Соціальний портрет молоді України: структура цінностей та потреби (142513)

Посмотреть архив целиком













СОЦІАЛЬНИЙ ПОРТРЕТ МОЛОДІ УКРАЇНИ: СТРУКТУРА ЦІННОСТЕЙ ТА ПОТРЕБИ



План:


Вступ.

Діяльність центрів соціальних служб для молоді України.

Структура цінностей молоді України: результати дослідження.

Морально-психологічний стан молоді України.

Післямова.

Список літератури.


Вступ


Важливе місце у соціальній струкрурі суспільства серед інших соціальних спільностей займає молодь.

Для з'ясування сутності молоді, а також для для вироблення єдиного підходу до встановлення вікових меж молодості необхідно визначити поняття молодь.

Одне з найбільш повних визначень цього поняття дає російський соціолог І. С. Кон, який зазначає, що молодь – це соціально-демографічна група, яка виділяється на основі сукупності вікових характеристик, особливостей соціального стану та соціально-психологічних властивостей. [1. с. 169 ] Молодь як певна фаза, етап життєвого циклу біологічно універсальна, але її конкретні вікові межі та пов'язані з нею соціальний статус та соціально-психологічні особливості мають соціально-історичну природу та залежать від суспільного ладу, культури та закономірностей соціалізації, що властиві даному суспільству.

Українськи дослідники О. Вишняк, М. Чурилов, С. Макеєв визначають молодь як соціальну спільноту, що посідає певне місце у соціальній структурі суспільства й набуває соціального статусу у різноманітних структурах (соціально-класовій, професійно-трудовій тощо), має спільні проблеми, соціальні потреби та інтереси, особливості життєдіяльності тощо.

До молоді належать старші школяри, учні ПТУ і всіх типів середніх навчальних закладів (технікумів, коледжів), студенти, аспіранти, молоді робітники і службовці, селяни, підприємці та інші. Але дискусійним і дотепер є питання вікової переодизації молоді. Згідно з найпоширенішою точкою зору, віковими межами молодості вважається період від 16 до 30 років. Але у соціологічній літературі є й інші підходи. Деякі соціологи до молоді відносять осіб віком 11-25 років, інші - 15-28, 16-24 роки тощо. Останнім часом нижньою межою молодіжного віку вважається 14, а верхньою – 35 років. В основу цієї точки зору покладено тезу про „продовження юності”, збільшення часу входження у трудове життя.

Разом з тим, незважаючи на невизначеність вікових меж молоді саме у сучасному суспільстві, молодь виокремлюєтья у відносно самостійну соціально-демографічну групу. Цьому сприяє розрив між віковими і соціальними характеристиками, ускладнення поцесу соціалізації молоді, посилення вимог до навчання і кваліфікації молоді з боку суспільства.

Інколи молодь розглядають як соціально-демографічну групу, головною ознакою якої є процес соціалізації.[5] Соціалізація – сукупність всіх соціальних процесів, завдяки яким індивід засвоює та відтворює певну систему знань, норм, цінностей та моделей ролевої поведінки, які дозволяють йому функціонувати в якості повноправного члена суспільства.

Найбільш активно процес соціалізації здійснюється саме в молодіжному віці. І молодь займає активну позицію в цьому процесі. Це зумовлено тим, що вона не стільки копіює зразки поведінки старших, скільки привносить в них новий зміст під впливом змін умов життя.

Останнім часом науковці звертають увгу на те, що суспільно-економічні та політичні зміни, що відбуваються в суспільстві, загостюють протиріччя в сфері соціалізації молоді. Російські дослідники Ю. Волков, В. Добреньков, Ф.Кадарія до їх числа відносять такі:

- протиріччя між об'єктивною необхідністю реформ системи освіти й виховання та можливостями держави забеспечити її расурсами, коштами;

- протиріччя між старими та новими цінностями суспільства. На молодь впливають як ідеї соціалізма, так і цінності ринка приватної-власності, свободи, демократії, а також релігії, церкви;

- протиріччя між потребами молоді у підвищенні свого добробуту та можливостями держави, суспільства задовольнити ці потреби.

- протиріччя між розбудовою соціальної держави, що декларується, та правовою, соціальною незахищеністю молоді.

Останнім часом загострилося чимало молодіжних проблем, серед яких найголовнішими є:

- низький рівень життя

- безробіття

- значна економічна залежність від батьків

- шлюбно-сімейні проблеми

- погіршення фізичного та психічного здоров'я

- втрата ідеалів, життєвого оптимізму, деформації у цінностях молоді, які проявляються у загальній соціальній апатії.


Діяльність центрів соціальних служб для молоді України


Центри соціальних служб для молоді проводять різноманітну соціальну роботу. Ця робота має досить широкий спектр напрямів, що реалізуються у центрах, і які для зручності аналізу об'єднуються в комплексні види допомоги:

  • Соціально-медична;

  • Психолого-педагогічна;

  • Правова;

  • Матеріальна (з розподілом на речову та грошову);

  • Інформаційна.

До соціально-медичної допомоги відноситься такий вид роботи, як надання клієнтам ЦССМ первинної консультаційної допомоги залученими фахівцями-медиками (наркологами, венерологами, сексологами) та переадресація клієнтів до відповідних фахівців; допомога спеціалістів дітям-інвалідам у реабілітаційних центрах ССМ, оздоровлення соціально незахищених верств дітей та молоді.

Психолого-педагогічна допомога включає проведення бесід, лекцій, надання педагогічних порад, психолого-корекційної допомоги, передбачає об'єктом уваги дітей, молодь та їхніх батьків, працівників органів освіти, педагогічні колективи притулків, реабілітаційних центрів, які її потребують.

Правова допомога – надання консультаційної допомоги різним категоріям молоді, сім'ям з питань чинного законодавства та здійснення правового захисту (оформлення документів, адвокатська допомога тощо).

Матеріальна допомога – речова допомога соціально незахищеним верствам населення (багатодітним та малозабезпеченим сім'ям, дітям-сиротам, дітям-інвалідам) одягом, взуттям, прдуктами харчування, предметами побуту та грошова допомога – виплати соціально незахіщеним дітям, молоді, різним категоріям сімей.

І остання група інформаційна допомога – просвітниціко-інформаційна діяльність, що допомагає клієнтам орієнтуватися в тих максимальних варіантах допомоги, яких потребує саме конкретна особа.[2. c. 20-21]


Показники наданої допомоги центрами соціальних служб за видами (1998 рік)


Як виявилося, найбільш поширеним видом соціальних послуг у центрах соціальних служб для молоді є інформаційна допомога – її отримує 41% загальної кількості молоді, котра звернулась до ЦССМ.


Розподіл клієнтів ЦССМ за віком, %


Найчастіше до соціальних служб звертаються клієнти віком 31-39 років (23%), кількість яких разом з клієнтами від 40 років і старше становить 39% опитанних. На підставі аналізу контингенту клієнтів можна дійти висновку, що це переважно батьки, які звертаються за допомогою з питань навчання, виховання, матеріального забезпечення, відпочинку, лікування своїх дітей, або ж вчителі, керівники шкіл, ПТУ. Серед молоді такі становлять близько 17% - неповнолітні, молодь віком 18-30 років – 33%.[2. c. 34-35]



Як видно з цього аналізу даних, майже третина клієнтів соціальних служб - 30% - неповнолітні та молодь (віком 12-19 років), тобто учні шкіл, ПТУ, студенти. Серед інших клієнтів слід виокремити педагогів (директорів шкіл, вчителів, методистів, класних керівників, керівників різноманітних гуртків та ін.), які звертаються до центрів ССМ за різними видами допомоги: методичної, соціально-психологічної, педагогічної, матеріальної (для учнів), інформаційної, юридичної (10%). Батьки, серед яких є робітники, працівники адміністративних органів, службовці, приватні підприємці, працівники органів внутрішніх справ, безробітні потребують, зокрема, психолого-педагогічної, матеріальної допомоги, оздоровлення дітей та організації їх вільного часу тощо (19%).

Всі клієнти (99%), з якими прводилось анкетування, вже не вперше звертаються за соціальними послугами до центрів ССМ. Визначаючи кількість клієнтів соціальних служб, ми звернули увагу, що 27% клієнтів звертаються до центрів постійно, інші – від 1 до 12 разів. В основному це люди, які звертались до центрів не пізніше, ніж три місяці тому.

Ті клієнти, котрі звертаються неоднарозово, мають кілька проблем, які вони прагнуть вирішити за допомогою соціальної служби. Як правило, це має форму ланцюга, коли успішне вирішення однієї проблеми спонукає знову звернутися розв'язати іншу. Наприклад, позитивне вирішення питання працевлаштування або матеріальної допомоги веде до активного чи пасивного залучення клієнтів взяти участь в анімаційних заходах, потім цей клієнт звертається вже з особистісними проблемами (спілкування з батьками, дорослими, однолітками; обрання прфесії, працевлаштування, проведення вільного часу тощо). Тобто у клієнтів, які задоволені отриманою допомогою, зростає впевненість і віра в можливість центрів ССМ. Тому вони з довірою приходять знову із своїми прблемами. Аналіз питань, з якими клієнти звертаються до центрів ССМ, дозволив певною мірою згрупувати їх за окремими напрямками.


Проблеми, з якими звертаються клієнти до центрів ССМ

Назва проблеми

%

1.

Консультації психолога, соціального педагога

43

2.

Організація вільного часу дітей, молоді

20

3.

Матеріальна допомога

20

4.

Працевлаштування та вибір професії

14

5.

Юридичні консультації

11

5.

Надання допомоги дітям-інвалідам, молодим інвалідам

6

7.

Медичні консультації

3






Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.