Групи самодопомоги як інноваційна форма соціальної роботи (141280)

Посмотреть архив целиком

Міністерство науки та освіти України

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВІРСИТЕТ











Реферат на тему

«Групи самодопомоги як інноваційна

форма соціальної роботи»















Запоріжжя, 2010


Вступ


Об'єднання людей у групи здатне змінити долі людей і навколишній світ. Групи можуть пом'якшити відторгнення від інших, морально підтримати, забезпечити інформацією і навіть сприяти економічній незалежності. Вони також можуть змінити ситуацію шляхом боротьби з чинниками, що призводять до бідності та дискримінації. Тому люди прагнуть об'єднуватися із собі подібними, щоб навчатися і гуртом долати проблеми.

Одним із напрямів сучасної групової соціальної роботи є організація груп само- і взаємодопомоги шляхом об'єднання людей з однаковим досвідом, життєвою ситуацією, проблемами задля співпраці у подоланні особистих криз, поліпшенні свого буття. Переслідуючи у груповій взаємодії власні інтереси, вони часто своїми зусиллями стимулюють інших учасників групи до саморозвитку, поліпшення життєвих обставин. У цьому процесі вони обмінюються інформацією, досвідом, роздумами, допомагають одне одному. Функції і завдання соціального працівника при цьому полягають у допомозі клієнтам об'єднатися в групу, розпочати свою роботу. Як тільки хтось із учасників групи отримує визнання її лідера, перебирає під свою опіку організацію групової роботи, а група починає самостійно функціонувати як організована система самодопомоги, фахівець тактовно дистанціюється від неї, залишаючи за собою право і обов'язок спостерігати за її справами, вносити необхідні корективи.

Об’єкт дослідження – групова соціальна робота.

Предмет – групи самодопомоги.

Мета – аналіз сутності та значення груп самодопомоги.

Завдання:

- проаналізувати сутність груп самодопомоги;

- визначення різноманіття груп самодопомоги;

- вивчити правила груп самодопомоги.


1. Сутність груп самодопомоги


У соціальній роботі виділяють групи самодопомоги, взаємодопомоги, самокеровану групову роботу. Вибір терміну не є принциповим моментом для відображення сутності діяльності груп. Групи самодопомоги є колективною спробою індивідів, що мають схожий досвід, об'єднатися для співпраці з метою реалізації власних потреб чи потреб громади за допомогою обміну інформацією, взаємопідтримки та, в деяких випадках, представництва.

Групи взаємодопомоги - динамічне середовище для виховання високої самооцінки, почуття самодостатності й уміння досягати своїх цілей. У цих групах люди, об'єднані спільною турботою, можуть обмінюватися досвідом, інформацією, емоційною підтримкою і ресурсами. У групі виникає величезний потенціал взаєморозуміння і довіри, що допомагає людям розкриватися, почувати, що вони не самотні й усвідомлювати свою силу. Яку користь можна мати з руху груп взаємодопомоги . Групи взаємодопомоги приносять користь не лише своїм учасникам. Їхній позитивний ефект поширюється на більш широкі суспільні шари і має як соціальні, так і економічні наслідки.

Отже, будучи учасником групи взаємодопомоги, можна: отримати потрібну інформацію, обмінятися ідеями та вибудувати свою стратегію по вирішенню певних проблем, отримати підтримку від інших, хто має схожі проблеми, розповісти про свій досвід та знання, отримати пораду експертів, які будуть запрошуватись на зустрічі, нормалізувати свої відчуття, врешті гарно провести час, щоб «почуватися добре».

Предмет діяльності груп взаємодопомоги - підвищенням самосвідомості учасників, їхньої самооцінки, впевненості в собі, а також розвиток шляхів самовираження і самореалізації.

Група взаємодопомоги (підтримки) дає можливість людям у конфіденційних умовах розмовляти відкрито, бути вислуханим та отримати допомогу. Група взаємодопомоги призначена підтримувати прагнення своїх членів навчатися один у одного, вчитися думати, міркувати та поважати думку іншого. Всередині групи можуть - і обов'язково існують - різні думки, але обговорення їх має відбуватися шанобливо та у дружній атмосфері.

Виділяють певні типові ознаки, що допомагають ідентифікувати групу як групу самодопомоги:

- гнучка структура, що визначає її мобільність в наданні допомоги;

- люди зі спільним життєвим досвідом, ситуацією чи проблемою збираються разом, щоб щось змінити;

- почуття причетності, бажання допомагати іншим і прагнення розділити з ними сьогодення та майбутнє;

- право прийняття рішень щодо діяльності групи належить тим, хто до неї прийняття рішень щодо діяльності групи належить тим, хто до неї входить, і засноване на принципі демократичності;

- навіть у разі існування ієрархії керівники не мають в своєму розпорядженні системи заохочень та санкцій, які є силовим засобом. Члени групи залишають її, коли вона перестає відповідати їхнім потребам;

- члени групи прямо чи опосередковано отримують користь від діяльності групи;

- діяльність часто викликана необхідністю протистояти ізольованості, дискримінації та іншому негативному ставленню спільноти до певної групи людей;

- різний рівень вияву потреби (участь у групі осіб, які прагнуть змін у своєму житті, й осіб, які вже активно працюють над досягненням цієї мети);

- віра в групові цінності, колективний ентузіазм, впевненість у можливості досягти бажаних змін;

- обмін інформацією про досвід і зміни, взаємодопомога;

- використання діяльності як конструктивного фактора, неминучої умови досягнення запланованих цілей.

Одна з найважливіших ознак груп самодопомоги полягає у тому, що вони діють без участі професіоналів, хоча останні можуть бути залучені на етапі створення груп як консультанти, але ні в якому разі не як лідери.


2. Різноманіття груп взаємодопомоги


У залежності від того, яка проблема змусила людей зібратися разом, групи взаємодопомоги можна приблизно поділити на наступні категорії:

1. Групи по подоланню кризи чи перехідного періоду;

2. Групи по боротьбі з залежностями; (наприклад, працюючі по програмі 12 кроків)

3. Групи рідних і близьких;

4. Групи людей, що мають хронічні захворювання

На перший погляд може показатися, що між групами більше розходжень, ніж подібності. Дійсно, групи взаємодопомоги дуже різноманітні за своїми структурними формами і за видами діяльності і майже не піддаються класифікації. Проте, існує кілька ключових елементів, що являються спільними для усіх видів груп:

1) Люди із спільним життєвим досвідом, ситуацією, проблемою збираються разом, щоб щось змінити. Цей спільний досвід, ситуація, проблема можуть бути культурного характеру, пов'язані з місцем проживання, станом здоров'я, економічним і/або соціальним станом і іншими обставинами;

2) Право прийняття рішень про діяльність групи належить тим, хто до неї входить (людям із спільною ситуацією);

3) Люди із спільним досвідом чи ситуацією є прямими або непрямими одержувачами користі від здійснюваної діяльності;

4) Діяльність часто буває викликана необхідністю протистояти ізоляції, дискримінації і іншого негативного ставлення суспільства до даної групи.

За тривалістю діяльності групи взаємо- і самодопомоги можуть бути короткочасними (закриті групи, які протягом одного-двох місяців інтенсивно працюють над розв'язанням конкретних проблем: зміною стереотипів поведінки, подоланням негативних емоцій тощо) і довготривалими (відкриті групи, учасників яких об'єднують довготривалі, постійні інтереси; нерідко вони є результатом трансформації ініційованих соціальними працівниками й успішних у своїй діяльності короткотривалих груп).

Сучасний британський фахівець Аллан Браун вирізняє такі групи самодопомоги, що діють у соціальній сфері:

групи у сфері фізичного здоров'я (мають на меті задоволення потреб людей, які мають проблеми, пов'язані зі здоров'ям, чи доглядають за хворими родичами; до таких груп належать групи жінок, хворих на рак молочної залози, групи людей, які живуть з ВІЛ, тощо);

групи підтримки емоційного і психічного здоров'я, зорієнтовані на відновлення душевних сил; є елементом допоміжної психотерапії (прикладом можуть слугувати групи людей, хворих на шизофренію, або групи для дівчат-підлітків і жінок, які зазнали сексуального насильства);

групи для батьків, котрі мають «проблемних» дітей (слугують підтримкою для сімей, де виховуються діти з фізичною інвалідністю, діти з труднощами в навчанні або делінквентною поведінкою);

групи зміни поведінки (є активним засобом впливу на людей із різними формами залежності, наприклад групи анонімних алкоголіків чи наркоманів);

групи життєвих змін (призначені для людей, яким необхідне пристосування до певних змін у житті, наприклад групи безробітних або людей похилого віку, які перенесли важку втрату);

освітні групи (їх діяльність спрямована на організацію дозвілля, просвітництво, профілактику, прикладом можуть слугувати молодіжні дискусійні клуби тощо);

групи самодопомоги у соціальних службах (діють при денних центрах або стаціонарних закладах і мають на меті задоволення потреб своїх членів, представництво їхніх інтересів тощо).

 

3. Правила груп самодопомоги


1. Все, про що говоримо на зустрічі, залишається між нами.

2. Кожен розповідає про себе і своїх переживаннях. Не говоримо про інших, не висловлюємося загально і безособово.


Случайные файлы

Файл
61894.rtf
159951.rtf
147138.rtf
145433.rtf
112020.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.