Насилля серед молоді – результат впливу суспільства, а не сім’ї (141586)

Посмотреть архив целиком














Реферат

Насилля серед молоді – результат впливу суспільства, а не сім’ї



Останнім часом тільки й чуєш, що бідкання про збільшення випадків насилля в молодому віці. Всі говорять, обговорюють, сперечаються але мало хто задумувався причинами, які призводять до такої поведінки. Даною роботою хочу розкрити деякі причини, які призводять до цього суспільного лиха, і, можливо, зміню думку когось, заставлю замислитися над своєю поведінкою, чи поведінкою своїх рідних. Розпочати хочу з визначення кола термінів, оскільки вони нам окреслять коло проблем, на які я зверну увагу в процесі розвитку реферату.

Отже, перший термін - СІМ’Я - це соціальна група, яка складається з чоловіка та жінки, які зазвичай перебувають у шлюбі, їхніх дітей (власних або прийомних) та інших осіб, поєднаних родинними зв’язками з подружжям, кровних родичів і здійснює свою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності, виховання дітей.

Наступна дефініція – МОЛОДЬ - соціально-демографічна група, відокремлена на основі сукупності вікових характеристик і особливостей соціального стану.

З приводу вікових рамок молодості точаться суперечки, немає одностайності. Я вибрав для себе такі вікові рамки: від 14 до 20 років. Хоча, знову хочу повторитись, одностайності в цьому питанні немає. Але, оскільки це, на мою думку не принципове питання, то я б пропонував такі вікові рамки.

В межах цього реферату я буду використовувати як аргументи дані соціологічних опитувань, різні висновки відомих психологів, психоаналітиків і їхні дослідження. Також буду користуватись даними з різних офіційних джерел про стан насилля та його складові.

Для початку небагато статистики:

Україна зайняла 5 місце в Європі за рівнем насилля серед молоді. Про це сказано у звіті Всесвітньої організації охорони здоров'я.

Сумне лідерство належить російській молоді, а найменше від бійок і різанини страждає німецьке молоде покоління.

За даними звіту, від насильства в Європі вмирає щодня 40 молодих людей у віці від 10 до 29 років, або 15 000 на рік. При цьому 4 з 10 смертей - убивства за допомогою ножа.

У звіті організації, оприлюдненому нещодавно, пояснюється, що дослідники аналізували кількість смертей молодих людей від насильства однолітків.

Росія, Албанія, Казахстан, Білорусь та Україна. Так виглядає, за даними Всесвітньої організації охорони здоров‘я, статистика рівня насильства. Лідерами є російська молодь. У тій країні вбивають підлітків і молодь найбільше.

Кількість молодих людей, що зазнає травм і потрапляє до лікарні із пораненнями, у багато разів більша, кажуть у Всесвітній організації охорони здоров’я.

Чому? З яких причин? Тільки уявіть собі, скільки безглуздих смертей в мирний час! Невже цього не можна уникнути?!

Можна, говорю я, але не без допомоги влади, оскільки багато проблем можна вирішити, але лише незаконним шляхом, за що можна понести покарання. А якщо підключити владні структури, то тоді можливий успішний фінал.

Але свою аргументацію я хочу розпочати не з цього. Хочу розповісти про таке явище - як АГРЕСІЯ.

У сучасній психологічній науці відсутнє єдине тлумачення феномену агресії. Більшість дослідників визначають агресію, як поведінку, що націлена на заподіяння шкоди будь-кому (Е. Аронсон, Л. Берковітц, Д. Майерс та ін.).

Виділяються такі фактори агресивної поведінки молоді: виховання в інститутах соціалізації (система освіти, армія), вплив групи однолітків та молодіжних субкультур, засобів масової комунікації, комп’ютерних ігрових технологій, “соціальних фрустраторів” (соціально-економічні чинники, які є перепонами в досягненні людиною важливих життєвих цілей) та конкретні соціальні ситуації у вигляді різних міжособистісних конфліктів та провокацій (Н. Алікіна, Ю. Антонян, Е. Аронсон, А. Бандура, І. Башкатов, Р. Берон, Л. Берковітц, Т. Курбатова, Д. Майерс, Р. Мертон, С. Мілгрем, Д. Річардсон, Л. Семенюк, Р. Уолтерс, І. Фурманов та ін.).

Як говорять дослідники, перераховані вище, специфіка агресивної поведінки молоді обумовлюються рядом вікових особливостей підліткового та юнацького віків. І це є чи не основний фактор насилля, яке, як виявляється, на даному етапі набуло небачених розмірів.

Як приклад я брав дослідження про соціально-психологічні фактори динаміки агресивної поведінки молоді, яке проводив кандидат психологічних наук О.Ю. Дроздов.

Всім піддослідним пропонувались авторська анкета на виявлення соціально-психологічних факторів агресії, проективна методика “Тест Руки” Вагнера (на виявлення рівня агресивності) та опитувальник Голланда (на виявлення типу особистості – реалістичного, інтелектуального, соціального, конвенціонального, підприємницького та артистичного). Дослідження проводилось анонімно.

Аналіз результатів дослідження за “Тестом руки” дав змогу виявити цікаві закономірності. Так, практично в усіх групах загальної вибірки була досить незначна частина респондентів з високими рівнями агресивності. Якщо виходити з одної з існуючих норм “Тесту руки” (висока агресивність при досягненні значення +1), то в делінквентній групі “А” відсоток високоагресивних піддослідних становив приблизно 10%, а в контрольній “В” – приблизно 1% (в загальній вибірці в цілому – більше 2%). Якщо спиратися на іншу норму (висока агресивність при перевищенні значення +1), то показники будуть, відповідно, 3% (група “А”), менше 1% (група “В”) і 1% (загальна вибірка).

Співставлення отриманих коефіцієнтів агресивності піддослідних з різних груп загальної вибірки показало, що всі вони розташовані в діапазоні відносної норми (низькі та середні рівні агресивності). При цьому, однак, існують певні відмінності між показниками в різних соціальних групах молоді. Порівняння результатів окремих груп методом t-критерію Ст’юдента показало наявність достовірної різниці між такими групами, як учні ПТУ та студенти, а також між військовослужбовцями та засудженими, з одного боку, та всіма іншими групами молоді, з іншого.

В цілому отримані результати дозволяють дійти наступних висновків. По-перше, кількість агресивних особистостей в сучасній молодіжній спільноті не виходить за межі кількох відсотків. Це дозволяє шукати джерело поширення насильства серед молоді не стільки в агресивних (оскільки їх кількість відносно невелика), а саме в неагресивних особистостях. Таким чином, можна вести мову про дуже цікавий соціальний феномен, коли в суспільстві спостерігається зростання проявів насильства (тобто частоти агресивних вчинків) з боку молоді, при тому, що кількість підлітків та юнаків з підвищеною агресивністю є відносно невеликою. З вищесказаного можна зробити висновок, що агресивна поведінка молоді обумовлена, в більшості випадків, зовнішніми ситуативними факторами, в процесі дії яких, вірогідно, ослаблюються фактори, що стримують цю агресію.

Виявлені закономірності, в цілому, дають змогу підтвердити гіпотезу дослідження, за якою зростання агресії в сучасному молодіжному середовищі обумовлено, головним чином, поширенням ситуативних проявів агресії серед неагресивних особистостей, які становлять більшість молодіжної популяції.

Отже, можна зробити перший, незаперечний висновок – молодь свою агресію демонструє, в основному, так би мовити - по-ситуації, тобто, впливом сімї тут аж ніяк не може і «пахнути».

Продовжуючи тему дослідження яке проводив кандидат психологічних наук О.Ю. Дроздов слід сказати, що це не одне дослідження, їх багато, просто я взяв до уваги найбільш відомого вітчизняного дослідника, так би мовити, «світила» психологічних наук. Подібні дослідження були проведені і за кордоном, наприклад дослідження професора Д. Майерса, і у вітчизняній психології - Н. Грішина, С. Єнікоплов, С. Кудрявцев. І всі вони сходились до одного - конкретна ситуація відіграє у житті кожної молодої людини вагому роль, в тому числі і до агресивної поведінки та насильства.

Результати дослідження академіка Т. Курбатова дали змогу визначити декілька типів соціальних ситуацій, які в найбільшій мірі провокують агресивну поведінку піддослідних. До них належать: ситуація антипатії до певної людини, ситуація навмисної вербальної агресії іншої людини, ситуація навмисної фізичної агресії іншої людини. Не менш провокуючими агресію виявились ситуація знаходження у нетверезому стані та ситуація ненавмисної вербальної образи або поштовху. Таким чином, отримані результати підтверджують точку зору ряду дослідників (Р.Берон, Д.Ричардсон, Т.Фергюсон), що люди реагують агресією, переважно, на навмисну агресію інших людей, і рідко реагують агресивно на випадкові ненавмисні дії інших, які завдали шкоди.

Отримані результати дозволили зробити висновок про наявність певних загальних тенденцій в реакціях підлітків та юнаків у деяких соціальних ситуаціях. Так, в ситуації контакту з людиною, до якої суб’єкт відчуває антипатію, в більшості випадків виникає поведінка за типом фізичної-пасивної-непрямої агресії. Такий же тип поведінки разом з вербальною-активною-прямою агресією часто провокується ситуацією контакту підлітка (юнака) з людиною, яка чимось йому заважає, або коли молода людина знаходиться в поганому настрої. На навмисну вербальну образу більшість молодих людей реагують такою ж вербальною агресією, а в ситуації навмисної фізичної агресії реакція може бути вербальною-активною-прямою або фізичною-пасивною-прямою. Знаходження в групі підвищує вірогідність прояву вербальної-активної-непрямої агресії. В ситуації, коли агресія молодої людини була викликана наказом більш старшої (авторитетної) особи, в основному, проявлявся фізичний-пасивний-непрямий тип агресії.


Случайные файлы

Файл
151274.rtf
147460.rtf
169183.rtf
133100.rtf
94001.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.