Культура як феномен суспільного розвитку (141528)

Посмотреть архив целиком

Культура як феномен суспільного розвитку


За свідченням німецького лінгвіста І. Нідермана, термін “культура” як самостійна лексична одиниця існує лише з ХУШ ст. Раніше цей термін зустрічався тільки у слово сполученнях, означаючи функцію чогось. Своїм походженням слово "культура" (Лат. Сultura-обробіток, виховання, освіта, розвиток, шанування) зобов'язане лат. словам соlо (зрощу вати, обробляти землю, займатися землеробством). Сultus - це землеробська праця. Отже здавна під культурою розумілись всі ті зміни в оточуючому середовищі, які відбувались під впливом людини, на відміну від змін, викликаних природними причинами.

Але з ХУІ ст. термін "культура" почав застосовуватися по відношенню до людей та їх творчої діяльності: він дістав узагальнююче значення і ним стали називати все створене людиною.

Підкреслюю, що американські соціологи А. Кревер і К. Клакхон у своїй книжці "Культура" розділили всі зібрані ними визначення культури на шість типів:

  • описові визначення, в яких акцент робиться на перелік всього того, що охоплює поняття культура. Згідно Е. Тейлора культура складається в цілому із знань, вірувань, мистецтва, моральності, законів, звичаїв і деяких здібностей і звичок, засвоєних людиною як членом суспільства;

  • історичні визначення, в яких акцентуються процеси соціального наслідування, традиція;

  • нормативні визначення. Ці визначення діляться на дві групи. Перша з них - визначення, які орієнтуються на ідею способу життя. За визначенням К. Уіслера "спосіб життя, якого дотримуються община або племя, вважається; культурою". Друга група - визначення, які орієнтуються на уявлення про ідеали і цінності. Наприклад, соціолог У.Томас називає культурою матеріальні і соціальні цінності будь-якої групи людей (інститути, звичаї, установки, поведінські реакції) незалежно від того, чи йде мова про дикунів чи цивілізованих людей;

  • психологічні визначення, в яких наголос робиться або на процес адаптації до середовища, або на процес навчання, або на формування звичаїв;

  • структурні визначення, в яких увага акцентується на структурній організації культури. Тут характерні такі визначення: а) культура - це в кінцевому рахунку не більш, ніж організовані повторювальні реакції членів суспільства і б) культура - це поєднання навченої поведінки і поведінкових результатів, компоненти яких розділяються і передаються за спадщиною членам даного суспільства;

  • генетичні визначення, в яких культура визначається з позицій її виникнення. Ці, визначення поділяються на чотири групи:

І) перша розглядає культуру як продукт або артефакт. "В найширшому розумінні слова культура означає сукупність всього, що створено або модифіковано діяльністю двох або більше індивідів, які взаємодіють одні з одним" (П.Сорокін);

2) друга наголос робить на ідеях. "Культура - це відносно постій, ний нематеріальний зміст, який передається в суспільстві за допомогою процесів усуспільнення". (Г. Беккер);

3) третя підкреслює роль символів. "Культура - це ім’я для особливого порядку або класу феноменів, а саме: таких речей, явищ, які залежать від реалізації розумової здібності, специфічної для людського роду, яку ми називаємо "символізацією" (Л. Уайт);

4) четверта визначає культуру як щось, що виникає з того, що не є культурою. “Те, що відрізняв людину від тварини, ми називаємо культурою” (В. Оствальд).

Звертаю увагу на те, що перераховані значення слова культура пов’язані між собою частково за походженням, частково за сенсом. Акумулюючи ці значення, під культурою можна розуміти одночасно і об’єкт із своїми структурно-функціональними особливостями, і процес зі своїми етапами і законами розвитку. Культура являє собою не лише художньо-творчий процес(мистецтво), я перш за все звичаї, цінності, погляди, норми, які панують в суспільстві .Це специфічний спосіб організації і розвитку людської життєдіяльності, представлений в продуктах матеріальної і духовної праці, це система відносин між людиною і природою, людиною і суспільством, людиною і людиною. Отже, культура уособлює в собі як сукупність духовних і матеріальних цінностей, так і живу людську діяльність щодо їх створення, розповсюдження і збереження.

Звертаю увагу,що культура являє собою явище складне і багатогранне; тому культура виступає предметом дослідження багатьох наук. Але соціологічний підхід до вивчення культури має свою специфіку, яка полягає у дослідженні не поодиноких, а всіх можливих форм зв'язків і культурного і соціального. В соціології розрізняють культуру в широкому значенні цього слова як соціальний механізм взаємодії особистості і соціальної спільноти з середовищем проживання (сукупність засобів, форм, взірців та орієнтирів, що генетично не наслідуються, виробляються людьми в процесі спільного життя те забезпечують передання досвіду і розвиток перетворюючої діяльності) і в вузькому розумінні (система цінностей, переконань, зразків і норм поведінки, притаманних певній соціальній групі, спільноті і людству в цілому).

Підкреслюю, що культура розглядається в соціології як складне динамічне утворення, що має соціальну природу і знаходить вираз у соціальних відносинах, скерованих на створення, засвоєння, збереження і розповсюдження матеріальних предметів і духовних феноменів .На думку харківських соціологів, нині фіксуються три основні сфери прояву людської культури:

  • ставлення людей до природи (передбачає гармонію зв’язків між і людиною і природою);

  • ставлення до інших людей (має на меті оптимізацію міжособистісних, міжетнічних, міждержавних відносин, створення культурного клімату взаємовідносин в колективі, сімї, в побуті);

  • ставлення людини до самої себе (скероване на самопізнання, і самовиховання, самовдосконалення, саморозвиток).

Поняття цивілізація походить від лат. cіvіlis ,що означає держава, місто, громадяни. У контексті з поняттями культура, суспільний договір, освіта, поняття цивілізація набуває змісту, що характеризує суспільне становище, протилежне природному становищу і визначає основу суспільного прогресу.

Цивілізація - соціальна організація суспільного життя, що характеризується загальним зв’язком індивідів, їх об'єднань і забезпечує існування і прогресивний розвиток людства.

Вводячи поняття цивілізації, шотландський філософ Анрі Фергюссон ставив двоєдину мету: показати принципову відмінність людського суспільства від тваринного світу з одного боку, і відмінність суспільства від усіх інших, з другого. Пізніше під цивілізацією стали розуміти суспільство з певною сукупністю цінностей, що збагачуються на шляхах соціального і культурного процесу. На такій основі стався поділ понять цивілізація і суспільство. Термін цивілізація характеризує суспільство, що досягло високого ступеня розвитку культури і перебуває на магістральному шляху суспільного прогресу.

Звертаю увагу курсантів на те, що співвідношення понять цивілізація і культура суспільства проведено вченим А. Вебером. Знаходячись під впливом ідей О. Шпенглера, який пояснював культуру не як єдину загальнолюдську культуру, а як розколоту на окремі культури, А. Вебер на відміну від О. Шпенглера розглядав культуру і цивілізацію не як дві фази розвитку культурно-історичних цінностей, як два відносно самостійних аспекти кожної з них - власне духовний (релігія, філософія, мистецтво) і науково-технічний. Крім того, А. Вебер виділяв ще й третій специфічно соціальний аспект, трактуючи соціальність у дусі, близькому до антропологічної орієнтації в соціології. Процес розвитку кожної з виділених А. Вебером культурно-історичних цілісностей визначався як результат взаємодії її соціологічного, цивілізованого і культурного факторів, кожен з яких грає співвизначальну роль у розвитку двох інших. Ідеї і положення А. Вебера дають підстави розуміти під культурою суспільства особливого роду об’єктивну дійсність, що створюється людською діяльністю і забезпечує зберігання і нарощування сутнісних характеристик людини. Культура суспільства є те, що стійко відбивається у свідомості і поведінці індивідів, які реалізують в конкретно-історичних умовах родові та соціальні функції. Певне становище суспільства - цивілізація - завжди історично конкретна, тому що її основу створює конкретно-історичний спосіб виробництва. Розвиток цивілізації відбувається в певних соціально-історичних умовах, що залежать від економічних і політичних факторів. Отже, якщо поняття цивілізація застосовується для визначення певного історичного ступеню розвитку суспільства, то під поняттям культура суспільства мається на увазі найсуттєва, якісна сторона цивілізації.

Підкреслюю, що складність і багатовимірність культури зумовлює ускладнення системи соціологічного знання, пов’язаного з культурними явищами і процесами, а відповідно і його структури. Вітчизняні дослідники цієї проблеми вважають, що доцільно вирізнити три основні рівні соціології культури:

  • теоретична загальна соціологія культури (займається розробкою теоретичних моделей суспільного функціонування культури як цілого);

  • соціологічна теорія культури та її основних напрямів, таких як соціологія мистецтва, соціологія дозвілля, етнокультурсоціологія, соціологія освіти, виховання тощо;

  • емпіричні дослідження функціонування культури в різних сфер життєдіяльності суспільства, скеровані на фіксацію специфіки культурних явищ, їх динаміки в кількісних та якісних показниках і індикаторах.


Случайные файлы

Файл
182113.rtf
183911.rtf
23495-1.rtf
186859.rtf
141752.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.