - зображення слонів, носорогів, орлів, змій, антилоп, ящірок, жаб. Біля підворіття можна навіть розглянути зовсім маленького крокодильчика. А над скульптурною смертельною схваткою орла й левиці прошкрябаний автограф майстра: «E. Sala. 1902».

Парадні сходи виявилися не менш примхливої, чим зовнішність будинку. Элио Сала прикрасив її ліпним фризом, рельєфами, у центрі помістив колону із зображенням величезного дельфіна, повитого рослинами. У багатьох інших приміщеннях теж є скульптури; приміром, на стінах і стелі їдальні зображена всяка їжа - битий птах, риби, краби, фрукти. Брат скульптора - Эудженио Сала - виконав мальовничі панно уздовж сходів і в житлових кімнатах. Вхідні в парадний вестибюль почували себе немов на дні морському - такий був ефект його незвичайного декору.

Парадний вхід у будинок, як і багато років тому, починається з холу. Переступивши поріг, зненацька виявляєшся на морському дні. Про це говорять стіни, прикрашені розписами каравел, риб і раковин. З розгорнутого купола звисає величезний ліпний восьминіг, щупальця якого, переплетені квітами, черепашками й водоростями, спускаються майже донизу. В оформленні інтер'єрів будинку не могло не позначитися захоплення хазяїна полюванням. Великий її знавець, він точно й з розмахом розробив сценарії мисливських сцен. Неприборкана фантазія декору, виконана по кресленнях Е. Сала й шаблонам самого Городецького каскади з дичини й мисливського спорядження, черепа з рогами, вигадливі рослинні орнаменти, у яких переплетені плющ, листи каштана, квіти, виноград, ананаси, кукурудза, соняшники, гарбузи, і навіть капуста,- вражають і заворожують. Майстерно оформлена мармурові парадні сходи, з балясинами у вигляді величезних пазуристих орлиних лабетів. Темні тони стін і настінного живопису ефектно відтіняють світлу ліпну обробку з мисливськими мотивами. Оригінальний світильник парадних сходів виконаний у вигляді величезної спіралі з риб'ячих тіл і рослин. Її останній марш вінчає купол, прикрашений квітковими гірляндами. Раніше він був дерев'яний і протікав, з - за чого ліпні прикраси були бурими. Його розібрали й зробили новий з бетону, відновивши білосніжне ліпне оздоблення.

Цікаво відзначити, що на фасадах будинку зображені «живі» істоти, а в інтер'єрах - трофеї. Ліпний декор приміщень доповнюють мальовничі панно італійського художника Еудженио Сала - брата скульптора. Художні кахлі печей і камінів, виконані на київському заводі Й. Анджевского з майсенского порцеляни по ескізах скульптора Єви Куликовської, зробили інтер'єри особливо привабливими. Завдяки реставраторам, сьогодні вони придбали свою первозданну красу. Своє бачення миру й архітектури мисливець і мандрівник Владислав Городецький відобразив у скульптурному декорі будинку. Архітектурне рішення будинку, що сполучить у собі вигадливе з'єднання елементів і деталей класичної архітектури й раннього модерну з вишуканим оздобленням, робить незабутнє враження. Слони, носороги, козулі, ящірки, птахи, величезні жаби з лататтями, що звисають із карниза будинки, дивовижні риби - невід'ємна частина образа, що запам'ятовується, «будинку з химерами». Сьогодні всі деталі зовнішнього оздоблення будинки відновлені за допомогою спеціального состава, розробленого в інституті «Укрпроектреставрация».

Сам домовласник займав весь перший з вулиці поверх (тобто четвертий із площі Франко), так ще креслярську в партерному поверсі, під парадним вестибюлем. У хазяйській квартирі були передня, кабінет, більша й мала вітальні, їдальня, будуар, спальня, дитяча, особливі кімнати для лакея, гувернантки й куховарки. Інші апартаменти теж були великі й багато оброблені. Не зрячи ж вартість оренди кращих квартир цього будинку доходила до досить значної суми - трьох з половиною тисяч рублів у рік.






Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.