Зміст професійної компетенції психолога-консультанта (132834)

Посмотреть архив целиком

Зміст

Вступ

1. Психологічне консультування як професійна діяльність психолога

2. Види психологічного консультування

3. Професійна компетентність психолога-консультанта

4. Етичний кодекс психолога-консультанта

Висновки

Список використаної літератури


Вступ



Професія "психолог" з'явилася в XX столітті. Процес формування професії психолога неоднаково протікав в різних країнах і в різних сферах соціального життя. Найбільший розвиток професія психолога отримала в США, Великобританії, Франції, Германії, Австрії, Швейцарії, Росії. Академічна психологія, пов'язана з науковою і педагогічною діяльністю в університетах, сформувалася раніше і знайшла досить міцний статус в громадській думці.

Протягом XX століття в суспільстві поступово формувалося соціальне замовлення на психологічну діяльність, вона ставала такою, що соціально визнається і, як наслідок, отримувала нормативно-правову основу (з'являлися юридичні документи, регулюючі статус, вміст і форми діяльності професійного психолога). Поступово формувалася система професійної освіти і підготовки психологів, створювалися професійні суспільства психологів, формулювалися вимоги до професійної кваліфікації і досвіду фахівців-психологів.

В даний час найбільш визнана діяльність практичних психологів у сфері педагогічної, медичної, соціальної, консультаційної психології. Активно розвиваються і інші напрями практичній психології: економічна, юридична, спортивна, військова.

Для того, щоб з'явилася яка-небудь професія, на неї повинне виникнути соціальне замовлення, тобто усвідомлена потреба суспільства у відповідному вигляді професійної діяльності. Суспільству в цілому, конкретним людям і адміністративним органам поважно усвідомити потребу у фахівцях певного профілю. Професія психолога стає необхідною лише тоді, коли в його знаннях з'являється потреба.


1. Психологічне консультування як професійна діяльність психолога


Психологічне консультування - один з поширених видів професійної роботи психолога.

До консультанта люди звертаються за психологічною допомогою, порадою для подолання труднощів в самих різних ситуаціях повсякденного життя. Мета діяльності психолога-консультанта - допомогти людям благополучно вирішити життєві кризи, підвищити їх здатність вирішувати проблеми і самим приймати рішення. До психолога-консультанта часто звертаються по питаннях міжособових стосунків, зокрема, подружніх, сексуальних, а також стосунків з дітьми. Йому доводиться мати справу з проблемами взаємин людей у сфері суспільного життя. Психолог допомагає людям здолати психологічні бар'єри, розвинути в собі певні якості шляхом відповідного психологічного тренінгу.

Психологічна допомога виявляється на основі вживання психологічних знань і умінь.

Психологічне консультування як вигляд психологічної допомоги адресовано психічно нормальним людям. Психологічна консультація покликана розширити кордони самопізнання людини, його здатність сприймати психічний світ людей ширше і на цій основі бачити більше число варіантів поведінки в тій або іншій ситуації. Цим консультування відрізняється від психокорекції і психотерапії, які направлені на вирішення глибинних психологічних проблем.

У термінологічному відношенні корисно розрізняти консультування як вид діяльності і консультацію як безпосередньо консультаційну бесіду. Консультування як форма роботи професійного психолога використовується в будь-якій сфері, де необхідні психологічні знання. Це може бути консультування в педагогічній сфері, у сфері промислового виробництва, бізнесу і управління, у сфері проблем здоров'я і так далі.

Проте не зрідка роботу психолога-консультанта виділяють як самостійну сферу професійної діяльності психолога. У вітчизняній психології професія психолога-консультанта ще не стала досить поширеною.

У міжнародній практиці ця професійна спеціалізація затвердилася з 50-х років XX століття. У США в 1951 році Північно-західна конференція рекомендувала найменування "консультативна психологія", а в 1952 році була заснована нова позиція консультуючого психолога - Американська Психологічна Асоціація змінила найменування спеціальності "Консультування і керівництво" (яке використовувалося також не психологами) на «Консультативна психологія». Важливою причиною цього була необхідність відрізняти консультування від клінічної психології, орієнтованої на психотерапію і лікування психопатологій.

В той же час психологічне консультування і психотерапія не зрідка до цих пір розглядаються як єдина психологічна професія. У них використовуються загальні психологічні ідеї і методи. До найбільш авторитетних в світі концепцій психотерапії і психологічного консультування в даний час належать психоаналіз, аналітична психологія До. Р. Юнга, індивідуальна психологія А. Адлера, тілесна психологія Ст Рейху, гештальттерапия Ф. Перлза, бихевиоризм Би. Ськиннера, гуманістичний підхід До. Роджерса, трансперсональная психологія (С. Гроф, До. Уїлбер). Консультант в своїй роботі може спиратися на ідеї і методи, розроблені в якій-небудь одній психологічній школі або комбінувати їх самостійно при вирішенні конкретних завдань психологічної допомоги клієнтові.

Психологи-консультанти можуть працювати в установах, що мають психологічну службу або посаду психолога в штатному розкладі. Деякі з них займаються приватною практикою, інші працюють в приватних службах здоров'я або в консультаційних організаціях. Психологи-консультанти можуть також найматися фірмами у сфері бізнесу.


2. Види психологічного консультування


Основний метод консультування - бесіда, побудована певним чином. Психологічне консультування найчастіше буває короткостроковим і може включати одну консультацію або (при необхідності) більше, але рідко перевищує 5-6 зустрічей з клієнтом.

Психологи-консультанти працюють з окремими людьми або групами. Відповідно розрізняють індивідуальне і групове консультування.

Індивідуальне консультування - це бесіда консультанта з клієнтом наодинці, обговорення з ним життєвої проблеми, яка його непокоїть. Психолог-консультант допомагає клієнтові поглянути на свої проблеми з боку, обговорює з ним ті особливості його поведінки і міжособових стосунків, які стали джерелом його життєвих труднощів. В ході консультаційної бесіди клієнт дістає можливість усвідомити це, ширше поглянути на ситуацію, і на цій основі змінити своє відношення до того, що відбувається і свою поведінку.

Групове консультування може полягати, наприклад, у вирішенні якої-небудь проблеми або в заохоченні вираження пригнічених емоцій в психотерапевтичній групі. Такою групою може бути сім'я, виробнича група або група людей, не зв'язаних один з одним в повсякденному житті, але що мають загальні проблеми. Найбільш частими варіантами роботи при груповому консультуванні можуть бути родинне консультування, консультування по проблемах професійної діяльності і робота по дозволу міжособових конфліктів і проблемних ситуацій в колективах.

З метою вирішення міжособових конфліктів в трудових або інших колективах може застосовуватися так звана посередницька консультація. Використання психологічного посередництва засноване на добре відомому факті: участь в переговорному процесі третіх осіб, які займають нейтральну позицію, підвищує його ефективність.

Консультації можуть бути очними або анонімними. Традиційні консультації проходят в процесі безпосередньої зустрічі консультанта і клієнта. Проте в останні десятиліття досить поширеним став "телефон довіри" як форма анонімної психологічної допомоги і консультування. Консультація по телефону довіри" забезпечує оперативність спілкування, щадні умови для клієнта. Цей вигляд консультації характеризується наявністю допомоги, що надається, і дозволяє людині, що звернулася до психолога, уникнути ролі "пацієнта", в якій, на думку деяких, вони знаходяться при очному консультуванні.

Консультування по телефону досить привабливий для клієнта, оскільки воно забезпечує йому анонімність і пов'язану з цим особливу довірчість. При телефонному консультуванні виникає ефект "випадкового попутника", коли в звичайній дорожній бесіді незнайомі люди деколи буквально "виливають душу". Встановленню особливої довірчості сприяє і те, що, не дивлячись на відстань, абонент і психолог в певному значенні знаходяться поруч. Їх голоси звучать в безпосередній близькості один від одного, що створює відчуття довірчості і особливої інтимності бесіди. Саме по телефону довіри" клієнтові легко обговорювати особисті проблеми, у тому числі і пов'язані з сексуальною сферою міжособових стосунків.

Телефонне консультування дає клієнтові можливість звертатися з будь-якого місця, в слушний для нього час. При такому типові консультування клієнт має право на переривання контакту, тобто може у будь-який момент легко закінчити розмову - для цього досить покласти трубку. Вийти з контакту при очній консультації значно складніше. Можливість управляти контактом украй приваблива для деяких клієнтів, особливо для тих, хто чутливий до психологічної безпеки. При цьому вони мають можливість повторно звернутися до консультанта в обмежений проміжок часу.

Психолог при консультуванні по телефону представляється абонентові компетентнішим, чуйнішим, здатним допомогти, чим це могло б опинитися при особистому контакті. Це підвищує ефективність психологічної взаємодії. У свою чергу, консультантові не доводиться долати психологічні бар'єри сприйняття клієнта. У нього виникає деякий образ людини, що має потребу, що дозволяє успішніше надавати йому допомогу.


Случайные файлы

Файл
PDA-0258.DOC
33468.rtf
113360.rtf
82388.rtf
85825.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.