1. Страхова послуга як товарний елемент страхового ринку

З моменту здобутя Незалежності вісім років тому Україні є ареною історичних змін, зо пов’язано з її переходом від централізованої планової економіки до соціального ринкового господраювання. Формування в Україні ринкової економіки, розбудова її інфраструктури, створення дієвих механізмів госопобарювання для усіх суб’єктів ринку передбачає необхідність теоретичного зясування суті страхової діяльності, пошук адекватних новим умовам методів захисту та відшкодування втрат як фізичним так і юридичним особам, адже лише через проведення демократичних та ринково-економічних претворень можна створити підвалини для тривалого економічного росту, а тим самим – для зростання добробуту українського народу.

Отже, страхування – це спосіб захисту майнових інтересів громадян в умовах ринкової економіки. Кожна людина має знати, як вона може обмежити свій ризик і скільки йї це коштуватиме. З іншого боку страхова справа є прибутковим різновидом підприємства, яке в Україні тільки починає розвиватися. Об’єктивна необхідність виникнення та розвитку страхового ринку зумолюється наявністю суспільної потреби на страхові послуги та наявність страховки, здатного їх задовольнити.

Залежно від критерію розрізняю.ть інституціональну, теріторіальну, галузеву та організаційну структури.

Інституціональна структура грунтується на розмежувані приветної, публічної або комбінірованої форми власності, на якій створюється страхова органзація. Унституціальні структура може бути представлена на корпоративними, акціонерними, взаємними, державними страховими корпораціями.

У теріторіальному аспекті виділяють місцеві (регіональні), національні (внутрішні) та світові (зовнішні) страхові ринки.

Місцевий (регіоналний) задовольняє страхові інтереси регіону.

Національний – интереси, що переросли межі регіону і розширились до рівня нації (держави), світовий – задовольняє попит на страхові послуги в масштабі світового господраства.

Ринку особистого та тайного страхування виділяють за галузевою ознакою, має свою структуру. Кожна із названих ланок (сегментацію)

Організаційна структура страхового ринку може бути представлена так:

  1. Страхові товариства можуть об’єднуватись у спілки, асоціації, пули та інші об’єднання для координації діяльності, захисту інтересів своїх чденів та здійснення спільних програм, якщо їх утворення не суперечить законодавству України. Вони не мають права займатися страховою діяльністю.

  2. Страхове товариство або страхова компанія, де відбувається формування страхового фонду і переплітаються індевідуальні, колективні та групові інтереси.

Свої стосунки страхові товариства будують на сонові співстрахування та перестрахування з іншими страховиками.

3. Страхові агети та страхові брокери – страховики через яких здійснюється страхову діяльніять, страхові посередники.

Їхні функції Закон України про страхування визначає таким чином страхові агетни – юридичні особи або громадяни, які працюють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності – це одержання страхових платежів, укладення договорів страхування, виконання робіт пов’язаних з виплатами страхових сум і страхового відшкодування. На підставі договру із страховиками, страхові агенти є представниками страховика і дають в його інтересах за комісійну винагороду.

Страхові брокери – юридичні особи або громадяни підприємницької діяльности і здійянюють посередницьку діяльнічть на страховому ринку від свого імені на підставі дручень страхувальника або страховика. Черех страхових брокерів в деяких країнах здійснюється більшість усіх видів страхування. Найбільшого розвитку інститут брокерів досг у Великобританії.

Посередницька діяльність страхових брокерів і страховикх агентів на користь іноземних страховиків на території України не допускається, якщо міжнародними договорами України інше не передбачено.

4. Товариства взаємного страхування – юридичні особи – страховики створені відповідно до Закону України “Про страхування” з метою страхування ризиків цього товариства

За рахунок читсого прибутку здійснюється сплата страхового платежу яка залишається у розворядженні членів товариства при умові використання ним усіх зобов’язень перед товариством взаємного страхування незалежно від суми страхового внеску має правоотримати повністю необхідне страхове відшкодування.

5. Комітет у справах Нагляду за страховою діяльністю, який здійснює нагляд з боку держави для дотримання вимог учасниками страхового ринку законодавства України про страхування, ефективного розвитку страхових послуг, захист інтересів страхувальників та запобігання неплатеспроможності страховиків у справах нагляду за страховою діяльністю основними фенкціями комітету є:

  1. ведення единого державного реєстру страховиків (перестраховиків);

  2. видання ліцензії на проведення страхової діяльності;

  3. контроль за сплатоспроможністю страховиків щодо виконання їхніх страхових зобов’язань перед страхувальниками;

  4. встановлення правил формування, розміщення та облік страхових резервів;

  5. розробка методичних і норматиних документів з питань страхової діяльності;

  6. підвищення практики страхової діяльності розробка і подання пропозицій щодо розвитку та вдосконалення законодавства Укераїни про страхову діяльність.

6. Перестрахувальні компанії (перестраховики) – організації які не виконують прямих страхових операцій, а приймають у перестрахування ризики інших страховиків.

7. Моторне (транспортне) страхове бюро – юридична особа, яка утримується за рахунок коштів страховиків, которим дозволено займатися страхуваннім відповідальності власників транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам, за умовами, передбаченими міжнародними договорами України до вказаного виду страхування.


2. Особилвості страхування засобів автотранспорту.

Страховий захист – сукупність розподільчих та перерозподільчих відносин з приводу відшкодування збитків та надання матеріальної допомоги громадянам прри ушкодженні або загибелі матеріальніх цінностей, а також з втратою здоров’я, працездатності, в сімейних доходах.

Страховий інтерес – потреба громадян в захисті майна, доходів, життя, здоров’я, прауездатності шляхом страхування.

Страхова сума – це сума на яку страхується громадянин за законом (обов’язкове страхування) або за договором ( добровільне страхування). У майновомустрахуванні вона визначається, як правило, на обницю об’єкти, що підлягає страхуванню (автомобіль, будівля) або в цілому за конкуретним відбором майна (домашне майно громадян).

Сума майногово страхування не може перевищування вартість об’єкту, що підлягає страхуванню.

Страхова сума в особистому страхуванні визначається на кожного застраховоного, верхньої межі в законі нема, а встановлюється вона за угодою двох сторін тобто страховика і страхувальника.

Страховик – юридична особа, яка отримала від певних державних органів ліцензію, здійснює страхування.

Страхувальник – юридична або фізична особа яка сплачує страхові внески і вступила в страхові відносини из страхувальником, претендує на страхове відшкодування збитків.

Застрахований – особи які сплачують внески страхові, беруть участь в особистому страхувальнні, чиє здоров’я. Працездатність виступають об’єктом страхування. Ці об’єкти страхового засобу, ці особи і є страхувальниками. Ці суб’єкти за деякими випадками можуть не збігатися. Наприклад, страхування дітей, страхувальниками є батьки, а застрахованими діти.

Страхове відшкодування – сума, яку повинен виплатити страховик за майновим страхуванням з настання страхових випадків для поктриття збитків громадянам.

Страховий випадок – подія з настання якої страховик зобов’язаний за законом (обов’язкове страхування) або за договором ( добровільне страхування) виплатити страхове відшкодування (страхову суму).

Страхова відповідальність (страхове покриття) – страховик зобов’язаний сплачувати страхове відшкодування або страхову суму за передбаченої умовами страхування сукупності подій або окремої події.

Страхове свідоцтво ( страховий полюс) докумен якій засвідчує факт страхування відповідно до правил страхування.

Отримувач страхового відшкодування або страхової суми – юридична або фізічна особа, яка за умовами страхування має право отримати грошове відшкодування. У майновому страхуванні – це страхувальник, в особистому застраховані або страхувальник (страхування від нещасного випадку, втрати здоров’я), а з настанням смерті – особа, якій заповідав страхувальник отримати страхову суму на випадокого смерті.

Транспорт, як і домашнє майно страхується добровільно. Автортранспорт та інші засоби таводні маламірні судна страхуються тільки ті, які підлягають державній реєстрації у встановленому порядку.

До автортранспортних засобів відносять мопеди, трактори та мінітрактори, легкові, вантажні, мікроавтобуси, вантажно-пасажирські, мотоцикли, мотоколяски, моторолери.

До водних транспортних засобів відносятся яхти, різні човни, катамарани. В той же час із транспортним засобом можуть бути застраховані водій та пасажири, а також вантаж, який перевозять на ньому.

У автострахуванні до об’єктів страхування відносять:

  • страхування “авто-каско”;

  • страхування від усіх видів ризику;

  • страхування громодянської відповідальності;

  • страхування автомобілів на час ремонту, парковки та зберегання в гаражах;

  • страхування експортно-імпортних вантажів;

  • страхування вантажів при перевезенях внутрішнього сполучення;

  • страхування від нещасних випадків під час ДТП.

Страхування від усіх видів ризиків – забезпечує відшкодування збитків спричиненних втратою або пошкодженням застрахованого автотранспорту люди які одержали травму та пошкодження майна третьой сторони.


Случайные файлы

Файл
VDV-1218.DOC
diplom.doc
russo.doc
101155.rtf
100703.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.