Чернігів-2005

Вступ


Іслам має сувору систему заборон і приписів, які викликають негативне ставлення до цієї релігії серед представників інших вірувань , зокрема на Заході. Ця назва цього віровчення перекладається з арабської мови як “покірність волі Аллаха». Віруючі називають себе мусульманами ,себто покірними. Норми та правила шаріату не є для них обтяжливими,а становлять спосіб їх життя.

Існують різні методи оцінки стилів життя: спостереження за наслідками, експериментальна перевірка (приміряння до себе ), вивчення думок авторитетів, аналіз обґрунтування певного життєвого шляху та його порівняння з відомими та близькими традиціями. Можливо, наші цивілізованінорми моралі та поведінки для мусульман виглядають не менш дико, ніж для нас приписи шаріату.





































2. Священними книгами мусульман є Коран (послання Аллаха, передане людям через пророка Мухаммеда ) і Суна (збірник переказів про життя і діяльність пророка ).

Для втілення заповітів пророка у повсякденне життя потрібне було тлумачення цих священних книг. Цим займалися мазхаби - релігійні школи ісламу. Найбільш відомі стали чотири з них: халіфізм, малікізм, шафіїзм і ханбалізм. Вони відрізняються між собою ступенем консервативності. Найконсервативнішими є ханбалісти. Ханіфізм, навпаки, являє собою найтолерантнішу течію ісламу, котра найсильніше змінюється з часом і здатна пристосовуватись до будь-якого етнокультурного середовища.

Незважаючи на зовнішні відмінності, усі ці школи мирно співіснують між собою навіть в межах однієї країни Кожен мусульманин має право протягом життя змінювати свої симпатії на користь якоїсь із шкіл відповідно до внутрішніх переконань .

На основі вчень, вироблених цими школами, та звичаєвого права (адату) виникла єдина система мусульманського права - шаріату. У перекладі з арабської мови це слово означає намічений”, приписаний”.

Мусульманське право єдине. Воно не розділяється на цивільне, карне і релігійне, бо релігійне і суспільно-правове життя мусульман тісно пов’язані між собою.

Основною тенденцією цієї правової системи є оцінка різних життєвих обставин з точки зору релігії:

Шаріат складається з трьох блоків:

а) аб-адат (блок,що визначає релігійні обов’язки мусульман );

б) муам-аят (цей блок умовно можна назвати переліком свобод мусульман ) ;

в) ук-убат (система покарань );

На основі шаріату здійснюється правосуддя і будується законодавство у мусульманських країнах, хоча останнім часом у громадсько-правовій сфері цих країн усе більш відчутними стають світські впливи.



















3. Існує п’ять “стовпів” ісламського віровчення:

  • аш-шахада (сповідання віри )

Для переходу в іслам потрібно тричі у присутності свідків виголосити на арабській мові формулу: Немає Бога, крім Аллаха, а Мухаммед - пророк Його;

  • ас-самат, намаз(молитва).

Мусульмани моляться п’ять разів на день (на світанку, опівдні після-обід, при заході сонця і перед сном ). Під час молитви читаються перша та деякі інші сури Корану і фатіха .Окрім обов’язкових, існують і добровільні особисті молитви, які читаються в інший час. Молитві передує ритуальне очищення (обмивання рук, ніг і обличчя або усього тіла при серйозній нечистоті).

Ритуал молитви чітко визначений. Велике значення має послідовність рухів і поз. По п’ятницях здійснюються колективні молитви у мечетях під керівництвом імамів, до яких закликають спеціальні служителі –муедзини.

Під час молитви (як колективної, так і індивідуальної ) мусульмани повертаються обличчям у сторону Мекки ;

  • ас-саум (піст).

У мусульман існує лише один піст - піст протягом священого місяця рамазан. У зв’язку з тим , що мусульмани користуються місячним календарем, цей місяць може припадати на різні пори року. Мусульманський піст відрізняється від християнського тим, що вимагає повного утримання від їжі, пиття й виконання подружніх обов’язків лише під час світлого часу доби. Від посту і п’ятикратної щоденної молитви за певних умов звільняються люди похилого віку, вагітні жінки, хворі та подорожні;

  • аз-закат (податок на користь бідних) - прогресивний;

  • аль-хадж(паломництво).

Останній обовязок почесний. Його протягом свого життя намагається здійснити кожен мусульманин, але далеко не кожному це вдається. Хадін зараховується лише у певні дні і за умов принесення відповідних жертв й виконання інших ритуалів. Особи, котрі здійснили паломництво, отримують титул ходіні, право носити галму і користуватися повагою й авторитетом серед одновірців.

Чотири з пяти фундаментальних положень ісламу містять моральні настанови та обрядові правила, тому ісламське право значно розвиненіше за догматику. Воно визначає переконання, формує моральні цінності та релігійну совісність, а також визначає конкретні норми взаємин.

Вважають, що причиною католицького юридизму є те, що під час панування єресі іконоборства у Константинополі західноєвропейські філософи здобували освіту в мусульманських країнах.

Згідно з шаріатом, дії мусульман можуть поділятися на пять категорій:

  • обовязкові, невиконання яких карається;

  • рекомендовані;

  • дозволені;

  • ганебні (засуджуються, але не караються);

  • заборонені, котрі засуджуються й караються.

Вчинки оцінюються не стільки з точки зору наявного факту, скільки з точки зору наміру. Таким чином, мета могла виправдати засоби. Між іншим, джихад (саме слово у перекладі з арабської мови означає ”справедливість”)—це не стільки священна війна проти невірних джаурів, скільки стан підвищеної готовності здійснити будь-який вчинок і принести будь-яку жертву для Аллаха і в ім’я Аллаха. Під час ведення священної війни воїн міг узяти собі чотири пятих здобичі, а у випадку смерті він потрапляв прямо в рай.

Окрім військової здобичі, законними способами здобування багатства вважалися наступні: мисливство; рибальство; освоєння цілини; “добування того, що в землі”; обробіток сировини; праця в наймі; успадкування та отримання власності у подарунок чи у якості нагороди.





































4. Шаріат містить багато заборон, частина з яких може видатись нам незрозумілими нелогічними, недоречними, негуманними, занадто суровими, застарілими і в кінцевому випадку несправедливими.

Перш за все, вражає широке застосування, різноманітність й витонченість тілесних покарань, аж до смертної кари.

На смерть каралися такі злочини як: подружня зрада жінки, зрада рабинею свого господаря, проституція, сексуальні збочення, алкоголізм, розповсюдження і вживання наркотиків, чотирикратне порушення посту, негідне життя на землі та незгода з Аллахом. Останні два злочини тлумачились досить невизначено, що давало привід для зловживань.

Щодо інших злочинів, то крадіжки карались жорстокіше за вбивства із-за освячення кровної помсти. Коран дозволяє помсту в межах еквівалента: вільного за вільного, раба за раба… У деяких мусульманських країнах існують спеціальні клініки, які за вироком, шаріатського суду завдають винним тих тілесних пошкоджень, які ті чинили своїм ближнім. При завданні якихось матеріальних збитків винний повинен відшкодувати їх у еквівалентному розмірі.

Як і більшість інших релігій, іслам засуджує самогубство, аборти та вбивство новонароджених дітей.

Значне місце в шаріаті відіграють заборони (харам). Так у їжі, окрім заборон на свинину, кров, падаль і мясо ракоподібних, існує заборона на і на мясо чистих тварин забитих без відповідного ритуалу. Заборона на алкогольні напої досить мяка – забороняється лише цілеспрямоване і надмірне їх вживання.

Таким чином, жорстокість заборон і покарань являється вагомим чинником у формуванні дисципліни.























5. У мусульманських країнах існує узаконене багатоженство. Чоловікові дозволялось мати чотирьох дружин за умови можливості їх утримання, а кількість рабинь необмежувалось.

Жінки все своє життя проводили у гаремі. Їм був закритий шлях до здобуття освіти та суспільної діяльності. У мечетях вони молилися у спеціально відведених приміщеннях, хоча в Корані взагалі сказано, що жінці корисніше молитися вдома. Вхід у гарем заборонений для сторонніх.

На вулиці жінки повинні були носити спеціальний одяг – паранджа, - щоб приховати обличчя і фігури (Зараз обмежуються носінням хусток чи спеціальних головних уборів). Згідно з шаріатом, якщо заміжня жінка відкриє своє обличчя іншому чоловікові, то це достатня підстава для розлучення.


Случайные файлы

Файл
73773.rtf
179362.rtf
149525.doc
35992.rtf
diler.doc




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.