Політика трудової зайнятості інвалідів (141701)

Посмотреть архив целиком

Зміст


Вступ

  1. Особливості надання послуг з працевлаштування інвалідам

  2. Служба зайнятості – особам з особливими потребами

Висновки

Список використаної літератури


ВСТУП


Екологічні та техногенні катастрофи приводять до загального зниження рівня здоров’я нації.

Незважаючи на проведення подій по профілактиці інвалідності, спостерігається постійне зростання її масштабів. Тенденція збільшення кількості громадян з обмеженими фізичними вадами в Україні не залишається без уваги зі сторони держави.

Останні роки розроблено законодавчі та нормативні акти по створенню сприятливих умов для життєдіяльності осіб, маючих інвалідність. В травні 2007 року прийнята Державна програма в Україні системи реабілітації та трудової занятості осіб з обмеженими фізичними можливостями, психічними захворюваннями і розумовою обмеженістю до 2011 року.

Одним з головних пріоритетів Державної політики по відношенню до інвалідів є їх трудова зайнятість, як важлива сторона кожного громадянина. Робота має добрий вплив на життя людини з обмеженими можливостями, дає йому відчуття потреби зі сторони сім’ї та суспільства, допомагає упоратися з наслідками інвалідності, сприяє реабілітації.

Сьогодні в Україні більше 2,5 мільйонів таких людей. І тільки трохи більше 390 тисяч осіб замовлені професійно.

Ключовим ланцюгом в реалізації політики трудової зайнятості інвалідів є Державна служба зайнятості, особливо коли громадяни з обмеженими фізичними вадами отримали право не тільки на статус безробітного, але і виплату матеріального забезпечення (з урахуванням їх минулого трудового та страхового стажу), вони вирішили, що знову в вирі життя.

Ці права закріплені були 23.02.2006 року Законом України № 3483-IV «Про внесення змін до деяких законів України щодо реалізації інвалідами права на трудову зайнятість». Верховна рада України постановила внести зміни до Закону України «Про зайнятість населення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 14 ст. 170 ; Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 12, ст. 169 ; 1993 р. №2 ст. 3 ; 1994 р., № 45 ст. 408 ; 1996 р., № 3 ст. 11 ; № 9 ст. 42 ; 1997 р., № 8 ст. 62 ; 1998 р., №11-12, ст. 44 ; 1999 р., № 1 ст. 6, № 4, ст. 33 ; 2000 р. № 3 ст. 22 ; № 38, ст. 318 ; 201 р., № 9, ст. 38 ; № 27, ст. 133 ; № 29, ст. 194 ; 2003 р., № 27, ст. 209; 2005 р., № 13, ст. 233 ; 2006 р., № 1 ст. 8) завдяки яким інваліди отримали право стати на облік у Центри зайнятості та у разі відсутності для них підходящої роботи отримати статус безробітного й допомогу з безробіття.

В рамках виконання Наказів Президента України, які стосуються удосконалення державного регулювання в сфері зайнятості, ринку праці України, а також в рамках виконання програми про реабілітацію осіб з обмеженими фізичними можливостями з дотриманням прав на працю в центрах зайнятості проводиться певна робота за яку відповідають спеціалісти з працевлаштування.

В їх особі центр зайнятості – це посередник поміж інвалідом та роботодавцем. Саме тут кожному хто звернувся буде надана допомога в підборі підходящої роботи.

В профорієнтаційному відділі центрів зайнятості оформлено інформаційний куточок, де розміщена дуже корисна та цікава інформація: буклети, вакансії з інформацією про підприємства, які надали дані про вакансії для інвалідів. Тут можна дізнатися про проходження професійного навчання в Всеукраїнському центрі професійної реабілітації інвалідів з переліком професій, за якими ведеться навчання, а також інформація про навчальні заклади, в яких можуть навчатися громадяни з обмеженими фізичними можливостями. На стенді представлені адреси Фонду соціального захисту, адреси регіональних управлінь. Постійно вноситься інформація в спеціальну картотеку з домашньою адресою та контактним телефоном.

Підприємства, які не закрили квоту по працевлаштуванню інвалідів (відповідно до Закону України «Про зайнятість населення») також надають повну інформацію про вакансії. Виходячи з неї, відбувається працевлаштування незайнятих інвалідів.


1. ОСОБЛИВОСТІ НАДАННЯ ПОСЛУГ З ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ІНВАЛІДАМ


Згідно з законодавством України, інвалід – це особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, наслідком травм, або з уродженими дефектами, що призводить до обмеження нормальної життєдіяльності особи, викликає потребу в соціальній допомозі їй і посиленому соціальному захисті, а також у виконанні з боку держави відповідних заходів для забезпечення її законодавчо визначених прав.

Відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» інвалідам забезпечується право працювати на підприємствах, в установах і організаціях, займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом. У визначених законодавством випадках інваліди реєструються в центрах зайнятості як безробітні, яким має надаватися комплекс послуг з пошуку і підбору підходящої роботи. Чинне законодавство зобов’язує роботодавців забезпечити наявність робочих місць для їх працевлаштування. Норматив робочих місць для інвалідів встановлено в розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а для ПОУ, де працює від 8 до 25 чоловік, - одне робоче місце.

Робоче місце інваліда – це місце або виробнича ділянка постійного або тимчасового перебування особи в процесі трудової діяльності на підприємствах, в установах і організаціях.

З метою забезпечення гарантованих державою реабілітаційних послуг медико-соціальні експертні комісії розробляють для кожного інваліда відповідно до профілю захворювання індивідуальну програму реабілітації.

До участі в реалізації трудової та професійної складової реабілітаційної програми залучається служба зайнятості. У зв’язку з цим центри зайнятості:

- взаємодіють з органами праці та соціального захисту населення для отримання інформації про інвалідів, які мають потребу в працевлаштуванні;

- ведуть засобами ЄІАС інформаційний банк даних про інвалідів, які не досягли пенсійного віку та звернулися по допомогу в працевлаштуванні;

- ведуть засобами ЄІАС облік робочих місць підприємств, на які можуть бути працевлаштовані інваліди, у тому числі спеціальних робочих місць;

- надають інформаційно-консультаційні послуги роботодавцям стосовно працевлаштування інвалідів та створення спеціальних робочих місць;

- надають інвалідам профінформаційні послуги щодо стану ринку праці, світу професій, попиту на певні професії і спеціальності тощо;

- проводять за згодою інваліда індивідуальні профконсультації з використанням психодіагностичних методик для вибору виду діяльності і професії, надають психологічну підтримку;

- здійснюють пошук роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань та індивідуальних програм реабілітації;

- інформують місцеві органи праці та соціального захисту населення, центри професійної реабілітації системи Міністерства праці та соціальної політики про інвалідів, які зареєстровані в державній службі зайнятості як безробітні та виявили бажання пройти професійне навчання за професіями (спеціальностями), що є актуальними на ринку праці;

- організовують професійне навчання інвалідів, які зареєстровані в державній службі зайнятості як безробітні відповідно до рекомендацій МСЕК, нахилів, побажань, у тому числі за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів для осіб, які не мають права на отримання допомоги по безробіттю;

- здійснюють заходи щодо залучення інвалідів, за їхньою згодою, до оплачуваних громадських робіт;

- щоквартально інформують регіональні органи праці та соціального захисту населення, центри професійної реабілітації інвалідів системи Мінпраці про професії та спеціальності, що актуальні на ринку праці регіону, підготовка за якими дасть можливість інвалідам працевлаштуватися.

Найважливішою функцією центрів зайнятості є координація взаємодії Фонду соціального захисту інвалідів, регіональних органів праці та соціального захисту населення, підприємств щодо створення робочих місць, професійної орієнтації, профнавчання та працевлаштування інвалідів.

Робота центрів зайнятості полягає в такому:

1. У разі якщо для працевлаштування інваліда відповідно до рекомендацій МСЕК, його здібностей, нахилів, побажань можливе використання звичайного робочого місця, то порядок його працевлаштування передбачає виконання стандартних процедур та операцій.

2. У разі якщо відповідно до індивідуальної програми реабілітації для працевлаштування інваліда необхідно створення спеціального робочого місця, то центр зайнятості погоджує з роботодавцем можливість створення спеціального робочого місця за кошти Фонду соціального захисту інвалідів.

Інвалідам, які не мають змоги працювати на підприємствах, в установах, організаціях, державна служба зайнятості сприяє у працевлаштуванні за умови виконання роботи вдома.

3. На підставі отриманого від Фонду соціального захисту інвалідів рішення, центр зайнятості готує проект тристороннього договору про працевлаштування інваліда та надання роботодавцеві дотації (затвердженою формою). Після його підписання сторонами відслідковує процес виконання: перерахування коштів на рахунок підприємства, створення спеціального робочого місця.

4. Після отримання від роботодавця інформації про введення в експлуатацію спеціального робочого місця – направляє інваліда на працевлаштування.


Случайные файлы

Файл
28618-1.RTF
ref-18248.doc
71092.rtf
182363.rtf
19238-1.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.