Релігійні конфлікти в перехідних європейських суспільствах: природа, динаміка, вплив на релігійно-суспільні процеси (138967)

Посмотреть архив целиком

ІНСТИТУТ ФІЛОСОФІЇ імені Г.С. СКОВОРОДИ

НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ



АРІСТОВА Алла Вадимівна


УДК 21.009



РЕЛІГІЙНІ КОНФЛІКТИ В ПЕРЕХІДНИХ ЄВРОПЕЙСЬКИХ СУСПІЛЬСТВАХ: ПРИРОДА, ДИНАМІКА, ВПЛИВ

НА РЕЛІГІЙНО-СУСПІЛЬНІ ПРОЦЕСИ


Спеціальність 09.00.11 – релігієзнавство



АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора філософських наук










Київ – 2008


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Відділенні релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С. Сковороди Національної Академії наук України


Науковий консультант: доктор філософських наук, професор ФИЛИПОВИЧ Людмила Олександрівна, Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, завідувач відділом проблем релігійних процесів в Україні

Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор САГАН Олександр Назарович, Голова Державного комітету України у справах національностей та релігій;

доктор філософських наук, професор ВИГОВСЬКИЙ Леонід Антонович, Хмельницький університет управління та права, завідувач кафедри філософії та політології;

доктор філософських наук, професор ЛУБСЬКИЙ Володимир Іонович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри релігієзнавства.

Захист відбудеться «13» червня 2008 р. о 14-й год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.161.03 в Інституті філософії імені Г.С. Сковороди НАН України за адресою: 01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України за адресою: 01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.

Автореферат розісланий «7» травня 2008 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат філософських наук, доцент Бучма О.В.


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми дослідження. Трансформації колишнього соціалістичного геоареалу понад два десятиліття знаходяться у фокусі стійкого дослідницького інтересу і наукових дискусій. Перехідні соціуми перетворилися на точку збігу внутрішніх і зовнішніх напруг, що генеровані як власною логікою розвитку, так і сучасними глобалізаційними процесами.

Після відносно мирного розпаду «соціалістичного табору» відбулося виразне розмежування новоутворених країн за економічними, політичними, етнічними, релігійними ознаками, геополітичними орієнтаціями. Радикальні і стрімкі зміни на терені постсоціалістичних суспільств призвели до спалаху численних суспільних конфліктів, гострота яких деколи сягала рівня національної й державної безпеки. Саме такий рівень загрози продемонстрували релігійні протистояння у більшості країн Центрально-Східної Європи і в Україні зокрема. Бурхливі й суперечливі процеси глобалізації надали не тільки потужних інтеграційних імпульсів, але значно примножили число конфліктогенних факторів: суспільні конфлікти набули нових якостей, масштабів, способів вияву і впливу на макросоціальну динаміку. Поширення етноконфесійних протистоянь на європейських теренах стає прикметною ознакою нового століття.

Україна в її новітній незалежній історії подала один із найвиразніших прикладів системної конфліктності перехідного суспільства, яка вразила і релігійно-конфесійне середовище. За лічені роки відбулося стрімке зростання релігійності в її різноманітних і суперечливих виявах, вибухнули резонансні міжконфесійні і міжцерковні конфлікти, що посилили соціальну напругу в суспільстві та обтяжили нелегкий етап його реформування. Релігійні протистояння розгорталися одночасно на різних рівнях і напрямах: множинні розколи та конфронтація православних церковних структур різних юрисдикцій; задавнений конфлікт між православ’ям і греко-католицизмом, гостро актуалізований із здобуттям незалежності; історично-успадковані та нововиниклі суперечності між православними і протестантськими конфесіями; православно-мусульманські протистояння у південних регіонах України, ускладнені напругою в етнонаціональних відносинах; конфліктні стосунки між традиційними і нетрадиційними для України релігіями (здебільшого іноземного походження); численні проблеми і кризи внутрішньо-конфесійного розвитку тощо. В умовах політичних трансформацій і державотворення міжконфесійні конфлікти набували специфічної забарвленості – ставали не просто конфліктами інтересів, а зіткненнями етнокультурних ідентичностей, конфліктами етнічного й геополітичного вибору.

Як наслідок, віднайдення шляхів оптимізації міжконфесійних відносин, прогнозування і попередження релігійних конфліктів перетворюється на нагальну суспільну потребу і важливу умову розбудови громадянського суспільства. Відтак постає завдання систематичного міждисциплінарного дослідження релігійних конфліктів, особливостей їх генезису, типології, динаміки, функціональності, впливу на суспільні процеси.

Вся еволюція світової суспільної думки, особливо в ХХ ст., продукує висновок, що демократичне суспільство, побудоване на засадах ринкової економіки та конкурентності у всіх сферах життя, конфліктогенне за самою своєю природою. Втім, наукова спільнота вимушена визнати, що класичні евристичні підходи, вироблені західною наукою й філософією і розраховані на осмислення конфліктів у суспільствах ліберально-демократичного типу, за умов розвинутого і стабільного громадянського суспільства, втрачають свою дієвість у реаліях перехідних суспільств. До того ж проблеми специфіки, генезису, типів, ескалації, врегулювання саме релігійних конфліктів у класичній конфліктології активно не досліджувалися. З іншого боку, висунуті останнім часом і вітчизняними, і зарубіжними вченими концепції «посткомуністичного», «посттоталітарного», «транзитного» розвитку, за рідкісним винятком, означують конфліктний зміст соціально-релігійних процесів побіжно і в надто загальних рисах.

Завдання дослідження сучасних релігійних конфліктів водночас і актуалізоване і обтяжене фактичною відсутністю власної конфліктологічної традиції. Релігійні конфлікти за радянські часи практично не ставали об’єктом наукового неупередженого аналізу, як і чимало інших процесів, що перебігали у релігійній сфері. Понад те, у колишньому СРСР конфліктології взагалі було відмовлено у праві на існування як самодостатній галузі: офіційна концепція безконфліктності соціалістичного суспільства практично закривала шлях до багатоаспектного і об’єктивного аналізу конфліктів як чинника розвитку будь-якої суспільної сфери. Брак фундаментальних теоретичних напрацювань у цій галузі наразі неможливо компенсувати двома десятиліттями дослідницької свободи.

Таким чином, релігієзнавчі розвідки щодо природи і виявів соціально-релігійних, міжконфесійних конфліктів у перехідних країнах, характеру і наслідків трансформації релігійно-конфесійної сфери потребують систематизації та концептуалізації, розробки належного категоріального й методологічного апарату, комплексного аналізу проблем детермінації, типології, динаміки, функцій релігійних конфліктів, обґрунтування шляхів і засобів їх врегулювання та попередження. З огляду на те, що релігійні конфлікти є невід’ємною складовою історичного розвитку, константою сучасного поліконфесійного середовища, закономірною ознакою ближнього майбутнього, обрана дисертанткою тема постає як актуальний і самостійний напрямок наукових досліджень.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах планових досліджень «Культура українського суспільства: сутність, національна своєрідність, функції, закономірності розвитку» (1999-2004 рр., № держреєстрації 0106U000693). Виконавець кафедра філософії та педагогіки Національного транспортного університету.

Крім того, дисертаційна робота безпосередньо пов’язана з плановими науковими темами Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України: «Тенденції розвитку релігії і релігійності в українському суспільстві» (2000-2002 рр.; № держреєстрацiї 0101U002661); «Релігія в контексті глобалізаційних процесів сучасності» (2001-2003 рр., № держреєстрацiї 0163U000219); «Релігійний фактор в контексті політичного життя і духовних трансформацій українського суспільства: історія, стан, перспективи» (2004-2006 рр., № 0102U004093); «Стан і прогнози релігійних процесів України на ближнє десятиліття» (2005-2007 рр., № 0106U000627).

Мета і завдання дослідження. Мета роботи обумовлена актуальністю обраної теми і полягає у комплексному дослідженні та визначенні рушіїв, детермінант, типів, закономірностей перебігу релігійних конфліктів у європейських країнах перехідного типу в цілому і в Україні зокрема.

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:

  • проаналізувати і порівняти вироблені науковою та богословською думкою підходи до розуміння природи релігійного конфлікту;

  • базуючись на міждисциплінарному підході, визначити сутність, структуру, типи, функції релігійних конфліктів;

  • обґрунтувати актуальність та концептуальні засади релігієзнавчої теорії конфлікту (конфліктології релігії) з огляду на потребу системного аналізу природи, детермінант та соціальних наслідків релігійних конфліктів;

  • охарактеризувати специфіку релігійних конфліктів у перехідному геополітичному ареалі; зміну їх якісних та кількісних ознак у глобалізаційну епоху;

  • визначити комплекс зовнішніх і внутрішніх конфліктогенних чинників, що впливають на розвиток релігійного середовища у суспільствах перехідного типу та детермінують релігійні конфлікти;


Случайные файлы

Файл
19981-1.rtf
49696.rtf
23688-1.rtf
113302.rtf
99661.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.